Ухвала

від 22.09.2022 по справі 523/1286/22

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/1286/22

Провадження №2/523/2555/22

У Х В А Л А

"22" вересня 2022 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Мурманової І.М.,

за участю секретаря судового засідання Бєлік Л.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду № 6 заяву представника ОСОБА_1 адвоката Николина Олега Ярославовича про забезпечення позову та про забезпечення доказів у справі, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Подана позовна заява обґрунтована тим, що 23.03.2021 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, за умовами якого позивач надала позичальнику грошові кошти у розмірі: 16000 доларів США зі сплатою відсотків 1,25% щомісячно, з кінцевим терміном повернення до 23.03.2022 року. Представник позивача зазначає, що на дату звернення до суду, відповідач порушив умови договору в частині виплати відсотків. Представник зазначає, що станом на 24.01.2022 року заборгованість відповідача перед позивачем за відсотками становить: 39648 грн. На підставі викладеного просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за відсотками за договором позики від 23.03.2021 року

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

В подальшому, ухвалою Суворовського районногосуду м.Одеси від 04.07.2022 року задоволено клопотання адвоката Николина Олега Ярославовича про прийняття заяви про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог: про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики від 23.03.2021 року в сумі: 538200 гривень, яка складається з суми позики у розмірі: 468000 гривень та заборгованості по відсоткам що становить: 70200 гривень, та витрат по сплаті судового збору та витрат на правничу допомогу.

Проведення підготовчого засідання призначено на 22 вересня 2022 року о 12 годині 00 хвилин.

Також, зазначеною ухвалою витребувано від КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» відомості/інформацію щодо наявності зареєстрованого за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) права власності на нерухоме майно, у разі наявності таких відомостей надати суду належним чином засвідчені копії відповідних правовстановлюючих документів.

В підготовче засідання позивач та представник позивача не з`явились, на адресу суду надійшли заяви представника позивача про витребування доказів та забезпечення позову, де представник зазначив про можливість розгляду поданих клопотаннь за відсутності сторони позивача.

Відповідач ОСОБА_2 до суду також не з`явився, разом з цим, на адресу суду надійшло клопотання за підписом ОСОБА_3 , про відкладення слухання справи. В обґрунтування заяви ОСОБА_3 , зазначала, що є дочкою відповідача та повідомляє суд, що її батько проходить тривалу реабілітацію, не може розмовляти та має частковий параліч обличчя. До заяви надала виписку з медичної картки хворого (а.с.68,69).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Так, 22.09.2022 року (вх. № 17410) представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на частки ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) у статутних капіталах наступних суб`єктів господарювання:

- частка у статутному капіталі приватного акціонерного товариства «ЛІТОПИС І КО», (ідентифікаційний код юридичної особи 03086255) у розмірі 85,25 %, розмір частки 199400,00 грн.

- частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ПОЛІГРАФІЧНИЙ ЦЕНТР» (ідентифікаційний код юридичної особи 32093976) у розмірі 35,8 %, розмір частки 382483,55 грн.;

- частка у статутному капіталі малого підприємства «ІНТЕГРАЛ-92» (ідентифікаційний код юридичної особи 20972873) у розмірі 100 %, розмір частки 0,00 грн.

Заборони державним реєстраторам та іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії у державних реєстрах, до набрання чинності рішенням суду у цій справі вчиняти будь-які дії щодо реєстрації зміни власника, реєстрації застави наступних часток ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) у статутних капіталах наступних суб`єктів господарювання:

- частка у статутному капіталі приватного акціонерного товариства «ЛІТОПИС І КО», (ідентифікаційний код юридичної особи 03086255) у розмірі 85,25 %, розмір частки 199400,00 грн.

- частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ПОЛІГРАФІЧНИЙ ЦЕНТР» (ідентифікаційний код юридичної особи 32093976) у розмірі 35,8 %, розмір частки 382483,55 грн.;

- частка у статутному капіталі малого підприємства «ІНТЕГРАЛ-92» (ідентифікаційний код юридичної особи 20972873) у розмірі 100 %, розмір частки 0,00 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначив, що з метою уникнення недросовісних дій відповідача та того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення є потреба у забезпеченні позову.

Вказав, що з матеріалів справи та доказів доданих до позову вбачається, що між сторонами існує спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Позивач просить заяву про забезпечення позову задовольнити, шляхом заборони державним реєстраторам та іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії у державних реєстрах, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації зміни власника, реєстрації застави часток Відповідача у статутних капіталах зазначених юридичних осіб, з накладенням на них арешту. Такий захід забезпечення позову не створить будь-яких перешкод Відповідачу та третім особам в управлінні цими підприємствами та не буде перешкоджати їх господарській діяльності. До заяви надано квитанцію про оплату судового збору (а.с.75-94).

Крім іншого, 22.09.2022 року (вх. № 17410) надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів: від відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) (місце знаходження: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 30Б), відомості щодо дати та номери актових записів про реєстрацію шлюбу, припинення шлюбу між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 , та копії документів, що підтверджують відповідні актові записи.

Клопотання обґрунтоване тим, що сума заборгованості є значною, позивач має намір звернутись до суду з клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що перебуває у спільній власності подружжя, оскільки заборона відчуження часток в статутному капіталі не здатна буде забезпечити повною мірою виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, а відтак витребування доказів щодо актових записів про шлюб є важливим у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, заяву про забезпечення позову та заяву про витребування доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та забезпечення доказів виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види заходів забезпечення позову визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

В постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року по справі № 20/3560/18, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 22.02.2005 року у справі «Новоселецький проти України» зазначив, що стаття 1 Протоколу N 1, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу приймати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (див. рішення "Броньовський проти Польщі" [GC], N 31443/96, п. 143, CEDH 2004-...). У кожній справі, в якій іде мова про порушення вищезгаданого права, Суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (див. рішення "Спорронг та Лонрот проти Швеції" ( 980_098 ), від 23 вересня 1982 року, серія А, N 52, стор. 26, п.69).

В рішенні від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що втручання у право особи, захищене статтею 1 Першого протоколу, має бути виправданим. У цьому зв`язку Суд знову наголошує на необхідності підтримання "справедливої рівноваги" між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе "особистий і надмірний тягар" (див. рішення у справі Брумареску, п. 78).

Як вбачається з доводів заяви та наданих позивачем доказів, зокрема договору позики від 23.03.2021 року, між сторонами дійсно виник спір щодо стягнення заборгованості. Крім іншого, в даному випадку враховується, що відповідач з дня призначення розгляду справи відзиву на позов не надав, та не вислов своєї думки щодо заявлених позовних вимог.

З наданих представником позивача Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, вбачається, що відповідач у справі має частки у наступних суб`єктах господарювання: частка у статутному капіталі приватного акціонерного товариства «ЛІТОПИС І КО», (ідентифікаційний код юридичної особи 03086255) у розмірі 85,25 %, розмір частки 199400,00 грн.; частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ПОЛІГРАФІЧНИЙ ЦЕНТР» (ідентифікаційний код юридичної особи 32093976) у розмірі 35,8 %, розмір частки 382483,55 грн.; частка у статутному капіталі малого підприємства «ІНТЕГРАЛ-92» (ідентифікаційний код юридичної особи 20972873) у розмірі 100 %, розмір частки 0,00 грн.

Згідно положень ч. 1 ст. 167 Господарського Кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, в постанові Верховного Суду від 06.09.2019 по справі № 756/3322/19, накладення арешту на належну відповідачу частку корпоративних прав в якості забезпечення позову у цивільній справі про стягнення боргу за договором позики, за своїм змістом полягає виключно у обмеженні права особи розпорядитися цією часткою у статутному капіталі (провести її відчуження), проте не позбавляє відповідача права володіння і користування цією часткою, зокрема не перешкоджає використанню у господарській (підприємницькій) діяльності та виконанню зобов`язань з іншими особами чи контрагентами.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку щодо законності та обґрунтованості такого виду забезпечення позову про стягнення боргу за договором позики, як накладення арешту на належну відповідачу частку корпоративних прав (статутного капіталу) в товаристві з обмеженою відповідальністю.

За таких обставин, заборона відповідачу вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження належних йому часток в статутному капіталі юридичних осіб, є необхідним заходом забезпечення позову, який гарантуватиме ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача в разі задоволення позову, не становитиме надмірний та непропорційний тягар для відповідача та вказаних вище юридичних осіб і є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи наведене та розмір позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що вимоги поданої заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на частки у статутних капіталах суб`єктів господарювання є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, при накладенні арешту на належні відповідачу частки в статутному капіталі, суд виходить з того, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі накладення арешту на частки у статутних капіталах суб`єктів господарюванням без наміру власників його відчужити та заборона їх відчуження жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права та законні інтереси власника частки у статутному капіталі товариства.

Крім іншого, суд вважає за можливе задовольнити заяву в частині вимог щодо заборони державним реєстраторам та іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії у державних реєстрах, до набрання чинності рішенням суду у цій справі вчиняти будь-які дії щодо реєстрації зміни власника, реєстрації застави наступних часток ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) у статутних капіталах наступних суб`єктів господарювання: - частка у статутному капіталі приватного акціонерного товариства «ЛІТОПИС І КО», (ідентифікаційний код юридичної особи 03086255) у розмірі 85,25 %, розмір частки 199400,00 грн. - частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ПОЛІГРАФІЧНИЙ ЦЕНТР» (ідентифікаційний код юридичної особи 32093976) у розмірі 35,8 %, розмір частки 382483,55 грн.; та частка у статутному капіталі малого підприємства «ІНТЕГРАЛ-92» (ідентифікаційний код юридичної особи 20972873) у розмірі 100 %, розмір частки 0,00 грн.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задовленню в повному обсязі.

Щодо клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Так, у клопотанні про витребування доказів представник просить, витребувати від відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) (місце знаходження: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 30Б), відомості щодо дати та номери актових записів про реєстрацію шлюбу, припинення шлюбу між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 , та копії документів, що підтверджують відповідні актові записи.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, в праві подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до положення ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень ( ч.3 тієї ж статті) та суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. 4 тієї ж статті).

Статтею 84 ч. 2 ЦПК України, передбачено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначені обставини, які може підтвердити певний доказ, або аргументи, які він може спростувати, підстави з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа, отже, судом вирішується клопотання щодо витребування відомостей про наявність відкритих рахунків, руху коштів по ним та відомості щодо реєстрації транспортних засобів.

Предметом позовних вимог є стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за договором позики, та всіх його складових. В обґрунтування клопотання представник зазначив, що з метою забезпечення позову, а саме можливості накладення арешту на нерухоме майно, є потреба у витребуванні доказів, оскільки позов може бути забезпечено майном, що перебуває у спільній власності подружжя.

Враховуючи вищевикладене, з урахування предмету позовних вимог, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про витребування доказів підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 77, 84, 149-153, 247, 258-261, 353-354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Николина Олега Ярославовича забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на частки ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) у статутних капіталах наступних суб`єктів господарювання:

- частка у статутному капіталі приватного акціонерного товариства «ЛІТОПИС І КО», (ідентифікаційний код юридичної особи 03086255) у розмірі 85,25 %, розмір частки 199400,00 грн.

- частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ПОЛІГРАФІЧНИЙ ЦЕНТР» (ідентифікаційний код юридичної особи 32093976) у розмірі 35,8 %, розмір частки 382483,55 грн.;

- частка у статутному капіталі малого підприємства «ІНТЕГРАЛ-92» (ідентифікаційний код юридичної особи 20972873) у розмірі 100 %, розмір частки 0,00 грн.

Заборонити державним реєстраторам та іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії у державних реєстрах, до набрання чинності рішенням суду у цій справі вчиняти будь-які дії щодо реєстрації зміни власника, реєстрації застави наступних часток ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) у статутних капіталах наступних суб`єктів господарювання:

- частка у статутному капіталі приватного акціонерного товариства «ЛІТОПИС І КО», (ідентифікаційний код юридичної особи 03086255) у розмірі 85,25 %, розмір частки 199400,00 грн.

- частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ПОЛІГРАФІЧНИЙ ЦЕНТР» (ідентифікаційний код юридичної особи 32093976) у розмірі 35,8 %, розмір частки 382483,55 грн.;

- частка у статутному капіталі малого підприємства «ІНТЕГРАЛ-92» (ідентифікаційний код юридичної особи 20972873) у розмірі 100 %, розмір частки 0,00 грн.

Копію ухвали для виконання направити до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради.

Витребувати від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) (місце знаходження: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 30Б), Повний витяг щодо реєстрації/розірвання шлюбу укладеним між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 .

Копію ухвали суду направити для виконання до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) (місце знаходження: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 30Б).

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала суду в частині забезпечення позову, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя: