Рішення

від 05.10.2022 по справі 300/2813/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2022 р. справа № 300/2813/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача Приватна фірма "Кебель", Товариство з обмеженою відповідальністю "Траян", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача Івано-Франківська міська рада, про визнання дій протиправними щодо проведення заходу самоврядного контролю у вигляді обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , визнання протиправним та скасування клопотання (рішення суб`єкта владних повноважень) від 21.02.2022 в частині заходів реагування, які стосуються ОСОБА_1 , та стягнення моральної шкоди в сумі 80 000,00 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради (надалі по тексту також відповідач, Департамент), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача Приватна фірма "Кебель" (надалі по тексту також ПФ "Кебель", третя особа на стороні позивача), Товариство з обмеженою відповідальністю "Траян" (надалі по тексту також ТзОВ "Траян", третя особа на стороні позивача), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача Івано-Франківська міська рада (надалі по тексту також міська рада, третя особа на стороні відповідача), про визнання дій протиправними щодо складання акта від 12.01.2022, визнання протиправним та скасування клопотання (рішення суб`єкта владних повноважень) від 21.02.2022 та стягнення моральної шкоди в сумі 80 000,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що посадовими особами відповідача протиправно, в порушення вимог Земельного Кодексу України, Закону України "Про охорону земель", Положення про здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Івано-Франківську, затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 28.08.2014 за №1508-47, із змінами, внесеними рішенням Івано-Франківської міської ради від 07.06.2019 за №141-26 (надалі по тексту Положення) проведено обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 на предмет дотримання ОСОБА_1 вимог земельного законодавства (наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку), за наслідком якого Департаментом комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради видано клопотання від 21.02.2022 за №108/34.3-02/18в, яким запропоновано ОСОБА_1 , ПФ "Кебель" і ТзОВ "Траян" укласти із Івано-Франківською міською радою спільний договір оренди земельної ділянки.

Згідно аргументів позивача, відповідачем не дотримано порядок та способи здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Івано-Франківську. Зокрема, у відповідача відсутня будь-яка інформація, передбачена пунктом 4.5. Положення, що є підставою визначення об`єкта обстеження по АДРЕСА_1 . Зокрема, для здійснення спірного обстеження відповідач не мав відповідних: звернень від фізичних та юридичних осіб; інформації від виконавчих органів міської ради; доручення міської ради, виконавчого комітету, міського голови та його заступників; моніторингу даних публічної кадастрової карти тощо. Окрім вказаного у посадових осіб Департаменту при здійсненні заходу самоврядного контролю були відсутні службові посвідчення, що на переконання позивача, не давало їм законних підстав проводити таке обстеження, а відповідно приймати (видавати) оскаржуване клопотання. Така обставина є свідченням порушення відповідачем пункту 4.12 Положення.

Попри вказане ОСОБА_1 наголосив на відсутність у акті, складеного за наслідками обстеження, конкретної площі земельної ділянки, у відношенні до якої відповідачем запропоновано позивачу разом із іншими власниками приміщень в будівлі укласти договір оренди із Івано-Франківською міською радою, та вказав на ненадання належної схеми місця розташування ділянки, що унеможливлює її ідентифікацію в частині меж та площі. А тому і виконати коментоване клопотання відповідача неможливо, що вкотре свідчить про його протиправність.

Позивач вважає проведений відповідачем захід самоврядного контролю таким, що мав особистий мотив посадових осіб Департаменту, з огляду на те, що таке безпідставне обстеження земельної ділянки проводиться не вперше і має на меті притягнення позивача до юридичної відповідальності (адміністративної чи кримінальної).

Такі дії Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради позивач розцінює як реальним знущанням над ним, як людиною і громадянином, такими, що спрямовані задля погіршення його здоров`я, приниження особистості і ділової репутацію, у зв`язку з чим просив також стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у сумі 80 000,00 гривень.

За наслідками виконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху від 18.07.2022 (а.с.42-43 том І), Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 25.07.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами (а.с.48-50 том І).

Водночас пунктами 2 і 4 ухвали суду від 25.07.2022 відмовлено в задоволенні клопотань ОСОБА_1 , заявлених у позові від 11.07.2022, про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи №300/2813/22, та про виклик в судове засідання в якості свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (а.с.48-50 том І).

27.07.2022 позивачем подано суду, через канцелярію заяву від 27.07.2022 про відвід судді Чуприни О.В. від розгляду справи №300/2813/22 (а.с61-63 том І).

За наслідками розгляду коментованої заяви (а.с.67-68 том І), суддею Івано-Франківського окружного адміністративного суду 27.07.2022 постановлено ухвалу про передачу адміністративної справи №300/2813/22 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також КАС України).

Ухвалою суду від 28.07.2022 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Чуприни Олександра Володимировича у справі № 300/2813/22 (а.с.73-75).

Третя особа на стороні відповідача Івано-Франківська міська рада подала письмові пояснення щодо позову від 05.08.2022 за №570/11.1-03/14в, які зареєстровані в суді 05.08.2022 (а.с.10). Обґрунтовуючи власну правову позицію з приводу проведення посадовими особами відповідача обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , третя особа зазначила, що Департамент комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради, згідно Положення, наділений правом здійснювати самоврядний контроль за використанням та охороною земель комунальної власності та складати відповідні акти за результатами проведеного обстеження. У разі встановлення використання земельних ділянок комунальної власності: за відсутності документів, що посвідчують право власності або право користування ними; за відсутності державної реєстрації на них; без здійснення плати за користування земельними ділянками в розмірах, встановленими законодавством, в силу приписів пункту 5.6 розділу 5 Положення, інспектором надсилається відповідне клопотання за підписом директора або виконуючого обов`язки директора Департаменту. Клопотання оформляється у двох (чи більше) примірниках, нумерується і реєструється в журналі реєстрації матеріалів Управління щодо здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель.

За результатами обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , на адресу позивача надіслано клопотання №108/34.3-02/18а від 21.02.2022, в якому проінформовано останнього про результати такого обстеження, а також запропоновано укласти договір оренди земельної ділянки. За доводами третьої особи на стороні відповідача оскаржуване клопотання слід розглядати як інформування та пропозицію щодо реагування тим чи іншим чином на виявлену під час обстеження ситуацію. Тобто клопотання не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. За переконаннями відповідача, таке клопотання є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Відтак, оцінка клопотання може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі обстеження та клопотання, або у випадку можливого використання такого клопотання, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

З огляду на вищезазначене, обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Скероване клопотання при цьому носить інформативний характер, направлене з метою реагування і не суперечить чинному законодавству. З наведених підстав третя особа вказує на відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву від 09.08.2022 за №14/34.3-02/311 та представив, на виконання ухвали від 25.07.2022, письмові пояснення від 09.08.2022 за №325/34.3-02/14в із відповідними доказами, які зареєстровані в суді 10.08.2022 (а.с.112-218, 219-250 том І, а.с.1-29 том ІІ).

Як слідує із змісту письмових пояснень і відзиву на позов відповідач не погоджується з доводами ОСОБА_1 , викладеними у позовній заяві, та вказує на їх безпідставність і необґрунтованість з огляду на наступні обставини. Зокрема зазначено, що фактичною і юридичною підставою для організації та планування обстеження стало окреме доручення Івано-Франківського апеляційного суду від 09.12.2021 при розгляді справи №344/16785/19, оскільки виникла необхідність долучення додаткових доказів стосовно розташування земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 2610100000:05:001:0180, яка була предметом спору у даній справі, та розташування частини домоволодіння по АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_1 . Власники нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 , а саме ПФ "Кебель" і ТзОВ "Траян" та власник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1 є фактичними землекористувачами, так як їхнє нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці комунальної форми власності, яка не сформована (кадастровий номер не присвоєно), не надана у власність чи користування. Відтак така несформована ділянка і стала об`єктом самоврядного контролю за використанням та охороною земель.

Повідомлення про проведення обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 оформлені 12.01.2022 та направлені фактичним землекористувачам 14.01.2022 у порядку визначеному Положенням. Дане обстеження зареєстроване в журналі реєстрації матеріалів Управління (правонаступником якого є Департамент) за порядковим номером 533. Обстеження земельної ділянки проведено посадовою особою відповідача 28.01.2022 в присутності свідків та землекористувачів представника ТзОВ "Траян" та ОСОБА_1 , про що був складений акт обстеження земельної ділянки №433 від 28.01.2022.

Як пояснив відповідач, у зв`язку із знаходженням нерухомого майна позивача та третіх осіб на стороні позивача на земельній ділянці комунальної форми власності, яка не сформована, не надана у власність чи користування і якій кадастровий номер не присвоєно, а також відсутня інформація про наявність документів у ОСОБА_1 , ПФ "Кебель" і ТзОВ "Траян" на право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , останнім, згідно вимог Положення, надіслано клопотання від 21.02.2022 за №108/34.3-02/18в, яким запропоновано спільно врегулювати договірні земельні відносини.

За доводами відповідача, оскаржуване клопотання має рекомендаційний характер і жодним чином не порушує права та інтереси позивача. Такий документ не є правовим документом, який установлює відповідальність для позивача і третіх осіб та відповідно не є актом індивідуальної дії у розумінні пункту 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України. У зв`язку із вказаним, дії Департаменту з приводу здійснення заходів самоврядного контролю за використанням земель не порушують прав позивача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та є правомірними.

В частині визначення місця розташування земельної ділянки на АДРЕСА_1 та площі земельної ділянки, відповідач стверджує про не реалізацію ОСОБА_1 і ПФ "Кебель" права на складання проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 , в межах існуючої забудови для обслуговування квартири та нежитлових приміщень, дозвіл на складання яких надано рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 19.08.2016 за №258-7. Станом день розгляду даної справи, землевпорядна документація від вищевказаних осіб щодо затвердження проекту землеустрою зазначеної земельної ділянки в межах існуючої забудови, для обслуговування квартири та нежитлових приміщень на розгляд сесії міської ради так і не надходила.

При цьому Департамент згідно повноважень та компетенції не здійснює роботи із землеустрою, а таким правом наділені юридичні та фізичні особи-підприємці, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою. Відтак, конкретну площу несформованої земельної ділянки без проведених робіт із землеустрою встановити не можливо.

Також відповідач заперечив щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь моральної шкоди 80 000,00 гривень, оскільки останнім не надано жодних доказів того, що дії Департаменту при здійсненні своїх повноважень в межах спірних правовідносин, призвели до моральних страждань позивача в розумінні частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України.

З наведених підстав відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

11.08.2022 представник Приватної фірми "Кебель" подав суду, через канцелярію, письмові пояснення від 10.08.2022, із відповідними доказами (а.с.30-41 том ІІ).

В поясненні, поряд з іншим, просив розгляд даної справи проводити у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, з метою дослідження речового доказу відеозапису фіксації спірного обстеження, у підтвердження інших обставин, що вказують на порушення відповідачем вимог Положення про здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Івано-Франківську та забезпечення третій особі додатково надати свої аргументи з приводу такого доказу і обставин, які підтверджує такий речовий доказ.

ОСОБА_1 15.08.2022 зареєстрував у суді відповідь на відзив у справі №300/2813/22, в якій також, серед іншого, просив розгляд даної справи проводити у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з посиланням на необхідність відтворення відеозапису спірного обстеження, фіксування якого, як свідчить зміст адміністративного позову, здійснював самостійно позивач (а.с.47-50 том ІІ).

Так, за доводами ОСОБА_1 лише огляд у судовому засіданні відеофіксації проведення спірного заходу за участю позивача та представника відповідача може встановити осіб, які дійсно його проводили та підтвердити факт порушення ними підпункту 4.3. та 4.12 розділу 4 Положення в частині відсутності у них під час проведення спірного заходу службових посвідчень, як одного із ключових аргументів заявленого позову. Протиправність дій посадових осіб відповідача при проведенні спірного заходу підтверджується відеофіксацією, долученою ОСОБА_1 до позовної заяви, а її огляд та встановлення таких осіб можливий лише у судовому засіданні щонайменше за участю позивача і представника відповідача. Крім того, згідно аргументів позивача, саме посадові особи відповідача проводили спірний захід, що відображено лише на відеозаписі, а розписались такі особи в акті як свідки. Тобто фактичні обставини задокументовані в акті відповідача суперечать відомостям, що відображені на відеозаписі в частині статусу таких осіб. З урахуванням вищенаведених аргументів, позивач вказав про достатність підстав для проведення розгляду даної справи у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 08.09.2022 відмовлено в задоволенні клопотання третьої особи Приватної фірми "Кебель", заявленого у письмових поясненнях від 10.08.2022, і клопотання ОСОБА_1 , заявленого у відзиві на позов від 15.08.2022, про розгляд у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи №300/2813/22 (а.с.82-84 том ІІ).

При розгляді заявлених клопотань третьої особи від 10.08.2021 і позивача від 15.08.2022, суд наголосив на тому, що дії інспектора Микули О.І. як посадової особи суб`єкта владних повноважень, викладені в Акті обстеження земельної ділянки за №433 від 28.01.2022 (письмовому документі), який підписаний таким інспектором та двома свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

В коментованому акті зафіксовані дані про статус осіб, що проводили і були присутні при обстеження, зміст обставин та інші відомості.

В той же час, сам відповідач, жодним чином не заперечував і не спростовував обставини проведення обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 на предмет дотримання ОСОБА_1 вимог земельного законодавства, в присутності трьох посадових осіб Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради, за наявності тільки у ОСОБА_6 службового посвідчення працівника Департаменту. Відповідач, при цьому, не заперечував обставину не представлення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 своїх службових посвідчень працівника Департаменту.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи позивача, які, як вказує ОСОБА_1 , відображені на здійсненого ним відеозаписі проведення спірного обстеження земельної ділянки відповідають документам, які містяться в матеріалах справи та не заперечуються відповідачем.

В частині мотивів третьої особи з приводу необхідності розгляду даної справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, то суд зазначив про відсутність представника Приватної фірми "Кебель" в момент здійснення посадовими особами Департаменту спірного обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 . А тому виходячи із положень процесуального закону, третя особа на стороні позивача Приватна фірма "Кебель" не позбавлена права щодо ознайомлення з матеріалами справи та отримання копії відеозапису, з метою надання будь-яких письмових пояснень в частині обставин справи, надання аргументів з приводу такого відеозапису і долучення до справи додаткових письмових документів.

Додатково звернуто увагу позивача і третьої особи, що надання судом правової оцінку діям Департаменту щодо проведення обстеження земельної ділянки згідно повідомлення №14/34.3-02/35 від 12.01.2022, матиме місце саме під час розгляду справи по суті, зокрема в частині: наявності/відсутності фактичних і юридичних підстав для організації обстеження; встановлення/не встановлення відповідачем необхідних вихідних даних і характеристик ділянки, яка обстежується (в тому числі щодо площі і конкретного місця розташування об`єкта обстеження); належності повноважень інспектора засвідчених/не засвідчених у встановленому порядку (в тому числі відображення в акті перевірки посадових осіб відповідача як свідків, за умови, що останній здійснювали фактичне обстеження як інспектори); достовірності зафіксованих обставин в акті від 28.01.2022; правомірності клопотання Департаменту від 21.02.2022 за №108/34.3-02/18в, оформленого як результат спірного обстеження.

Позивач 15.08.2022 зареєстрував у суді заяву про зміну предмета позову у справі №300/2813/22, згідно прохальної частини якої просив (а.с.42-43 том ІІ):

- визнати протиправними дії Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради щодо проведення заходу самоврядного контролю у вигляді обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 на предмет дотримання ОСОБА_1 вимог земельного законодавства наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, згідно виданого повідомлення №14/34.3-02.35в від 12.01.2022;

- визнати протиправним і скасувати клопотання Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради від 21.02.2022 за №108/34.3-02/18в в частині необхідності вжиття ОСОБА_1 заходів реагування шляхом вчинення дій щодо укладення ним спільно з ПФ "Кебель" і ТзОВ "Траян" із Івано-Франківською міською радою договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 ;

- стягнути з Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 80 000,00 гривень.

Від ТзОВ "Траян", як третьої особи на стороні позивача, 18.08.2022 на адресу суду поштовим зв`язком надійшло письмове пояснення щодо обставин справи, де представник третьої особи висловив свою позицію з приводу ставлення до заявлених позовних вимог (а.с.54 том ІІ). А саме зазначено, що позовна заява містить висновки і твердження, подані ОСОБА_1 у перекрученому вигляді, які суперечать дійсним фактичним обставинам і висновкам, встановленим іншими судовими рішеннями судів різної юрисдикції по спорах, пов`язаних з спірною земельною ділянкою, перелік яких наданий відповідачем. Представник такої третьої особи заперечив позовні вимоги позивача, вважаючи дії відповідача в межах спірних правовідносин правомірними і такими, що не порушують законних прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 .

Відповідач направив поштовим зв`язком заперечення на відповідь на відзив від 19.08.2022 за №19/34.1-03/337, який надійшов на адресу суду 22.08.2022, із врахуванням зміни позивачем предмету позову (а.с.69-74 том ІІ). Згідно тверджень відповідача Департамент наділений правом здійснювати самоврядний контроль за використанням та охороною земель комунальної власності та надсилати повідомлення про проведення обстеження, фіксувати повідомлення, реєстраційний номер акта, клопотання в журналі реєстрації матеріалів щодо здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель. У зв`язку з цим, вважає помилковими твердження позивача стосовно ведення журналу реєстрації матеріалів щодо здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель за не встановленою та затвердженою формою, оскільки така форма встановлена Положенням та затверджена в додатку 5. Крім того, форма повідомлення, акту обстеження земельної ділянки і клопотання встановлена та затверджена в додатках 1, 2 і 4 Положення. Земельна ділянка, стосовно якої складено акт та клопотання в оренді позивача і третіх осіб не перебуває. Будь-яких доказів щодо прав, в тому числі і користування земельною ділянкою, позивач не надав, що виключає порушення його прав відповідачем при складанні акта чи клопотання. Відтак, предметом спірного самоврядного контролю була не господарська діяльність позивача, а виключно земельна ділянка, яка є власністю територіальної громади, контроль за використанням якої у сфері публічних відносин покладений на Департамент.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом, вирішуючи клопотання позивача, 13.09.2022 постановлено ухвалу про витребування у Департаменту та Івано-Франківської міської ради, додаткових доказів для повного та всебічного розгляду даної адміністративної справи (а.с.113-114 том ІІ).

На виконання вимог вище коментованої ухвали суду Департаментом та міською радою 22.09.2022 надано суду витребувані докази і письмові пояснення від 22.09.2022 за №14/34.3-02/400 та від 22.09.2022 за №676/11.1-03/14в відповідно (а.с.115-154, 155-182 том ІІ).

29.09.2022 ОСОБА_1 зареєстрував в суді додаткові пояснення від 28.09.2022 із відповідними доказами, де зазначив слідуюче (а.с.184-216 том ІІ). Позивач звернув увагу на графічні матеріали, подані відповідачем і міською радою, згідно яких територія, яку мав намір отримати в оренду за рішенням органу місцевого самоврядування є "по існуючу огорожу". Копії топоплану масштабу та фрагменту з генерального плану м. Івано-Франківська, подані до суду третьою особою ПФ "Кебель", свідчать, що територія по існуючу горожу, яку мав намір отримати позивач в користування ще у 2016 році станом на 04.08.2022 є зайнятою земельною ділянкою площею 0,0472 га із присвоєною адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610100000:05:001:0180. Тобто земельна ділянка по існуючу огорожу ідентифіковану відповідачем в акті обстеження від 28.01.2022 за №433 як територію по АДРЕСА_1 , станом на 29.09.2022 є вже територією земельної ділянки площею 0,0472 га за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610100000:05:001:0180.

За доводами позивача, відповідачем не підтверджено повноту і достовірність зафіксованих обставин в акті від 28.01.2022, в тому числі необхідних ідентифікуючих даних щодо земельної ділянки, її площі, місця розташування, що вказує про недоведеність Департаментом правомірності його дій та рішень, які є предметом даного спору. Таким чином, за переконанням ОСОБА_1 , оскаржуване клопотання як вимога про необхідність вжиття ним заходів щодо укладення з Івано-Франківською міською радою спільного з третіми особами договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 в тих межах, про які йдеться в акті обстеження земельної ділянки від 28.01.2022 за №433 (по огорожу), є завідомо безпідставною та незаконною.

Крім того позивач наголосив на тому, що ТзОВ "Траян", вважаючи правомірними дії Департаменту в частині організації та проведення самоврядного контролю із обстеження землі, повинен був повідомити відповідача про стан виконання оскаржуваного клопотання. Проте, як свідчить лист Центру надання адміністративних послуг від 13.09.2021 за №35/58-11/171 та від 10.08.2022 за №35/58-11/197, ТзОВ "Траян" не зверталось до Івано-Франківської міської ради про виділення земельної ділянки по АДРЕСА_1 або по АДРЕСА_1 .

Додатково позивач вказав на відсутність будь-якого окремого доручення Івано-Франківського апеляційного суду при розгляді цивільної справи, про що наголошує відповідач, як на підставу для проведення спірного заходу, підтвердженням чого є лист-відповідь Івано-Франківського апеляційного суду від 15.08.2022 за №07-06/К-133/102/2022.

Розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, вивчивши позовну заяву, відзив на позов і відповідь на відзив, пояснення третьої особи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 на підставі договору дарування квартири від 09.07.2009, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Біланюк С.М. та зареєстрованого в реєстрі за №2882, належить квартира АДРЕСА_4 (а.с.8 том І). Вказана обставина підтверджується Витягом з Державного реєстру правочинів №7485236 від 09.07.2009, а також технічним паспортом на вказану квартиру від 18.11.1999, реєстраційний номер 7438/202 (а.с.9, 10, 11-12 том І).

Відповідно до пункту 12 додатку 1 рішення Івано-Франківської міської ради №258-7 від 19.08.2016 "Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань" ОСОБА_1 і ПФ "Кебель", за заявою останніх, надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування квартири і нежитлових приміщень (а.с.156-162, 163 том ІІ).

12.01.2022 Департаментом комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради направлено, зокрема, на адресу ОСОБА_1 повідомлення від 12.01.2022 за №14/34.3-02/35в, яким доведено до відома останнього про проведення в період з 21.01.2022 по 31.01.2022 обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на предмет дотримання вимог земельного законодавства наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку (а.с.14 том І).

В свою чергу, позивач 17.01.2022 звернувся до Департаменту із запитом №17/01/2022/1-1/ІЗ про надання інформації щодо підстав проведення обстеження вказаної земельної ділянки. На запит листом від 21.02.2022 за №35/34.3-02/25 ОСОБА_1 надано відповідь про необхідність здійснення самоврядного контролю шляхом обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , на предмет дотримання вимог земельного законодавства наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку (а.с.15, 16 том І).

Інспектором із самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління самоврядного контролю Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради Микулою Ольгою Валеріївною, в присутності двох свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проведено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: АДРЕСА_1 .

За наслідками здійснення вказаного самоврядного контролю, відповідачем складено акт обстеження земельної ділянки №433 від 28.01.2022, де зафіксовано обставину користування ОСОБА_1 , ПФ "Кебель" і ТзОВ "Траян" земельною ділянкою, яка використовується останніми для обслуговування нежитлових приміщень і квартири, без належних правовстановлюючих документів (а.с.27-28 том І).

Вказаний акт, серед іншого, містить інформацію про перебування у ОСОБА_1 на праві приватної власності нерухового майна, зокрема, однокімнатної квартири АДРЕСА_5 .

Без ідентифікації адреси знаходження в акті зафіксовані відомості про належність на праві приватної власності об`єктів нерухомого майна ТзОВ "Траян" (площею 34,7 м.кв.) та ПФ "Кебель" (площею 57,2 м.кв.).

У акті, після опису відомостей про вказаних вище трьох власників нерухомого майна, міститься запис наступного змісту:

- "Майно знаходиться на земельній ділянці комунальної форми власності, яка є несформованою, не надана у власність чи користування, кадастровий номер не присвоєний";

- "На день проведення обстеження в Департаменті комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради відсутня інформація про наявність документів у ТзОВ "Траян", ПФ "Кебель" та гр. ОСОБА_1 на право користування земельною ділянкою".

ОСОБА_1 звертався до Івано-Франківської міської ради з інформаційними запитами від 28.01.2022 за №28/01/2022/1-1/ІЗ за №15/02/2022/1-2/ІЗ в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" стосовно наявності у ОСОБА_3 і ОСОБА_7 службового посвідчення працівника відділу контролю (самоврядного контролю) земельних відносин Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради, та у разі їх наявності, ставив питання про необхідність надіслання позивачу завіреної копії таких посвідчень, а також копії розпоряджень міського голови про призначення на посаду вказаних посадових осіб. (а.с.17, 18 том І).

На вказаний запит, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради надав відповідь від 03.02.2022 за №ІЗ/25-22, за змістом якого у ОСОБА_3 наявне службове посвідчення, проте ОСОБА_7 службове посвідчення не отримувала (а.с.19 том І).

В подальшому, за результатами обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 та складання акту №433 від 28.01.2022, відповідачем направлено на адресу ОСОБА_1 , ПФ "Кебель" і ТзОВ "Траян" клопотання від 21.02.2022 за №108/34.3-02/18в, яким запропоновано останнім спільно укласти договір оренди земельної ділянки із Івано-Франківською міською радою (а.с.32 том І). Окрім вказаного даним клопотанням повідомлено ОСОБА_1 , ПФ "Кебель" і ТзОВ "Траян" про те, що у разі невжиття заходів реагування та не отримання повідомлення про результати розгляду клопотання, матеріали будуть направлені до відповідних контролюючих та правоохоронних органів у встановленому законодавством порядку.

Як свідчать матеріали справи, позивач неодноразово звертався й з іншими інформаційними запитами до Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради від 15.02.2022 за №28/01/2022/1-2/ІЗ і №28/01/2022/1-1/ІЗ від 21.02.2022 за №21/02/2022/1-1/ІЗ, з приводу проведення заходу самоврядного контролю, на що відповідач надавав письмові відповіді від 21.02.2022 за №35/34.1-03/113 і №35/34.1-03/112 і від 25.02.2022 за №35/34.3-02/130 (а.с.20-25 том І).

Позивач, вважаючи не дотримання відповідачем порядку і способу здійснення самоврядного контролю у вигляді обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , як наслідок протиправним клопотання Департаменту від 21.02.2022 за №108/34.3-02/18в в частині необхідності вжиття ОСОБА_1 заходів реагування шляхом вчинення дій щодо укладення спільного із Івано-Франківською міською радою договору оренди земельної ділянки, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, додатково ставлячи вимогу про стягнення моральної шкоди.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до положень статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із статтею 143 Конституції України на органи місцевого самоврядування покладено обов`язок щодо вирішення питань, віднесених законом до їх компетенції.

Положеннями статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 за №280/97-ВР (надалі по тексту також Закон №280/97-ВР) визначено, що місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

В силу правового регулювання статті 25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Так, суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

За змістом приписів статті 189 Земельного кодексу України та статті 20 Закону України "Про охорону земель" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів (підпункт 1 пункту «б» частини 1 статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Як встановлено пунктом 2.1 Положення про Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 26.11.2020 за №307-1, в редакції рішення Івано-Франківської міської ради від 11.12.2020 за №311-2 (надалі по тексту Положення про Департамент), основними завданнями діяльності Департаменту є здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною комунальних ресурсів громади і відшкодування громаді збитків, завданих внаслідок неправомірного використання комунальних ресурсів громади (а.с.143-144, 145-149 том І).

У відповідності до підпунктів 2.2.3.5., 2.2.3.6. пункту 2.2.3. розділу 2 коментованого Положення Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює повноваження у сфері здійснення самоврядного контролю, зокрема, виявляє самостійно зайняті земельні ділянки та об`єкти комунального майна громади, що використовуються не за цільовим призначенням, не використовуються чи використовуються без правовстановлюючих документів; проводить обстеження (із застосуванням звукозапису, фото- і відео зйомки, як допоміжного засобу) комунальних ресурсів громади із складанням відповідних документів, та у разі виявлення порушень законодавства подає матеріали до відповідних органів для вжиття заходів.

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 28.08.2014 за №1508-47, із змінами, внесеними рішенням Івано-Франківської міської ради від 07.06.2019 за №141-26, затверджено Положення про здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Івано-Франківську (надалі по тексту також Положення), яке визначає порядок і способи здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель та спрямоване на забезпечення їх раціонального використання. Положення розроблене з врахуванням статей 12, 189 Земельного кодексу України та Законів України "Про охорону земель", "Про місцеве самоврядування в Україні".

Об`єктом самоврядного контролю за використанням та охороною земель є землі комунальної власності (пункт 1.2. Положення).

До земель комунальної власності належать усі землі, розпорядження якими належить до компетенції Івано-Франківської міської ради, крім земельних ділянок приватної та державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Дія цього Положення поширюється на всі підприємства, установи та організації, суб`єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб, а також громадян, у користуванні яких перебувають земельні ділянки, передбачені пунктом 1.2 цього Положення (пункт 1.3. Положення).

Згідно пункту 1.4. Положення, основними завданнями самоврядного контролю за використанням та охороною земель є:

- участь, у межах компетенції, в реалізації повноважень Івано-Франківської міської ради у сфері охорони та раціонального використання земель;

- забезпечення, у межах компетенції, додержання фізичними і юридичними особами вимог земельного законодавства.

Пунктами 1.5. і 3.1.-3.2. Положення регламентовано, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснює Управління самоврядного контролю Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради (надалі по тексту також Управління) у порядку, визначеному цим Положенням. Посадові особи Управління інспектори з самоврядного контролю за використанням та охороною земель мають право, поряд з іншим, обстежувати земельні ділянки, вказані в пункті 1.2. цього Положення, на предмет дотримання умов їх використання та охорони відповідно до чинного законодавства України; складати Акти обстежень земельних ділянок (надалі по тексту також Акти) та у разі виявлення порушень законодавства здійснювати підготовку матеріалів для вжиття необхідних заходів, відповідно до закону; проводити фотографування, звукозапис, кіно- і відео зйомку, як допоміжний засіб для запобігання порушень земельного законодавства України.

Згідно пункту 4.4. цього Положення проведення обстежень земельних ділянок є одним із методів самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності та здійснюється інспектором із самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності (надалі по тексту також Інспектор).

В силу вимог пунктів 4.5. і 4.6. Положення, визначення об`єктів, що підлягають обстеженню здійснюється Управлінням на основі: звернень від фізичних та юридичних осіб; інформації від виконавчих органів міської ради; за дорученням міської ради, виконавчого комітету, міського голови та його заступників; моніторингу даних публічної кадастрової карти тощо.

Інспектор, якому доручено проводити обстеження земельної ділянки, не пізніше десяти днів до початку проведення обстеження належним чином повідомляє землекористувача про проведення обстеження, а саме вручає особисто або надсилає рекомендованим листом повідомлення про проведення обстеження (додаток 1) землекористувачу за підписом директора або виконуючого обов`язки директора Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради (надалі по тексту також Департамент). Повідомлення реєструється в журналі реєстрації матеріалів Управління щодо здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель (додаток 5). У повідомленні зазначаються дата початку проведення обстеження, об`єкт обстеження, юридична або фізична особа щодо якої проводиться обстеження, перелік питань, з яких буде проводитись обстеження, перелік документів, які необхідно надати Інспектору та визначається порядок їх надання. У разі відсутності інформації про землекористувача та за дорученням міського голови чи його заступників таке обстеження може проводитись без направлення письмового повідомлення.

Згідно пунктів 4.12. і 4.13. Положення, при проведенні обстеження земельної ділянки Інспектор повинен мати при собі: посвідчення посадової особи органу місцевого самоврядування; матеріали та документи, необхідні для проведення обстеження.

Інспектор проводить обстеження в присутності користувачів земельних ділянок (в тому числі власників майна, що знаходиться на земельній ділянці) та свідків. У випадку відсутності землекористувачів, обстеження проводиться в присутності не менше ніж двох свідків.

Виходячи із змісту пункті 4.14. Положення, при проведенні обстеження земельної ділянки Інспектор, серед іншого, встановлює суб`єктів, які використовують відповідну земельну ділянку (в тому числі власників майна, що знаходиться на земельній ділянці); перевіряє наявність документів, що посвідчують права на земельну ділянку або майно, що на ній знаходиться; визначає місце розташування земельної ділянки, її площу, тощо; вживає заходів щодо встановлення (уточнення) відповідності місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній, визначених у документах, які посвідчують право на земельну ділянку, фактичним мірам ліній на місцевості; з`ясовує інші обставини; складає акт обстеження.

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2, 5.3., 5.4., 5.5., 5.6. і 5.7. Положення за результатами проведення обстеження Інспектори складають акти згідно з типовою формою, передбаченою цим Порядком (додаток 2).

Акт обстеження складається у двох (чи більше) примірниках та нумерується і реєструється в журналі реєстрації матеріалів здійснення Управлінням самоврядного контролю за використанням та охороною земель

Журнал прошнуровується, нумерується та заповнюється в порядку встановленому правилами діловодства.

Примірники акта підписуються особами, які здійснили обстеження, землекористувачем (землекористувачами), а також іншими особами, присутніми при проведенні обстеження.

В акті обстеження Інспектор зазначає: номер акта обстеження; дату та місце складання акта; посаду, прізвище, ім`я та по батькові Інспектора, який (які) проводив (проводили) обстеження; посади та прізвища осіб, за участю яких проводилось обстеження; посаду, прізвище, ім`я та по батькові представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи або її представника, які були присутні при обстеженні; реквізити юридичної чи фізичної особи, стосовно яких проводиться обстеження; інформацію про земельну ділянку, в тому числі стан її використання, фактичну площу (наприклад, відповідно до меж будівель, паркану, тощо), місце розташування, цільове призначення та інші наявні відомості; наявність документів, які посвідчують право на земельну ділянку та на об`єкти нерухомості (їх частини), які знаходяться на земельній ділянці; питання, з яких проводиться обстеження; обставини встановлені обстеженням; порушення законодавства (у разі виявлення), суть порушення з посиланням на норми законодавства, вимоги яких порушені; пояснення представника юридичної чи фізичної особи щодо виявлених порушень (в разі відмови від надання пояснень, в акті обстеження робиться відмітка про це); перелік документів та матеріалів, що додаються.

В акті обстеження наводиться (додається) план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив`язкою до місцевості).

У разі встановлення використання земельних ділянок комунальної власності: за відсутності документів, що посвідчують право власності або право користування ними; за відсутності державної реєстрації на них; без здійснення плати за користування земельними ділянками в розмірах, встановленими законодавством, Інспектором, надсилається відповідне клопотання за підписом директора або виконуючого обов`язки директора Департаменту. Клопотання оформляється у двох (чи більше) примірниках, нумерується і реєструється в журналі реєстрації матеріалів Управління щодо здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель.

Перший примірник акта і клопотання залишається в Управлінні, інші примірники вручаються або надсилаються (рекомендованим листом) землекористувачу (землекористувачам). На них робиться відмітка про відправку поштою або про отримання особою, якій вони адресовані.

Якщо після надсилання акта та клопотання землекористувач (землекористувачі) не вжив відповідних заходів, викладених в клопотанні, начальником Управління подається доповідна записка директору Департаменту з пропозиціями щодо вжиття заходів впливу у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Виходячи із вище коментованих приписів Положення, суд вважає за можливим сформувати висновок, що одним із методів самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності є проведення обстеження земельних ділянок на предмет дотримання умов їх використання, визначення яких здійснюється на відповідних підставах, зокрема за дорученням міської ради, виконавчого комітету, міського голови та його заступників. При цьому, Інспектор проводить обстеження в присутності користувачів земельних ділянок (в тому числі власників майна, що знаходиться на земельній ділянці) та свідків, а також за наявності при собі посвідчення посадової особи органу місцевого самоврядування.

Водночас акт обстеження земельної ділянки повинен містити відомості щодо фактичної площі земельної ділянки (наприклад, відповідно до меж будівель, паркану, тощо), і місце її розташування. Такий акт нумерується і реєструється в журналі реєстрації матеріалів здійснення Управлінням самоврядного контролю за використанням та охороною земель, який прошнуровується, нумерується та заповнюється в порядку встановленому правилами діловодства.

У разі встановлення використання земельних ділянок комунальної власності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, Інспектором надсилається відповідне клопотання за підписом директора або виконуючого обов`язки директора Департаменту.

При вирішенні даного спору суд вважає за необхідне дослідити кожний аргумент позивача окремо у його співвідношенні до змісту позиції відповідача і третіх осіб, та виходячи із фактичних обставин справи, підтверджених належними доказами.

Основними доводами ОСОБА_1 щодо протиправності дій Департаменту, вчинених при здійсненні заходу самоврядного контролю у вигляді обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , а також прийнятого, за наслідком такого обстеження клопотання про необхідність вжиття ОСОБА_1 заходів реагування шляхом укладення спільного з ПФ "Кебель" і ТзОВ "Траян" із Івано-Франківською міською радою договору оренди земельної ділянки, є:

- "відсутність у відповідача будь-якої інформації, яка слугувала підставою для визначення об`єкта обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 ";

- "відсутність у посадових осіб Департаменту при проведенні обстеження земельної ділянки службових посвідчень";

- "відсутність у акті обстеження відомостей щодо фактичної площі земельної ділянки і місце її розташування";

- "ведення відповідачем журналу реєстрації матеріалів щодо здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель за не встановленою та затвердженою формою".

У контексті аргументів позивача щодо відсутності у відповідача будь-якої інформації, яка слугувала підставою для визначення об`єкта обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , суд відзначає наступне.

Згідно доводів відповідача, підставою для організації та планування обстеження земельної ділянки стало окреме доручення Івано-Франківського апеляційного суду від 09.12.2021 при розгляді справи №344/16785/19, оскільки "виникла необхідність долучення додаткових доказів стосовно розташування земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 2610100000:05:001:0180, яка була предметом спору в такій справі, та розташування частини домоволодіння по АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_1 " (а.с.116 том І).

На підтвердження коментованих обставин відповідач долучив до матеріалів справи додаткові пояснення від 18.01.2022 за №44/34.3-02/14в та докази щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи №344/16785/19, адресованих Івано-Франківському апеляційному суду (а.с.150-155 том І).

В контексті вказаного з`ясовано, що у провадженні Івано-Франківського апеляційного суду знаходилась цивільна справа №344/16785/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.10.2021, ухвалене у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради, про визнання незаконними і скасування пункту 1 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 14.08.2019 за №975 «Про внесення на розгляд сесії Івано-Франківської міської ради проекту рішення «Про проведення земельних торгів» та пункту 2 рішення Івано-Франківської міської ради від 16.08.2019 за №200-28 «Про проведення земельних торгів».

Так, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.10.2021 у справі №344/16785/19 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 (https://reestr.court.gov.ua/Review/100452903).

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 20.01.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.10.2021 без змін (https://reestr.court.gov.ua/Review/102841845).

Як слідує із долучених відповідачем додаткових пояснень від 18.01.2022 за №44/34.3-02/14в, поданих останнім в Івано-Франківський апеляційний адміністративний суд в межах розгляду справи №344/16785/19, у судовому засіданні 09.12.2021 оголошено перерву з метою долучення Департаментом додаткових доказів стосовно розташування земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 2610100000:05:001:0180 та належної ОСОБА_1 частини домоволодіння по АДРЕСА_2 (а.с.150-155 том І).

З наведеного слідує, що як такого окремого доручення Івано-Франківського апеляційного суду в межах розгляду справи №344/16785/19 не було, оскільки нормами Цивільного процесуального кодексу України не визначено такого поняття, як "окреме доручення". А лише, як стверджує у поясненнях позивач, оголошувалась перерва з метою надання останнім додаткових доказів.

Проте будь-яких доказів на підтвердження коментованих обставин, а саме оголошення судом перерви 09.12.2021 при розгляді цивільної справи №344/16785/19, відповідачем не надано, в тому числі протоколу судового засідання, оформленого в порядку статті 248 Цивільного процесуального кодексу України.

В той же час, позивачем долучено до матеріалів справи відповідь Івано-Франківського апеляційного суду від 15.08.2022 за №07-06/К-133/102/2022, надану на запит ОСОБА_1 , згідно якої Івано-Франківським апеляційним судом під час розгляду справи №344/16785/19 окремих ухвал не постановлено (а.с.212, 213 том ІІ).

З огляду на вказане, у спірному випадку відповідачем не доведено належним чином, підставу здійснення обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , на предмет дотримання ОСОБА_1 вимог земельного законодавства (наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку).

Матеріали справи не містять будь-яких звернень від фізичних чи юридичних осіб, інформації від виконавчих органів міської ради, доручення міської ради, виконавчого комітету, міського голови чи його заступників, моніторингу даних публічної кадастрової карти тощо, на підставі яких визначено об`єкт обстеження земельна ділянка по АДРЕСА_1 у відповідності до вимог пункту 4.5. Положення.

Що стосується доводів позивача про відсутність у всіх присутній посадових осіб Департаменту при проведенні обстеження земельної ділянки службових посвідчень, що не давало останнім законних підстав проводити таке обстеження, то суд вважає їх безпідставними із врахуванням наступних обставин та мотивів.

Як уже відзначалось судом вище по тексту судового рішення, обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 на предмет дотримання ОСОБА_1 вимог земельного законодавства, проводилась в присутності трьох посадових осіб Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради і за наявності тільки у ОСОБА_6 службового посвідчення працівника Департаменту.

Відповідач, при цьому, не заперечує обставину не представлення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 своїх службових посвідчень працівника Департаменту.

Обстеження земельної ділянки проведено посадовою особою відповідача ОСОБА_6 в присутності свідків - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , та землекористувачів - представника ТзОВ "Траян" та ОСОБА_1 , про що був складений акт обстеження земельної ділянки №433 від 28.01.2022.

Дії інспектора Микули О.І. як посадової особи суб`єкта владних повноважень, викладені в Акті обстеження земельної ділянки за №433 від 28.01.2022 (письмовому документі), який підписаний таким інспектором та двома свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

В коментованому акті зафіксовані дані про статус осіб, що проводили і були присутні при обстеження, зміст обставин та інші відомості.

Повертаючись до приписів Положення, суд звертає увагу на пункти 4.12. і 4.13., за змістом яких при проведенні обстеження земельної ділянки інспектор повинен мати при собі, поряд з іншим, посвідчення посадової особи органу місцевого самоврядування. Інспектор проводить обстеження в присутності користувачів земельних ділянок (в тому числі власників майна, що знаходиться на земельній ділянці) та свідків. У випадку відсутності землекористувачів, обстеження проводиться в присутності не менше ніж двох свідків.

Отож, зважаючи на вище коментовані норми Положення, наявності у ОСОБА_6 при проведенні обстеження земельної ділянки службового посвідчення працівника Департаменту, а також відсутності при здійсненні відповідачем такого заходу самоврядного контролю представника ПФ "Кебель", який, як вважає відповідач, є (або повинен бути) одним із землекористувачів земельної ділянки, що обстежувалась, суд вважає дії відповідача такими, що відповідають нормам Положення.

Слід також наголосити на тому, що у процесі обстеження земельної ділянки інспектором Микулою О.І. в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 встановлено "використання" ОСОБА_1 , ПФ "Кебель" і ТзОВ "Траян" земельної ділянки "для обслуговування нежитлових приміщень та квартири без наявності документів на право користування", про що зафіксовано в акті перевірки та не заперечується позивачем.

ОСОБА_1 жодним чином не заперечує обставину використання ним земельної ділянки за по АДРЕСА_1 , відомості про яку зафіксовано в акті обстеження №433 від 28.01.2022, без правовстановлюючих документів, а отже інформація про такі обставини, відображені інспектором у акті, не є спірними.

Встановлення такої обставини в присутності двох свідків, що є посадовими особами Департаменту, на переконання суду, не є порушенням порядку здійснення самоврядного контролю.

Як зазначено вище, основними відомостями, які у відношенні до позивача зафіксовані в акті, є:

- відсутність в ОСОБА_8 оформлених у встановленому порядку документів, що засвідчують право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , в межах якої позивачу на праві власності належить квартири АДРЕСА_3 ;

- не нарахування і не сплата ОСОБА_8 плати за землю за період 2019-2021 роки по АДРЕСА_1 .

Позивач не навів жодних обставин щодо не вірного, помилкового чи односторонньо висвітлення і фіксування в акті обстеження коментованих відомостей за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які хоч і визначені в акті як свідки, але фактично являються посадовими особами Департаменту.

За відсутності заперечення ОСОБА_8 щодо змісту зафіксованих обставин (це не стосується даних про точну площу та конкретну адреси розташування землі) суд не може вважати упередженими дії ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які зафіксовані у акті обстеження.

В частині твердження позивача про відсутність в акті обстеження відомостей щодо фактичної площі земельної ділянки і місце її розташування, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на наступне.

Пункт 5.4. Положення передбачає зазначення інспектором в акті обстеження інформацію про земельну ділянку, в тому числі її фактичну площу (наприклад, відповідно до меж будівель, паркану, тощо) і місце розташування.

Тобто, вказані норми Положення, для можливості ідентифікації фактичної площі земельної ділянки, що обстежується, передбачають альтернативу визначення фактичної площі, а саме "відповідно до меж будівель, паркану, тощо".

Згідно пояснень відповідача нерухоме майно позивача і третіх осіб на стороні позивача ПФ "Кебель" і ТзОВ "Траян", знаходиться на земельній ділянці комунальної форми власності, яка не сформована, не надана у власність чи користування, кадастровий номер не присвоєно та відсутня інформація про наявність документів у вказаних осіб на право користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім того, відповідач, обґрунтовуючи власну позицію вказує на рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 19.08.2016 за №258-7, яким надано дозвіл ОСОБА_1 і ПФ "Кебель" на складання проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 "в межах існуючої забудови" для обслуговування квартири та нежитлових приміщень. Втім землевпорядна документація від вказаних осіб щодо затвердження проекту землеустрою зазначеної земельної ділянки "в межах існуючої забудови" для обслуговування квартири та нежитлових приміщень на розгляд сесії міської ради не надходила. Разом з тим, конкретну площу несформованої земельної ділянки без проведення робіт із землеустрою, чим не наділений Департамент, встановити не можливо.

Зважаючи на коментоване суд дійшов висновку, що відповідач при обстеженні земельної ділянки по АДРЕСА_1 , був позбавлений можливості зазначити конкретну фактичну площу земельної ділянки в одиницях вимірювання.

Пропри вказане, досліджуючи акт обстеження земельної ділянки №433 від 28.01.2022, суд встановив, наявність у ньому відомостей щодо місця розташування земельної ділянки, а саме " АДРЕСА_1 ", та відомостей щодо її фактичної площі, визначеної відносно інших суміжних земельних ділянок та розташованих на них будівель (приміщень).

Як слідує із змісту акту обстеження №433 від 28.01.2022 обстежувана земельна ділянка знаходиться в центральній частині міста, частково огороджена та межує:

"зі сходу із земельною ділянкою приватної форми власності (кадастровий номер 2610100000:05:001:0254) для будівництва і обслуговування будівель ринкової інфраструктури;

з півдня із земельною ділянкою комунальної форми власності (кадастровий номер 2610100000:05:001:0180) - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, не наданої у власність чи користування;

з півночі із земельною ділянкою загального користування (тротуар) АДРЕСА_1 ;

з заходу з із земельною ділянкою приватної форми власності (кадастровий номер 2610100000:05:001:0395) для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови (приміщення по АДРЕСА_6 ).".

Вказаний опис суміжних земельних ділянок із використанням публічних даних Державного земельного кадастру (вільних до використання і перевірки за кадастровим номером ділянки станом на січень 2022 року), в сукупності із зафіксованою адресою ( АДРЕСА_1 ), на переконання суду, дозволяє ідентифікувати "місце розташування" земельної ділянки, що була об`єктом спірного обстеження.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає відомості, зазначені відповідачем у акті обстеження земельної ділянки щодо місця розташування і фактичної площі такими, що відповідають вимогам пункту 5.4. Положення.

Також є помилковими доводи ОСОБА_1 в частині ведення відповідачем журналу реєстрації матеріалів щодо здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель за не встановленою та затвердженою формою, оскільки записи у такому журналі вчинені не у послідовності.

Так, Додатком 5 до Положення про здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Івано-Франківську затверджено форму журналу реєстрації матеріалів щодо здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель (надалі по тексту також Журнал реєстрації).

Така форма Журналу реєстрації передбачає внесення відомостей у семи колонках, а саме: "1. №п/п"; "2. Реєстраційний номер і дата повідомлення про проведення обстеження"; "3. Особа, щодо якої здійснюється обстеження, короткий опис земельної ділянки"; "4. Реєстраційний номер і дата акта обстеження"; "5. Реєстраційний номер і дата акта про недопущення до проведення обстеження. Інформація про подальші дії"; "6. Реєстраційний номер і дата клопотання"; "7. Інформація про складання доповідної записки та короткий опис подальших дій по виявленому порушенню" (а.с.25 том ІІ).

Згідно пунктів 4.6. і 4.7. Положення інспектор, якому доручено проводити обстеження земельної ділянки, не пізніше десяти днів до початку проведення обстеження належним чином повідомляє землекористувача про проведення обстеження, а саме вручає особисто або надсилає рекомендованим листом повідомлення про проведення обстеження (додаток 1) землекористувачу за підписом директора або виконуючого обов`язки директора Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради. Повідомлення реєструється в журналі реєстрації матеріалів Управління щодо здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель (додаток 5).

Тривалість заходів, пов`язаних із обстеженням земельної ділянки не повинна перевищувати десяти робочих днів. У разі виникнення обставин, що вимагають продовження (перенесення) терміну обстеження, начальник Управління готує директору Департаменту доповідну записку з пропозиціями щодо продовження або перенесення терміну обстеження на обґрунтований термін.

Відповідачем надано суду Журнал реєстрації матеріалів щодо здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель, ведення якого розпочато 13.09.2021 і закінчено 10.06.2022 (а.с.165-167 том І).

У вказаному Журналі містяться відомості щодо: "повідомлення про проведення обстеження від 12.01.2022 за №14/34.3-02/35в, №17/34.3-02/35в, №18/34.3-02/35в"; "осіб, щодо яких здійснюється обстеження, короткий опис земельної ділянки ОСОБА_1 , ПФ "Кебель", ТзОВ "Траян" м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 6"; "реєстраційний номер і дата акта обстеження - №433 від 28.01.2022"; "реєстраційний номер і дата клопотання №108/34.3-02/18в від 21.02.2022".

З урахуванням вказаного суд констатує ведення відповідачем Журналу реєстрації матеріалів щодо здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в частині змісту спірних правовідносин за встановленою формою.

Зазначення відповідачем у журналі відомостей про акт обстеження за №435 від 26.01.2022, який передує акту спірного обстеження №433 від 28.01.2022, на переконання суду, не можуть ставити під сумнів належного ведення відповідачем журналу, так як Положення першочергово передбачає реєстрацію повідомлення про проведення обстеження і вже за наслідками такого обстеження передбачено внесення відомостей про номер і дату акта обстеження. При цьому необхідно врахувати й приписи Положення, які визначають тривалість заходів, пов`язаних із обстеженням земельної ділянки, та у разі виникнення обставин продовження (перенесення) такого терміну.

Відтак, реєстраційні номера актів обстеження, на переконання суду, цілком ймовірно можуть не мати правильну упорядкованість.

Повертаючись до фактичних обставин у справі, позивач неодноразово звертає увагу суду на рішення Івано-Франківської міської ради від 19.08.2016 за №258-7 "Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань", пунктом 12 додатку 1 до якого вирішено надати ОСОБА_1 та приватній фірмі "Кебель" дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування квартири та нежитлових приміщень орієнтовною площею саме "в межах існуючої огорожі".

Дослідження і оцінюючи такі доводи позивача, суд виходить із наступних обставини і аргументів.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 і ПФ "Кебель" звертались до Івано-Франківської міської ради із заявою від 04.07.2016 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0300 га по АДРЕСА_1 (а.с.163 том ІІ). До заяви долучено графічні матеріали, зокрема пропоновану план-схему земельної ділянки та схему розташування земельної ділянки (а.с.120-122 том ІІ, зворотній бік а.с.164-165 том ІІ).

На підставі даної заяви та долучених графічних матеріалів, Івано-Франківською міською радою прийнято рішення від 19.08.2016 за №258-7 "Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань", яким вирішено надати ОСОБА_1 та приватній фірмі "Кебель" дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування квартири та нежитлових приміщень (а.с.156-160 том ІІ).

При цьому, як з`ясовано судом із додатку 1 до коментованого рішення ОСОБА_1 та приватній фірмі "Кебель" надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування квартири та нежитлових приміщень орієнтовною площею "в межах існуючої забудови", а не "в межах існуючої огорожі", про що наголошує позивач.

Про вказану обставину в розгляді даної справи доводить і сам відповідач.

Суд звертає увагу, що поняття "в межах існуючої забудови" і поняття "в межах існуючої огорожі" за своїм визначенням та змістом є різними і такими, які не слід ототожнювати.

Документи, наявні в матеріалах справи підтверджують надання міською радою дозволу ОСОБА_1 і ПФ "Кебель" на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею "в межах існуючої забудови", а не орієнтовною площею 0,0300 га, про яку просили останні у заяві від 04.07.2016.

Суд не заперечує доводи позивача і відповідно тієї обставини, що визначена в процесуальних заявах по адміністративній справі ОСОБА_1 земельна ділянка "по існуючу огорожу" ідентифіковану відповідачем в акті обстеження від 28.01.2022 за №433 як територію по АДРЕСА_1 , яка з 2017 року є вже частиною територією земельної ділянки площею 0,0472 га за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610100000:05:001:0180, що належить міській раді.

Проведення державної реєстрації права власності територіальної громади міста Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради на земельну ділянку площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2610100000:05:001:0180 була предметом розгляду у справі №344/21193/19. За наслідком розгляду вказаної цивільної справи, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.09.2020 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про скасування запису про державну реєстрацію права власності. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 17.12.2020, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 25.09.2020 - без змін.

За наслідками касаційного оскарження, постановою Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №344/21193/19 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду від 25.09.2020 та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 17.12.2020 залишено без змін.

Необхідно вказати, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності й права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України.

Земельний кодекс України встановив, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникають після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує це право, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди i його державної реєстрації. При цьому приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації забороняється.

Отож з наведеного слідує, що законодавством встановлений відповідний порядок набуття громадянами права на землю, чим не позбавлений можливості скористатися ОСОБА_1 , маючи за мету отримати у користування земельних ділянок як за адресою АДРЕСА_1 ("в межах існуючої забудови" без визначення точної площі) так і частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 із присвоєним кадастровим номером 2610100000:05:001:0180 ("в межах існуючої огорожі"), які обидві, на час проведення Департаментом спірного обстеження і внесення останнім оскаржуваного клопотання, належить міській раді.

В частині позовної вимоги про визнання протиправним і скасування клопотання Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради від 21.02.2022 за №108/34.3-02/18в про необхідність вжиття ОСОБА_1 заходів реагування шляхом вчинення дій щодо укладення ним спільно з ПФ "Кебель" і ТзОВ "Траян" із Івано-Франківською міською радою договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 , суд дійшов наступного висновку.

Так, оскаржуваним клопотанням Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради, складеного за результатами проведення обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , запропоновано ОСОБА_1 укласти спільно з ПФ "Кебель", ТзОВ "Траян" із Івано-Франківською міською радою договір оренди обстежуваної земельної ділянки. Поряд з вказаним повідомлено ОСОБА_1 про подальші дії відповідача у разі невжиття останнім заходів реагування та не отримання повідомлення про результати розгляду клопотання, а саме направлення відповідачем матеріалів до відповідних контролюючих та правоохоронних органів у встановленому законодавством порядку.

Надісланню позивачу такого клопотання передувало саме обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , за наслідками якого відповідачем встановлено обставину:

- відсутності в ОСОБА_8 оформлених у встановленому порядку документів, що засвідчують право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , в межах якої позивачу на праві власності належить квартири АДРЕСА_3 ;

- не нарахування і не сплата ОСОБА_8 плати за землю за період 2019-2021 роки по АДРЕСА_1 .

Положенням передбачено, що у разі встановлення використання земельних ділянок комунальної власності за відсутності документів, що посвідчують право власності або право користування ними без здійснення плати за користування земельними ділянками в розмірах, встановленими законодавством Інспектором, надсилається відповідне клопотання за підписом директора або виконуючого обов`язки директора Департаменту. Якщо після надсилання акта та клопотання землекористувач (землекористувачі) не вжив відповідних заходів, викладених в клопотанні, начальником Управління подається доповідна записка директору Департаменту з пропозиціями щодо вжиття заходів впливу у відповідності до вимог чинного законодавства України (пункти 5.6. і 5.7.).

З наведеного слідує, що відповідач формуючи і надсилаючи клопотання позивачу з метою вжиття останнім відповідних заходів, діяв в межах повноважень згідно вимог Положення.

В ході розгляду даної справи суд не встановив вжиття Департаментом, за наслідками направлення відповідного клопотання, будь-яких заходів впливу відносно ОСОБА_1 у відповідності до вимог чинного законодавства України, зокрема направлення відповідачем матеріалів до відповідних контролюючих та правоохоронних органів.

Суд вважає за доцільне зазначити, з огляду на зміст оскаржуваного клопотання від 21.02.2022 за №108/34.3-02/18в, а також положення статті 55 Конституції України, про те, що позивач вправі оскаржити таке клопотання до суду.

Однак, дослідивши зміст такого клопотання, а також вимоги Положення про здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Івано-Франківську, суд дійшов висновку про те, що таке клопотання не створює жодних обов`язків для ОСОБА_1 та не призводить до порушення його прав, оскільки Департамент не вживав будь-яких заходів впливу відносно ОСОБА_1 , останній не притягувався до відповідальності, тобто відсутнє будь-яке рішення, яке породжує, змінює чи припиняє для позивача його права чи обов`язки та як наслідок породжувало б нові правовідносини.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Рішення суб`єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. В даному випадку, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Тобто обов`язковою ознакою правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 за №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Водночас право на судове оскарження не є абсолютним, наявність лише формальної або процедурної помилки, без врахування рішення, яке має для суб`єкта конкретні юридичні наслідки, не є підставою для звернення до суду.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим і реальним.

Вказане підтверджується і нормою частини другої статті 124 Конституції України, в якій закріплено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Тобто, обов`язковою умовою для застосування інституту судового захисту має бути наявність юридичного спору між сторонами у справі, зокрема порушення однією стороною законних прав та охоронюваних інтересів іншої сторони.

Таким чином, суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

Предметом спору у цій справі є питання щодо правомірності дій відповідача щодо проведення заходу самоврядного контролю у вигляді обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , за наслідками якого складено акт обстеження земельної ділянки від 28.01.2022 за №433 і надіслано позивачу клопотання від 21.02.2022 за №108/34.3-02/18 в частині необхідності вжиття ОСОБА_1 заходів реагування шляхом вчинення дій щодо укладення ним спільно з ПФ "Кебель" і ТзОВ "Траян" із Івано-Франківською міською радою договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Оскаржуване клопотання не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Таке клопотання є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка клопотання (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі акта обстеження і клопотання, або у випадку можливого використання такого клопотання, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Як вказано, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов`язки позивача.

В даному випадку відповідач, формуючи і надсилаючи позивачу клопотання про вжиття відповідних заходів діяв у межах своїх повноважень. Разом з тим, на підставі такого клопотання для позивача ще не виникли нові правовідносини, а отже права позивача у спірному випадку не порушені.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії Департаменту щодо здійснення заходу самоврядного контролю за використанням земель у вигляді обстеження земельної ділянки не порушують прав позивача та не зумовлюють виникнення для нього будь - яких негативних наслідків, в тому числі не обмежують, не змінюють, не припиняють у відношенні до ОСОБА_1 його права чи обов`язки.

Більше того, суд вважає, що зміст оскаржуваного клопотання не містить:

- будь-яких конкретних зобов`язань чи вимог, які б розкрили правовий зміст необхідних до вчинення дій;

- ідентифікуючих ознак земельної ділянки, у відношенні до якої можливо вичинити якісь дії;

- не розкрито відомості про наслідки не виконання такого документа із посиланням на конкретні норми права, які регулюють вид та зміст відповідної відповідальності.

На переконання суду, виходячи із фактичного і юридичного змісту оскаржуваного клопотання, останнє не підлягає обов`язковому виконанню.

Втім такі обставини не змінюють сформовані судом висновки по суті спору у даній справі.

З приводу позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 80 000,00 гривень, яка полягає в реальному знущанню над позивачем, як людиною і громадянином, погіршенню здоров`я, приниження особистості і ділової репутації, у зв`язку з неправомірними діями відповідача, то суд, оцінивши аргументи позивача, дійшов висновку, що позов в цій частині не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Така вимога ОСОБА_1 є похідною від основних, для задоволення якої суд не знайшов правових підстав, у зв`язку із чим, відсутність у досліджуваних правовідносинах протиправної поведінки Департаменту не може породжувати завдання шкоди, про відшкодування якої просить позивач.

Вирішення позитивно питання щодо стягнення моральної шкоди з суб`єкта владних повноважень, серед іншого, є наслідком встановлення судом порушень прав, свобод чи інтересів особи неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльності першого.

У спірному випадку суд не знайшов підстав для визнання протиправними дій Департаменту при проведенні заходу самоврядного контролю та скасування клопотання від 21.02.2022 в частині заходів реагування, які стосуються ОСОБА_1 .

Порядок відшкодування моральної шкоди визначений в статті 23 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Так, відповідно до положень частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Окрім того, правове регулювання відшкодування моральної шкоди також здійснюється частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При цьому, суд враховує роз`яснення, надані у пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 за №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", де зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Зважаючи на вказане слід керуватися тим, що саме по собі порушення прав особи ще не свідчить про заподіяння їй моральної шкоди, оскільки така шкода повинна мати певний прояв у вигляді, зокрема, фізичних та/або душевних страждань, приниженні честі і гідності тощо, і наявність таких обставин повинна довести особа, яка вважає, що їй заподіяно моральну шкоду.

Відтак, оцінивши і проаналізувавши викладені позивачем доводи, суд вказує на недоведеність позивачем того, що оскаржуваними діями (бездіяльністю) відповідача йому заподіяно моральну шкоду, а саме позивач не надав належних пояснень та будь-яких доказів того, в чому полягає моральна шкода, якими доказами вона підтверджується (наявність душевних переживань, погіршення стану здоров`я тощо), наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та заподіянням йому шкоди, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди тощо.

Решта доводів сторін висновків суду та рішення по суті спору не змінюють.

Згідно з вимогами частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що позивач за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 1 984,80 гривень згідно квитанції №0.0.2613980708.1 від 19.07.2022 (а.с.47 том І).

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в цілому в силу вимог статті 139 КАС України не підлягають стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень судового збору.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_7 ;

відповідач Департамент комунальних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 40228135), вул. Леся Курбаса, 2, м. Івано-Франківськ, 76018;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача:

- Приватна фірма "Кебель" (ідентифікаційний код юридичної особи 13645617), вул. Кардинала Любомира Гузара, 32, м. Івано-Франківськ, 76018;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Траян" (ідентифікаційний код юридичної особи 19399938), вул. Грюндвальдська, 2, кв. 9, м. Івано-Франківськ, 76018;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні відповідача Івано-Франківська міська рада (ідентифікаційний код юридичної особи 33644700), вул. М. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Рішення не набрало законної сили.

Суддя

/підпис/

"____"

м.п.