Справа № 2-993/2000
Провадження № 2-в/466/1/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Свірідової В.В.
секретаря Мошовської М.-О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,заінтересованої особи ОСОБА_3 про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-993/2000, -
у с т а н о в и в:
для виготовлення повного тексту ухвали у зв`язку з складністю справи необхідно затратити багато часу, а тому відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України оголошується резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали буде виготовлено протягом 5 днів.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 222, 223, 247 ч.2, 258-261, 353-354, 488, 489, 493,494 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
заяву задовольнити.
Відновити втрачене судове провадження у справі №2-993/2000 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відповідно до наступного переліку документів:
1.Відновити зміст рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18.08.2000р. наступного змісту:
" Справа №2-993/ 2000р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2000 року
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого Лесного С.Е.
при секретарі Тімченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 20000грн. заподіяної моральної шкоди. А з ОСОБА_5 10000грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_5 ,є їїєдиною дочкою.А ОСОБА_4 їїзятем.У ниху спільнійвласності єквартира АДРЕСА_1 .Протягом більше3років відповідачічинять їйперешкоди вкористуванні квартирою,без їїзгоди провелиреконструкцію тадобудову добудинку,внаслідок чогозбудували тамкафе,а вонане можекористуватись належноюїй частиноюквартири.На грунтіцього конфліктуу нихвиникають іншіособисті конфлікти,в ходіяких відповідачіпринижують їїчесть ігідність,намагаються позбавитиїї прававласності,шляхом позбавленнядієздатності,завдають їйморальної шкоди.Так,5лютого 1999року біля10годинивона разомз комісієюЖЕК-200прибула доквартири АДРЕСА_1 дляобстеження фактусамовільного будівництва,яке проводятьвідповідачі наналежній їй частині будинковолодіння. Після закінчення обстеження, яке проходила спокійно, ОСОБА_4 закрив ворота будинковолодіння і таким чином позбавив її та членів комісії можливості вийти з території будинковолодіння. Протримавши її на протязі 2 годин, відповідачі викликали психіатричну бригаду швидкої допомоги. Відповідач ОСОБА_4 ствердив лікарю про ніби-то її психічне захворювання, в зв`язку з чим медперсонал намагався примусово завести її в автомашину та обстежити. Вона є психічно здоровою людиною, інвалід ІІ групи по зору і такими діями відповідачів по примусовому психіатричному обстеженню їй завдана значна моральна шкода. Уникнути примусової госпіталізації у психіатричний лікувальний заклад, їй вдалось лише то, що присутні працівники ЖЕК викликали свого начальника та працівників міліції. В їх присутності психіатрична бригада була вимушена залишити її в спокої та від`їхати. Крім того, ОСОБА_5 в травня 1999 року звернулась до Личаківського райсуду м. Львова з заявою про визнання її недієздатною в зв`язку з психічним станом здоров`я. 12 травня 1999 року Галицьким райсудом м. Львова в прийомі заяви відповідачки відмовлено і вона повернута їй. Подачею такої заяви їй також нанесена значна моральної шкода.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала повністю.
Відповідачі повторно в судове засідання не з`явились. Про час та місце розгляду належним чином повідомлені. В письмових поясненнях, направлених в адресу суду та в поясненнях, даних в попередніх судових засіданнях, позов заперечили і просили відмовити за безпідставністю.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних мотивів: 5 лютого 1999 року позивач разом з членами комісії ЖЕК-200 знаходилась на прибудинковій території будинку АДРЕСА_2 . Частина даного будинковолодіння належить позивачу, а частина відповідачам. Біля 10 години відповідач ОСОБА_4 закрив ворота будинковолодіння, чим позбавив позивачку можливості вийти з території будинковолодіння. Після цього відповідач викликав психіатричну швидку допомогу для позивачки з метою її ізоляції. Відповідачка своїми діями сприяла відповідачу у вчиненні вищевказаного, принижувала честь і гідність своєї матері позивачки. Факт виклику відповідачем бригади швидкої медичної допомоги /спеціалізованої психіатричної/ стверджується листом головного лікаря Станції швидкої медичної допомоги та копіями картки виклику. /а.с. 44,52,53/.
Цей факт стверджується поясненнями самих відповідачів, крім пояснень самої позивачки, які фактично визнають вищенаведені факти, проте дають їм власне трактування.
Факт заподіяння моральної шкоди позивачці відповідачкою ОСОБА_5 стверджується також матеріалами Галицького районного суду м. Львова, з яких вбачається, що відповідачка зверталась до суду про визнання недієздатною позивачку безпідставно.
Аналізуючи зібрані по справ докази в їх сукупності, суд приходить до висновку,що діями відповідачів позивачці дійсно завдана моральна шкода. Однак, сума стягнення у відшкодування моральної шкоди позивачкою значно завищена і не відповідає фактичному розміру заподіяної моральної шкоди. Дійсному розміру заподіяної шкоди відповідає сума у 600грн. з кожного з відповідачів в користь позивачки.
З відповідачів в користь держави підлягає стягненню державне мито по 8,50 грн. з кожного.
На підставі ст. 440-1 ЦК України та керуючись ст.ст. 15, 30,62,75,203 ЦПК України, суд,-
вирішив:
позов задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 по 600 гривень з кожного.
В решті повних вимог відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в користь держави по 8 гривень 50 коп. з кожного.
Рішення можебути оскарженедо Львівського обласного суду протягом 10 днів.
Головуючий /підпис/»
2.Відновити зміст ухвали Львівського обласного суду від 25.09.2000р. наступного змісту:
"Справа № 22-1135/2000р. Головуючий у 1 інст.Лесний С.Е.
Категорія інші позовні Доповідач Теслюк Ю.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2000 року вересня 25 дня Судова колегія в цивільних справах Львівського обласного суду в складі:
Головуючого- Теслюка Ю.Г.
Суддів: Броневицької Л.З., Улицького В.З.
та адвокатів Богранівського З.М., Хлопоніної М.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за касац. скаргою ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 серпня 2000 р.
Заслухавши доповідь судді обласного суду, пояснення ОСОБА_1 і адвоката Богранівського З.М. та ОСОБА_2 і адвоката Хлопоніної М.Л. на підтримання касаційних скарг, судова колегія
встановила:
В серпні 1995р. ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачі по справі зять і донька на протязі 3-х років чинять їй перешкоди в користуванні квартирою по АДРЕСА_3 , зробили реконструкцію, збудували кафе самовільно, принижуть її честь і гідність. 5.02.1999р. після обстеження квартири комісією ЖЕК-200 з приводу самовільного будівництва, ОСОБА_4 викликав психіатричну бригаду швидкої допомоги, ствердив лікарю, що вона є психічно хворою особою. Лише втручення працівників ЖЕКу-200 і працівників міліції психіатрична бригада залишила її в спокою.
Крім цього її донька в травня 1999 року звернулась з заявою про визнання її недієздатною, з метою позбавлення її права на квартиру, але суд підставно відмовив в прийнятті заяви. Враховуючи ці обставини, просила стягнути з ОСОБА_4 20000грн., ОСОБА_5 10000грн.
Рішенням Шевченківського райсуду м. Львова від 18 серпня 2000 року стягнуто з відповідачів по- 600 грн. з кожного.
В решта позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з відповідачів по 8,50 грн. держмита з кожного.
Рішення суду оскаржила позивачка і відповідачка.
ОСОБА_2 і ОСОБА_4 . Позивачка просить рішення змінити.
Оскільки суд при стягнення моральної шкоди не врахував обставин заподіяння моральної шкоди, зменшив її розмір.
Відповідачі просять рішення скасувати, оскільки позивачка на протязі 3-х років заявила кілька позовів, вимагає від них(нечитабельно), але їй не належить, згідно медичних документів є дійсно хворою особою, пише листи в різні інстанції, ображає її.
Судова колегія вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав:
Задовольняючи позовні вимоги позивачка про стягнення моральної шкоди з відповідачів, суд виходив з того, що останні своїми діями спричинили моральні страждання, принизили людську гідність.
Так,матеріалами справивстановлено,що 5.02.2000р.позивачка разомз членамикомісії ЖЕК-200знаходилась наприбудинковій територіїбудинку АДРЕСА_2 співвласникомякої вонаявляється.Метою комісіїбуло перевіритизроблені прибудовивідповідачами.Після проведенняперевірки відповідач ОСОБА_4 закрив воротабудинковолодіння,чим позбавивпозивачки можливості вийти з територіїбудинку.Після чоговідповідач викликавпсихіатричну швидкудопомогу зметою їїізоляції.Факт викликувідповідачем бригадишвидкої медичноїдопомоги /спеціалізованоїпсихіатричної/стверджується листомголовного лікарястації швидкої допомогита копіямикартки виклику. /а.с. 44,52-53/. Ці обставини не заперечуються відповідачем, лише зазначили виклик швидкої допомоги, а не психіатричної бригади. Разом з тим медичні документи про виклику швидкої допомоги, підтверджують позовні вимоги позивачки.
Крім цього позивачка порушила в суді справу про поділ будинковолодіння, а її донька пред"явила заяву про визнання останньої обмежено недієздатною. В прийняття заяви ОСОБА_5 було відмовлено судом в прийнятті, оскільки остання у відповідності з ст. 256 ЦПК України є членом сім`ї ОСОБА_1 /а.с.57/. Позивачка зазначала, що дії відповідачів направлені на те, щоб вона не проживала у будинку. Враховуючи ці обставини, суд обгрунтовано задоволив вимоги і правильно визнав розмір відшкодування шкоди, беручи до уваги конфліктну ситуацію між сторонами з 1997р., родинні відносини.
Рішення суду відповідає вимогам ст. 440-1 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки дійсно була заподіяна позивачці моральна школа, яка визначена в сумі 1200грн.
Підстав для скасування рішення суду немає.
Керуючись ст.ст.310,311 ЦПК України, судова колегія,
ухвалила:
касаційні скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 серпня 2000 року без зміни.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя Львівського облсуду підпис Ю.Г.ТЕСЛЮК"
3.Відновити зміст ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 14.11.2000р. наступного змісту:
" УХВАЛА
судового засідання
14 листопада 2000 р.Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого-судді Лесного С.Е.
при секретарі Тімченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ,-
встановив:
Рішенням Шевченківського райсуду м. Львова від 18 серпня 2000року постановлено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 600 гривень завданої моральної шкоди.
До суду з заявами звернулась ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які просять надати відстрочку виконання рішення суду по стягненню суми в зв`язку з важким матеріальним положенням.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , з`ясувавши дійсні обставини справи,суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних мотивів: боржники в заяві не навели суду виняткових обставин, які утруднюють виконання рішення суду, а покликання їх на нестачу коштів не відповідає дійсним обставинам.
Керуючись ст.336 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
В заяві ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про надання відстрочки виконання рішення суду - відмовити.
Виконання рішення суду проводити у встановлений законом строк, про що повідомити державного виконавця.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: /підпис/»
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали буде виготовлений 27.01.2025 року.
Суддя: В. В. Свірідова
Суд | Шевченківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2025 |
Оприлюднено | 29.01.2025 |
Номер документу | 124691010 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про відновлення втраченого провадження |
Цивільне
Шевченківський районний суд м.Львова
Свірідова В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні