Ухвала

від 15.06.2022 по справі 2-993/2000

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 2-993/2000

Провадження № 2-ві/466/7/22

У Х В А Л А

судового засідання

15 червня 2022 року м.Львів

Шевченківський районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Донченко Ю.В.

секретаря с/з Солдат М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в засі суду в м.Львові заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід головуючому судді Невойту П.С. у розгляді справи за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про часткове відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-993/2000,-

в с т а н о в и в:

в провадженні Шевченківського районного суду м.Львова перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди. Справа знищена за закінченням строку зберігання.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею з розгляду заяви про відновлення втраченого провадження визначено суддю Невойта П.С.

09.06.2022 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали заяву про відвід головуючого судді Невойта П.С. з розгляду зазначеної справи. В обґрунтування заяви зазначають, що постановою Львівського апеляційного суду від 02.12.2021 скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 23.06.2021 про часткове відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №2-993/2000 в частині ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 19.04.2000 року про зняття арешту з частини будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки в м.Львові приналежних ОСОБА_5 з підстав порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

Вважають, що за таких обставин суддя постановивши таку ухвалу поставив їх у суттєво менш сприятливе становище порівняно з заінтересованою особою без процесуального статусу, а відтак у них немає законного сподівання та довіри на справедливий розгляд даної справи та захист їх процесуальних прав як безпосередніх сторін у справі №2-993/2000. Просять відвести суддю Невойта П.С.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши оглянувши матеріали справи №2-993/2000, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Із змісту ч.3 ст.39 ЦПК України вбачається, що відвід повинен бути вмотивованим.

Статтею ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Відтак суд, який розглядає справу має бути безстороннім і незалежним. Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви»). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Разом з тим, доводи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що постановою Львівського апеляційного суду від 02.12.2021 скасовано ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Львова П.С. Невойта від 23.06.2021 про часткове відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №2-993/2000 в частині ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 19.04.2000 року про зняття арешту з частини будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки в м.Львові приналежних Карій Галині Степанівни, не можуть бути підставою для відводу судді, оскільки ухвалою колегії суддів Львівського апеляційного суду від 02.12.2021 року, ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 23.06.2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції ( судді Невойту П.С.) .

Жодними належними та обґрунтованими доказами не підтверджені припущення заявників щодо наявності сумнівів в неупередженості, або заінтересованості судді Невойта П.С. у розгляді даної справи, за наведених ними мотивів, а тому такі покликання не можуть бути визнані об`єктивно обґрунтованими. Тому, суд дійшов висновку, що заява про відвід є надуманою, жодних доводів, які б свідчили про певну поведінку судді, яка б вказувала на упередження чи небезсторонність при розгляді даної справи і які б можна було перевірити- не наведено. Та таких з матеріалів справи не встановлено.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що вказані у заяві про відвід судді Невойта П.С. припущення не вказують про особисту заінтересованість, необ`єктивність чи упередження судді Невойта П.С., а тому підстави для задоволення заяви про відвід головуючого судді Невойта П.С. у справі № №2-993/2000 відсутні.

Керуючись ст. 36, 40, 258-261 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід головуючому судді Невойту П.С у справі №2-993/2000 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ю. В. Донченко