Ухвала

від 09.11.2022 по справі 460/11281/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 460/11281/21

адміністративне провадження № К/990/28944/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 у справі №460/11281/21 за позовом Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Регіон-Інвест" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2021 №285117000702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість у розмірі 1000000 грн., 250000 грн. - штрафні (фінансові) санкції

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.05.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністратвиного суду від 05.10.2022, відмовлено в задоволенні позову.

24.10.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністратвиного суду від 05.10.2022 у справі № 460/11281/21.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Натомість, обґрунтування даної підстави зводиться до викладення обставин справи, цитування окремих норм матеріального та процесуального права, містяться посилання на постанови Верховного Суду з зазначенням, що судом першої та апеляційноїі інстанції рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Посилання скаржника на судові рішення Верховного Суду в обгрунтування пункту першого частини четвертої статті 328 КАС України є неналежним, оскільки ухвалені у справах з іншими фактичними обставинами.

Окрім цього, як на підстави для відкриття касаційного провадження скаржник посилається на частину першу та пункт 1 частини другої статті 353 КАС України.

Частина перша статті 353 КАС України не може прийматись судом касаційної інстанції, як підстава для відкриття касаційного провадження у даній справі, оскільки вказаною нормою передбачено повноваження суду касаційної інстанції при розгляді касаційної скарги.

Щодо пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, суд зазначає, у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Разом з тим, доводи заявника касаційної скарги свідчать лише про незгоду з прийнятими судовими рішеннями, які, на його думку, винесені на підставі неправильної оцінки доказів.

Відповідно до частини першої та другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Водночас, скаржником в касаційній скарзі не зазначено в чому полягала помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та як дані норми повинні були застосовуватись при ухваленні рішень.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Регіон-Інвест" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністратвиного суду від 05.10.2022 у справі № 460/11281/21 повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддяВ.П. Юрченко