Справа № 466/4414/15-к
Провадження № 1-кп/466/62/22
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2022 року Шевченківський районний суд м.Львова
у складі
колегії суддів :
головуючого-судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
секретарів
судового засідання: ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6
за участю прокурорів: ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8
обвинувачених: ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11
захисників: ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 ,
ОСОБА_14 ,
ОСОБА_15
потерпілих: ОСОБА_16 ,
ОСОБА_17
представника потерпілих: ОСОБА_18
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140090000525 , про обвинувачення:
ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Підбірці Пустомитівсього району Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, проходить службу патрульним у ПП м.Києва ДПП взводу 31 роти 37 батальону 4 полку 1 в оперативному підпорідукуванні начальника ГУ розвідки МОУ, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Підбірці Пустомитівсього району Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Підбірці Пустомитівсього району Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, член добровольчого батальону «Лев» при в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146 , ч.1 ст.147, ч.2 ст. 289, ч.4 ст.187, ч.2 ст.189 КК України,
у с т а н о в и в :
обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та особа, матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме провадження, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, в період часу з 17.02.2015 р. по 19.02.2015 р., вчинили: незаконне викрадення потерпілих ОСОБА_22 та ОСОБА_16 з корисливих мотивів, що супроводжувалось заподіянням фізичних страждань потерпілим; незаконне заволодіння транспортним засобом марки „Nissan Pathfinder реєстраційний номер НОМЕР_2 , належним потерпілому ОСОБА_22 , поєднане з насильством, що не було небезпечним для життя та здоровя потерпілого; напад на потерпілу ОСОБА_16 , поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя потерпілої, з метою заволодіння її майном у особливо великих розмірах; вимогу передачі чужого майна з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_16 . Крім того, обвинувачений ОСОБА_11 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з обвинувачаними ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме провадження, незаконно позбавили волі потерпілу ОСОБА_16 .
Вищевказані кримінальні правопорушення скоєні обвинуваченими за наступних обставин:
ОСОБА_9 у лютому 2015 року, вступивши в попередній зговір з ОСОБА_10 та особою, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме провадження, керуючись корисливим мотивом, дійшли згоди щодо викрадення та позбавлення волі ОСОБА_16 17.02.2015р., близько 18:40 год., коли потерпілі ОСОБА_22 та ОСОБА_16 їхали на належному їм автомобілі марки «Nissan Pathfinder», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Б.Хмельницького, 117 в м.Львові., ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та невстановлена слідством особа, рухаючись в автомобілі марки «BMW», моделі 530і, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_9 , умисно здійснили заздалегідь сплановане зіткнення з автомобілем марки «Nissan Pathfinder»,яким керував ОСОБА_22 . Останній, маючи намір з`ясувати причину ДТП, вийшов із свого автомобіля та направився до водія автомобіля марки «BMW. У цей час ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_10 та невстановленою особою , які були одягнуті в камуфляжну форму та балаклави, придбані завчасно, діючи згідно спільно розробленого плану, із застосуванням фізичного насильства помістили ОСОБА_22 на заднє сидіння автомобіля марки «Nissan Pathfinder», ОСОБА_16 проти її волі із застосуванням фізичного насильства перемістили з автомобіля марки «Nissan Pathfinder» в автомобіль марки «BMW» 530і н.з. НОМЕР_3 . Незаконно викравши ОСОБА_22 та ОСОБА_16 , ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_10 та невстановленою особою, діючи згідно розподілених ролей, автомобілями марки «Nissan Pathfinder», реєстраційний номер НОМЕР_2 та марки «BMW» моделі 53Оі, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , прослідували в сторону вул. Промислової у м. Львові, утримуючи потерпілих всупереч їх волі в салонах вищезгаданих автомобілів, зв`язавши при цьому їм руки та завязавши очі, щоб останні не могли бачити викрадачів. Рухаючись поблизу заводу «Маяк», що на вул. Промисловій, 27 в м. Львові, ОСОБА_22 було силоміць витягнуто із салону автомобіля марки «Nissan Pathfinder» та залишено у сквері. В той час, ОСОБА_16 в автомобілі викрадачів - марки «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_3 , була перевезена в буд. АДРЕСА_3 , де в кв. АДРЕСА_4 незаконно утримувалась проти своєї волі до 9-00 год. 20.02.2015.
17.02.2015, близько 21 год., у квартиру за адресою АДРЕСА_5 , на виконання попередньої домовленості з ОСОБА_10 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, прибув ОСОБА_11 , який орієнтовно до 08 год. 18.02.2015 приєднався до дій, спрямованих на незаконне позбавлення волі потерпілої ОСОБА_16 . У вказаний період обвинувачений ОСОБА_11 незаконно утримував потерпілу, проти її волі, у згаданій квартирі .
У результаті протиправних дій ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, про які зазначено вище, потерпілим ОСОБА_16 та ОСОБА_22 були заподіяні легкі тілесні ушкодження.
Окрім цього, ОСОБА_9 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 та невстановленою особою, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме провадження, маючи спільний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, 17.02.2015, близько 18:40 год., рухаючись на автомобілі марки «BMW» моделі 530і, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , по вул. Б.Хмельницького в м. Львові, неподалік буд. 93, здійснили зіткнення із заднім бампером автомобіля марки «Nissan Pathfinder», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_22 . Після того як ОСОБА_22 , маючи намір з`ясовувати обставини та причину ДТП з водієм автомобіля марки «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_3 , вийшов із свого автомобіля, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та невстановлені слідством особи, які діяли відповідно до заздалегідь обумовленого плану, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_22 , проти волі останнього, із застосуванням насильства, що не було небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, помістили його на заднє сидіння автомобіля марки «Nissan Pathfinder», в той час, як за кермо згаданого автомобіля сіла невстановлена особа, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме провадження. Неподалік скверу, що поблизу заводу «Маяк», який знаходиться по вул. Промисловій, 27 в м. Львові, ОСОБА_22 , що був попередньо зв`язаний за допомогою пластикових хомутів, силоміць було витягнуто із салону його автомобіля та залишено в сквері. Автомобіль після незаконного заволодіння був незаконно поміщений на вул. Пекарську, 52 у м. Львові та в подальшому виявлений та вилучений працівниками поліції.
Окрім цього, ОСОБА_9 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 та особою, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме провадження, згідно попередньо обумовлених ролей, під час викрадення ОСОБА_16 , діючи згідно спільно розробленого плану, погрожуючи останній нанесенням тілесних ушкоджень, небезпечних для життя та здоровя, при цьому демонструючи предмет, що зовні нагадував автоматичну вогнепальну зброю, та був сприйнятий ОСОБА_16 , як реальна загроза для її життя та здоров`я, з метою спільного збагачення, відкрито заволоділи жіночою сумочкою «Армані Джинс», вартістю 300 Євро (вартість у гривні відповідно до курсу НБУ станом на 17.02.2015 становить 9021 грн.), у якій знаходився гаманець «Армані Джинс» вартістю 6400 гривень; в якому були: дві золоті карточки «Приватбанку», 750 євро (вартість у гривні відповідно до курсу НБУ станом на 17.02.2015 року становить 22552,5 грн.), 250 доларів США (вартість у гривні відповідно до курсу НБУ станом на 17.02.2015 року становить 6589,5 грн.) та 500 гривень, книжка для документів, в якій знаходилися її особисті документи, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Ауді А-4 квадро», державний номерний знак НОМЕР_4 , комплект ключів від помешкання у кількості 6 шт., ключі від банку 2 шт., із брелком «Монбланк»; кулькові ручки марки «Монбланк» 3 шт. загальною вартістю 5400 грн.; ручка марки «Паркер» вартістю 2400 грн.; косметичка з медикаментами вартістю 500 грн.; косметичка вартістю 600 грн. з косметичними виробами загальною вартістю 2050 грн.
У цей же день ОСОБА_9 , діючи в групі з ОСОБА_10 та невстановленою особою, помістили ОСОБА_16 в кв. АДРЕСА_6 , де маючи умисел на заволодіння її майном, одягнули ОСОБА_16 маску та заклеївши очі скотчем, заподіюючи потерпілій фізичний біль, зняли із її рук, шиї та вух ювелірні вироби. Внаслідок насильницьких дій, злочинці заволоділи наступним майном потерпілої: ювелірними виробами: обручкою із білого золота вартістю 8500 грн.; браслетом із білого та жовтого золота вартістю 17800 грн.; перснем з білого золота з інкрустованим діамантом вартістю 9000 грн.; перснем комбінованим із білого та жовтого золота вартістю 9000 грн.; сережками з білого золота вартістю 5600 грн.; ланцюжком з жовтого золота вартістю 32000 грн. із антикварним медальйоном овальної форми із зображенням Матері Божої вартістю 1300 Євро (вартість у гривні відповідно до курсу НБУ становить 39091 грн.); годинником з рожевого золота марки «Omega De Vllle Ladymatic» вартістю 20 757 Євро, (вартість у гривні відповідно до курсу НБУ станом на 17.02.2015 становить 624162,99 грн.); норковою чорною шубою з брошкою у вигляді троянди з інкрустованими каменями «Сваровські» вартістю 50 000 грн.
Всього ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, заволоділи майном ОСОБА_16 на загальну суму 851 166, 99 грн., чим заподіяли їй шкоду в особливо великих розмірах.
Окрім цього, ОСОБА_9 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_10 та невстановленою особою, матеріали досудового розслідування відносно якої виділені в окреме провадження, після викрадення потерпілої ОСОБА_16 , діючи згідно спільно розробленого плану, утримуючи потерпілу в період часу з 20:00 год. 17.02.2015 до 09:00 год. 20.02.2015 р. в приміщенні кв. АДРЕСА_6 , не даючи їй змоги вільно пересуватись та покинути вказане приміщення, висловлюючи погрози вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, шляхом здійснення періодичних телефонних дзвінків в період часу з 17.02.2015 по 19.02.2015 р, спонукали її батьків ОСОБА_17 та ОСОБА_23 до передачі грошових коштів. Зміст розмов полягав у повідомленні батька потерпілої ОСОБА_24 , про можливість звільнення його доньки ОСОБА_16 за умови передачі грошових коштів в сумі 150 000 доларів США Близько 09.00 годин 20.02.2015 р. ОСОБА_16 була звільнена працівниками поліції внаслідок незалежних від волі обвинувачених причин.
Потерпілими ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_22 та ОСОБА_25 заявлено цивільні позови про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричинених вказаними злочинами.
Обвинувачений ОСОБА_9 у судовому засіданні вину свою у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та пояснив, що з ОСОБА_26 він знайомий з 2010 року. Вони зустрічалися, та остання хотіла з ним більшого ніж просто дружні відносини. Крім того, у банку, відділенням якого керувала ОСОБА_16 , його сім`я мала депозитні рахунки. В зв`язку з фінансовою кризою , вони мали намір зняти кошти з рахунків, зокрема мали намір звертатися у Фонд гарантування вкладів. Стосунки з ОСОБА_27 погіршилися приблизно у 2013-2014. Фінансових зобов`язань перед ОСОБА_27 у нього не було. Жодних погроз сім`ї ОСОБА_27 не застосовував, а йому особисто погрожував ОСОБА_17 . Відношення до інкримінованого йому злочину не має. Зазначає, що зранку 17.02.2015 у нього зламався автомобіль та він їздив на СТО. Приблизно о 18:30 год. він повернувся додому , де в цей час були його брати та дві подруги. В подальшому 19.02.2015 вдома його затримали працівник поліції. Зазначає, що 17-18.02.2015 брат був на роботі приблизно до 15:00 год. 17-18.02.2015 бачився з ОСОБА_28 , час не пригадує. З січня 2015 орендував квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , де періодично проживав з дівчиною. За вказаною адресою приходили також його друзі та знайомі. Ключі від квартири були у його знайомого « ОСОБА_29 », анкетних даних якого у нього немає. Чи були знайомі Рисики з ОСОБА_27 йому невідомо. Крім того зазначає, що у ОСОБА_16 він ніколи золотого годинника не бачив. Крім того повідомив суду, що вважає, що дана кримінальна справа сфальсифікована проти нього, щоб заволодіти коштами його сімї, оскільки він та його брат, неодноразово отримували від потерпілих пропозицію про передачу їм 60000 доларів США, щоб вони відмовилися від обвинувачення. В судовому засіданні повністю заперечив вимоги по заявлених цивільних позовах.
Обвинувачений ОСОБА_10 у судовому засіданні частково визнав свою винуватість у вчиненні злочинів, в яких обвинувачується та пояснив, що з початку зими до нього звернувся ОСОБА_30 з пропозицією викрасти ОСОБА_31 . Йому належав автомобіль марки «BMW», яким вони мали намір приїхати, вдарити автомобіль ОСОБА_16 , викрасти її та привести на квартиру ОСОБА_32 .. Реалізуючи свій задум, вони під`їхали під Банк, у якому працювала ОСОБА_16 , прослідували за «Nissan Pathfinderом» ОСОБА_16 , коли вона вийшла з роботи, та здійснили ДТП зі згаданим авто. Після дорожньої пригоди вони забрали ОСОБА_16 з « ОСОБА_33 » та посадили в салон ОСОБА_34 », де з потерпілої зняли дорогі речі, які забрали брати ОСОБА_35 . В машині ОСОБА_16 руки обмотали скотчем, зав`язали очі та повезли на квартиру, що розташована на АДРЕСА_1 , де і утримували. Приблизно через годину після поміщення ОСОБА_36 на згадану квартиру, на його прохання приїхав його брат, ОСОБА_37 , який і залишився стерегти потерпілу, а інші учасники викрадення поїхали додому. Зранку наступного дня він змінив ОСОБА_38 , оскільки останньому потрібно було їхати на роботу. Більше ОСОБА_39 у згадану квартиру не повертався. ОСОБА_16 утримували 2-3 дні на вул. Плуговій. Участь у викраденні брали він та брати ОСОБА_35 . Камуфляжну форму вони купили в магазині, також у них був макет автомата. Про викуп з родичами ОСОБА_16 розмовляв лише ОСОБА_40 . Які саме речі ОСОБА_35 забрали у потерпілої, йому не відомо. Домовленості з братами ОСОБА_41 про те, що у потерпілої будуть забирати якісь речі у нього не було. Йому ОСОБА_42 пообіцяв лише грошову винагороду за викрадення ОСОБА_16 . Свого ж брата він лише раз попросив постерегти ОСОБА_16 в квартиру на АДРЕСА_1 , оскільки йому самому необхідно було відлучитись по справах. Заявлені цивільні позови визнав частково. В судовому засіданні зазначив, що щиро кається у вчиненому та просить вибачення у потерпілих
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_11 частково визнав свою причетність до скоєння кримінального правопорушення відносно ОСОБА_16 . Зазначив, що участі в нападі на ОСОБА_16 та її чоловіка він не приймав, про такий напад йому нічого відомо не було. В цей день він був на роботі та після робочого дня, за домовленістю з братом, ОСОБА_10 , він поїхав на квартиру, де вперше побачив ОСОБА_16 . Разом з ОСОБА_43 і потерпілою він перебував до ранку, щоб не дати потерпілій можливості вийти з квартири. При цьому з потерпілою він не спілкувався. Жодних речей ОСОБА_16 він не забирав. Вважає, що такі були відібрані у потерпілої ще до його приїзду. Заявлені цивільні позови визнав частково, в частині моральної шкоди. В судовому засіданні зазначив, що щиро кається у вчиненому та просить вибачення у потерпілих.
Незважаючи на невизнання обвинуваченм ОСОБА_9 та часткове визнання обвинуваченими ОСОБА_10 , ОСОБА_11 своєї вини у вчиненні злочинів, винуватість ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 189 КК України, а ОСОБА_11 - за ч. 2 ст. 146 КК України стверджується доказами, здобутими в ході проведення судового розгляду.
Зокрема, з показань допитаної в судовому засідання у якості потерпілої ОСОБА_16 , вбачається, що вона працює у Банку «Фінансова ініціатива». 17.02.2015, вона разом з чоловіком, ОСОБА_22 , вийшла з банку по вул. Хмельницького та на власному автомобілі почали рухатися в сторону центру м. Львова. Під час руху їх автомобіля відбулася дорожньо-транспортна пригода з автомобілем марки «BMW», з якого вийшов чоловік. Двері авто в цей час вона заблокувала, її чоловік вийшов з автомобіля, щоб з`ясувати ситуацію та вона побачила по дзеркалах, що на нього накинулися інші особи з автомобіля «BMW». Пізніше до вікна її автомобіля приклали зброю, тому вона змушена була розблокувала двері, та нападники витягнули її з транспортного засобу, зв`язали їй руки. В цей час вона просила про допомогу. В подальшому нападники почали вести її до автомобіля марки «BMW», чорного кольору, посадили її на заднє сидіння, а її автомобіль марки «Nissan Pathfinder» рухався позаду «BMW». Зазначає, що в автомобілі «BMW» нападники здерли з неї норкову шубу, одягли куртку, надягли на неї балаклаву, вирвали сумку, яку почали переглядати. В цей час авто викрадачів рухалося в бік пр. Чорновола. Чоловік, який сидів на передньому сидінні, ввів їй ін`єкцію в ногу. Згодом її перекинули в іншу машину за типом «Комбі», через задній багажник. Коли авто зупинилося, один з чоловіків припідняв її та вони зайшли в під`їзд та піднявшись на ліфті рухались далі по довгому коридору, з якого зайшли в невідому їй квартиру. Там в одній з кімнат її кинули на диван, почали знімати з неї прикраси. При знятті обручки у них виникли проблеми, проте згодом забрали і її . Також потерпіла зазначає, що у квартирі викрадачі обмотали їй руки і ноги скотчем та постійно хтось перебував з нею у кімнаті, розмовляючи з нею українською мовою. Також викрадачі сказали їй, що це помста за роботу в Банку, та повідомили її, що якщо батько не буде звертатися до правоохоронних органів, то з нею буде все добре. В квартирі вона була з вечора 17.02.2015 до ранку 20.02.2015. В цей період викрадачі виводили її в туалет, давали ліки. Зброю у квартирі нападники не використовували. Наступного дня, перебуваючи в туалеті, вона впізнала ОСОБА_44 . Викрадачі сказали їй, що зв`язалися з її батьком з питанням про викуп, який становить 150 000 доларів США. В подальшому нападники записали аудіо розмову для її батька, витягши кляп з її рота. Наступного дня сказали, що йдуть на перемовини з її батьком та вони підозрюють що він може піти на співпрацю з правоохоронними органами. Згодом вона захотіла в туалет та почала кликати когось з нападників. Проте ніхто не відізвався і вона зрозуміла, що її залишили в квартирі саму. Вона розірвала зубами скотч на руках, далі скотч на ногах, підійшла до вікна та зрозуміла, що знаходиться на АДРЕСА_7 . Вона почала кричати з вікна та на її крик збіглися сусіди, її почула прибиральниця з вулиці, яка зателефонувала в поліцію. Працівники правоохоронних органів швидко зреагували на виклик та приїхали у квартиру, у якій вона перебувала. Крім того, зазначає, що нападників, які їхали з нею в автомобілі було троє або четверо, вони забрали її сумку, норкову шубу, в квартирі коштовний телефон. Дані речі в подальшому їй повернуто не було. Вказала що вона була знайома з ОСОБА_45 мамою ОСОБА_46 , з яким виник конфлікт щодо його обслуговування як клієнта Банку. Так, у одній із філій при знятті суми вкладу, банк виплатив ОСОБА_47 кошти не у повному розмірі, хоча останній намагався терміново забрати всю суму з Банку. Між тим, видати всю суму в межах її повноважень не було можливо. Крім того, потерпіла повідомила, що їй були нанесені тілесні ушкодження при її викраденні. Зокрема, із-за заламування рук, чинення опору в ході викрадення, зв`язування рук та ніг джгутами та скоткем. Крім того нападники заволоділи її телефоном, норковою шубою, золотою цепочкою вагою 28 грам, антикварним медальйоном, браслетом, годинником, кульчиками, обручкою, перстнем, двома кільцями з діамантами, одними простим кільцем, грошовими коштами, кредитними картками. Також потерпіла повідомила, що до вказаних подій була знайома з ОСОБА_48 , а з ОСОБА_28 знайома не була. Крім того, з мамою ОСОБА_46 вона познайомилася під час роботи у «Діамантбанк». Крім того, зазначає, що вона їздила з чоловіком у 2014 році у Париж, з метою купівлі годинника, при перетині українського кордону, вона не декларувала кошти, які вона мала для купівлі годинника, при поверненні показала митнику годинник та він її пропустив, жодних документів та чеків на коштовності вона немає. Також їй відомо, що кошти у сумі 150000 доларів США, які призначалися для її викупу та переданні їх викрадачам не відбулася, оскільки вона сама себе звільнила, пізніше повідомила батька, а кошти, які перебували в УБОЗ були повернуті її батькові у сумі 150000 доларів США. Просить стягнути з обвинувачених заподіяну їй матеріальну шкоду у сумі 851166,99 грн. та моральну шкоду, яку оцінює в 1 млн. грн.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_17 , який є батьком потерпілої ОСОБА_16 , повідомив , що 17.02.2015р. , в день викрадення останньої , був на роботі по місцю праці дочки до 17:30 годин, де надавав свої консультації. В подальшому поїхав додому у с. Сокільники. Згодом дружина повідомила йому, що дітей викрали. Про це вона довідалася з телефонної розмови з мамою ОСОБА_22 , якій про події розповів її син. Викрадачі вперше зателефонували 17.02.2015 близько 21:00 год., на телефон матері ОСОБА_16 - ОСОБА_25 . Голос доньки по телефону вони почули лише через добу після її викрадення. З телефонних дзвінків голосу викрадачів він не впізнавав. Після повідомлення про викрадення доньки він звернувся до правоохоронних органів, де йому надали охорону та сказали чекати телефонного дзвінка злочинців. Через деякий час викрадачі дійсно зателефонували та повідомили, що його донька жива, для її повернення він повинен зібрати викуп у розмірі 150 000 дол. США, на що йому дають 36 годин. Вказані гроші він мав кинути у визначеному викрадачами місці з Сихівського моста, ввечері 19.02.2015 року. Наступний день після згаданої розмови він спрямував всі свої сили для збирання суми викупу: звертався до друзів, колег, які йому частинами позичили кошти. Проте 19.02.2015 викрадачі взагалі не виходили на зв`язок, а 20.02.2015 пролунав телефонний дзвінок і йому повідомили, що дочка жива, її звільнили працівники поліції. Пізніше йому стало відомо, що були затримані викрадачі. Також зазначає, що мати ОСОБА_49 - п. ОСОБА_50 , з якою потерілий був раніше знайомий, просила його про зустріч, яка відбулася в приміщенні банку, де працює його донька. В ході зустрічі вона просила вибачення за своїх синів. Потерпілому було відомо, що у ОСОБА_49 був депозит у Банку «Фінансова ініціатива» на суму більше 200000 гривень, які він намагався зняти. Проте згідно постанови НБУ це виявилося неможливим, внаслідок чого і виник конфлікт з ОСОБА_51 восени 2014 року. Про заборону на зняття коштів з депозиту на законодавчому рівні обвинуваченому роз`яснював і він, і його донька. Проте це не допомогло. Також потерпілий зазначив, що з ОСОБА_51 його познайомила мати останнього п. ОСОБА_50 , з якою потерпілий був знайомий з часу коли він працював радником у Банку «Діамант», а ОСОБА_52 працювала на Львівському автобусному заводі, у фінансовому відділі. До події злочину між його донькою та ОСОБА_51 конфлікт був лише з приводу неповернення коштів з банківського рахунку. За період, коли була викрадена його донька, він та дружина пережили значні моральні страждання, що в подальшому могли стати причиною захворювання та смерті ОСОБА_25 . Вони не знали чи жива їх донька, де її утримують, в яких умовах. Було повністю змінене їх звичне життя, вони змушені були звертатись за медичною допомогою. Після повернення доньки йому стало відомо про викрадення у неї багатьох цінних речей, які в день викрадення були на ній. Просив задовольнити пред`явлені потерпілими цивільні позови.
Потерпілим ОСОБА_17 подано позов, у якому він просить стягнути з обвинувачених заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 300000 грн. , посилаючись на те, що своїми злочинним діями по відношенню до його доньки обвинувачені спричинили йому сильні душевні страждання.
Потерпілий ОСОБА_22 в судове засідання не з`явився, хоча неодноразово повідомлявся по час та місце судового розгляду. Від потерпілого поступило клопотання про розгляд справи у його відсутності (т. 16 а.с. 115) . Представник потерпілого адвокат ОСОБА_18 повідомив, що ОСОБА_22 в 2016 році виїхав на постійне місце проживання за межі України . Цивільний позов підтримує в повному обсязі.
Потерпіла ОСОБА_25 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть від 20 листопада 2017 року виданим Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
З показань допитаного в ході судового розгляду в якості свідка ОСОБА_53 вбачається, що у нього була у власності квартира по АДРЕСА_5 , яку він приблизно у 2015-2016 роках здавав в оренду нібито ОСОБА_9 , оскільки це було давно, з яким він укладав договір оренди відносно даної квартири. В подальшому він телефонував до ОСОБА_9 , який на дзвінок не відповідав. Тоді він прийшов до своєї квартири, та побачив, що вона опечатана Шевченківським РВ, у якому він з`ясував, що у даній квартирі відбувся злочин.
Свідок ОСОБА_54 , який є деканом факультету туризму інституту фізкультури дав суду показання про те, що в лютому 2015 ввечері йому зателефонував ОСОБА_17 та сказав, що викрали його доньку ОСОБА_16 , з яким він пізніше зустрівся та постійно з ним перебував. Чоловік ОСОБА_16 ОСОБА_22 з`явився ввечері з дня викрадення. В подальшому зателефонували викрадачі, та повідомили, що автомобіль марки «Nissan Pathfinder» знаходиться на вулиці Пекарській у м. Львові. Наступного дня чи в день викрадення йому стало відомо про дзвінок, з якого йому відомо, що ОСОБА_17 необхідно готувати 150000 доларів США на викуп, яку він зібрав та передав в поліцію по вул. Науковій у м. Львові, у якій дані кошти описували і формували дану суму. Дані грошові кошти перебували у нього. В подальшому передачі коштів не відбулося, оскільки знайшли потерпілу. Також йому відомо, що ОСОБА_55 , яка є матір`ю ОСОБА_9 працювала на автобусному заводі і певного разу перебувала у Банку у ОСОБА_17 .
Свідок ОСОБА_56 в ході судового розгляду повідомила, що навесні 2015 перебуваючи на роботі в «Унікомбанку» на Б. Хмельницького дізналася про викрадення керівника регіонального відділення ОСОБА_16 та її чоловіка, яку певний час не могли знайти працівники поліції. Також їй відомо, що ОСОБА_16 зустрічалася з ОСОБА_9 , який був вкладником в банку у Сихівському відділенні, після якої вона була дуже стривожена, оскільки ОСОБА_9 вимагав повернення вкладених грошових коштів у Банку, та у зв`язку із кризою Банк не віддавав гроші обвинуваченому. Також їй відомо, що ОСОБА_9 , його мама та ОСОБА_28 (який невідомо) приходили в Банк «Фінансова ініціатива».
Допитаний в якості свідка ОСОБА_57 , який є керівником правління «Унікомбанк» у судовому засіданні відносно подій, які відбулися у 2015 році пояснив, що йому повідомили, що викрали ОСОБА_16 біля банку «Фінансова ініціатива», де завідуючою була ОСОБА_58 , за яку вимагали викуп у сумі 150000 доларів США. Також йому відомо, що у даному банку у сім`ї ОСОБА_28 був депозит, та після вказаних подій до нього прийшла мама ОСОБА_28 , прізвище якої не пам`ятає, просити за двох синів, просила їх пробачити та зупинити слідчі дії. Крім того, мама ОСОБА_28 не пропонувала коштів для відшкодування шкоди потерпілій.
В ході дослідження представлених в розпорядження колегії суддів письмових та речових доказів, встановлено наступне.
З протоколу огляду місця події від 17.02.2015 року вбачається, що такий проводився на перехресті вулиць Волинська Промислова в місті Львові. З місця події вилучено пластмасовий джгут та уривки будівельного скотчу (т.1 а.с.31-32). Дані речі постановою від 18.02.2015 року були визнані речовими доказами та долучені до справи (т.1 а.с.33-34)
Висновком судово-медичної експертизи від 20.02.2015 року №256 встановлено, що у потерпілої ОСОБА_16 виявлено: синці на шкірі нижньої губи зліва, на руках, на ногах, садна на слизовій оболонці верхньої і нижньої губ, на лівому передпліччі, крапкове садно на лівому стегні. Вказані ушкодження могли виникнути 17 лютого 2015 року та відносяться до легкого тілесного ушкодження. Синці, садна на губах, на лівій руці утворились від дії тупих предметів. Крапкове садно на лівому стегні утворилось від дії колючого предмету, можливо внаслідок ін`єкції (т. 1 а.с. 201-205)
Згідно висновків судово-токсикологічної експертизи у потерпілої ОСОБА_16 не виявлено етилового, метилового, процілового, бутилового та амілового спиртів, не виявлено наркотичних речовин з групи алкалоїдів опію, клофеліну, похідних (т. 1 а.с. 210-214).
Висновком судово-медичної експертизи від 18.02.2015 року №247 встановлено, що у потерпілого ОСОБА_22 виявлено: синець на голові, на правій кисті, садна в ділянках обох променево-зап`ястних суглобів, в ділянці лівого колінного суглобу, на лівій стопі, які утворились від дії тупих предметів, могли виникнути 17.02.2015 року та відносяться до легкого тілесного ушкодження (т. 1 а.с. 236-239).
З протоколу огляду місця події від 20.02.2015 з фототаблицею до нього вбачається, що місцем події є квартира АДРЕСА_6 , де утримувалась потерпіла ОСОБА_16 з 17.02.2015 р. по 20.02.2015 р. Під час огляду виявлено та вилучено: клейка стрічка із мікрооб`єктами, схожими на волосся; щітка із волоссям, шапка (маска) коричневого кольору із фрагментами прозорої клейкої стрічки, клейку стрічку із фрагментами волосся, куртка, ПЛС зі слідами рук. ( т.1 а.с. 263-284).
З протоколу огляду місця події автомобіля „Nissan Pathfinder д.н.з. НОМЕР_5 від 20.02.2015 р. з фототаблицею до нього вбачається, що з письмового дозволу його власника ОСОБА_22 ( т.1а.с.287) під час огляду виявлено та вилучено: номерний знак, змиви з керма та з коробки передач, пластмасові застібки, одну ПЛС зі слідами пальців рук (т.1 а.с. 288-300).
З протоколу огляду місця події від 20.02.2015 з фототаблицею до нього, проведеного із дозволу ОСОБА_10 ( т.1 а.с.305) вбачається, що об`єктом огляду є автомобіль марки BMW 530і чорного кольору д.н.з. НОМЕР_3 . При огляді автомобіля виявлені сліди пальців рук. (т.1 а.с. 306-313).
Після дослідження доказів від захисника ОСОБА_14 поступило клопотання про визнання даного доказу недопустимим, оскільки дозвіл на даний огляд надав ОСОБА_10 , який не був власником даного транспортного засобу, не мав жодних документів на нього. Крім того, в процесі слідчої дії, відображеної у протоколі огляду місця події, було фактично проведено обшук транспортного засобу та допит підозрюваного на той час ОСОБА_10 без участі його захисника.
Досліджуючи питання допустимості вказаного доказу сторони обвинувачення, суд враховує наступне:
Згідно до ч. 1 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникати до житла чи іншого володіння особи, з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Незважаючи на те, що слідчим складено протокол про огляд місця події, із його змісту вбачається, що фактично було проведено обшук транспортного засобу та допит особи, якій повідомлено про підозру, в якої на той час вже було укладено договір про надання правової допомоги, без участі адвоката. Жодних даних про те, ОСОБА_10 був власником чи користувачем транспортного засобу, слідчому та в подальшому суду, не надано. Не свідчить про законність проведеного огляду місця події і представлена в розпорядження суду ухвала від 19.02.2015 року слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 (т. 1 а.с.319).
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню, що врегульовано ст. 84 КПК України. Відповідно до вимог ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов. При розгляді клопотання суд керується положенням ч. 3 ст. 17 КПК України про те, що обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
Враховуючи викладене, порушення вимог ст.ст.20, 104, 233,234 КПК України, ст. 55 Конституції України, при отриманні згаданого доказу, протокол огляду місця події від 20.02.2015 з фототаблицею до нього суд визнає недопустимим доказом.
Ще одним доказом винуватості осіб прокурором надано протокол обшуку від 20.02.2015 року з фототаблицею до нього, з якого вбачається, що обшук проводився на підставі ухвали слідчого судді за місцем проживання ОСОБА_11 в по АДРЕСА_2 . В процесі проведення вказаної слідчої дії виявлено речі та предмети, в тому числі автомобіль марки BMW д.н.з. НОМЕР_6 , номер кузова НОМЕР_7 (т.1 а.с. 319-330). В подальшому вилучені в ході обшуку предмети оглянуті слідчим (т. 1 а.с. 331-332).
З протоколу обшуку від 20.02.2015 р. у будинку АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_9 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 19.02.2015 р. вбачається що під час обшуку виявлені та вилучені візитні картки на ім`я ОСОБА_17 , ОСОБА_59 ; фінансові документи ПАТ КБ „Фінансова Ініціатива на ім`я членів сім`ї ОСОБА_41 , банківські картки банку „Фінансова ініціатива та „ПриватБанк, належні ОСОБА_22 , та паспорт на макет автомата Калашникова (т.1 а.с.246-350). В подальшому ці предмети оглянуті слідчим (т.1 а.с. 353).
Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Також, згідно зі ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Аналізуючи положення ст.ст. 23, 95 КПК України, показання осіб, відображених у протоколах допиту свідків, протоколі допиту потерпілої ОСОБА_16 (т. 3 а.с. 273-280), які отримані у встановленому законом порядку та на підставі яких уповноважені суб`єкти доказування приймають процесуальні рішення, є доказами під час досудового розслідування, але безпідставно втрачають доказове значення під час судового розгляду кримінального провадження в суді.
У постанові Верховного Суду від 19.12.2018 (провадження № 51-4127 км18) колегія суддів констатувала, що безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами, здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК України. Недотримання засади безпосередності призводить до порушення інших засад кримінального провадження, зокрема, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист тощо .
Так, судом було досліджено: Постанови про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 18.02.2015 року (т.1. а.с. 5-6), від 19.02.2015 року (т. 1 а.с.7-8), від 23.02.2015 року (т. 1 а.с. 9-11), повідомлення про призначення групи прокурорів та створення слідчої групи (т.1 а.с.18-23), заява-повідомлення про злочин (т.1 а.с.26), пояснення від 17.02.2015 року (т.1 а.с.27-30), протокол ідентифікації та помічення грошових коштів від 18-20 лютого 2015 року з розпискою потерпілого ОСОБА_17 про їх отримання в сумі два з половиною мільйони гривень та п`ятдесят тисяч доларів США (т. 1 а.с. 51-188), заяву про залучення ОСОБА_16 як потерпілої, протокол її допиту від 20.02.2015 року та протокол додаткового допиту від 21.02.2015 (т. 1 а.с. 189-200, 215-221), заяву про залучення ОСОБА_22 як потерпілого, протокол його допиту від 18.02.2015 року та протокол додаткового допиту від 19.02.2015 (т. 1 а.с. 224-234, 241-248), протокол допиту свідка ОСОБА_60 (т. 1 а.с. 248-252), доручення про проведення слідчих дій, клопотання про проведення огляду та ухвалу суду про його задоволення від 20.02.2015 р. (т. 1 а.с. 257-263), рапорт про переслідування особи (т. 2 а.с. 1), протоколи затримання, оголошення про підозру та допит ОСОБА_9 від 20 лютого 2015 року (т. 2 а.с. 2-17), клопотання та ухвала про обрання відносно нього запобіжного заходу (т. 2 а.с. 18-23), рапорт про переслідування ОСОБА_11 протоколи затримання, оголошення про підозру та допиту та додаткового допиту ОСОБА_11 від 20 лютого 2015 року (т. 2 а.с. 24-46), клопотання та ухвала про обрання відносно нього запобіжного заходу (т. 2 а.с. 47-55), протоколи затримання, оголошення про підозру та допиту ОСОБА_10 від 20 лютого 2015 року (т. 2 а.с. 24-46), клопотання та ухвала про обрання відносно нього запобіжного заходу (т. 2 а.с. 72-77), повідомлення про підозру ОСОБА_61 та постанова про оголошення його в розшук клопотання та ухвала про обрання відносно нього запобіжного заходу (т. 2 а.с. 82-88), протокол допиту свідка ОСОБА_62 (т. 2 а.с. 89-95), протокол допиту свідка ОСОБА_63 (т. 2 а.с. 96-101), протоколи допитів свідків ОСОБА_64 (т. 2 а.с. 108-110), ОСОБА_17 (т. 2 а.с. 112-118), ОСОБА_65 (т. 2 а.с. 120-125), ОСОБА_66 (т. 2 а.с. 126-130), клопотання та ухвала суду про дозвіл на затримання ОСОБА_61 (т. 2 а.с. 131-138), повідомлення про зміну обвинувачення ОСОБА_11 , протокол його додаткового допиту, ухвала суду про заміну запобіжного заходу (т. 2 а.с. 139-154), протоколи допитів підозрюваних (т. 2 а.с. 218-234), супровідні листи (т. 3 а.с. 1-3 ,13,20,40,79) постанова про визначення територіальної підслідності від 06.03.2015 (т. 3 а.с. 4-6), доручення про початок та проведення досудового розслідування та слідчих (розшукових дій) (т. 3 а.с. 7, 12, 21-23, 77-78,81,283-285) , витяги з ЄРДР (т. 3 а.с. 8-11, 84), постанова по призначення групи рокурорів від 05.02.2015 (т. 3 а.с. 14-16), постанова про доручення розслідування кільком слідчим (т. 3 а.с.17-19), постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування (т. 3 а.с. 86-89) рапорти (т. 3 а.с. 32,82-83, 281-282), повідомлення (т. 3 а.с.80, 85) , показання осіб, відображених у протоколах допиту свідків ОСОБА_62 (т. 3 а.с. 24-26), ОСОБА_67 (т. 3 а.с. 28-31), ОСОБА_63 (т. 3 а.с. 245-248) , ОСОБА_67 (т. 3 а.с. 249-251) , ОСОБА_53 ( т. 3 а.с. 252-256 ), ОСОБА_22 ( т. 3 а.с. 266-266), протоколі допиту потерпілої ОСОБА_16 (т. 3 а.с. 273-280). Вказані документи не є доказами винуватості ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , в розумінні ст. 84,110 КПК України.
В ході судового розгляду було досліджено та прийнято судом в якості доказу протокол огляду (т. 3 а.с. 33-36), в якому відображено перегляд слідчим даних магнітного диску із записом подій, зафіксованих камерами відеоспостереження з будівлі ПАТ» Унікомбанк», що по АДРЕСА_8 , у період з 17.35 год. по 18.36 год. 17.02.2015 р.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відповідно до частини 2 вказаної статті до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема: матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні); складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії. Під час здійснення відеофіксації у громадських місцях за допомогою камер відеоспостережень, встановлених на будівлях та в приміщеннях, збирається інформація не щодо конкретної особи, що свідчить про відсутність умислу збирання конфіденційної інформації про особу, а інформація, яка дозволяє зафіксувати певні події. Отриманий відеозапис може бути використаний в якості допустимого доказу у кримінальному провадженні з дотримання вимог кримінального процесуального закону.
Як вбачається із матеріалів провадження, згадані відеозаписи з камер відеоспостереження, були отримані у визначеному законом порядку, сам магнітний диск слідчим визнано речовим доказом ,про що винесено винесено відповідну постанову (т. 3 а.с. 37-38).
З дослідженого в ході судового рогляду протоколу обшуку автомобіля марки BMW 530і з номерним знаком НОМЕР_3 від 12.03.2015 р. (т.3 а.с.46-50),проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 25.02.2015 р. (т.3 а.с. 43-45), вбачається, що з вказаного автомобіля вилучено мікрообєкти, схожі на волосся, фрагменти скла, мікрообєкти, схожі на хутро, та сліди пальців рук, які приєднані до матеріалів кримінального провадження у якості речових доказів (т. 3 а.с.51-52).
На підставі ухвал слідчого судді від 25.02.2015 (т. 3 а.с. 54-57 та а.с. 65-69) було надано дозвіл і на проведення обшуку автомобілів марки «Шкода Фабія», р.н. НОМЕР_8 , якою користувався ОСОБА_9 та «BMW320і», р.н. НОМЕР_6 , яким користувався ОСОБА_11 . Вилучені в ході цих обшуків мікрообєкти, схожі на волосся, сліди пальців рук та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що зафіксовано у протоколах обшуків (т. 3 а.с. 58-62, 70-74) були визнані речовими доказами та в подальшому були предметом дослідження експертних установ( а.с. 63-64, 75-76 т.3).
У випадках, передбачених КПК України, хід і результати проведення процесуальної дії фіксується у протоколі, що врегульовано ч. 1 ст. 104 КПК. З врахуванням вимог п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК України, протоколи процесуальних дій мають правовий статус джерел доказів, і інформація про факти, яка міститься в них, може повною мірою використовуватись в юридичному доказуванні, в сукупності з іншими доказами. Відтак, протокол огляду слідчим речей від 12.03.2015( т. 3 а.с. 90-92), зокрема мобільного телефону, наданого потерпілим ОСОБА_17 ; протокол від 14.03.2015 з додатком до нього, де зафіксовано огляд речей, які були вилучені в ході проведення обшуку по місцю проживання ОСОБА_9 (т. 3 а.с. 96-139), протокол огляду мобільного телефону , який було вилучено за місцем поживання ОСОБА_10 (т. 3 а.с. 195), суд приймає до уваги у якості належних доказів, як і речі та документи, оглянуті слідчим, що в подальшому були визнані речовими доказами у провадженні. Наведене відображено у постановах від 12.03.2015, 14.03.2015, 16.03.2015 (т. 3 а.с. 93-95, 140-169, 196-209), зокрема - візитні картки на ім`я ОСОБА_17 , ОСОБА_59 ; фінансові документи ПАТ КБ „Фінансова Ініціатива на ім`я членів сім`ї ОСОБА_41 , банківські картки банку „Фінансова ініціатива та „ПриватБанк, належні ОСОБА_22 , та паспорт на макет автомата Калашникова. Із даних дослідженого мобільного телефону марки „Самсунг з карткою оператора мобільного звязку „Київстар НОМЕР_9 ( т.3 а.с.90-92) , який долучений до матеріалів кримінального провадження за заявою ОСОБА_17 від 25.02.2015 р. (т.2 а.с.119), телефон належить дружині ОСОБА_17 - ОСОБА_68 . При огляді функцій СМС-повідомлень встановлено, що там містяться повідомлення від 17.02.2015 р., о 22-38 год., наступного змісту: „Твоя дочь у нас у тебя 36 часов для сбора 150 тис.дол. слідуй нашим указаніям некаких ментов; в подальшому користувачем телефону надіслане СМС-повідомлення, 18.02.2015 р., 11-29 год.: „Я збираю гроші. Дайте почути дочку. Аналогічне текстове повідомлення розміщене 18.02.2015 р., о 11-30 год., 18.02.2015 р. о 14-05 год. Вказані речові докази в сукупності з іншими доказами підтверджують причетність ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до вчинення злочину, метою якого було викрадення та насильного утримання ОСОБА_16 , з метою отримання викупу.
Згідно квитанції № 000021, що міститься у (т. 3 а.с. 170-194), речові докази, що були вилучені за місцем проживання ОСОБА_9 та квитанції № 000021 (т. 3 а.с. 210-212) речі, вилучені по місцю проживання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , були здані на зберігання. Частина речей, відносно яких не було прийняте рішення про визнання таких речовими доказами, були повернуті власнику ОСОБА_11 , що стверджується його власноручними розписками ( т. 3 а.с. 213-214 ).
В силу дії ст.ст. 99,104 КПК України колегія суддів приймає у якості доказів і протоколи огляду речей: від 17.03.2015 (т. 3 а.с. 216, 219), в яких оглянуто, а в подальшому визнано речовими доказами (т. 3 а.с. 217-218, 220-223) особисті речі потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_22 , змиви слідів рук вилучених в ході огляду автомобіля „Nissan Pathfinder реєстраційний номер НОМЕР_2 .
З досліджених в ході судового розгляду: протоколів огляду речей від 17.04.2015 (т. 3 а.с. 224-229), в яких відображено огляд зокрема двох телефонів, які були вилучені 20.02.2015 в обвинуваченого ОСОБА_11 , не встановлено будь-якої інформації, яка має відношення до даного кримінального провадження, про що сам слідчий зазначив у тексті протоколів. Відтак, в силу дії ст. 84 КПК України такі не є доказом у справі. Між тим, вилучені у обвинуваченого ОСОБА_11 20.02.2015 речі були визнані постановою слідчого від 17.03.2015 речовими доказами (т. 3 а.с. 230-233) та згідно квитанції за № 000021( т. 3 а.с. 234-237 здані на зберігання). Крім того, речовими доказами у справі були визнані згідно постанов слідчого від 15.03.2015 та 08.05.2015 (т. 3 а.с. 238-234) , що в подальшому згідно квитанції № 000022 здані на зберігання (т. 3 а.с. 243-244) також: пластикові хомути та змути клейкого скотчу, вилучені під час огляду місця події на АДРЕСА_9 ; речі, мікрооб`єкти схожі на волосся, вилучені з квартири, де незаконно утримували потерпілу ОСОБА_16 , з транспортних засобів що належали потерпілій та обвинуваченим.
З досліджених в ході судового розгляду документів, що містяться у т. 3 на а.с. 257-265 вбачається, що на підставі договору купівлі подажу від 26.06.2012 власником квартири АДРЕСА_6 є ОСОБА_69 , який згідно договору оренди від 01.02.2015 передав житло, де незаконно утримували потерпілу ОСОБА_16 , громадянину ОСОБА_70 . Між тим, допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_69 вкаазав на ОСОБА_9 як на особу, яка фактично була орендарем його квартири. Обвинуваченняй ОСОБА_9 в судовому засіданні теж фактично не заперечив, що оредував квартиру, в якій певний час утримулали потерпілу ОСОБА_16 , однак стверджував, що орендував її для власних потреб.
Органом досудового розслідування, на думку суду, не здобуто жодних доказів винуватості ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у пред`явленому їм обвинуваченні в ході проведення на підставі ухвали слідчого судді від 19.03.2015 (286-289 т. 3) обшуку за місцем їх поживання, що відображено у дослідженому за клопотанням прокурора протоколі обшуку від 17.04.2015 (т. 3 а.с. 290-294) . Вилучені предмети зошити з взірцями рукописного тексту вказаних обвинувачених, на підставі постанови слідчого від 08.05.2015 (т. 3 а.с. 295-296) визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Аналогічно, на підставі ухвали слідчого судді від 19.03.2015 (т. 3 а.с. 299) було надано дозвіл на проведення обшуку з місцем проживання ОСОБА_9 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. Хід проведення вказаної слідчої дії відображено у протоколі обшуку від 17.04.2015(т. 3 а.с. 300-304), в вилучені письмові матеріали з взірцями почерку згаданих осіб визнано речовими доказами, на підставі постанови від 08.05.2015 (т. 3 а.с. 305-306).
По вилучених взірцях біоматеріалів та взірцях відбитків рук органом досудового розслідування було проведено ряд експертиз, на встановлення причетності обвинувачених до інкримінованих злочинів.
Так, висновком судової дактилоскопічної експертизи №4/289 від 14.04.2015 року встановлено, що три сліди пальців рук та один слід долоні, вилучені підчас огляду місця події по АДРЕСА_5 придатні до ідентифікації. Слід пальця руки залишений мізинцем правої руки ОСОБА_11 , слід долоні залишений долонею правої руки ОСОБА_11 , слід пальця руки залишений мізинцем правої руки ОСОБА_9 (т. 4 а.с.61-77).
Висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №10/124 від 07.04.2015 року встановлено, що на чорній спортивній утепленій куртці, вилученій при огляді місця події на АДРЕСА_5 , виявлені генетичні ознаки клітин з ядрами на виворотній стороні коміра. Дані генетичні ознаки є змішаними, походять від двох чи більше осіб, серед яких присутні генетичні зразки ознак крові ОСОБА_16 та ОСОБА_9 та не присутні генетичні ознаки крові ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (т. 4 а.с. 191-202).
Висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №10/125 від 07.04.2015 року встановлено, що на горнятку та кришці пляшки від йогурта, вилучених при огляді місця події на АДРЕСА_5 , виявлені генетичні ознаки клітин з ядрами. Дані генетичні ознаки збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_16 і не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 (т. 4 а.с. 203-215).
Висновком судово-медичної експертизи №424/2015-ц від 24.04.2015 року встановлено, що при порівняльному дослідженні 8-ми волосин, вилучених під час обшуку автомобіля марки BMW-530 з номерним знаком НОМЕР_3 , а саме заднього сидіння встановлено, що за морфологічними ознаками вони схожі зі зразками волосся з голлови ОСОБА_16 і можуть походити від неї. Серологічне дослідження підтверджує свій висновок. (т. 5 а.с. 132-142).
З досліджених в судових засіданнях: висновку експертизи наркотичних засобів, псчихотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів (т. 5 а.с.53-55), висновку дактилоскопічної експертизи №4/306 від 15.04.2015 (т. 5 а.с.61-65), висновку дактилоскопічної експертизи №4/308 від 15.04.2015 (т. 5 а.с.66-78), висновку дактилоскопічної експертизи №4/307 від 15.04.2015 (т. 5 а.с.79-95), висновку судово-медичної експертизи №423/2015-ц від 16.04.2015 (т. 5 а.с.99-111), висновку судово-медичної експертизи №425/2015-ц від 30.04.2015 (т. 5 а.с.112-123), висновку судово-медичної експертизи №422/2015-ім від 09.04.2015 (т. 5 а.с.148-154), висновку судово-медичної експертизи №421/2015-ім від 08.04.2015 (т. 5 а.с.159-165), висновку судово-медичної експертизи №420/2015-ім від 08.04.2015 (т. 5 а.с.170-175), висновку судово-медичної експертизи №477/2015-ім від 23.04.2015 (т. 5 а.с.180-183), висновку судово-медичної експертизи №87/2015-мк від 17.04.2015 (т. 5 а.с.188-191) не вбачається жодних даних, які б слугували прямим доказами винуватості обвинувачених в інкримінованих ним правопорушеннях.
Оскільки жодних фактичних даних, що мають значення для даного кримінального провадження не міститься у: запитах органу досудового розслідування від 18.03.2015 (т. 6 а.с. 1) , від 17.04.2015 (т. 6 а.с. 4 , 6, 8) та відповідях на них (т. 6 а.с. 2-3) , (т. 6 а.с. 5 , 7, 9), протоколах пред`явлення особи для впізнання від 20.03.2015 (т. 6 а.с. 17-19 , 20-22), відповідно до яких свідок ОСОБА_69 не впізнав ОСОБА_10 , протоколі обшуку за місцем проживання ОСОБА_71 (т. 6 а.с.304-310), що проводився на підставі ухвали слідчого судді від 17.04.2015 (т. 6 а.с.300-303) , в силу дії ст. 84 КПК України такі не є доказами у справі.
З дотримання вимог ст. 159-166 КПК України, на підставі ухвал слідчих суддів про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації (т. 7 а.с. 9-74, т. 7 а.с. 92-110) органом досудового розслідування було отримано дані від операторів мобільного зв`язку. У аналітичних довідках (т. 7 а.с. 75-91, 111-116) відображена інформація по з`єднаннях операторів мобільного зв`язку за період з 17.02.2015 по 20.02.2015, абонентських номерів телефонів обвинувачених та потерпілих, із зазначенням адреси ймовірного перебування абонента та розміщення базових станцій, що можуть обслуговувати такі адреси. Відомості вказаної довідки підтверджують дані відносно часу, місця вчинення правопорушення та факт мобільного спілкування між обвинуваченими та між потерпілим ОСОБА_17 та обвинуваченими.
Стороною обвинувачення в якості доказів вчинення обвинуваченими інкримінованих їм злочинів надані матеріали проведення негласних слідчих дій (т.7 а.с 227-252). Із вказаних матеріалів, вбачається, що ухвалою судді Апеляційного суду Львівської області від 20.02.2015 р. надавався дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії: аудіо,-відео контролю особи. Між тим, копія такої ухвали суду не надана, та стороні захисту при виконанні статті 290 КПК України не відкривались. Із змісту ж протоколів про хід проведення негласної слідчої розшукової дії вбачається, що фактично слідчим СВ ГУМВСУ у Львіській області ОСОБА_72 , у службовому кабінеті Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, за участі прокурора ОСОБА_73 , 20.02.2015, без зазначення конкретної години, проведено допит без участі захисника підозрюваного на той час ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . Крім того, в цей же день, в приміщенні службового кабінету УБОЗ ГУ МВСУ у Львівській області, що по вул. Науковій, 16, без зазначення години проведення вказаної розмови, ОСОБА_10 був фактично допитаний, без участі свого адвоката, заступником начальника УБОЗ ОСОБА_74 .
Відповідно до положення ст. ст. 246, 271 КПК України виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину, та зобов`язаний у своєму рішенні відповідно до вимог ст. 251, ч. 5 ст. 246 КПК України вказати: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України; відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія; початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії; відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію; обгрунтування прийнятої постанови, у тому числі обгрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб; вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться та строк негласної слідчої (розшукової) дії.
За відсутності в матеріалах провадження постанови прокурора про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину, неможливо встановити і у якій формі вона мала бути проведена, кому було доручено її проведення та чи було дотримано в цьому випадку порядок і тактику її проведення відповідно до вимог законодавства.
У даному випадку в матеріалах кримінального провадження № 12015140090000525 відсутні дані по те, чи прокурором приймалось рішення на виконання вимог ст. 246 КПК України про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.
Крім того, за приписами ч.6 ст.246 КПК України проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи відповідних правоохоронних органів. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатись також інші особи. У даному випадку суду не представлено доказів на підтвердження того, що ухвалою Львівського апеляційного суду від 20.02.2015 надавався дозвіл слідчому СВ ГУМВСУ у Львіській області ОСОБА_75 , прокурору ОСОБА_76 , заступнику начальника УБОЗ ОСОБА_77 чи оперуповноваженому УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_78 , який складав протоколи про хід проведення негласних слідчих розшукових дій, на проведення негласних слідчих розшукових дій.
Вказані документи на час виконання вимог ст.290 КПК України, і під час розгляду справи в суді стороні захисту також відкриті не були.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 (справа №751/7557/15к), наголошується на тому, що для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.
У відповідності до ч.12 ст.290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них як докази.
Відповідно до ч.1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Відповідно до ч.1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Відповідно ж до ч.2 ст. 86 КПК України, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 252 КПК України передбачено, що фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом, зокрема Главою 5. Відповідно до ч.1 ст. 104 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються в протоколі. Отже, відповідно до ч.1 ст. 252 та ч.1 ст. 104 КПК України, за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, складається протокол про хід та результати даної процесуальної дії. Між тим, як вбачається із тексту досліджуваних протоколів, у них відображено лише результат аудіо-, відеоконтролю особи. При цьому як із змісту згаданого документу, так і з відеозапису, долученого до протоколу вбачається, що у приміщенні службових кабінетів фактично проводиться допит підозрюваних з участю слідчого, прокурора, заступника начальника УБОЗ, проте без залучення захисників, з якими на той час у підозрюваних було укладено договори про надання правової допомоги. Відсутня інформація про те, в який саме час проводились такі допити, хто конкретно з оперативних працівників чи залучених спеціалістів встановлював спеціальне аудіо- відеоспостережне обладнання; яке конкретно обладнання для аудіо- відеоспостереження було встановлено (не зазначено назву та технічні характеристики даного обладнання) тощо. Не відображено у протоколі і факту завершення розмови. Разом із тим, відповідно до ч.1 ст. 252, ч.1 ст. 104 КПК України, в протоколі про проведення негласної слідчої (розшукової) дії всі обставини про хід негласної слідчої (розшукової) дії мають бути зафіксовані.
Крім того, протокол про хід і результати НСРД, оскільки він є негласною слідчою дією, а відповідно не може бути складений під час цієї дії, повинен бути складеним безпосередньо після закінчення процесуальної дії. У даному випадку такий було складено не слідчим, а оперативним працівником через два місяці після проведення слідчої дії. Крім того, внаслідок проведення негласної слідчої (розшукової) дії, було проведено аудіо-, відео контроль особи, відтак, безпосередньо після закінчення даної процесуальної дії, слідчий, прокурор (оперативний працівник, якщо він виконує дану процесуальну дію за дорученням слідчого, прокурора), мав належним чином упакувати карту пам`яті з відеозаписом негласної слідчої (розшукової) дії та долучити до протоколу негласної слідчої (розшукової) дії . В даному випадку не видається можливим встановити, в якому вигляді та де зберігались носії інформації, отримані за результатами проведення НСРД . У протоколі відсутні дані і про долучення таких, опечатання та поміщення в окремий конверт. Натомість, із змісту протоколу вбачається, що вказані відомості містяться на Mini DV, інв.№ 87т ; Mini DV інв.№84 т., Mini DV інв.№ 86 т. , без будь-якої фіксації того, що вони є оригінальними, тобто тими, на які безпосередньо здійснювався запис, а не їх копіями.
Крім того, суду не надана інформація про те, чи на виконання вимог ч. 1 ст. 107 КПК України слідчий приймав процесуальне рішення про фіксацію процесуальної дії ( НСРД ) за допомогою технічних засобів. Відповідно ж до вимог ст. 107 КПК слідчий повинен вказати у постанові про фіксацію процесуальних дій ідентифікаційні ознаки технічних засобів, які будуть використані під час проведення процесуальної дії. Адже перевірити достовірність зробленого відеозапису під час проведення даних негласних слідчих (розшукових) дій, можливо лише за допомогою відповідної експертизи, призначення та проведення якої можливе лише за наявності конкретних технічних засобів, які використовувалися під час проведення аудіо- відео фіксування процесуальної дії. Встановити ж якими саме технічними засобами здійснювалося аудіо- відеоспостереження, без відображення цих даних в матеріалах кримінального провадження неможливо, що ставить отримані таким чином докази під сумнів.
В зв`язку з наведеним, порушенням вимог ст.ст.20,104,246,252,251,271, 290 КПК України, в процесі отримання доказів, колегія суддів визнає недопустимими доказами протоколи проведення негласних слідчих розшукових дій від 16.04.2015 № 24/11-742, № 24/11-743 та № 24/11-744, що містяться у (т. 7 а.с. 227-252).
Не є доказами винуватості ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень наявні у томах 8 та 9 матеріали, витребуванні органом досудового розслідування з ПАТ « КБ» Фінансова ініціатива» у визначеному ст. 159-165 КПК України порядку. Вказаними документами лише стверджуються посилання потерпілих про те, що вказані особи та члени їх сім`ї були клієнтами банку та отримували послуги, передбачені укладеними між фінансовою установою та клієнтами договорами.
Враховуючи зазначені показання, дослідивши представлені суду стороною обвинувачення та стороною захисту докази, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до наступного висновку.
Винуватість обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 189 КК України доведена повністю. Їх дії вірно кваліфіковані вірно: за ч.2 ст. 146 КК України, оскільки обвинувачені своїми умисними діями вчинили незаконне викрадення потерпілих ОСОБА_22 та ОСОБА_16 з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням фізичних страждань потерпілим,
-за ч.2 ст.289 КК України, оскільки обвинувачені своїми умисними діями вчинили незаконне заволодіння транспортним засобом марки „Nissan Pathfinder, належним потерпілому ОСОБА_22 , за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, що не було небезпечним для життя та здоровя потерпілого,
-за ч.4 ст.187 КК України, оскільки обвинувачені своїми умисними діями вчинили напад на потерпілу ОСОБА_16 з метою заволодіння її майном за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя потерпілої розбій, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах,
-за ч.2 ст.189 КК України оскільки обвинувачені своїми умисними діями вчинили вимогу передачі чужого майна ,вчинену за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
Що стосується винуватості ОСОБА_11 у пред`явленому обвинуваченні, то суд вважає, що знайшли підтвердження в судовому засіданні вчинення ним дій, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 146 КК України. Зокрема, те що він, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме провадження, незаконно позбавив волі потерпілу ОСОБА_16 .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 категорично заперечував, що він був присутній в момент викрадення потерпілих ОСОБА_16 та ОСОБА_22 . Зазначив, що не вчиняв щодо них розбійних дій та дій щодо незаконного заволодіння їх транспортним засобом. Однак визнавав, що дійсно на прохання ОСОБА_10 певний час перебував в квартирі по АДРЕСА_1 , де стеріг потерпілу ОСОБА_16 . Жодних її речей він не бачив, та, відповідно, ними не заволодівав.
Такі покази ОСОБА_11 знаходяться у взаємозв`язку з наданими стороною обвинувачення доказами, з яких не вбачається факту причетності ОСОБА_11 до заволодіння транспортним засобом та викрадення ОСОБА_16 та заволодіння її майном.
При пред`явленні осіб до впізнання жодний з допитаних судом свідків та потерпіла ОСОБА_16 не вказали, що ОСОБА_11 був причетний до вказаних дій, не встановлено таке і висковками дактилоскопічних, цитологічних та інших проведених експертиз (т.4 а.с.22-29), (т.4 а.с.33-49). Натомість, факт його перебування в квартирі по АДРЕСА_1 стверджується як висновком дактилоскопічної експертизи, так і показами потерпілих та обвинуваченого ОСОБА_10 .
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно зі ст. 368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення. Згідно ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим кодексом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вказана позиція викладена також і у п. 146 справи «Барбера, Мессегує и Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 року, де Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, що виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
Таким чином стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом винуватість обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 189 КК України, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України є підставою для ухвалення виправдувального вироку в цій частині.
Крім того, ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 обвинувачуються також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.147 КК України, а саме у тому, що вони, діючи за попередньою змовою у групі осіб, після викрадення потерпілої ОСОБА_16 , утримували останню в період часу з 20:00 год. 17.02.2015 до 09:00 год. 20.02.2015, в якості заручника, в приміщенні кімнати АДРЕСА_10 , не даючи змоги вільно пересуватись та покинути вказане приміщення, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на спонукання її батьків до передачі грошових коштів в розмірі 150 тисяч доларів США за звільнення потерпілої.
Об`єктивна сторона незаконного позбавлення волі, викрадення людини та захоплення заручників полягає у протиправному перешкоджанні людині вільно обирати своє місце перебування та позбавленні свободи переміщення у просторі шляхом фізичного обмеження. Субє`ктивна сторона зазначених злочинів виявляється у прямому умислі. Захоплення заручників відрізняється від незаконного позбавлення волі або викрадення людини особливою метою, яку переслідує субєкт злочину, і яка є обов`язковою ознакою складу цього злочину. Діючи з прямим умислом, винний має на меті спонукання родичів заручника до здійснення дії як умови звільнення. Тобто, злочинець пов`язує звільнення заручника із задоволенням своїх вимог, які він висуває вказаним вище особам. При незаконному позбавлення волі або викраденні людини винна особа має на меті заволодіти майном потерпілого чи інших осіб та одержати вигоди майнового характеру. Викрадення людини або позбавлення волі з корисливих мотивів відрізняється від захоплення заручників з тих же мотивів. При захопленні заручників винний зацікавлений в широкому розголосі своїх вимог як правило місце утримання заручників не приховується, погрози щодо них виголошуються публічно з демонстрацією агресивності по відношенню до захоплених осіб. У випадках викрадення людини чи позбавлення її волі вимога про викуп пред`являється вузькому колу осіб, місце утримання викрадених осіб тримається в таємниці, при чому однією з умов звільнення у даному випадку є вимога до рідних та близьких утриматись від звернення до правоохоронних органів. При викраденні людини об`єктом злочину є відносини , щоб забезпечити свободу особистості, а під час захоплення заручників - громадську безпеку.
Також ознакою, за якою захоплення заручників відмежовується від незаконного позбавлення волі та викрадення людини, є особа потерпілого. Так, при захопленні заручників винного здебільшого не цікавить особа потерпілого, його подальша доля, а лише можливість використання його як засіб впливу на адресата погрози. Коли йдеться про незаконне позбавлення волі чи викрадення людини, особа потерпілого персоніфікована, та винні, особливо якщо вони очікують на отримання викупу, зацікавлені безпосередньо у ньому .
Враховуючи обставини вчинення злочину ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 відносно потерпілої ОСОБА_16 , спосіб вчинення злочину, хронологію дій обвинувачених та корисливу мету, якої намагались досягти обвинувачені своїми діями, а також події та відносини між обвинуваченими і потерпілими , які передували події злочину, суд дійшов до переконання, що у діях обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.147 КК України. А тому у цій частині обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 слід визнати невинуватими та виправдати.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, його активну роль у вчиненні злочинів, катерогичне заперечення причетності до вчинення протиправних дій, особу обвинуваченого, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, задіяний до забезпечення охорони порядку в умовах воєнного стану, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, та вважає, що йому слід призначити покарання в межах санкцій статей ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 189 КК України, у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.
При цьому суд враховує вимоги ч. 2 ст. 416 КПК України, відповідно до якої при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання. Ухвалою Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області від 23.04.2018 вирок Шевченківського райсуду м. Львова від 11.11.2016 було скасовано з процесуальних підстав.
У відповідності до положень ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 р.), суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_9 слід зарахувати строк попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження, у межах якого до обвинуваченого було застосовано попереднє ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з моменту фактичного затримання з 20 лютого 2015 по 19 серпня 2019 включно року, що становить 9 років.
Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_9 згідно ст. 66 КК України відсутні.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , згідно ст. 67 КК України відсутні.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, його роль у вчиненні інкримінованих правопорущень, те, що він за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, вину у вчиненні у вчиненому визнав та розкаявся, та вважає, що йому слід обрати покарання в межах санкцій статей ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 189 КК України, у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. Колегія суддів у даному випадку також виходить з необхідності дотримання вимог ч. 2 ст. 416 КПК України.
У відповідності до положень ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 р.), суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_10 слід зарахувати строк попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження, у межах якого до обвинуваченого було застосовано попереднє ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з моменту фактичного затримання з 20 лютого 2015 по 17 лютого 2019 року включно, що становить 8 років.
Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_10 щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , згідно ст. 67 КК України, відсутні.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, який вину у вчиненні злочинів визнав частково, лише за ч. 2 ст. 146 КК України, а також його роль у вчиненні злочину . Відтак йому слід призначити покарання в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 146 КК України, у виді позбавлення волі. Проте, оскільки, призначене покарання має бути необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає, що достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів, буде застосування положень ст. 75 КК України із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_11 щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , згідно ст. 67 КК України - відсутні.
Строк дії запобіжних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_9 виді цілодобового домашнього арешту закінчився 22.04.2020 року включно та обвинуваченого ОСОБА_10 , у виді цілодобового домашнього арешту закінчився 23.04.2020 року включно та клопотань про їх продовження не надходило.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 28.09.2022 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_14 та змінено обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжний захід у виді застави на особисте зобов`язання, а кошти в розмірі 85260 грн., що були внесені 03.03.2015 року ОСОБА_79 як застава за ОСОБА_11 , згідно ухвали слідчого судді від 21.02.2015 року перераховані на спеціальний рахунок Національного банку України з використанням для потреб Збройних Сил України.
Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання щодо обвинуваченого ОСОБА_11 слід залишити до вступу вироку в законну силу.
При вирішенні цивільних позовів суд виходить із наступного:
Потерпілою ОСОБА_16 було подано до суду цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальними правопорушеннями в сумі 851166,99 грн. та моральної шкоди у розмірі 1000000,00 грн.
Також потерпілим ОСОБА_22 було подано до суду цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальними правопорушеннями в сумі 122755,50 грн. та моральної шкоди у розмірі 1000000,00 грн.
Потерпілим ОСОБА_17 було подано до суду цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 300000,00 грн., завданої злочинами.
Окрім того, потерпілою ОСОБА_25 було подано до суду цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 300000,00 грн., завданої злочинами.
Згідно ст.28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної і моральної шкоди від злочину вправі при провадженні у кримінальній справі пред`явити позов до обвинуваченого.
Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Частина 1 ст.1190 ЦК України визначає, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Згідно ст.128 КПК України суд, постановляючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Суд задовольняє цивільний позов повністю або частково, якщо у судовому засіданні були доведені стороною обвинувачення та цивільним позивачем матеріально-правові підстави позову. У разі повного або часткового задоволення позову суд має навести відповідні докази, провести розрахунки розміру відшкодування, а також вказати норми матеріального права, на підставі яких вирішується позов.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_16 в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають до задоволення в повному обсязі, оскільки такі суд вважає доведеними в ході судового розгляду, таким чином, цивільний позов потерпілої ОСОБА_16 про відшкодування матеріальної шкоди необхідно задовольнити повністю та стягнути в рівних частинах з обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_16 матеріальну шкоду в розмірі 851166,99 грн. При цьому суд виходить з того, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_80 за ч. 4 ст. 187 КК України. Крім того, сама потерпіла в судовому засіданні вказала на те, що її особисті речі були відібрані злочинцями безпосередньо при нападі в машині, а інша частина відразу по прибутті в квартиру по АДРЕСА_1 . ОСОБА_11 прибув в квартиру на АДРЕСА_1 лише вечером, коли речі фактично вже було викрадено. Жодних доказів того, що викрадачі в будь-який спосіб поділили між собою викрадене, немає.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_22 про відшкодування матеріальної шкоди слід відмовити, оскільки із змісту позовної заяви вбачається, що шкода заподіяна викраденням належних потерпілому речей із його автомобіля, тобто вчиненням кримінального правопорушення, яке не інкриміновано обвинуваченим у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з вимогами ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.95 року в п.5 відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і противоправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а відповідно до п.9 зазначеної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат), їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин.
При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує те, що потерпілій ОСОБА_16 дійсно спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних переживаннях у зв`язку з вчиненням даних кримінальних правопорушень. При цьому суд враховує роль кожного у вчинених правопоршеннях та керуючись принципом розумності, виваженості та справедливості, вважає, що слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 150000 грн. , ОСОБА_10 100000 грн., ОСОБА_11 50000 грн. на користь потерпілої ОСОБА_16 у відшкодування моральної шкоди.
При визначенні розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує те, що потерпілому ОСОБА_22 дійсно спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних переживаннях у зв`язку з вчиненням даних кримінальних правопорушень, а тому суд вважає за необхідне, керуючись принципами розумності, виваженості і справедливості, стягнути у рівних частинах з обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь потерпілого ОСОБА_22 моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.
При визначенні розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує те, що потерпілому ОСОБА_17 дійсно спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних переживаннях у зв`язку з вчиненням даних кримінальних правопорушень, зокрема викраденням його доньки. При цьому суд враховує роль кожного у вчинених правопоршеннях та керуючись принципом розумності, виваженості та справедливості, вважає, що слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 50000 грн. , ОСОБА_10 40000 грн., ОСОБА_11 10000 грн. на користь потерпілого ОСОБА_17 у відшкодування моральної шкоди
Щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_25 , то такий слід провадженням закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку із смертю потерпілої ОСОБА_25 , що стверджується свідоцтвом про смерть. Правонаступника померлої ОСОБА_25 судом не встановлено.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Суд вважає, що до стягнення із обвинувачених в доход держави підлягають витрати на залучення експертів для проведення експертиз № 4/225 від 11.04.2015 р., в розмірі 1227,60 грн., № 4/227 від 07.04.2015 р., в розмірі 391,20 грн., № 4/228 від 18.04.2015 р., в розмірі 1227,60 грн., № 4/289 від 14.04.2015 р., в розмірі 1227,60 грн., № 4/226 від 07.04.2015 р., в розмірі 391,20 грн., №10/124 від 07.04.2015 р. в розмірі 1754,27 грн., №10/125 від 07.04.2015 р. в розмірі 2123,59 грн., №10/126 від 08.04.2015 р. в розмірі 1384,95 грн., №10/168 від 06.04.2015 р. в розмірі 1107,96 грн., №10/165 від 03.04.2015 р. в розмірі 1107,96 грн., №10/164 від 03.04.2015 р. в розмірі 1107,96 грн., №10/169 від 06.04.2015 р. в розмірі 1107,96 грн., №3/456 від 20.04.2015 р. в розмірі 460,80 грн., №4/306 від 15.04.2015 р. в розмірі 491,04 грн., №4/308 від 15.04.2015 р. в розмірі 491,04 грн., №4/307 від 15.04.2015 р. в розмірі 491,04 грн., №4/403 від 02.05.2015 р. в розмірі 1227,60 грн., а всього 17321 грн. 37 коп. в рівних частинах - по 5773, 79 грн. з кожного.
Долю речових доказів суд вирішує згідно вимог ст. 100 КПК України.
З підстав ст. 174 КПК України необхідно скасувати арешт, накладений на майно в ході проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст. 289, ч.4 ст. 187, ч.2 ст.189 КК України та призначити покарання:
-за ч.2 ст.146 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки ;
-за ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією майна;
-за ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі строком на 9 ( дев`ять ) років, з конфіскацією майна;
-за ч.2 ст.189 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років .
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_9 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 9 ( дев`ять ) років, з конфіскацією майна.
ОСОБА_9 у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.147 КК України визнати невинуватим та виправдати за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
У відповідності до положень ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 р.) засудженому ОСОБА_9 зарахувати строк попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження, у межах якого до обвинуваченого було застосовано попереднє ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з моменту фактичного затримання з 20 лютого 2015 по 19 серпня 2019 включно року, що становить 9 (дев`ять) років та вважати, що засуджений ОСОБА_9 повністю відбув основне покарання у виді позбавлення волі.
ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст. 289, ч.4 ст. 187, ч.2 ст.189 КК України, та призначити покарання:
-за ч.2 ст.146 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;
-за ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією майна;
-за ч.4 ст.187 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією майна;
-за ч.2 ст.189 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_10 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років, з конфіскацією майна.
ОСОБА_10 у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.147 КК України визнати невинуватим та виправдати за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
У відповідності до положень ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 р.) засудженому ОСОБА_10 зарахувати строк попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження, у межах якого до обвинуваченого було застосовано попереднє ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з моменту фактичного затримання з 20 лютого 2015 по 17 лютого 2019 включно року, що становить 8 (вісім) років та вважати, що засуджений ОСОБА_10 повністю відбув основне покарання у виді позбавлення волі.
ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_11 , звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_11 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_11 у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 189, ч.1 ст.147 КК України визнати невинуватим та виправдати за відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення.
Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_11 залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 в доход держави витрати на залучення експертів для проведення експертиз № 4/225 від 11.04.2015 р., в розмірі 1227,60 грн., № 4/227 від 07.04.2015 р., в розмірі 391,20 грн., № 4/228 від 18.04.2015 р., в розмірі 1227,60 грн., № 4/289 від 14.04.2015 р., в розмірі 1227,60 грн., № 4/226 від 07.04.2015 р., в розмірі 391,20 грн., №10/124 від 07.04.2015 р. в розмірі 1754,27 грн., №10/125 від 07.04.2015 р. в розмірі 2123,59 грн., №10/126 від 08.04.2015 р. в розмірі 1384,95 грн., №10/168 від 06.04.2015 р. в розмірі 1107,96 грн., №10/165 від 03.04.2015 р. в розмірі 1107,96 грн., №10/164 від 03.04.2015 р. в розмірі 1107,96 грн., №10/169 від 06.04.2015 р. в розмірі 1107,96 грн., №3/456 від 20.04.2015 р. в розмірі 460,80 грн., №4/306 від 15.04.2015 р. в розмірі 491,04 грн., №4/308 від 15.04.2015 р. в розмірі 491,04 грн., №4/307 від 15.04.2015 р. в розмірі 491,04 грн., №4/403 від 02.05.2015 р. в розмірі 1227,60 грн., а всього 17321 грн. 37 коп. в рівних частинах - по 5773, 79 грн., з кожного.
Цивільний позов ОСОБА_16 задовольнити частково. Стягнути з засуджених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в рівних частинах, в користь потерпілої ОСОБА_16 851 166 (вісімсот п`ятдесят одну тисячу сто шістдесят шість) грн. 99 коп. у відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути у відшкодування моральної шкоди в користь ОСОБА_81 з ОСОБА_9 150000 (сто п`ятдесят тисяч) грн., ОСОБА_10 100000 (сто тисяч) грн.., ОСОБА_11 50000 (п`ятдесят тисяч) грн.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Цивільний позов ОСОБА_17 задовольнити частково.
Стягнути у відшкодування моральної шкоди в користь ОСОБА_17 з ОСОБА_9 50000 (п`ятдесят тисяч) грн., ОСОБА_10 40000 (сорок тисяч) грн., та ОСОБА_11 10000 (десять тисяч) грн.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Цивільний позов ОСОБА_22 задовольнити частково.
Стягнути з засуджених ОСОБА_9 в рівних частинах в користь потерпілого ОСОБА_22 у відшкодування моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_25 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку із смертю потерпілої ОСОБА_25 .
Речові докази по справі:
- пластикові хомути та три жмути клейкого скотчу, які вилучені під час огляду місця події по вул. Волинській у м. Львові знищити;
- предмети посуду, які вилучені 20.02.2015 в ході проведення огляду квартири АДРЕСА_6 повернути законному володільцю ОСОБА_82 ;
- носій інформації флеш накопичувач паміті марки «SP Silicon Power 16 Gb», сірого кольору залишити при матеріалах кримінального провадження;
- одяг потерпілої ОСОБА_16 , а саме: чорні штани, тигрову шифонову блузу та черевикиповернути законному володільцю ОСОБА_16 ;
- магнітний компакт диск CD-R із чотирма відеозаписами з камер зовнішнього відеоспостереженн, отриманих з банку ПАТ УнікомБанк», що за адресою: м. Львів, вул. Хмельницького. 117а залишити при матеріалах кримінального провадження;
- три сліди ПЛС зі слідами рук, мікрооб`єкти схожі на волосся, мікрооб`єкти схожі на хутро, фрагменти скла на ковбику переднього пасажирського сидіння, серветки із нашаруванням бруду, пачка з під сигарет «Мальборо»- знищити ;
- два ПЛС зі слідами рук, мікрооб`єкти схожі на волосся, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії та номеру НОМЕР_10 , мікрооб`єкти схожі на хутро, фрагменти скла на коврику переднього пасажирського сидіння, серветки із нашаруванням бруду, пачка з під сигарет «Мальборо», які виявлені та вилучені під час обшуку в салоні автомобіля марки «Шкода Фабія», д.н.з. НОМЕР_11 залишити при матеріалах кримінального провадження;
- мікрооб`єкти схожі на волосся, 2 ПЛС зі слідами рук, які виявлені та вилучені під час обшуку в салоні автомобіля марки «BMW 320і», д.н.з. НОМЕР_6 - знищити ;
- мобільний телефон марки «Самсунг» моделі GT-E-1272, Duos, червоного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_12 та ІМЕІ: НОМЕР_13 із сім карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» з номером НОМЕР_14 повернути законному володільцю, ОСОБА_17 ;
- в`язку ключів, а саме: ключ від запалення, ключ із надписом «BEAR LOCK» та пульт сигналізації від автомобіля марки «Шкода» моделі Фабія, д.н.з. НОМЕР_11 , ключ від запалення та пульт сигналізації від автомобіля марки «BMW» моделі 530і, д.н.з. НОМЕР_3 , ключ від запалення від автомобіля марки «BMW» моделі 320, д.н.з. НОМЕР_6 залишити при матеріалах провадження ;
- 4 ПЛС сліди рук, які від копійовані на відрізки прозорої клейкої стрічки, які вилучені 20.02.2015 в ході проведення огляду місця події із пральної машини, що у кухні, з попільнички, яка знаходилася на підвіконнику вікна кухні, що в квартирі АДРЕСА_6 - знищити ;
- один ПЛС зі слідами рук, який вилучений 12.03.2015 під час обшуку в салоні автомобіля марки «BMW» моделі 320, д.н.з. НОМЕР_6 , із поверхні магнітного диску знищити ;
- 4 ПЛС зі слідами рук та із внутрішньої поверхні вікна правих дверей два ПЛС зі слідами рук, які вилучені 12.03.2015 під час обшуку в салоні автомобіля марки «BMW» моделі 530і, д.н.з. НОМЕР_3 , із дзеркала заднього огляду- знищити ;
- мікрооб`єкти схожі на волосся, які вилучені 12.03.2015 під час обшуку в салоні автомобіля марки «BMW» моделі 320, д.н.з. НОМЕР_6 - знищити ;
- оригінали всіх документів, які містять повну інформацію про рух коштів щодо відкриття і обслуговування всіх відкритих банківських рахунків у ПАТ КБ Фінансова ініціатива, за юридичною адресою м. Київ, вул. Щорса 7/9, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прож. АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_15 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прож. АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_16 ; ОСОБА_83 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , прож. АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_17 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , прож. АДРЕСА_1 ; ОСОБА_84 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , прож. АДРЕСА_11 , ІПН НОМЕР_18 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , прож. АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_19 ; ОСОБА_85 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , прож. АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_20 з повною розшифровкою отримувачів платежів, оригіналів платіжних доручень, чеків на зняття готівки, повних даних про трансакції в період з дня відкриття рахунку, а також оригіналів всіх документів, які містять повну інформацію про рух коштів щодо відкриття і обслуговування всіх відкритих банківських рахунків у ПАТ Діамант банк, за юридичною адресою м. Київ, Контрактова площа, 10А, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прож. АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_15 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прож. АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_16 ; ОСОБА_83 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , прож. АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_17 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , прож. АДРЕСА_1 ; ОСОБА_84 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , прож. АДРЕСА_11 , ІПН НОМЕР_18 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , прож. АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_19 ; ОСОБА_85 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , прож. АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_20 з повною розшифровкою отримувачів платежів, оригіналів платіжних доручень, чеків на зняття готівки, повних даних про трансакції в період з дня відкриття рахунку, які згідно постанови слідчого СВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_86 від 20.04.2015 визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження повернути законним володільцям;
- фрагмент полімерної плівки із слідами рук, які вилучені 20.02.2015 в ході проведення огляду місця події із підвіконня вікна кухні, що в квартирі АДРЕСА_6 - знищити ;
- автомобіль марки «Nissan Pathfinder», реєстраційний номер НОМЕР_5 повернути законному володільцю ОСОБА_22 ;
- номерний знак НОМЕР_21 , два гаманці червоного та чорного кольору повернути законному володільцю ОСОБА_22 ;
- змиви з коробки передач автомобіля марки «Nissan Pathfinder», пластмасові застібки, 1 ПЛС зі слідами рук знищити ;
- автомобіль марки «BMW» моделі 530і, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який вилучений 20.02.2015 в ході огляду місця події в дворі житлового будинку АДРЕСА_12 конфіскувати в доход держави у відповідності до вимог ст.100 КПК України;
- 2 ПЛС зі слідами пальців рук, який вилучені 20.02.2015 в ході огляду місця події в дворі житлового будинку АДРЕСА_12 знищити;
- речі,які згідно постанови слідчого СВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_86 від 14.03.2015 визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження повернути законному володільцю ОСОБА_9 ;
- грошові кошти номіналом 1 долар США в кількості 15 штук, перев`язані червоною резинкою наступних серій та номерів: L54213784M, F06310035J, K50111673D, K50111674D, F61734696R, K35718369A, K12548702C, B64075265D, A69509312A, E55820858B, G24928909H, E72704553F, I66588471A, F44665383J, L21618770I ;
-грошові кошти номіналом 100 доларів США в кількості 49 штук, номіналом 50 доларів США в кількості 4 штук, номіналом 20 доларів в кількості 43 штук, номіналом 10 в кількості 3 штук та номіналом 5 доларів в кількості 10 штук перев`язані червоною резинкою наступних серій та номерів:
- грошові кошти номіналом 100 доларів США: DG28296144A, CF81425007F, CF81425028F, BC34890417B, DF17386594A, HL40430431G, FH61078548A, HB19256462H, HF81280381B, HA28367431B, KB24252197A, HD93375004A, CB29889689C, HF81106759E, KD17293599B, KF52870177C, HE54053914C, KB76499514E, KB24359468H, KF79658792A, KB78869670K, HA01328425*, HA01328424*, KF55087385A, KB53548314J, KI17573142A, KB53548313J, HF28894921F, HF28894933F, HL85809278E, HA00554841*, HC96274648A, DC08479167A, HB08475989A, KL18146560D, KB43428809R, HJ57529831A, HL55893781F, HB06015700R, HL83954634D, KB98366825D, KB12227910I, KB12227910I, KB71424279I, KB73620404N, KB06833908J, FF51264215C, HL65526514D, KB68045718M, KF21878004D.
- грошові кошти номіналом 50 доларів США:GE24620792A, IE17644788A, GE51447861A, B71169373C.
- грошові кошти номіналом 20 доларів США: AA35369763H, JL93086244F, LB23790272G, IE54442204C, JF95219662D, GH40317183A, JE12320571G, JK63910892B, EK33217606A, JF94704405D, JF52528299A, GB61953040B, JC62863515C, JB12901226B, JB41549516G, ED27754461C, ID76078904B, JB90705315F, AA62670051F, EC14153736B, JL60869838F, JB52569638J, JE28472252F, II25353452A, JK14430937C, JL903038508F, JB94345337D, JB29369475G, JB85985747C, EB77881819E, JK64052522B, JB54402110J, JE93654942F, IE11093397D, IE11093398D, JF43623220B, JB52543547F, JB01646828F, JE12313345G, JK14430936C, JF17413096E, JK14430932C, IB1392198E.
- грошові кошти номіналом 10 доларів США: H25436929A, IB25022784B, CB26454672B.
Грошові кошти номіналом 5 доларів США: IC55825912A, IG09769498A, GB03616031B, DF06451087A, IE19340099A, IJ29439951A, IF26109502B, MK58747576A, MK58746815A, FB31751734C, які були виявлені у кишені сумочки червоного кольору із написом на лицевій стороні «SUNFLOWER», та які вилучені 20.02.2015 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_83 , та які згідно постанови слідчого СВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_86 від 14.03.2015 визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження звернути в доход держави;
- грошові кошти номіналом 100 доларів США, в кількості 49 штук із надписом «НЕ ЯВЛЯЕТСЯ ПЛАТЕЖНЫМ СРЕДСТВОМ» «БАНКА ПРИКОЛОВ» та «SUVENIRNOE BABLO» та інші написи, які не стосуються іноземної валюти долар США, які вилучені 20.02.2015 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_83 , та які згідно постанови слідчого СВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_86 від 14.03.2015 визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження знищити;
- Грошові кошти номіналом 200 ривень, в кількості 82 штук наступних серій та номерів: КН3345925, ЗБ7381021, ВА9689141, ЄД8656299, ЗЕ9528511, ВИ7724357, ЕГ4472363, ЕХ0751663, КБ5950416, МБ7831600, ЕФ1051831, ЄА1526902, ПА7449172, ЗБ7510964, ЕФ1382151, ЕД8678482, ЗД5944457, ЄЗ5058470, ВЕ9792488, КВ2167551, ПБ2339087, ЄД0337703, ЕА8197128, ВД4010935, ЗГ2709764, ЗЕ5193432, ВЗ4475781, ЄВ2096183, КБ0107133, ВЕ3132731, АЖ9957996, КЖ9617995, ЕХ6675308, КЖ8593938, ЄВ9696341, ВШ1153638, ЕА0438812, ЄА6518425, ПВ0784533, ВИ0401037, ЗА6748661, ЕД3068506, ЄИ0223362, КК8168218, АГ9102311, АЖ3725804, ЄЗ2428534, ЗГ9366130, КК3553487, ЄБ7237956, КГ9308759, МВ4965035, ЕИ2293034, ЗД8532937, ВА8176520, КА5648692, ЕФ1555904, ЗВ1133537, АА0547434, ЕБ4336745, ЕЕ2739629, ЕЮ0472045, ЕШ6299170, АД9568465, ПА7488737, ЗВ1572978, ЕФ4606443, ЕГ1851747, ВЧ6900523, АГ5102807, ЄД9638641, ЄГ0254714, КВ2527865, ПД8353303, МБ2920057, ЕГ2217161, ЄГ1742309, ВИ0426039, КЖ5681104, КВ2958834, ЗЄ4678228, ПА0947509, чотири стрічки для грошей із написами «Банкноти національного банку України», які були виявлені у кишені сумочки червоного кольору із написом на лицевій стороні «SUNFLOWER», та які вилучені 20.02.2015 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_83 , та які згідно постанови слідчого СВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_86 від 14.03.2015 визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження звернути в доход держави;
- Мобільний телефон марки «Aphone» моделі А1524, кольору типу золото, на задній кришці наявний напис ІМЕІ: НОМЕР_22 звернути в доход держави;
- Пневматичний пістолет типу пістолета «Макарова». На правій поверхні під затвором наявні написи іноземною мовою (на англійській мові) KMC IN TAIWAN; № НОМЕР_23 . звернути в доход держави ;
-поліетиленовий пакет в опечатаному вигляді, на якому міститься бірка з надписом «ЄРДР №2015140090000525 від 17.02.2015, обшук Пони, слідчий підпис та відбитком мастичної печатки «Канцелярія Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області», які згідно постанови слідчого СВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_86 від 14.03.2015 визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження знищити ;
- Пластикова іменна банківська карточка банку «Фінансова ініціатива» із написами на лицевій поверхні «Gold MasterCard» з номером 5406171018939213, написом OLEKSANPR KULISH та іншими написами українською та іноземними мовами, яка вилучена 20.02.2015 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_83 , та яка згідно постанови слідчого СВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_86 від 14.03.2015 визнана речовим доказом та приєднана до матеріалів кримінального провадження слід повернути законному володільцю ОСОБА_22 ;
- Пластикова банківська карточка банку «ПриватБанк» із написами на лицевій поверхні «Золота картка для виплат» з номером НОМЕР_24 - знищити ;
- особисті речі , які вилучені 20.02.2015 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , та які згідно постанови слідчого СВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_87 від 20.02.2015 визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження повернути законним володільцям ОСОБА_11 та ОСОБА_10 ;
- Поліетиленовий прозорий пакет, у якому знаходяться предмет, схожий на магазин автомату АК- 47, тринадцять предметів схожих на гільзи, діаметром 11 мм, довжиною 39мм. на дні яких надпис «*539*59»; один предмет, схожий на патрон довжиною 58 мм, діаметром 9,5 мм, із надписом «270*03»; один предмет, схожий на гільзу, довжиною 11,4 см діаметром 2,6 см, які вилучені 20.02.2015 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , та які згідно постанови слідчого СВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_87 від 20.02.2015 визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження знищити;
- Радіостанція автомобільна та рація марки «Midland СВ Transceiver «аlan 100 plus», чорного кольору, серійний номер НОМЕР_25 ; радіостанція автомобільна та рація марки «president», чорного кольору, серійний номер НОМЕР_26 , які вилучені 20.02.2015 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , та які згідно постанови слідчого СВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_87 від 20.02.2015 визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження звернути в доход держави;
- особисті речі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які згідно постанови слідчого СВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_87 від 20.02.2015 визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження повернути законним володільцям ОСОБА_11 та ОСОБА_10 ;
- транспортний засіб марки «Шкода Фабія», д.н.з. НОМЕР_11 , який вилучений 20.02.2015 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_61 , та який згідно постанови слідчого СВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_88 від 21.02.2015 визнаний речовим доказом та приєднаний до матеріалів кримінального провадження передати власнику ТОВ « ОПТІМА-ЛІЗИНГ», код ЄДРПОУ 31033785( т. 15 а.с. 87) ;
- особисті речі ОСОБА_22 , які згідно постанови слідчого СВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_86 від 17.03.2015 визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження повернути законному володільцю ОСОБА_22 ;
- особисті речі, вилучені у ОСОБА_11 , які 17.03.2015 визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження повернути законному володільцю ОСОБА_11 ;
- вилучені 20.02.2015 під час огляду місця події із житлової кімнати, що в квартирі АДРЕСА_6 предмети знищити ;
- зошит в клітинку із зображенням на лицевій стороні автомобіля з рукописним почерком обвинуваченого ОСОБА_11 , зошит формату А-4 в клітинку з рукописним почерком ОСОБА_11 , зошит в клітинку із рукописним почерком ОСОБА_11 , зошит в лінійку із рукописним почерком ОСОБА_11 , зошит в лінійку із рукописним почерком ОСОБА_10 , зошит в лінійку із рукописним почерком ОСОБА_10 , паперовий листок формату А-4 із написом Автобіографія та рукописним почерком ОСОБА_10 , копія диплому серії та номеру НОМЕР_27 , які вилучені 20.02.2015 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 , які згідно постанови слідчого СВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_86 від 08.05.2015 визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження повернути ОСОБА_11 ;
- акт у двох примірниках від 19.08.2009 року кожен на 1 сторінці, довідка про проведену роботу на двох арк., зошит із рукописними записами, аркуш паперу із списком та підписом ОСОБА_62 , договір банківського вкладу №210266 від 11.07.2013 року на 2-х арк., договір «Про надання платної освітньої послуги на 1-му арк., які вилучені 20.02.2015 в ході проведення обшуку за місцем проживанні ОСОБА_9 та ОСОБА_61 , які згідно постанови слідчого СВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_86 від 08.05.2015 визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження повернути ОСОБА_9 .
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2015 року, на автомобіль марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_6 , номер кузова НОМЕР_7 - скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2015 року, на автомобіль марки «BMW 530і», д.н.з. НОМЕР_3 - скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 24 лютого 2015 року, на автомобіль марки «Шкода Фабія», д.н.з. НОМЕР_11 - скасувати.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 06 травня 2015 року, на банківські рахунки, які відкриті в ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» № НОМЕР_28 ; рахунок для виплат процентів та повернення суми вкладу № НОМЕР_29 , які перебували у володінні та розпорядженні обвинуваченого ОСОБА_10 - скасувати.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 06 травня 2015 року, на банківські рахунки, які відкриті в ПАТ КБ «Фінансова ініціатива»: депозитний рахунок № НОМЕР_30 ; рахунок для виплат процентів та повернення суми вкладу № НОМЕР_31 , які перебували у володінні та розпорядженні обвинуваченого ОСОБА_11 - скасувати.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 06 травня 2015 року, на банківські рахунки, які відкриті в ПАТ КБ «Фінансова ініціатива»: депозитний рахунок № НОМЕР_32 ; картрахунок № НОМЕР_33 ; картрахунок № НОМЕР_34 ; картрахунок № НОМЕР_35 ; картрахунок № НОМЕР_36 ; картрахунок № НОМЕР_37 ; депозитний рахунок № НОМЕР_38 ; депозитний рахунок № НОМЕР_39 ; депозитний рахунок № НОМЕР_40 ; депозитний рахунок № НОМЕР_32 ; депозитний рахунок № НОМЕР_41 ; рахунок для виплати процентів та повернення суми вкладу № НОМЕР_37 ; поточний рахунок № НОМЕР_42 , які перебували у володінні та розпорядженні ОСОБА_83 - скасувати.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 06 травня 2015 року, на банківські рахунки, які відкриті в ПАТ КБ «Фінансова ініціатива»: картрахунок № НОМЕР_43 ; картрахунок № НОМЕР_44 ; картрахунок № НОМЕР_45 ; депозитний рахунок № НОМЕР_46 ; поточний рахунок № НОМЕР_47 ; картрахунок № НОМЕР_48 ; депозитний рахунок № НОМЕР_49 , які перебували у володінні та розпорядженні ОСОБА_9 - скасувати.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3
Суд | Шевченківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2022 |
Оприлюднено | 24.01.2023 |
Номер документу | 106530357 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Стефанів Надія Степанівна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Стефанів Надія Степанівна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Лобойко Леонід Миколайович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Лобойко Леонід Миколайович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Голубицький Станіслав Савелійович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Голубицький Станіслав Савелійович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Голубицький Станіслав Савелійович
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Голубицький Станіслав Савелійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні