Вирок

від 05.10.2022 по справі 154/1275/21

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

154/1275/21

1-кп/154/92/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року м. Володимир

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимир-Волинського міського суду кримінальне провадження № 12021035510000089 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця тажителя АДРЕСА_1 ,з повноюзагальною середньоюосвітою,не працюючого,не одруженого, громадянина України, українця, раніше судимого 17.12.2015 вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на один рік; 04.08.2016 вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на два роки; 07.06.2017 вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, 05.05.2017 вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області за ч. 2 ст. 185, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України,

в ст ан ов ив:

ОСОБА_4 ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 12 листопада 2020 року було встановлено адміністративний нагляд строком 1 рік із застосуванням наступних обмежень: заборони виходу з будинку з 22:00 по 06:00 години; заборони перебування в місцях підприємств торгівлі і громадського харчування, де продаються на розлив спиртні напої; заборони виїзду за межі адміністративного району без дозволу органів внутрішніх справ; реєстрації в поліції чотири рази на місяць та 16.11.2020 ОСОБА_4 ознайомлено із вказаною ухвалою та роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ЗУ «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».

Однак ОСОБА_4 , нехтуючи покладеними на нього судом обмеженнями, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою ухилення від адміністративного нагляду, не повідомивши про намір виїхати за межі Володимир-Волинського району, самовільно, без поважних на це причин, на початку грудня 2020 року (точний час не встановлено) покинув обране ним місце проживання, а саме АДРЕСА_1 та виїхав в м. Ковель, Волинської області, де перебував до 12.03.2021 року, чим порушив ст. 9, 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими із місць позбавлення волі».

Крім того, 10 грудня 2021 року, близько 12 години 00 хвилин (точний час в ході досудового розслідування не встановлений), ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, скориставшись відсутністю будь-яких осіб прийшов до території ПАТ «Володимир-Волинське КМП», що розташоване по вулиці Луцька, 209, м. Володимир-Волинський, Волинської області, звідки шляхом вільного доступу, таємно демонтував та в подальшому викрав вхідні алюмінієві двері до вказаного підприємства, вагою 30 кілограм, вартістю 1110 гривень, чим спричинив вказаному товариству майнову шкоду на вказану суму

Допитаний всудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_4 вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях та обставини викладені у обвинувальних актах визнав повністю. Щиро розкаявся у вчинених кримінальних правопорушеннях, просив суворо не карати.

Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, учасники судового провадження не заперечують щодо визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження фактичних обставин справи, немаючи сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 349 КПК України, суд приходить до висновку, що дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченого, дослідити дані у справі, що характеризують його особу.

Учасникам судового провадження розяснено, що вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 таємному викрадені чужого майна, вчиненого повторно, є доведеною та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 185 КК України.

Також суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у самовільному залишені особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, є доведеною та кваліфікує його дії за ст. 395 КК України.

Обставинами, що помякшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, котрі обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обираючи покаранняобвинуваченому ОСОБА_4 суд враховуєступінь тяжкостівчинених кримінальних правопорушень,особу обвинуваченого,який неодноразовопритягувався докримінальної відповідальностіза вчиненняумисних злочинів,судимість заякі незнята тане погашена,після реальноговідбуття покаранняу видіпозбавлення волізнову вчинивкримінальні правопорушення,що підтверджуєвідсутність позитивнихзмін вйого особистостіпісля призначенняпокарання йнеготовність,небажання досамокерованої правослухняноїповедінки усуспільстві,стійку направленістьна вчиненнякримінальних правопорушень,підвищену суспільнунебезпеку,тому судприходить довисновку проможливість виправленняобвинуваченого лишев умовахізоляції відсуспільства тапризначає покаранняу видіпозбавленняя волі.

При визначенні виду покарання, суд враховує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобіганню вчинення ним та іншими особами нових злочинів і на думку суду саме покарання у виді обмеження волі буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню вчиненню ним та іншими особами нових злочинів.

Суд також бере до уваги, що попередніми вироками ОСОБА_4 уже призначались покарання у виді позбавлення волі, однак після відбуття цього покарання він і надалі вчинив кримінальні правопорушення, що дає суду достатньо підстав вважати, що призначення більш м`якого покарання ніж позбавлення волі не досягне мети покарання - виправлення ОСОБА_4 та не буде запобігати вчинення ним та іншими особами нових злочинів.

Покарання у виді позбавлення волі відповідатиме принципам законності, справедливості, індивідуалізації покарання та вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.

При обрані виду покарання та визначенні строку покарання суд враховує обставини, котрі пом`якшують покарання, а також відсутність обставини, які обтяжують покарання.

Суд не вбачає правових підстав для призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України, а також звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Речові докази вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.2 ст. 185, ст. 395 КК України та призначити покарання:

за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців;

за ст. 395 КК України у виді арешту строком на 3 місяці.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 за цим вироком рахувати з 05 жовтня 2022 року, зарахувавши у строк відбування покарання строк тримання під вартою з 21 грудня 2021 року по 05 жовтня 2022 року, із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Речові докази:2алюмінієвих дверей,частину рамивід дверейповернути ПАТ«Володимир-Волинськийкомбінат молочнихпродуктів».

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий:/підпис/

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя ОСОБА_1