Ухвала

від 04.10.2022 по справі 120/7801/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття провадження у адміністративній справі

м. Вінниця

04 жовтня 2022 р. Справа № 120/7801/22

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали за позовом першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури, який звернувся в інтересах держави в особі Сутисківської селищної ради (21001, м. Вінниця, вул. Монастирська, буд. 33), до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області (21050, м. Вінниця, пров. Селянський, буд. 9) про визнання незаконним та скасування дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах),

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Сутисківської селищної ради до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, перший заступник керівника обласної прокуратури вказав, що за результатами вивчення питання щодо додержання законодавства в екологічній сфері при користуванні об`єктами водного фонду Вінницькою обласною прокуратурою виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства при користуванні об`єктами водного фонду області зокрема при веденні рибогосподарської діяльності.

Так, встановлено, що на території Сутисківської територіальної громади Вінницької області розташоване водосховище на річці Південний Буг загальною площею 377 гектар. Водосховище закінчене будівництвом та прийняте в експлуатацію 1957 року, слугує для цілей енергетики та є русловим в каскаді як частина водогосподарської системи. Згідно з водогосподарським паспортом 1980 року даний водний об`єкт має назву "Сутиське водосховище".

При цьому приватне підприємство "Гніванчанка" використовує Сутиське водосхвовище для здійснення рибогосподарської діяльності на підставі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) № 9, що виданий Управлінням Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області 10 січня 2020 року.

На думку першого заступника керівника обласної прокуратури, такий дозвіл видано Управлінням Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області з порушенням вимог Водного та Земельного кодексів України, оскільки використання земель водного фонду може здійснюватися на умовах оренди, постійного або тимчасового користування.

Натомість, у приватного підприємства "Гніванчанка" відсутнє право на користуванням водним об`єктом Сутиське водосховище та земельною ділянкою під ним.

У позові зазначено, що оскільки Сутисківська селищна рада як орган місцевого самоврядування, який уповноважений розпоряджатися Сутиським водосховищем, неналежно здійснює захист інтересів держави, що порушує фінансовий інтерес держави та інтереси суб`єктів, які могли б набути право на оренду згаданого водного об`єкту на конкурентних засадах, тому це є достатнім обґрунтуванням для звернення заступника керівника обласної прокуратури до суду на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України в особі Сутисківської селищної ради.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями Вінницького окружного адміністративного суду для її розгляду визначено суддю Жданкіну Наталію Володимирівну.

Проте ухвалою від 29 вересня 2022 року суд задовольнив заяву судді Жданкіної Наталії Володимирівни про самовідвід, наслідком чого є відведення судді від розгляду справи.

За результатами проведеного повторного автоматизованого розподілу справи між суддями для її розгляду визначено суддю Яремчука Костянтина Олександровича.

Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись із позовною заявою, встановив, що з такою до суду звернувся перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Сутисківської селищної ради в порядку, визначеному статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 КАС України.

Так, згідно з частинами 3, 4 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Отже, прокурор у визначених законом випадках має право на представництво інтересів держави або конкретної особи (громадянина України, іноземця або особи без громадянства), якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Вказані конституційні положення відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

Відповідно до частини 3 статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Таким чином, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відтак аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у разі відсутності такого органу.

Реалізуючи свої представницькі повноваження, перший заступник керівника обласної прокуратури належним чином обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та передбачені законом підстави для звернення до суду з цією позовною заявою. Також слід врахувати, що Сутисківська селищна рада як орган, який уповноважений розпоряджатися Сутиським водосховищем, у своєму листі від 22 вересня 2022 року вих. № 02-15/606 підтвердила ті обставини, що має місце обмеження у праві селищної ради на розпорядження вказаним об`єктом водного фонду, а також і те, що сільська рада не оскаржувала виданий приватному підприємству "Гніванчанка" дозвіл № 9 на спеціальне використання водних біоресурсів у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору при зверненні до суду з відповідним позовом.

За таких обставин перший заступник керівника обласної прокуратури в інтересах держави в особі Сутисківської селищної ради звернувся з позовною заявою до суду щодо оскарження дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) № 9, що виданий Управлінням Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області 10 січня 2020 року приватному підприємству "Гніванчанка", з метою здійснення промислового вилову риби згідно з режимом рибогосподарської експлуатації водосховища "Сутиське".

Враховуючи вищевикладені обставини, а також те, що в іншому позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому наявні підстави для прийняття позовної заяви до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

Водночас пунктом 4 частини 9 статті 171 КАС України передбачено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, окрім іншого, вказується за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Визначаючись з приводу того, за якими правилами позовного провадження здійснюватиметься розгляд адміністративної справи, зважаю на таке.

Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини 1, 2 статті 12 КАС України).

Особливості розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано главою 10 розділу ІІ КАС України.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відтак, керуючись приписами статей 12, 257, 262 КАС України, а також враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, доходжу висновку про розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Окрім того, у позовній заяві як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, визначено приватне підприємство "Гніванчанка", що розцінюється як клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

Розглянувши клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, зважаю на таке.

Особливості залучення третіх осіб до участі у справі визначено статтею 49 КАС України.

Так, частиною 2 статті 49 КАС України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина 5 статті 49 КАС України).

З огляду на те, що предметом оскарження у позові визначено дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) № 9 від 10 січня 2020 року, що виданий Управлінням Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області приватному підприємству "Гніванчанка", тому прийняте у справі рішення безумовно може вплинути на права та інтереси цього приватного підприємства, що є підставою для його залучення до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Відтак, клопотання про залучення до участі у справі третьої особи підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 12, 49, 53, 160, 161, 168, 171, 248, 257, 260, 262 КАС України,

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури, який звернувся в інтересах держави в особі Сутисківської селищної ради, до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах).

Розгляд справи здійснюватиметься суддею Яремчуком Костянтином Олександровичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Клопотання першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури про залучення до участі у справі третьої особи задовольнити.

Залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, приватне підприємство "Гніванчанка".

Встановити відповідачу 15-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 КАС України. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог частини 3 статті 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку статті 163 КАС України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку статті 164 КАС України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити третій особі 5-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання пояснень щодо позову в порядку статті 165 КАС України.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович