Ухвала

від 10.10.2022 по справі 522/12782/15-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7424/22

Справа № 522/12782/15-ц

Головуючий у першій інстанції Ільченко Н.А.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

10.10.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів Вадовської Л.М. (суддя-доповідач), Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С., в порядку відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , діючої в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , апеляційною скаргою Служби у справах дітей Одеської міської ради в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2017 року в справі №522/12782/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2017 року та постановою Верховного Суду від 2 квітня 2018 року, позов ОСОБА_3 задоволено, витребувано квартиру АДРЕСА_1 із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , виселено ОСОБА_1 , ОСОБА_4 з квартири; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 4 березня 2020 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , діючої в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , задоволено апеляційну скаргу Служби у справах дітей Одеської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2017 року в частині задоволення первісного позову ОСОБА_3 скасовано, ухвалено нове рішенням, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення відмовлено; в решті рішення суду залишено без змін; визнано нечинними постанову апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2017 року та постанову Верховного Суду від 2 квітня 2018 року (т.4 а.с.41-58).

Постановою Верховного Суду від 25 травня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотань ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про закриття касаційного провадження, касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково; ухвалу Одеського апеляційного суду від 10 липня 2019 року про поновлення строку на апеляційне оскарження, відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , діючої в інтересах малолітньої ОСОБА_2 на рішення суду; ухвалу Одеського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року про поновлення строку на апеляційне оскарження, відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Служби у справах дітей Одеської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_2 на рішення суду; постанову Одеського апеляційного суду від 4 березня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.4 а.с.205-214).

За змістом постанови Верховного Суду від 25 травня 2022 року справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , діючої в інтересах ОСОБА_2 , та апеляційною скаргою Служби у справах дітей Одеської міської ради в інтересах ОСОБА_2 .

Апеляційні скарги подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційні скарги подано в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , яка не брала участі у справі, проте вважає в особі законного представника ОСОБА_1 та Служби у справах дітей Одеської міської ради, що суд вирішив питання про її права на нерухоме майно.

Скасовуючи ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття провадження за поданими в інтересах ОСОБА_2 апеляційними скаргами після спливу одного року з дня складення повного рішення суду, касаційна інстанція вказала на не вмотивованість судом апеляційної інстанції щодо:

поновлення строку на апеляційне оскарження;

наявності правового зв`язку в особи, яка подала апеляційну скаргу і не брала участі у справі, зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності такого критерію, як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок, як елементів змісту матеріально-правових відносин, щодо яких виник спір.

З огляду на визначену статтею 417 ЦПК України обов`язковість вказівок, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, відсутність в апеляційних скаргах мотивації, достатньої для вирішення питання поновлення строку апеляційного оскарження та, відповідно, відкриття апеляційного провадження за поданими в інтересах ОСОБА_2 апеляційними скаргами з урахуванням положень частини 1 статті 352, пункту 1 частини 2 статті 358 ЦПК України, апеляційні скарги ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 липня 2022 року залишено без руху для усунення недоліків шляхом вказання інших підстав для поновлення строку та обґрунтування вирішення судом першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 (т.5 а.с.6).

На виконання ухвали Одеського апеляційного суду від 25 липня 2020 року про залишення поданих в інтересах ОСОБА_2 апеляційних скарг на рішення суду надано:

Службою у справах дітей Одеської міської ради заяву від 3 серпня 2022 року про усунення недоліків поданої апеляційної скарги (т.5 а.с.12-17, додані матеріали: а.с.18-59);

ОСОБА_1 , діючою в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , заяву від 3 серпня 2022 року про усунення недоліків поданої апеляційної скарги, доповнення до заяви про усунення недоліків поданої апеляційної скарги від 8 серпня 2022 року (т.5 а.с.61-65, 66-69).

Із аналізу наявних в справі матеріалів колегією суддів встановлено наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , діючої в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , апеляційною скаргою Служби у справах дітей Одеської міської ради в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2017 року в справі №522/12782/15-ц з огляду на наступне.

ОСОБА_3 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 5 грудня 2011 року, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі договору інвестування будівництва житла у м. Одесі від 21 листопада 2005 року.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2012 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 визнано за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2012 року заочне рішення скасоване, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2013 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно залишено без розгляду.

На підставі заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2012 року ОСОБА_5 11 вересня 2012 року зареєстрував право власності на квартиру та після 6 серпня 2013 року здійснив відчуження квартири ТОВ «Модуль Трансконт», яке 10 жовтня 2013 року продало квартиру ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу.

Спір у справі №522/12782/15-ц щодо квартири АДРЕСА_1 виник у червні 2015 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, виселення.

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно (квартиру АДРЕСА_1 ).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 19 грудня 2017 року та постановою Верховного Суду від 2 квітня 2018 року, первісний позов ОСОБА_3 задоволено, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 травня 2018 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 11 липня 2018 року, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2017 року.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2017 року звернуте до примусового виконання стягувачем ОСОБА_3 в частині виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_4 з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; виконавчий лист №522/12782/15-ц виданий Приморським районним судом м. Одеси 11 січня 2018 року.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Наразі ОСОБА_2 виповнилося 16 років.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересахнеповнолітньої ОСОБА_2 на рішенняПриморського районногосуду м.Одеси від20лютого 2017року подано9липня 2019 року; питання про поновлення строку на апеляційне оскарження порушено.

Апеляційну скаргу Службою у справах дітей Одеської міської ради в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2017 року подано 8 жовтня 2019 року; питання про поновлення строку на апеляційне оскарження порушено.

Право апеляційного оскарження судового рішення передбачено статтею 352 ЦПК України, відповідно до положень частини 1 даної статті особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Строк на апеляційне оскарження врегульовано статтею 354 ЦПК України, згідно частини 1 даної статті апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до положень частини 4 статті 357 ЦПК України якщо вказані особою підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Підстави відмови у відкритті апеляційного провадження передбачені статтею 358 ЦПК України, згідно пункту 4 частини 1 даної статті суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків, зокрема, подання апеляційної скарги особою, не залученою до участі в справі, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , апеляційна скарга Служби у справах дітей Одеської міської ради в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 є апеляційними скаргами, поданими в інтересах ОСОБА_2 як особи, не залученої до участі в справі, з посиланням на вирішення питання про право ОСОБА_2 користування квартирою.

Отже, у даному випадку у розумінні пункту 4 частини 1, пункту 1 частини 2 статті 358 ЦПК України з`ясуванню підлягають підстави пропуску визначеного частиною 1 статті 354 ЦПК України строку на апеляційне оскарження, поважність чи неповажність причин пропуску строку для вирішення питання про поновлення чи про відмову у поновленні пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 в інтересахнеповнолітньої ОСОБА_2 подана 9липня 2019року.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_2 , відповідно, є її законними представниками.

Згідно довідки ОСББ «Французький» від 27 червня 2019 року №249 ОСОБА_2 зареєстрована в установленому законом порядку та постійно проживає разом зі своїми батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в квартирі з 22 жовтня 2013 року.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з червня 2015 року є відповідачами за позовними вимогами ОСОБА_3

ОСОБА_1 з лютого 2016 року є позивачем за зустрічним позовом до ОСОБА_3 .

Рішення судом першої інстанції постановлено 20 лютого 2017 року. Рішення в апеляційному порядку було оскаржено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , в касаційному порядку було оскаржено ОСОБА_4 , потому ОСОБА_1 зверталась до суду з заявою про роз`яснення рішення.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції з червня 2015 року по 20 лютого 2017 року, потому в суді апеляційної інстанції до 19 грудня 2017 року, в суді касаційної інстанції до 2 квітня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 як законні представники своєї дитини ОСОБА_2 не порушували питання про залучення до участі в справі ОСОБА_2 , рівно як і органу опіки та піклування. Апеляційна скарга законним представником ОСОБА_1 в інтересах своєї дочки ОСОБА_2 була подана до суду лише тоді, коли ОСОБА_1 та ОСОБА_4 використали своє право апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції та, відповідно, отримали рішення суду апеляційної інстанції, підтверджене касаційною інстанцією, про відхилення поданих ними скарг.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в інтересах дочки ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_2 про існування судового рішення дізналася 5 липня 2019 року, не заслуговують на увагу, оскільки батьки ОСОБА_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були учасниками справи, приймали активну участь у розгляді справи судами різних інстанцій, проте не заявляли про залучення до участі в справі своєї дочки ОСОБА_2 , при тому, що жодних перешкод для того на стадії розгляду справи в суді першої інстанції не було.

ОСОБА_1 , яка є матір`ю ОСОБА_2 та, відповідно, її законним представником, яка наразі подала в інтересах дочки апеляційну скаргу, була обізнана про рішення суду з моменту його ухвалення 20 лютого 2017 року, проте у визначені законом строки не оскаржувала рішення суду, хоча, власне сама, подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції разом з ОСОБА_4 , який є батьком ОСОБА_2 та, відповідно, її законним представником.

Неналежного виконання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 батьківських обов`язків по відношенню своєї дитини ОСОБА_2 , яке б могло слугувати поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 , не встановлено.

В порядку виконання ухвали Одеського апеляційного суду від 25 липня 2022 року про залишення апеляційних скарг без руху ОСОБА_1 зазначила, що суд мав у своєму розпорядженні відомості про те, що дитина зареєстрована та постійно проживає зі своїми батьками в квартирі, яка є її єдиним місцем мешкання. Оскільки очевидним є те, що місцем проживання малолітньої дитини є місце постійного проживання її батьків, то суд не міг не розуміти, що у разі задоволення позову та виселення батьків, права дитини, незважаючи на відсутність вимог до неї, будуть суттєво порушені, дитина має всі підстави отримати статус безпритульної дитини.

Дані доводи не приймаються, оскільки процесуальний закон покладає на суд обов`язок дотримання принципів змагальності сторін, диспозитивності цивільного судочинства, рівності сторін, суд має проявляти неупередженість та об`єктивність.

У розумінні частини 4 статті 13 ЦПК України обов`язок залучити відповідний орган, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, покладається на суд лише у випадку, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє. У даній справі таких обставин не встановлено. ОСОБА_1 визнається, що права дитини ОСОБА_2 на користування спірною квартирою опосередковуються через права її батьків. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 надавалась професійна правнича допомога, проте, узгоджена ними правова позиція у справі не мала наслідком, зокрема, заявлення клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_2 , чи органу опіки та піклування, який би замість батьків як законних представників дитини представляв би інтереси дитини. Наразі посилання на те, що в судових засідання ОСОБА_6 та адвокат говорили, що в квартирі проживає дитини, не спростовує той факт, що поданих з дотриманням процесуальних норм клопотань про залучення до участі в справі дитини та органу опіки та піклування учасниками справи та їх професійними адвокатами не заявлялось. Жодних перешкод для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в інтересах ОСОБА_2 одночасно з поданням апеляційної скарги на це ж рішення батьками ОСОБА_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не встановлено.

Отже, наявні в справі матеріали для висновку про те, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження при поданні апеляційної скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 є поважними, підстав не надають.

Щодо апеляційної скарги Служби у справах дітей Одеської міської ради в інтересах ОСОБА_2 , то даний орган зазначає, що до 25 вересня 2019 року не було відомо про розгляд даної справи, що Службу не було залучено до участі в справі і саме це позбавило можливості подати апеляційну скаргу у визначені законодавством строки для захисту житлових прав малолітньої дитини. Про спір стало відомо після направлення Уповноваженим Президента України з прав дитини до Виконавчого комітету Одеської міської ради 9 вересня 2019 року за вих.№32-07/1792 звернення ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 щодо порушення прав і свобод дитини на житло. Законодавством України передбачено забезпечення захисту прав дітей органами та службами у справах дітей, в тому числі представництво інтересів дітей у судах, при цьому, таке представництво не пов`язане із наявністю чи відсутністю у дітей законних представників. Пропущений строк не може розглядатися судом як настільки критичний, що позбавить сторону права на апеляційне оскарження судового рішення. Оскільки дитина була зареєстрована в квартирі, виселення з квартири порушувало право дитини на житло, тому суд мав залучити орган опіки та піклування до участі у справі.

Отже, дане обґрунтування пропуску строку на оскарження також не приводить до висновку про поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження при поданні апеляційної скарги Службою у справах дітей Одеської міської ради в інтересах ОСОБА_2 , оскільки фактично обґрунтування зводиться до того, що даний орган не було залучено до участі у справі, а це не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку, так як орган не має жодних матеріально-правових відносин у спорі, що виник, а має лише функцію представництва.

Крім того, Служба у справах дітей Одеської міської ради обґрунтовує оскарження судового рішення тим, що дитина буде виселена і тим самим позбавлена права на житло, проте оскаржуваним судовим рішенням дитина ОСОБА_2 , яка наразі є неповнолітньою, зі спірної квартири не виселена. Суд у цій справі не потребував передбаченого статтею 19 СК України висновку органу опіки та піклування щодо доцільності/недоцільності позбавлення права користування та виселення ОСОБА_2 , оскільки позовних вимог про виселення ОСОБА_2 не було заявлено.

Верховний Суд направляє судову практику на те, що системний аналіз вищезазначених норм Цивільного процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, суд має вирішити такі питання: 1) поновлення строку на апеляційне оскарження, 2) наявність правового зв`язку особи, яка подала апеляційну скаргу і не брала участі у справі, зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності такого критерію, як вирішення судовим рішенням питання про її право, інтерес та/або обов`язок, як елементів змісту матеріально-правових відносин, щодо яких виник спір, при цьому, такий зв`язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним та опосередкований іншими правовідносинами.

Саме судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов`язків цієї особи або містити судження про права та/чи обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки (права, свободи, інтереси) особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення є висновки суду про права та/чи обов`язки (права, свободи, інтереси) цієї особи або якщо у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та /чи обов`язки (права, свободи, інтереси). У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Обов`язковою умовою надання правого захисту є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи та момент її звернення до суд, при цьому порушення має бути реальним, стосуватися прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

ОСОБА_3 заявлено вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_4 з квартири. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2017 року витребувано квартиру АДРЕСА_1 , із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , виселено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з квартири.

Отже, рішення суду не містить висновків про права та/чи обов`язки ОСОБА_2 , дана особа судовим рішенням зі спірної квартири не виселена.

Європейський Суд з прав людини сформував позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми покликані забезпечити належне проведення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосуються.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Керуючись ст.ст.352, 354, 357, 358, 389, 390 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , діючої в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , апеляційною скаргою Служби у справах дітей Одеської міської ради в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2017 року в справі №522/12782/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 10 жовтня 2022 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Г.Я.Колесніков

Є.С.Сєвєрова