Постанова

від 05.10.2022 по справі 460/11281/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/11281/21 пров. № А/857/10009/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Михальської М.Р.,

представника позивача Матвіїва В.М.,

представника відповідача Довгалюк І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Регіон Інвест» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Регіон Інвест» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

суддя в 1-й інстанції Щербаков В.В.,

час ухвалення рішення 18.05.2022 року, 12:26 год.,

місце ухвалення рішення м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення 30.05.2022 року,

в с т а н о в и в :

Дочірнє підприємство «Регіон Інвест» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ДП «Регіон-Інвест» уклало з ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» договір поставки №20-11/19 від 20.11.2019, за умовами якого придбало чотири кар`єрних самоскиди БелАЗ-7540B, виробництва Білорусі, а саме: 1) рік випуску 2007, ідентифікаційний номер Y3B7540BC70024663; 2) рік випуску 2008, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; 3) рік випуску 2007, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; 4) рік випуску 2007, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 . Факт купівлі кар`єрних самоскидів підтверджується: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, свідоцтвами про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу висновками експертизи Державної служби України з питань праці, витягами з Паспортів (дублікатів) / журналів нагляду на самоскиди кар`єрні, актом державного технічного огляду технологічних транспортних засобів та талонами на проходження державного технічного нагляду транспортних засобів. Звертає увагу на те, що вказана господарська операція була здійснена в межах господарської діяльності підприємства, сторони переслідували ділову меті при її здійсненні та понесли зміни майнового стану. Зазначає, що березні 2021 року відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка підприємства з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» за 2019 рік, за наслідками якої був складений акт. На підставі висновку даного акта було винесено податкове повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість. Позивач не погоджується з висновками акта щодо встановленого порушення. При цьому зазначає, що при перевірці відповідачу були надані всі необхідні первинні документи на підтвердження вчинення господарських операцій з ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ». Зазначені документи відповідають нормам чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року скасувати та прийняти постанову про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 16.03.2021 № 558-п та направлення від 17.03.2021 №705/17-00-07-02, виданого головному державному ревізору-інспектору відділу позапланових перевірок ризикових платників та аналізу податкової інформації управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Рівненській Гузику Андрію Вікторовичу, на підставі ст. 20 розділу 1, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 з врахуванням абз.5 постанови Кабінету Міністрів України "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" від 03.02.21 №89, п.78.4 ст.78, пп.82.2 ст.82, ст.86 розділу 11 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) проведена позапланова виїзна документальна перевірка Дочірнього підприємства «РЕГІОН-ІНВЕСТ» (скорочена назва - ДП «РЕГІОН-ІНВЕСТ», код за ЄДРПОУ 31691895) з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах iз ТОВ «КЕРІНГ СІСТЕМ» (код ЄДРПОУ 42775186) за листопад 2019 року.

За результатами позапланової виїзної документальної перевірки складено акт від 30.03.2021 №1980/17-00-07-02/31691895 (далі акт перевірки), яким встановлено порушення ДП «Регіон-Інвест» п.185.1 ст.185, пп. «а» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 розділу ІІІ Податкового кодексу України внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту за листопад 2019 року в сумі 1000000,00грн, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 1000000,00грн за листопад 2019 року.

Наслідком вказаних порушень, на думку відповідача, є реалізація товарів, джерело походження яких не встановлено, а відтак позивачем здійснено лише документальне оформлення нереальної господарської операції при складанні первинних документів та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності. Таким чином, оскільки ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» поставки ТМЦ не здійснювало, то оформлені податкові накладні з реквізитами ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» не є підставою для формування ДП «Регіон-Інвест» податкового кредиту (т.1 а.с.20-33).

За наслідками проведеної перевірки відповідачем 15.04.2021 прийнято податкове повідомлення рішення №285117000702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість у розмірі 1000000грн., 250000 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1 а.с.15-16).

26.04.2021 позивачем подано до Державної податкові служби України скаргу на податкове повідомлення рішення від 15.04.2021 №285117000702 (т.1 а.с.40-44).

Рішенням Державної податкові служби України про результати розгляду скарг від 07.07.2021 №15338/6/99-00-06-01-05-06 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (т.1 а.с.48-51).

Судом встановлено, що Державною службою геології та надр України було видано Дочірньому підприємству «Регіон-Інвест» спеціальний дозвіл на користування надрами від 27.08.2002 №2759, строком дії до 27.08.2032, на видобування базальтів придатних для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового з родовища "Полицьке-ІІ": Рівненська область, Володимирецький район, 3,00 км на північний захід від с. Полиці (т.1 а.с.55-56).

Актом про надання гірничого відводу Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України засвідчено надання гірничого відводу Дочірньому підприємству «Регіон-Інвест» 14.05.2013 (т.1 а.с.57).

20.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Керінг Систем» (Продавець) та Дочірнім підприємством «Регіон-Інвест» було укладено договір купівлі продажу №20-11/19.

Відповідно до 1.1 вказаного договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупця транспортний засіб, зазначений у п.1.2 цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти зазначений транспортний засіб і оплатити його вартість відповідно до умов цього Договору.

1.2. Найменування та характеристика транспортного засобу:

1.2.1. Найменування: кар`єрний самоскид;

1.2.2. Модель: БелАЗ-7540В виробник Білорусь:

1.Рік випуску: 2008 ідентифікаційний номер ЗB7540BT80044121;

2. Рік випуску: 2007 ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ;

3. Рік випуску: 2007 ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ;

4. Рік випуску: 2007 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ;

Ціна за транспортні засоби складає 6 000 000,00 (шість мільйонів гривень 00 копійок) грн., в у числі ПДВ 1000000,00 грн. та додатково узгоджується сторонами на день оплати Покупцем (п.1.5).

Вказані господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей контрагентом позивача оформлені такими документами: актом приймання передачі транспортного засобу (т.1 а.с.101), видатковими накладними та товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.103-114), податковими накладними (т.1 а.с.115-118), платіжними дорученнями (т.1 а.с.120-124), свідоцтвами про реєстрацію великовантажного транспортного засобу або іншого технічного транспортного засобу (власник ТОВ «Інтегро Стандарт) (т.1 а.с.125-128), свідоцтвами про реєстрацію великовантажного транспортного засобу або іншого технічного транспортного засобу (власник ДП «Регіон Інвест») (т.1 а.с.129-132), висновками експертизи (т.1 а.с.133-168), витягами з паспорта (дубліката) журналу нагляду (т.1 а.с.169-184), акт державного технічного огляду технологічних транспортних засобів (т.1 а.с.185) та талонами проходження державного технічного огляду (т.1 а.с.186-189).

Також встановлено, що в подальшому вказані товарно-матеріальні цінності використані позивачем в своїй господарській діяльності, що підтверджується такими первинними бухгалтерськими документами: актами списання паливно-мастильних матеріалів з лютого 2020 року по жовтень 2020 року (т.1 а.с.191-199), актами списання запчастин на ремонт і комплектацію самоскидів (т.1 а.с.201-238, подорожніми листами вантажного автомобіля (т.1 а.с.240-250, т.2 а.с.1-108)

Суму ПДВ в розмірі 1000000грн включено позивачем до податкового кредиту (т.2 зворотній бік а.с.222-223).

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України від 20.12.2010 №2755-VI (далі ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пп.187.1 ст.187 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (пп. «а» п.198.1 ст.198 ПК України).

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас, ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина 2 статті 9 Закону №996-XIV встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Закону №996-XIV регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Як визначено пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З аналізу наведених правових норм, судом встановлено, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту є правомірними лише у випадку реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

Висновки аналогічного характеру викладено в постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №826/5214/17, які в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом при прийнятті даного рішення.

Колегія суддів зазначає, що відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичногоздійснення господарськоїоперації. І якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Відсутність реально здійсненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

В разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого ч. 1ст. 77 КАС Україниобов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні суми його податкового обов`язку.

Верховний Суд у своїх постановах від 22.03.2018 у справі №815/3666/16, від 20.02.2018 у справі №809/117/13-а та від 10.04.2018 у справі №815/24/17 дійшов висновку, що господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. В зв`язку з наведеним недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Отже, за висновками Верховного Суду, юридично правильно оформлені первинні документи не підтверджують реальності господарських операцій та їх зв`язку з господарською діяльністю.

Колегія суддів зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення преференцій з боку держави.

Доводи контролюючого органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

При цьому, суд зазначає, що кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним та беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

Висновки аналогічного характеру викладено в постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №826/16627/18, які в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом при прийнятті даного рішення.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач наполягає на тому, що фактичне виконання його господарських зобов`язань підтверджується належним чином оформленими первинними документами (видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями тощо), отримані ТМЦ використані позивачем у власній господарській діяльності, а здійснені господарські операції спричинили зміни в майновому стані.

За певних інших обставин названі документи могли б свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання. Водночас, потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно посилатись на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового грошового зобов`язання на підставі таких операцій.

Зокрема, в акті перевірки контролюючий орган вказує про те, що до перевірки не надано документів, що підтверджують походження права власності на придбані основні засоби від ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ».

Так, судом першої інстанції було встановлено, що на підтвердження господарської операції з купівлі самоскидів позивачем до матеріалів справи долучено, зокрема, свідоцтва про реєстрацію великовантажного транспортного засобу або іншого технічного транспортного засобу, власником яких зазначено ТОВ «Інтегро Стандарт» (т.1 а.с.125-128).

Проте, за даними Єдиного реєстру податкових накладних реалізація кар`єрних самоскидів у ТОВ «Інтегро Стандарт» не прослідковується (т.2 а.с.131).

Суд першої інстанції вірно звернув увагу, що відповідно до 1.1 Договору купівлі - продажу №20-11/19 від 20.11.2019 (т.1 а.с.97-100) ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» (Продавець) зобов`язується передати у власність ДП «Регіон-Інвест» (Покупець) транспортний засіб, зазначений у п.1.2 цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти зазначений транспортний засіб і оплатити його вартість відповідно до умов цього Договору.

1.2. Найменування та характеристика транспортного засобу:

1.2.1. Найменування: кар`єрний самоскид;

1.2.2. Модель: БелАЗ-7540В виробник Білорусь:

1.Рік випуску: 2008 ідентифікаційний номер ЗB7540BT80044121;

2. Рік випуску: 2007 ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ;

3. Рік випуску: 2007 ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ;

4. Рік випуску: 2007 ідентифікаційний номер НОМЕР_3

Згідно з п.1.3 Договору купівлі - продажу №20-11/19 транспортний засіб, належить Продавцю на праві власності, на момент укладення даного договору та не знаходиться в заставі, під арештом, і не є предметом позовів третіх осіб.

Колегія суддів зазначає, що доказів, що підтверджуються право власності на кар`єрні самоскиди за ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» позивачем до матеріалів справи надано не було, а відтак колегія суддів презюмує, що право власності на спірні самоскиди за ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» у належному порядку зареєстрованим не було.

При цьому, відповідно до витягу з Єдиного реєстру податкових накладних по ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» останнім зареєстровано придбання кар`єрних самоскидів від ТОВ «ЮНІОР КОРПОРЕЙТ» (т.2 а.с.134-148).

У ході розгляду справи судом першої інстанції вірно встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «ЮНІОР КОРПОРЕЙТ» є оптова торгівля текстильними виробами, а податковий кредит сформовано за рахунок придбання пива, боржомі, кока-коли, шоколадних батончиків.

Проте, позивачем на підставі належних та допустимих доказів не підтверджено, що кар`єрні самоскиди використовувалися в господарській діяльності ТОВ «ЮНІОР КОРПОРЕЙТ».

Вказані обставини свідчать про неможливість здійснення продажу кар`єрних самоскидів від ТОВ «ЮНІОР КОРПОРЕЙТ» до ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ».

Таким чином, у ході розгляду справи судом не встановлено та позивачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено джерело походження кар`єрних самоскидів, придбання яких задокументовано видатковими накладними виписаними ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ», що в свою чергу свідчить про не підтвердження легальності руху ТМЦ в «ланцюгу» постачання кар`єрних самоскидів до ДП «Регіон-Інвест».

Поряд з цим, судом встановлено, що відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в 2019 році в ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» нарахування та виплата заробітної плати здійснювалася лише 4 працівникам.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна будь які відомості про наявність у ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» (ЄДРПОУ 42775186) нерухомого майна відсутні (т.2 а.с.126).

Крім того, під час розгляду справи судом встановлено, що за листопад 2019 року за ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» не прослідковується придбання допоміжних послуг для організації продажу кар`єрних самоскидів, зокрема, транспортних послуг, складських приміщень тощо.

Водночас відповідно до баз даних по ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» інформація про наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місце знаходження складів, їх площ - відсутня.

Відтак, встановлені обставини свідчать про неможливість здійснення господарської діяльності без значної кількості трудових ресурсів та наявності будь-яких необоротних активів.

Як було встановлено судом, основним видом діяльності ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» є оптова торгівля текстильними товарами, що в свою чергу свідчить про відсутність будь-якої ділової мети під час продажу кар`єрних самоскидів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який зазначив, що Головним управлінням ДПС у Рівненській області 05.02.2020 прийнято рішення про відповідність платника ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» критеріям ризиковості на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (т.2 а.с.130). При цьому, 29.01.2020 ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» внесено до Реєстру суб`єктів фіктивного підприємництва (т.2 а.с.132).

Суд зазначає, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, який має статус фіктивного, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення суд ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Висновки аналогічного характеру викладено в постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №826/5214/17, які в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом при прийнятті даного рішення.

Судом першої інстанції вірно додатково звернуто увагу на те, що по ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32019100000000227 від 18.03.2019.

Враховуючи викладене, суд погоджується із твердження відповідача та висновками суду першої інстанції, що в даному випадку фактично мало місце придбання товару, джерело походження якого не встановлено, тобто набуття у власність без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.

Суд зазначає, що первинні документи, які підтверджують дані податкового обліку платника податків, повинні бути достовірними, тобто відображати дійсний зміст господарських операцій, які впливають на визначення об`єкту оподаткування. В іншому випадку, первинні документи, які не відображають реального руху активів між учасниками господарської операції, є недостовірними.

Оскільки на момент проведення господарської операції у ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» був відсутній сам актив - товар, що був предметом поставки та трудові ресурси для виконання такої поставки, то суд дійшов висновку, що ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» фактично ТМЦ не поставляло.

Таким чином, наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту по операціях, що фактично не здійснювались у межах господарської діяльності підприємства. Оскільки ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» поставку ТМЦ фактично не здійснювало, тому оформлені податкові накладні з реквізитами ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» не є підставою для формування ДП «Регіон-Інвест» податкового кредиту. В результаті даного порушення податковий кредит з податку на додану вартість завищено в сумі 1000000 грн.

Оцінюючи в сукупності викладене, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими податковий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем п.185.1 ст.185, пп. «а» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, а відтак й покладених в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення від 15.04.2021 №285117000702 щодо збільшення сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 1000000грн, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заявлений позивачем позов є безпідставним та не підлягає до задоволення.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Регіон Інвест» слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Регіон Інвест» залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі № 460/11281/21 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 05 жовтня 2022 року.