Ухвала

від 29.09.2022 по справі 914/3779/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.09.2022 Справа № 914/3779/21

Господарський суд Львівської області у складі

Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю Західземлепроект Плюс від 08.09.2022р. б/н (вх. №2951/22 від 14.09.2022р.)

про: зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2022р.

у справі №914/3779/21 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Західземлепроект Плюс, Львівська область, м.Львів;

до Відповідача: Бродівської міської ради Львівської області, Львівська область, м.Броди;

про: стягнення заборгованості

ціна позову: 7041,60грн.

Представники:

Заявника (Стягувача, Позивача): не з`явився;

Боржника (Відповідача): не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

10.12.2021р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Західземлепроект Плюс від 06.12.2021р. б/н (вх. №4114) до Бродівської міської ради Львівської області про стягнення заборгованості; ціна позову: 7041,60грн.

Підставами позовних вимог Позивач зазначає неналежне виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань з оплати виконаних Позивачем та прийнятих Відповідачем послуг за Договором проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 13.11.2019р. №29.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.12.2021р. у цій справі судом постановлено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Західземлепроект Плюс від 06.12.2021р. б/н (вх. №4114 від 10.12.2021р.) залишити без руху; надати Товариству з обмеженою відповідальністю Західземлепроект Плюс десятиденний строк з моменту вручення ухвали для усунення недоліків поданої позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у цій справі від 13.01.2022р. судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; призначити судове засідання з розгляду справи по суті на 08.02.2022р.; визнати явку повноважних представників Учасників справи в судове засідання для надання пояснень по суті справи обов`язковою; викликати в судове засідання повноважних представників Учасників справи.

Порядок та хід розгляду справи відображено в ухвалах Господарського суду Львівської області у цій справі.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.03.2022р. у справі №914/3779/21 суд ухвалив позов задоволити повністю; стягнути з Бродівської міської ради Львівської області (80600, Львівська область, Золочівський район, м.Броди, пл.Ринок, буд.20; ідентифікаційний код: 26525941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» (79041, Львівська область, м.Львів, вул.Героїв УПА, буд.73; ідентифікаційним код: 41027977) 7041,60грн.суми основного боргу та 2270грн. судового збору.

Рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2022р. у справі №914/3779/21 не оскаржувалось, набрало законної сили 26.04.202р. в порядку, встановленому статтею 241 ГПК України, та, у відповідності до приписів ч.1 ст.129-1 Конституції України і ч.1 ст.18 ГПК України, є обов`язковим до виконання на всій території України.

29.04.2022р. Господарським судом Львівської області видано накази про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2022р. у справі №914/3779/21 про стягнення з Бродівської міської ради Львівської області (80600, Львівська область, Золочівський район, м.Броди, пл.Ринок, буд.20; ідентифікаційний код: 26525941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Західземлепроект Плюс (79041, Львівська область, м.Львів, вул.Героїв УПА, буд.73; ідентифікаційним код: 41027977) 7041,60грн.суми основного боргу та 2270грн. судового збору.

14.09.2022р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Західземлепроект Плюс від 08.09.2022р. б/н (вх. №2951/22 від 14.09.2022р.) про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2022р. у справі №914/3779/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Західземлепроект Плюс до Бродівської міської ради Львівської області про стягнення заборгованості; ціна позову: 7041,60грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.09.2022р. у цій справі судом постановлено прийняти заяву до розгляду; розгляд заяви призначити в судовому засіданні на 29.09.2022р.

Відповідно до ч.3 ст.222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

В порядку ст.205 ГПК України клопотання про роз`яснення прав та обов`язків до суду не надходили. Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Представник Заявника (Позивача, Стягувача) в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнавалась судом обов`язковою.

У поданій 14.09.2022р. за вх.№2951/22 заяві від 08.09.2022р. б/н Заявником викладено клопотання про розгляд заяви без участі представника Заявника з підстав запровадження в Україні карантину та введення воєнного стану.

Представник Відповідача (Боржника) в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнавалась судом обов`язковою.

Розглянувши і дослідивши матеріали поданої заяви та справи в їх сукупності, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.03.2022р. у справі №914/3779/21 суд ухвалив позов задоволити повністю; стягнути з Бродівської міської ради Львівської області (80600, Львівська область, Золочівський район, м.Броди, пл.Ринок, буд.20; ідентифікаційний код: 26525941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» (79041, Львівська область, м.Львів, вул.Героїв УПА, буд.73; ідентифікаційним код: 41027977) 7041,60грн.суми основного боргу та 2270грн. судового збору.

Рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2022р. у справі №914/3779/21 не оскаржувалось, набрало законної сили 26.04.202р. в порядку, встановленому статтею 241 ГПК України, та, у відповідності до приписів ч.1 ст.129-1 Конституції України і ч.1 ст.18 ГПК України, є обов`язковим до виконання на всій території України.

29.04.2022р. Господарським судом Львівської області видано накази про примусове виконання пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2022р. у справі №914/3779/21 про стягнення з Бродівської міської ради Львівської області (80600, Львівська область, Золочівський район, м.Броди, пл.Ринок, буд.20; ідентифікаційний код: 26525941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Західземлепроект Плюс (79041, Львівська область, м.Львів, вул.Героїв УПА, буд.73; ідентифікаційним код: 41027977) 7041,60грн.суми основного боргу та 2270грн. судового збору.

14.09.2022р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Західземлепроект Плюс від 08.09.2022р. б/н (вх. №2951/22 від 14.09.2022р.) про зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2022р. у справі №914/3779/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Західземлепроект Плюс до Бродівської міської ради Львівської області про стягнення заборгованості; ціна позову: 7041,60грн., у якій просить суд змінити спосіб і порядок виконання Рішення Господарського суду Львівської області від 29 березня 2022 року по справі № 914/3779/21 та стягнути з Виконавчого комітету Бродівської міської ради Львівської області (80600, Львівська область, Золочівський район, місто Броди, площа Ринок, будинок 20; ідентифікаційний код юридичної особи 04055989) на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Західземлепроект Плюс (79041, місто Львів, вулиця Героїв УПА, 73; код ЄДРПОУ № 41027977)7041,60 грн. заборгованості та 2270,00 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

В обґрунтування поданої заяви Заявник зазначає, що за виконанням зазначеного наказу ТОВ «Західземлепроект Плюс» звернулось у Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області, однак, листом від 22.07.2022р. №04-08/1-06/7187 Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області повідомлено, що боржник - Бродівська міська рада не має будь-яких рахунків, відкритих в органах Казначейства, а для здійснення місцевого самоврядування міською радою створено виконавчий комітет Бродівської міської ради (код ЄДРПОУ 04055989), який має відкриті рахунки в Головному управлінні державної казначейської служби України у Львівській області.

Листом Виконавчого комітету Бродівської міської ради від 05.09.2022р. №976/0301, повідомлено, що Виконавчий комітет має відкриті рахунки в органах державної казначейської служби в Україні, а також зазначено банківські реквізити таких.

Крім того, листом Бродівської міської ради від 05.09.2022р. №978/03-01 повідомлено, що у Бродівської міської ради відсутні відкриті банківські рахунки.

Таким чином, згідно доводів Заявника, юридична особа «Бродівська міська рада» (код за ЄДРПОУ 26525941) не є розпорядником бюджетних коштів та будь-яких рахунків, відкритих в органах казначейської служби та банківських установах, не має. Виконавчий комітет Бродівської міської ради (код ЄДРПОУ 04055989) є головним розпорядником коштів бюджету територіальної громади. Для виконання повноважень, покладених на виконавчий комітет, та обліку коштів загального і спеціального фондів бюджету виконавчому комітету в Державній казначейській службі України відкрито реєстраційні та спеціальні рахунки, що підтверджується вищезазначеними листами, копії яких додаються.

Заявник зазначає, що відповідно до ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до п.18 ст.2 БК України головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень, водночас у пункті 12 цієї ж статті визначено, що бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок, відповідно, державного бюджету чи місцевого бюджету.

Таким чином, на думку Заявника, у разі визначення рішенням відповідної місцевої ради виконавчого комітету головним розпорядником бюджетних коштів з метою здійснення загальнодержавних функцій управління у межах встановлених йому бюджетних повноважень він має бути створений у статусі юридичної особи відповідно до норм чинного законодавства.

При цьому, відповідно до п.3 ч.2 ст.22 БК України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

З підстав наведеного Заявник зазначає, що вищезазначені рішення та наказ суду залишаються невиконаним, а наведені Заявником обставини є такими, що робить виконання рішення та наказу суду неможливим.

В обґрунтування викладених в заяві доводів Заявником до заяви долучено копію листа Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області від 22.0.72022р. вих. №04-08/1-06/7187 «Про повернення виконавчих документів», у якому зазначено, що ГУ ДКСУ України у Львівській області не приймає їх до виконання та повертає на підставі пп.1 п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок виконання рішень), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №45 із змінами), оскільки виконавчі документи не підлягають виконанню органом Казначейства.

Також, у листі зазначено, що пунктом 24 Порядку виконання рішень визначено, що стягувані, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговуються боржник (відкриті рахунки), або ного місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), і також одержувачі бюджетних коштів в частіші здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання (абзац 3 пункту 2 Порядку виконання рішень).

В Головному управлінні Казначейства не перебуває на розрахунково-касовому обслуговуванні та не має відкритих рахунків зазначений у виконавчих документах боржник - Бродівська міська рада Львівської області (ЄДРПОУ 26525941). проте має відкриті рахунки Виконавчий комітет Бродівської міської ради Львівської області (ЄДРПОУ - 04055989), який є її виконавчим органом. Зважаючи на викладене вище інформуємо, що виконання виконавчих документів про стягнення коштів з боржника, який не має відкритих рахунків в органах Казначейства, здійснюється органом державної виконавчої служби за місцем знаходження боржника, в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Листом від 05.09.2022р. вих. №978/03-01 «Про надання інформації» Відповідач повідомив Позивача про відсутність відкритих банківських рахунків.

Також, листом від 05.09.2022р. вих. №976/03-01 «Про надання інформації» Виконавчий комітет Бродівської міської ради повідомив Позивача про те, що про відкриті рахунки в органах державної казначейської служби в Україні, а саме:

-по КПКВ 0217130 «Здійснення заходів із землеустрою» (за послуги з проведення нормативно-грошової оцінки); р/р UA858201720344201084100032280 в ДКСУ у м.Київ; МФО 820172;

-по КПКВ 0210180 «Інша діяльність у сфері управління» (судовий збір); р/р UA408201720344250041000032280 в ДКСУ У м.Київ; МФО 820172; ЄДРПОУ 04055989.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами ст.2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Нормою ч.1 ст.327 ГПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, в тому числі, механізм здійснення безспірного списання коштів, визначається Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що боржники це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Відповідно до пункту 24 Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку. Якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія.

Суд зазначає, що, як вбачається із листа від 05.09.2022р. вих. №978/03-01 «Про надання інформації», в Бродівської міської ради відсутні відкриті банківській рахунки.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно із ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Статтею 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Підпунктом 4 п."а" ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначені повноваження в галузі бюджету, фінансів і цін органів місцевого самоврядування, а саме, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.22 БК України головними розпорядниками бюджетних коштів, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, можуть бути місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно з ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.3 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Суд зазначає, і аналогічна правова позиція стосовно розстрочення виконання рішення суду викладена, зокрема у п.7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.01.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», що господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, змінюючи спосіб або порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Суд звертає увагу і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду від 20.09.2018р. у справі №905/2953/17, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі "Чижов проти України", заява №6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003).

У постанові Верховного Суду від 15.06.2018р. у справі №917/138/16 зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Відповідно до статей 73, 74 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Окрім того, судом взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, яким, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004р. зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997р. у справі «Горнсбі проти Греції» суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі «Філіс проти Греції» (Philis v. Greece) (№1) від 27 серпня 1991р., серія А, №209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію ( 995_690 ) (див. mutatis mutandis, рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975р., серія А, №18, с. 16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (пункт 40).

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 15.03.2011р. №3135-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Приписами ч.ч.1, 5 ст.334 ГПК України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.7 ст.331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Враховуючи встановлені судом в мотивувальній частині цієї ухвали обставини справи, наведені Заявником в заяві від 08.09.2022р. б/н (вх. №2951/22 від 14.09.2022р.) про зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2022р. у справі №914/3779/21 доводи, оглянувши та дослідивши матеріали справи та поданої заяви суд зазначає, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю Західземлепроект Плюс заява від 08.09.2022р. б/н (вх. №2951/22 від 14.09.2022р.) не спрямована на зміну способу і/або порядку виконання рішення, оскільки Заявник не просить суд встановити нові заходи для реалізації рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2022р. у справі №914/3779/21 з підстав неможливості виконання вказаного судового рішення у порядку і способом, раніше встановленими, а є заявою про заміну боржника в виконавчому листі наказі Господарського суду Львівської області від 29.04.2022р. про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2022р. у справі №914/3779/21 з Бродівської міської ради Львівської області (80600, Львівська область, Золочівський район, м.Броди, пл.Ринок, буд.20; ідентифікаційний код: 26525941) на Виконавчий комітет Бродівської міської ради Львівської області (80600, Львівська область, Золочівський район, м.Броди, пл.Ринок, буд.20; ідентифікаційний код: 04055989), так як Заявник у поданій заяві від 08.09.2022р. б/н (вх. №2951/22 від 14.09.2022р.) фактично просить суд замінити сторону Боржника в наказі Господарського суду Львівської області від 29.04.2022р. про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2022р. у справі №914/3779/21 з Бродівської міської ради Львівської області на Виконавчий комітет Бродівської міської ради Львівської області.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги положення ст.520 ЦК України, ст.15 Закону України Про виконавче провадження, ст.334 ГПК України суд зазначає, що заміна сторони виконавчого провадження можлива шляхом подання заінтересованою особою заяви про заміну сторони. Крім того, норма статті 334 ГПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, або як передбачено ч. 5 - замінити сторону у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Також суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.331 ГПК України (Відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміна способу та порядку виконання судового рішення) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Відповідно ж до ч.3 ст.334 ГПК України (Заміна сторони виконавчого провадження) суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Відтак, розгляд заяви про зміну способу і порядку виконання рішення передбачає повідомлення учасників справи, яким Виконавчий комітет Бродівської міської ради Львівської області не був, натомість розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження повинен відбутись з повідомленням заінтересованої сторони, якою, в даному випадку, є Виконавчий комітет Бродівської міської ради Львівської області. З врахуванням наведеного суд зазначає, що заміна сторони виконавчого провадження без повідомлення заінтересованої особи може мати наслідком порушення процесуальних прав особи, в тому числі права на судовий захист.

З підстав наведеного суд дійшов висновків про те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю Західземлепроект Плюс заява від 08.09.2022р. б/н (вх. №2951/22 від 14.09.2022р.) про зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2022р. у справі №914/3779/21 є безпідставною та необґрунтованою, її слід відхилити та відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Західземлепроект Плюс в зміні способу виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2022р. у справі №914/3779/21.

Враховуючи вищенаведене, керуючись нормами ст.ст. 13, 14, 15, 120, 121, 233, 234, 235, 331, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Західземлепроект Плюс заява від 08.09.2022р. б/н (вх. №2951/22 від 14.09.2022р.) про зміну способу виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2022р. у справі №914/3779/21 відхилити.

2.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Західземлепроект Плюс в зміні способу виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29.03.2022р. у справі №914/3779/2.

3.Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

4.Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено 04.10.2022р.

Головуючий суддя Фартушок Т.Б.