Постанова

від 07.10.2022 по справі 921/730/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 921/730/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 03.05.2022 (головуючий суддя Кравчук Н. М., судді Кордюк Г. Т., Плотніцький Б. Д.) у справі

за позовом Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь»

до 1) Тернопільської обласної державної адміністрації, 2) Обслуговуючого кооперативу «Аляска Авто»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державний концерн «Укроборонпром»

за участю Військової прокуратури Тернопільського гарнізону на стороні третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного концерну «Укроборонпром»,

про визнання недійсним розпорядження та договору оренди землі.

СУТЬ СПОРУ

1. Рішенням суду першої інстанції задоволено позов Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промін» (далі - Тернопільське ДНТП «Промінь) та визнано недійсними розпорядження Тернопільської обласної державної адміністрації (далі - Тернопільська ОДА»), яким передано земельну ділянку в користування, та договір оренди земельної ділянки, укладений між Тернопільською ОДА та Обслуговуючим кооперативом «Аляска Авто» (далі - ОК «Аляска Авто»).

2. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду як особа, яка не брала участі у справі, оскільки вважає, що вказаним рішенням суду першої інстанції вирішено питання про її права та інтереси.

3. Ухвалою суду апеляційної інстанції закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

4. Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.

5. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, виходячи з такого.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

6. У листопаді 2019 року Тернопільське ДНТП «Промінь» звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської ОДА та ОК «Аляска Авто» про визнання недійсним розпорядження голови Тернопільської ОДА від 12.06.2019 № 355-од «Про право користування земельною ділянкою» (далі - розпорядження від 12.06.2019 № 355-од), яким земельну ділянку площею 5,7575 га з кадастровим номером 6110100000:04:003:0040 (далі - спірна земельна ділянка) передано в оренду ОК «Аляска Авто» на 10 років для колективного гаражного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , та надано ОК «Аляска Авто» згоду на поділ спірної земельної ділянки для колективного гаражного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 в установленому порядку; визнання недійсним договору оренди землі від 18.06.2019 № 142, укладеного між Тернопільською ОДА та ОК «Аляска Авто», відповідно до якого Тернопільська ОДА надає, а ОК «Аляска Авто» приймає в строкове платне користування спірну земельну ділянку.

7. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.12.2020 у справі № 921/730/19 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним розпорядження від 12.06.2019 № 355-од. Визнано недійсним з моменту укладення договір оренди землі від 18.06.2019 № 142.

8. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася ОСОБА_1 , в якій, посилаючись на вирішення вказаним судовим рішенням питання про її права та інтереси як особи, яка не брала участі у справі, вказує, що вона є членом ОК «Аляска Авто» і власником нерухомого майна - гаража № 204 (стоянка № 2), по АДРЕСА_1 , який розташований на спірній земельній ділянці. Таким чином, набуття права власності на гараж є правовою підставою отримання у власність земельної ділянки для його обслуговування.

9. З огляду на викладене, ОСОБА_1 вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду перешкоджає їй реалізувати право на набуття земельної ділянки у власність для обслуговування гаража. Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що місцевий господарський суд, знаючи, що на спірній земельній ділянці є об`єкти нерухомого майна інших осіб, не залучив власників гаражів до участі у справі. З огляду на вищенаведене, скаржник вважає, що оскаржуваним рішенням порушуються її права та інтереси.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

10. Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 14.02.2022 поновив скаржнику строк на подання апеляційної скарги, відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.12.2020 у справі № 921/730/19.

11. Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 03.05.2022 закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.12.2020 у справі № 921/730/19.

12. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на момент винесення оскаржуваного рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 не була учасником цієї справи. Водночас, надавши оцінку доводам скаржника, викладеним в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції установив, що питання про права, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 в оскаржуваному рішенні не вирішувалося.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. У червні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 03.05.2022 скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги та заперечень на неї

14. Підставою касаційного оскарження є частина друга статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

15. На обґрунтування підстави касаційного оскарження ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України.

16. ОСОБА_1 також зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) та постанові Верховного Суду від 31.05.2018 у справі № 29/5005/17496/2011.

17. Скаржник вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції перешкожає ОСОБА_1 реалізовувати її право на набуття земельної ділянки у власність для обслуговування гаража.

18. Разом з тим, на думку ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції взагалі не надав оцінку доводам апеляційної скарги з урахуванням положень законодавства України.

19. Тернопільське ДНТП «Промінь» направило відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

20. Заступник керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону направив до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного господарського суду - без змін.

21. Відзив на касаційну скаргу також надав Державний концерн «Укроборонпром», в якому він просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін ухвалу суду апеляційної інстанції.

22. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

23. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

25. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

26. Предметом касаційного перегляду є ухвала Західного апеляційного господарського суду від 03.05.2022 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.12.2020 у справі № 921/730/19, поданою особою, яка не брала участі у справі.

27. Подаючи апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 зазначила, що вказане судове рішення порушує її законні інтереси, оскільки перешкоджає їй реалізувати її право на набуття земельної ділянки у власність для обслуговування гаража.

28. Натомість, суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , зазначив, що наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 обставини не свідчать про те, що оспорюваним рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.12.2020 у справі № 921/730/19 порушено будь-які її права, обов`язки та інтереси.

29. Так, спірні правовідносини у справі № 921/730/19 виникли через те, що Тернопільське ДНТП «Промінь» вважає недійсними розпорядження від 12.06.2019 № 355-од, яким ОК «Аляска Авто» надано в користування на 10 років спірну земельну ділянку, та договір оренди спірної земельної ділянки, укладений на підставі вказаного розпорядження.

30. Суд апеляційної інстанції встановив, що предметом позову у справі № 921/730/19 є питання встановлення наявності/відсутності законних підстав для розпорядження спірною земельною ділянкою, яка перебуває у Тернопільського ДНТП «Промінь» на праві постійного користування, а не питання правомірності розміщення на ній об`єктів нерухомого майна, які належать фізичним особам, в тому числі ОСОБА_1 , на праві власності.

31. Апеляційний господарський суд також зазначив, що посилання скаржника щодо знаходження на спірній земельній ділянці гаражів, які на праві приватної власності належать окремим фізичним особам, та переходу у зв`язку з цим до них прав на землю під такими гаражами, не оцінюються судом, оскільки не стосуються предметів спору та доказування у справі № 921/730/19.

32. Суд касаційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

33. Відповідно до частини першої статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

34. Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

35. Верховний Суд наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

36. Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

37. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

38. Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

39. Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 03.10.2019 у справі № 910/16620/16, від 27.10.2021 у справі № 910/2795/20, від 28.10.2021 у справі № 917/388/20, постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, які правильно були враховані судом апеляційної інстанції.

40. Разом з тим в апеляційній скарзі особи, яка участі у справі не брала, але за її доводами, судове рішення стосується її прав, інтересів та (або) обов`язків, має бути чітко зазначено, в якій частині оскаржуваного судового рішення прямо вказано про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, про які саме та яким чином прослідковується та співвідноситься правовий зв`язок вирішених правовідносин між сторонами з правами, інтересами та (або) обов`язками особи, що не брала участі у цій справі.

41. Доведення цих обставин покладено на скаржників, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 Господарського процесуального кодексу України.

42. Як встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 при поданні апеляційної скарги стверджувала, що вона є членом ОК «Аляска Авто» і власником нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці. Таким чином, на думку ОСОБА_1 , набуття права власності на нерухоме майно є правовою підставою отримання у власність земельної ділянки для обслуговування цього майна. Звідси ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване рішення господарського суду перешкоджає їй реалізувати право на набуття земельної ділянки у власність для обслуговування нерухомого майна. Окрім того, ОСОБА_1 вважає, що місцевий господарський суд, знаючи, що на спірній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна інших осіб, не залучив власників гаражів до участі у справі. З огляду на вищенаведене, скаржник стверджує, що оскаржуваним рішенням порушуються його права та інтереси.

43. Розглянувши матеріали апеляційної скарги та надавши їм оцінку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що питання про права, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не вирішував.

44. Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, оскільки зміст рішення суду першої інстанції не вказує на те, що воно безпосередньо стосується прав, інтересів та (або) обов`язків ОСОБА_1 , оскільки у його мотивувальній частині не наведено висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , як і у резолютивній частині рішення суд першої інстанції прямо не вказав про права та обов`язки зазначеної особи.

45. Ураховуючи обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що ОСОБА_1 не є учасником цієї справи; не є стороною у спірних правовідносинах згідно з договором оренди землі від 18.06.2019 № 142; судом першої інстанції не вирішувалося питання про права, інтереси та/або обов`язки скаржника і рішення не зачіпає безпосередньо її права та обов`язки; ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення суду першої інстанції у цій справі не містять жодних посилань і застережень, а також висновків щодо прав або обов`язків скаржника, а містять виключно висновки щодо правовідносин між Тернопільським ДНТП «Промінь», Тернопільською ОДА та ОК «Аляска Авто».

46. Правовідносини між ОК «Аляска Авто» і ОСОБА_1 , які виникли у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 є членом ОК «Аляска Авто», не були предметом розгляду судом першої інстанцій у цій справі та не досліджувались під час вирішення спору у ній.

47. Тобто рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.12.2020 у справі № 921/730/19 не містять судження про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , а спір у цій справі не було розглянуто і вирішено щодо правовідносин, учасником яких є скаржник, що спростовує доводи касаційної скарги про протилежне.

48. Суд касаційної інстанції також зазначає, що загалом доводи касаційної скарги ОСОБА_1 зводяться до незгоди скаржника з постановленим у справі рішенням суду першої інстанції, зокрема щодо набуття ОСОБА_1 права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений належний їй об`єкт нерухомого майна, відповідно до статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України, що, як встановлено судом апеляційної інстанції, взагалі не є предметом розгляду у справі № 921/730/19.

49. Доводи, викладені у касаційній скарзі ОСОБА_1 , не спростовують правильних висновків апеляційного суду, а в силу положень частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України встановлені апеляційним судом обставини не можуть набути інакшої оцінки суду касаційної інстанції, оскільки за приписами цієї норми процесуального права суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

50. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

51. З цієї ж підстави колегія суддів суду касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги стосовно того, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) та постанові Верховного Суду від 31.05.2018 у справі № 29/5005/17496/2011.

52. Так, у касаційній скарзі ОСОБА_1 наводить висновки, викладені у вказаних вище постановах Верховного Суду, які стосуються саме застосування положень статті 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України з питань переходу права власності або права користування земельною ділянкою при набутті права власності на об`єкт нерухомого майна.

53. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) погодилась з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18) та Верховного Суду від 31.05.2018 у справі № 29/5005/17496/2011 та зазначила, що чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства.

54. Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

55. Разом з тим вказані правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) та Верховного Суду від 31.05.2018 у справі № 29/5005/17496/2011, не підлягали врахуванню при розгляді судом апеляційної інстанції апеляційної скарги ОСОБА_1 , оскільки стосуються розгляду справи по суті та не містять висновків, належних до врахування при касаційному перегляді ухвали суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

56. Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.

57. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України» та «Рябих проти Російської Федерації», у справі «Нєлюбін проти Російської Федерації»), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

58. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалось.

59. Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуваним рішенням не вирішувалось питання про права, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 щодо жодної із сторін та відносно предмету спору, то апеляційне провадження було закрито за наявності правових підстав.

60. Звідси, перевіривши застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена у відповідності до приписів процесуального законодавства.

61. Доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного господарського суду щодо закриття апеляційного провадження.

62. При цьому оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених судами обставин справи та переоцінку доказів у ній, зокрема, щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції статей 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України та неврахування правових висновків, викладених у наведених скаржником постановах Верховного Суду, перебуває поза межами перегляду справи судом касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

63. Згідно зі статтею 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

64. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

65. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

66. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Щодо судових витрат

67. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 03.05.2022 у справі № 921/730/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Є. В. Краснов

Г. М. Мачульський