Рішення

від 28.09.2022 по справі 688/1304/15-ц

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/1304/15-ц

№ 2/688/2/22

Рішення

іменем України

28 вересня 2022 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Березюк Н.П.,

секретаря судового засідання Антонюк І.І.,

з участю прокурора ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівці цивільну справу за позовом першого заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області до Шепетівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Макухіна Ольга Григорівна про визнання незаконними та скасування розпорядження Шепетівської районної державної адміністрації, визнання недійсними державного акта на право власності на земельну ділянку та договору дарування земельної ділянки,

встановив:

Стислий виклад та обґрунтування позовних вимог.

06 квітня 2015 року перший заступник прокурора Хмельницької області звернувся до суду в інтересах держави: в особі Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області, з позовом до Шепетівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування розпоряджень Шепетівської районної державної адміністрації, визнання недійсними державного акта на право власності на земельну ділянку та договору дарування земельної ділянки. Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням голови Шепетівської районної державноїадміністрації №239/2010р. від 01 липня 2010 року, на підставі заяви ОСОБА_4 від 25 червня 2010 року, останній надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення із земель запасу земельної ділянки площею 2га, що розташована на території Михайлюцької сільської ради, з метою передачі їй у власність для ведення особистого селянського господарства. Розпорядженням голови Шепетівської районної державноїадміністрації №261/2010-р від 16 липня 2010 року затверджено виготовлений проект землеустрою та передано земельну ділянку площею 2га у власність ОСОБА_4 , яка в подальшому отримала державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії ЯЛ №667254 від 26 липня 2010 року, відповідно до якого земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6825584600:07:066:0142. У подальшому ОСОБА_4 подарувала вищевказану земельну ділянку ОСОБА_2 , уклавши 06 серпня 2010 року договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Макухіною О.Г. та зареєстрований в державному реєстрі правочинів за №1914.

Вважає вищевказані розпорядження Шепетівської районної державноїадміністрації незаконними та такими, що підлягають скасуванню, а державний акт на право власності на земельну ділянку та договір дарування від 06 серпня 2010 року визнанню недійсними.

Зазначає, що ОСОБА_4 не мала наміру на реалізацію свого права на отримання земельної ділянки, із заявою про надання їй у власність спірної земельної ділянки до районної державної адміністрації не зверталась, жодних дій, спрямованих на її оформлення не вчиняла, державного акту на право власності на земельну ділянку не отримувала, інших осіб на подальшу реалізацію спірної земельної ділянки не уповноважувала. Оскільки у ОСОБА_4 не було волевиявлення на отримання земельної ділянки та ведення на ній особистого селянського господарства, тому земельна ділянка передана їй у власність з порушенням вимог ст.118 Земельного кодексу України, якою передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян здійснюється на підставі відповідних заяв цих громадян.

Крім того, висновком земельно-технічної експертизи від 29 лютого 2015 року №2055/2059/14-26 встановлено, що проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_4 та іншим особам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району, не відповідає вимогам чинного станом на 16 липня 2010 року законодавства, зокрема у ньому відсутні обов`язкові документи та відомості: журнал польових робіт, відомості про обчислення площі земельної ділянки, відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки, креслення перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевість) із зазначенням прив`язки опорних пунктів до Державної геодезичної мережі; в проекті землеустрою зазначена суперечлива недостовірна інформація про земельні ділянки, які відводяться у власність громадян та про їх реєстрацію; вихідна земельно-кадастрова документація, експлікація земель згідно форми 6-зем не відповідають правилам оформлення, що є порушенням п. «г» ч.1 ст.15, ст.ст.196, 204 Земельного кодексу України; проект землеустрою затверджений з порушенням вимог п.п.2.2,2.3 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 02 липня 2003 року №174, оскільки зазначений проект затверджено раніше, ніж отримано та перевірено обмінний файл державним реєстратором.

Просив визнати незаконними та скасувати розпорядження Шепетівської районної державноїадміністрації №239/2010р. від 01 липня 2010 року та №261/2010-р від 16 липня 2010 року в частині надання ОСОБА_4 дозволу на виготовлення проекту землеустрою та його затвердження щодо відведення земельної ділянки площею 2га на території Михайлюцької сільської ради, а виданий ОСОБА_4 на їх підставі державний акт на право власності на земельну ділянку визнати недійсним.

Крім того, просив визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, оскільки право власності на неї посвідчувалося недійсним державним актом серії ЯЛ №667254, виданим ОСОБА_4 26 липня 2010 року.

Відповідно до ч.3 ст.388 ЦК України просив витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 6825584600:07:066:0142 площею 2га, розташовану на території Михайлюцької сільської ради, оскільки земельна ділянка ним набута у ОСОБА_4 , яка не мала права його відчужувати.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити з підстав, викладених в позові.

Позиція сторони відповідачів та третьої особи.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, 17 листопада 2021 року подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, в якій позов визнала та навела письмові пояснення по суті спору. Суду пояснила, що в період з 2008 по 2013 роки навчалась в Хмельницькому кооперативному торгівельно-економічному інституті. В червні 2010 року надавала паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду одногрупнику ОСОБА_6 . В серпні 2010 року на прохання викладача правознавства ОСОБА_7 у присутності нотаріуса підписала договір дарування земельної ділянки. Під час підписання документу, вона ознайомилась з його змістом про те, що дарує 2га землі особі, прізвище якої вже не пам`ятає. Будь-яких документів чи їх копій після підписання договору вона не отримувала. Після цього водій, котрий підвозив її до нотаріуса, дав їй 50 грн, компенсувавши понесені нею витрати на проїзд. Зазначила, що будь-яких заяв на ім`я голови Шепетівської райдержадміністрації вона не писала, протоколів обстеження та погодження меж земельної ділянки, а також інших актів не підписувала. Заяву, яка написана від її імені до Шепетівської районної державної адміністрації вона не писала, рукописні записи в ній виконані не нею. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок також не замовляла і не оплачувала, хто це зробив їй не відомо.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовчі засідання та в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судовою повісткою за місце реєстрації місця проживання, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада», а також через уповноваженого ним представника адвоката Заїку В.В.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Заїка В.В. в судовому засіданні 07 лютого 2022 року позов не визнав. Зазначив, що позов не підлягає задоволенню, оскільки відсутність у ОСОБА_3 волевиявлення на отримання у власність земельної ділянки спростовується її наступними діями по укладанню договору дарування вказаної земельної ділянки.

Представник відповідача Шепетівської районної державної адміністрації Коваль О.Л. в судовому засіданні 07 лютого 2022 року позов не визнала. Зазначила, що розпорядження приймались на підставі поданих письмових документів.

Третя особа приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Макухіна О.Г., будучи у встановленому законом порядку повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в підготовчі та судові засідання не з`явилась. 06 жовтня 2021 року подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. В своїх запереченнях на позов, направлених до суду 07 травня 2015 року, заперечила протизадоволення позовув частинівизнання недійснимдоговору даруванняземельної ділянки,вчиненого відімені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 ,посвідчений нею06серпня 2010року зар.№1914,оскільки приукладанні договорунею перевіренацивільна дієздатністьсторін,які булиознайомлені зізмістом договору,умови якоговикладені чіткота яснота вякому зазначеніюридичні наслідкийого підписання.У сторінпри ознайомленніз текстомдокументу буливідсутні запереченнячи зауваженнядо йогозмісту,дарувальник ОСОБА_4 та обдарований ОСОБА_2 особисто вїї присутностіпідписали договір,що підтверджуєїх волевиявлення.Договір даруванняпосвідчений принаявності оригіналуправовстановлюючого документу державногоакту направо власностіна земельнуділянку серіїЯЛ №667254,який відповідаввсім вимогамзаконодавства.Вважає,що булидотримані всізаконодавчі вимогищодо змісту,порядку таправил посвідчення,викладення текступравочину.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Босюка В.А. від 29 квітня 2015 року у справі відкрито провадження та призначено судове засідання на 08 травня 2015 року,

Ухвалою суду від 29 квітня 2015 року задоволено заяву першого заступника прокурора Хмельницької області про забезпечення позову, заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії по відношенню до набутої на підставі договору дарування від 06 серпня 2010 року земельної ділянки з кадастровим номером 6825584600:07:066:0142, площею 2 га, розташованої на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області (за межами населених пунктів), призначеної для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби.

Ухвалою суду від 23 травня 2016 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_8 , зупинено провадження у справі до набрання законної сили вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі №686/5749/16-к провадження 1-кп/686/391/16 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_2 за ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_9 за ч.3 ст.358 КК України.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 02 вересня 2021 року ОСОБА_10 звільнено з посади судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 вересня 2021 року справу передано для розгляду судді Березюк Н.П.

Ухвалою судді Березюк Н.П. від 24 вересня 2021 року справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження, поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 28 жовтня 2021 року, яке відкладалось за клопотанням прокурора для перевірки статусу спірної земельної ділянки та за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_8 у зв`язку з його хворобою. Ухвалою суду від 22 листопада 2021 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду на 02 грудня 2021 року.

Розгляд справи відкладався на 13 грудня 2021 року та 26 січня 2022 року, за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_8 , задоволено його клопотання про допит судових експертів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Ухвалою суду від 26 січня 2022 року задоволено клопотання прокурора, замінено у справі орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах ГУ Держгеокадастр у Хмельницькій області на Михайлюцьку сільську раду Шепетівського району Хмельницької області, судове засідання відкладено на 07 лютого 2022 року.

26 січня 2022 року на адресу суду надійшов лист завідувача Хмельницького відділення КНДІСЕ про те, що експерт Кульчицький С.В. звільнився з Хмельницького відділення КНДІСЕ з 15 лютого 2021 року.

07 лютого 2022 року після вступного слова учасників судового провадження та допиту у режимі відеоконференції судового експерта Басюка М.В., представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Заїка В.В. не наполягав на допиті експерта ОСОБА_11 , який звільнився з експертної установи, за його клопотанням в справі оголошено перерву до 01 березня 2022 року для надання особистих пояснень суду відповідачем ОСОБА_2 .

Розгляд справи відкладався на 24 березня, 04 травня 2022 року за клопотання представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_8 у зв`язку з введенням воєнного стану, обмеження транспортного сполучення між містами, на 06, 20 червня, 04, 25 липня, 28 вересня 2022 року у зв`язку з неявкою відповідача ОСОБА_2 .

В судове засідання 28 вересня 2022 року відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Заїка В.В. не з`явилися. Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Заїка В.В. подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю у Господарському суді Хмельницької області та необхідністю отримання рішень суду у пов`язаній справі №686/5749/16-к, зокрема рішення Хмельницького міськрайонного суду та Хмельницького апеляційного суду.

Протокольною ухвалою суду відповідно до положень п.2 ч.3 ст.223 ЦПК України відмовлено представнику відповідача ОСОБА_2 адвокату Заїці В.В. у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи та розглянуто справу за відсутності відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката Заїки В.В., які про дату час та місце розгляду справи повідомлені завчасно (26 липня 2022 року), шляхом надіслання SMS-повідомлення одержувачу ОСОБА_8 на, зазначений ним у заяві про отримання судових повісток, повідомлень у електронному вигляді, номер телефону, а також шляхом надіслання на електронну адресу адвоката Заїки В.В., яку він зазначив у своїх заявах, та якою користувався, надсилаючи з неї заяви, судової повістки для вручення відповідачу ОСОБА_2 , що узгоджується з позицією ВС КЦС №761/14537/15ц від 13.07.2022 року щодо виконання судом обов`язку про повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи.

При вирішенні питання про розгляд справи без участі відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката Заїки В.В., судом враховані наступні положення законодавства.

Одними із засад цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

За змістом статей43, 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини другоїстаті 223 ЦПК Українисуд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку в разі неявки у судове засідання учасника справи щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін або їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні за їх відсутності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом ще 06 квітня 2015 року. 23 травня 2016 року провадження у справі зупинялося. Ухвалою суду від 24 вересня 2021 року поновлено та призначено підготовче засідання. З цього часу справа не знаходить вирішення внаслідок переважно неодноразових клопотань про відкладення розгляду справи зі сторони представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Заїки В.В.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Заїка В.В. не надав суду підтверджуючих документів власної зайнятості в судовому засіданні Господарського суду, а також не обґрунтував необхідності долучення до справи копії рішень місцевого суду та суду апеляційної інстанції у справі №686/5749/16-к провадження 1-кп/686/391/16 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_2 за ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_9 за ч.3 ст.358 КК України, та не зазначив яке значення для розгляду даної справи мають вказані судові рішення.

Враховуючи позицію сторони відповідача ОСОБА_2 , висловлену його представником в судовому засіданні 07 лютого 2022 року, суд визнав можливим провести розгляд справи за відсутності сторони відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_8 на підставі наявних у справі доказів.

Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 25 червня 2010 року на ім`я голови Шепетівської районної державної адміністрації, подано заяву від імені ОСОБА_4 про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства на території Михайлюцької сільської ради орієнтовною площею 2га із земель запасу сільськогосподарського призначення.

01 липня 2010 року прийнято розпорядження голови Шепетівської РДА №239/2010-р, яким ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства на території Михайлюцької сільської ради із земель запасу.

Розпорядженням голови Шепетівської районної державної адміністрації №261/2310-р від 16 липня 2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Михайлюцької сільської ради із земель запасу сільськогосподарського призначення, в т.ч. ОСОБА_4 площею 2,0000га.

На підставі розпорядження Шепетівської районної державної адміністрації №261/2010-р від 16 липня 2010 року, 28 липня 2010 року ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №667254, відповідно до якого є власником земельної ділянки площею 2,0000 га. у межах згідно з планом, яка розташована за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, призначена для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, з кадастровим номером 6825584600:07:066:0142. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №011076400026.

06 серпня 2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір дарування земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Макухіною О.Г. та зареєстрований в реєстрі за №1914. Згідно договору ОСОБА_4 безоплатно передала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га, розташовану на території Михайлюцької сільської ради (за межами населених пунктів) Шепетівського району Хмельницької області.

Згідно висновку експерта ОСОБА_12 №51п від 25 березня 2014 року технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи, призначеної у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014240270000003, встановлено, що рукописний запис « ОСОБА_4 » та її підпис у заяві до Шепетівської РДА від 25 червня 2010 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою, підпис у розписці на ім`я приватного підприємця ОСОБА_13 від 02 липня 2010 року про те, що ОСОБА_4 не отримувала безоплатно у приватну власність на території України земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою; підписи у графах « ОСОБА_14 » у протоколах обстеження і погодження меж земельних ділянок від 05 липня 2010 року №4 та №5, що відводяться у власність ОСОБА_15 та ОСОБА_4 виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою; підпис у графі « ОСОБА_14 » у акті передачі на збереження межових знаків, якими закріплені перенесені в натуру (на місцевість) межі земельної ділянки, що відводиться у власність ОСОБА_4 від 05 липня 2010 року виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою.

Судовий експерт ОСОБА_12 в судовому засіданні суду пояснив, що підтримує висновки, які надані ним у висновку експерта №51п від 25.03.2014 року. При проведені експертного дослідження йому направлялися заява ОСОБА_4 до Шепетівської РДА від 25 червня 2010 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки підписів та почерку ОСОБА_4 про що зазначено у самому висновку.

Висновком експерта ОСОБА_11 №2055-2059/14-26 від 29 січня 2015 року за результатами проведення земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №42014240270000003, встановлено, що розроблений та затверджений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення ОСОБА_4 на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області не відповідає вимогам чинного станом на 16 липня 2010 року законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 не наполягав на допиті експерта ОСОБА_11 , який звільнився із експертної установи.

Згідно витягу з державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 28 жовтня 2021 року, земельна ділянка з кадастровим №6825584600:07:066:0142 на праві власності належить ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим №6825584600:07:066:0142 у Державному реєстрі відсутні.

Застосовані норми права.

За змістомстатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Частиною 1 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою стороною статті 203 цього Кодексу.

Відповідно доч.1ст.116Земельного кодексуУкраїнигромадяни таюридичні особинабувають прававласності таправа користуванняземельними ділянкамиіз земельдержавної абокомунальної власностіза рішенняморганів виконавчоївлади абоорганів місцевогосамоврядування вмежах їхповноважень,визначених цимКодексом абоза результатамиаукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений ст.118 Земельного кодексу України, який передбачає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. Цей орган розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. У двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно зі ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом зазначених норм права, прийняття відповідним органом державної влади рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність особі, є завершальним етапом безоплатного одержання земельної ділянки у власність та підтверджує реалізацію права особи на одержання земельної ділянки із земель державної власності в межах норм безоплатної приватизації по виду використання.

Відповідно дост.393 ЦК Українипередбачено, що правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Згідно з частиною 1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст.132 Земельного кодексу України, угоди про перехід права власності на земельні ділянки повинні містити документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення.

За змістом статей15 і 16 ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другоїстатті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків тощо.

Частинами 1 і 4 статті 41 Конституції Українивстановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 387 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом ч. 1 ст. 330 ЦК Україниякщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексумайно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 388 ЦК Україниякщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Мотиви та висновки суду.

Звертаючись до суду з позовом про визнання незаконними та скасування розпоряджень Шепетівської районної державної адміністрації №239/2010р. від 01 липня 2010 року та №261/2010-р від 16 липня 2010 року, якими ОСОБА_4 передано у власність спірну земельну ділянку та визнання недійсним виданий на їх підставі державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №667254 від 26 липня 2010 року, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що в ОСОБА_4 було відсутнє волевиявлення на отримання даної земельної ділянки, оскільки вона не підписувала документів, необхідних для отримання землі у власність, крім того, земельна ділянка була передана їй з порушенням норм чинного законодавства. У зв`язку з тим, що вищевказаний державний акт видано незаконно, відповідно в договорі дарування спірної земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , відсутній правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності на дану земельну ділянку, тому такий договір є недійсним.

Згідно висновку експерта №51п від 25 березня 2014 року, проведеної експертом ОСОБА_12 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014240270000003, рукописний запис « ОСОБА_4 » та її підпис у заяві до Шепетівської РДА від 25 червня 2010 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою.

Крім того, згідно висновку земельно-технічної експертизи від 29 лютого 2015 року №2055/2059/14-26, проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_4 та іншим особам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району, не відповідає вимогам чинного станом на 16 липня 2010 року законодавства.

Суд враховує, що вказані висновки надані атестованими судовими експертами, та відповідають положенням статті 102 ЦПК України, незважаючи на те, що експертизи проведені у кримінальному провадженні, вирок у якому набрав законної сили 20 вересня 2022 року та містять інформацію щодо предмета доказування у даній справі, а в матеріалах справи відсутні докази на їх спростування.

Допитаний судом за клопотанням сторони відповідача ОСОБА_2 експерт Басюк М.В. підтвердив свої висновки, а на допиті експерта ОСОБА_11 , який звільнився з експертної установи сторона відповідача не наполягала.

Крім того,чинне процесуальнезаконодавство невстановлює заборонущодо можливостівикористання підчас розглядусправи доказів,отриманих вмежах іншихпроваджень.Достовірність ідостатність такихдоказів оцінюєтьсясудом зурахуванням обставинконкретної справи. При цьому, учасники справи не скористалися правом призначити іншу експертизу в межах цивільного судочинства.

Суд враховує висновки Верховного Суду, висловлені у постановах від 05 лютого 2020 року у справі №461/3675/17та від 27 січня 2021 року №461/3675 від 27 січня 2021 року, за якими висновок експерта у кримінальному провадженні є допустимим доказом у цивільній справі, якщо містить інформацію щодо предмета доказування.

За наведених обставин, земельна ділянка передана у власність ОСОБА_4 з порушенням вимог ст.118 ЗК України, без її волевиявлення на отримання земельної ділянки, до того ж проект землеустрою не відповідав вимогам чинного законодавства, тому розпорядження голови Шепетівської районної державної адміністрації №239/2010р. від 01 липня 2010 року та №261/2010-р від 16 липня 2010 року є незаконними та підлягають скасуванню.

Верховний Суд у своїх постановах від 18.09.2013 року (справа №6-12цс13) та від 23.10.2013 року (справа №6-93цс13) зазначив, що держаний акт про право власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення органу, на підставі якого такий акт видано.

Тому державнийакт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №667254 від 26 липня 2010 року слід визнати недійсним.

Вирішуючи вимогу про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним, суд враховує наступне.

Згідно зі статтями16,203,215 ЦК Українидля визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі N 638/2304/17 (провадження N 61-2417сво19) зроблено висновок, що «недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2020 року в справі N 177/1942/16-ц (провадження N 61-2276св19) вказано, що «наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення».

Відповідно до ст.132 Земельного кодексу України, угоди про перехід права власності на земельні ділянки повинні містити документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку.

Судом встановлено, що державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_4 є недійсним станом на час його видачі, оскільки він виданий на підставі незаконних рішень - розпоряджень голови Шепетівської районної державної адміністрації.

Отже, договір дарування земельної ділянки від 06 серпня 2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є недійсним, оскільки укладений з порушенням вимог законодавства - на підставі недійсного документу, що підтверджує право власності на земельну ділянку.

Також суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу про витребування у ОСОБА_2 спірної земельної ділянки з огляду на таке.

За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, практики ЄСПЛ (рішення у справах «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року), втручання в право особи на мирне володіння майном має бути законним, повинно переслідувати «суспільний, публічний» інтерес та бути пропорційним визначеним цілям.

Судом встановлено, що втручання у право власності добросовісного набувача ОСОБА_2 переслідує суспільний інтерес, який полягає в поверненні в розпорядження держави незаконно вибувшої земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю, що явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні спірної земельної ділянки, яка була набута з порушенням закону.

Враховуючи,що ОСОБА_3 незаконно набулаправо власностіна земельнуділянку площею 2га з кадастровим номером 6825584600:07:066:0142, вказана земельна ділянка вибула з державної власності поза волею власника, ОСОБА_3 не мала права відчужувати вказану земельну ділянку, про що набувач ОСОБА_2 не знав та не міг знати, а тому вказана земельна ділянка підлягає витребуванню у ОСОБА_2 у державну власність.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовна вимоги про витребування земельної ділянки у ОСОБА_2 є обґрунтованою, а втручання держави у його право власності є виправданим, оскільки порушення загальновідомого, чітко визначеного законодавством порядку надання земельних ділянок порушує суспільний інтерес на законний обіг землі, як національного багатства та положення законодавства України про зобов`язання органів влади діяти в межах своїх повноважень та у порядку передбаченому законом, переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, при цьому буде дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та приватними інтересами відповідача, а отже таке втручання буде виправданим та справедливим.

Оскільки спірна земельна ділянка була сформована на підставі відповідної технічної документації, в якій зазначені відповідні координати, межі та конфігурація спірної земельної ділянки, а тому вона може бути ідентифікована та повернута у вказаний спосіб державі.

Крім того, суд зауважує, що рішення місцевого суду та суду апеляційної інстанції у справі №686/5749/16-к провадження 1-кп/686/391/16 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_2 за ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_9 за ч.3 ст.358 КК України, якими ОСОБА_2 виправдано у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не впливають на висновки суду по суті спору.

Керуючись ст.ст.139, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов першого заступникапрокурора Хмельницькоїобласті вінтересах державив особіМихайлюцької сільськоїради Шепетівськогорайону Хмельницькоїобласті доШепетівської районноїдержавної адміністрації Хмельницької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Макухіна Ольга Григорівна про визнання незаконними та скасування розпорядження Шепетівської районної державної адміністрації, визнання недійсними державного акта на право власності на земельну ділянку та договору дарування земельної ділянки задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Шепетівської районної державної адміністрації від 01 липня 2010 року №239/2010р в частині надання ОСОБА_4 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Шепетівської районної державної адміністрації від 16 липня 2010 року №261/2010-р в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 2 га.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЛ №667254 від 26 липня 2010 року на право власності на земельну ділянку площею 2 га, виданий ОСОБА_4 на підставі розпорядження Шепетівської районної державної адміністрації від 16 липня 2010 року №261/2010-р, яка в подальшому подарована ОСОБА_2 .

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 06 серпня 2010 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Витребувати у ОСОБА_2 на користь держави земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825584600:07:066:0142), розташовану на території Михайлюцької сільської ради.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційноїінстанції занаслідками апеляційногоперегляду.

Учасники справи:

позивач Хмельницька обласна прокуратура, місцезнаходження: м. Хмельницький, провул. Військоматський, буд. 3, ЄДРПОУ 02911102;

відповідачі Шепетівська районна державна адміністрація Хмельницької області, місцезнаходження: м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 47, Хмельницької області, ЄДРПОУ 21325769;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Макухіна Ольга Григорівна, місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлено 03 жовтня 2022 року.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК