Рішення

від 30.09.2022 по справі 925/632/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2022 року м. Черкаси Справа № 925/632/20

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В.,

за участю секретаря судового засідання Бузун Л.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 925/632/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросанс"</a>,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес",

про визнання недійсними договорів про надання поворотної фінансової допомоги,

за участю представників сторін:

від позивача - Матвіїв В.М., адвокат, ордер від 28.07.2022 серія АС № 1042063;

від відповідача - Лавріненко І.А., адвокат, посвідчення № 000130 від 16.04.2018.

До Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросанс"</a> (далі - ТОВ "Гросанс") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (далі - ТОВ "Прогрес") з вимогами: стягнути 27 052 666 грн та визнати недійсними три Договори про надання поворотної фінансової допомоги (№ 22/03-18 від 22.03.2018, № 06/08-18 від 06.08.2018, № 06/09-18 від 06.09.2018), ініційовані відповідачем.

30.12.2020 господарський суд ухвалив рішення, відповідно до якого провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 3 299 000,00 грн основного боргу, 185 504,00 грн інфляційних втрат та 219 019,97 грн 3% річних закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору. В решті позовних вимог відмовлено.

Позивач оскаржив рішення в апеляційному порядку в частині позовних вимог про визнання недійсними договорів.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 рішення господарського суду Черкаської області від 30.12.2020 у справі №925/632/20 залишено без змін.

Позивач оскаржив рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог про визнання недійсними договорів.

Постановою Верховного Суду від 07.06.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2021 року і рішення Господарського суду Черкаської області від 30 грудня 2020 року у справі № 925/632/20 в частині позовних вимог про визнання недійсними договорів про надання поворотної фінансової допомоги від 22.03.2018 № 22/03-18, від 06.08.2018 № 06/08-18 та від 06.09.2018 № 06/09-18 скасовано. Справу № 925/632/20 в частині позовних вимог про визнання недійсними договорів про надання поворотної фінансової допомоги від 22.03.2018 № 22/03-18, від 06.08.2018 № 06/08-18 та від 06.09.2018 № 06/09-18 направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2022 для нового розгляду справи визначено суддю Зарічанську З.В.

Ухвалою від 04.07.2022 господарський суд прийняв справу № 925/632/20 до свого провадження, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 01.08.2022 о 14:30. Встановив сторонам строк для надання письмових пояснень щодо поданої позовної заяви з урахуванням постанови Верховного Суду від 07.06.2022 та фактичних обставин, які мають місце на час розгляду справи.

01.08.2022 до суду надійшло клопотання/заява від 29.07.2022 представника позивача про відкладення розгляду справи та продовження процесуального строку на надання пояснень, в якому останній просить суд визнати поважною причину неявки представника позивача у судове засідання, призначене на 01.08.2022 на 14:30; відкласти розгляд справи № 925/632/20 (підготовчого судового засідання) на інші дату та час. Продовжити ТОВ "Гросанс" процесуальний строк на подання письмових пояснень щодо поданої позовної заяви, з урахуванням постанови Верховного Суду від 07.06.2022 та фактичних обставин, які мають місце на час нового розгляду справи до 30.08.2022.

Ухвалою від 01.08.2022 господарський суд клопотання/заяву від 29.07.2022 представника позивача задовольнив частково. Продовжив ТОВ "Гросанс" процесуальний строк на подання письмових пояснень щодо поданої позовної заяви з урахуванням постанови Верховного Суду від 07.06.2022 та фактичних обставин справи, які мають місце на час нового розгляду справи, до 17.08.2022. Відклав розгляд справи у підготовчому засіданні до 18.08.2022 о 15:00.

02.08.2022 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення на позовну заяву у справі № 925/632/20 з урахуванням постанови Верховного Суду від 07.06.2022. У поясненнях відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви ТОВ "Гросанс" до ТОВ "Прогрес" про визнання Договорів про надання фінансової допомоги недійсними у повному обсязі.

На підтвердження своїх заперечень відповідач додав копії довідок ТОВ "Прогрес":

№ 84 від 29.07.2022 головного агронома Меладзе Р.А., у якій зазначено, що площа полів ТОВ "Прогрес", яка знаходилася в обробітку у ТОВ "Гросанс" у 2018 році, складала 193,3 га;

№ 85 від 29.07.2022 директора Лещенка А.М., у якій зазначено, що кошти, отримані від ТОВ "Гросанс", були використані за цільовим призначенням стосовно тих земель, які фактично перебували в обробітку, зокрема, нараховано та виплачено орендну плату за 2018 рік орендодавцям земельних ділянок - 644 446,76 грн; сплачено єдиний податок 4 групи за 2018 рік - 80 375,76 грн;

№ 86 від 29.07.2022 директора Лещенка А.М., у якій зазначено, що ТОВ "Прогрес" мав намір будувати довгострокові зв`язки з ТОВ "Гросанс" і всі витрати були розраховані на декілька років наперед. Але у зв`язку з тим, що, як з`ясувалося, Курт Гросанс використовував на полях ТОВ "Прогрес" заборонені засоби захисту рослин, було прийнято рішення розірвати ділові стосунки та повернути всі одержані кошти. Жодних грошових коштів за здійснене землекористування ТОВ "Гросанс" на користь ТОВ "Прогрес" не сплачував.

18.08.2022 електронною поштою з накладенням кваліфікованого електронного підпису від позивача надійшла заява з письмовими поясненнями, яку позивач просить врахувати при вирішенні спору по суті, а також клопотання про витребування доказів. У клопотанні про витребування доказів позивач просить витребувати від ГУ ДПС у Черкаській області копії (паперові копії електронних документів) звітності ТОВ "Прогрес" за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, а саме: баланси та звіти про фінансові результати товариства; податкові декларації з податку на прибуток підприємств.

У заяві з письмовими поясненнями позивач наводить доводи щодо підтвердження факту укладення договорів поворотної фінансової допомоги в інтересах ТОВ «Прогрес». У період перебування Лещенка Р.М. на посаді директора, ТОВ «Гросанс» було зби тковим. Із 22.03.2018 по 11.09.2018 Лещенко Р. М. перерахував з рахунку позивача 6 660 000,00 грн на рахунок ТОВ «Прогрес» різними сумами транзакцій, копії платіжних доручень на підтвердження чого додані до позовної заяви. Перерахування коштів відбувалося у період посівної, що призвело до відсутності у ТОВ «Гросанс» обігових коштів для проведення посіву сільсько господарських культур та, як результат, відсутності врожаю/доходу; водночас призвело до збільшення обігових коштів ТОВ «Прогрес», за рахунок яких останнє змогло провести посівну та збір врожаю.

Позивач зазначає, що ці операції прямо вплинули на фінансовий стан товариств. У податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік ТОВ «Гросанс» задекларовано збиток на суму 3 957 100,00 грн (додається копія декларації та квитанції №2 як доказу її отри мання податковим органом). Це при тому, що збиток за попередній 2017 рік складав лише 336 400,00 грн (додається фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва).

З 21.09.2018 і по даний час директором ТОВ «Гросанс» є Курт Джейкоб Гросанс. У 2019 році фінансовий показник збитку товариства зменшено до 609 600,00 грн. На підтвердження даної обставини додається копія фінансової звітності малого підприємства за 2019 рік (баланс та Звіт про фінансові результати ТОВ "Гросанс").

Протокольними ухвалами від 18.08.2022 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, задовольнив усне клопотання представника позивача про продовження строку підготовчого провадження та продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів; частково задовольнив клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 12.09.2022 об 11:00 год.

24.08.2022 до суду засобами поштового зв`язку надійшла заява з письмовими поясненнями позивача, дослідивши подану заяву господарський суд встановив, що вказана заява є ідентичною за змістом із заявою, поданою позивачем 18.08.2022 через електронну пошту.

24.08.2022 від позивача електронною поштою з накладенням кваліфікованого електронного підпису надійшла відповідь (заперечення) на письмові пояснення ТОВ "Прогрес", в яких позивач заперечує проти доводів, викладених відповідачем у поясненнях. Так позивач не погоджується із твердженням відповідача, що подані останнім три довідки №№ 84, 85, 86 від 29.07.2022 підтверджують факт укладення оспорюваних договорів поворотної фінансової допомоги в інтересах ТОВ "Гросанс", оскільки такі довідки видані самим відповідачем. Без належного документального підтвердження (надання первинних бухгалтерських документів, договорів тощо) такі дані не мають доказового значення для справи (є неналежними доказами у розумінні ст. 76 ГПК України). Відповідач не надав суду належних доказів, що ТОВ "Гросанс" мало у користуванні/суборенді землі, якими володіє ТОВ "Прогрес". Також позивач звертає увагу, що зміст виданих відповідачем довідок є взаємосуперечливим. У довідці № 86 від 29.07.2022 ТОВ «Прогрес» стверджує, що (цитата): «жодних гро шових коштів за здійснене землекористування ТОВ «Гросанс» на користь ТОВ «Прогрес» не сплачувало». А у довідці № 85 від 29.07.2022 ТОВ «Прогрес» зазначає (цитата): «кошти, отримані від ТОВ «Гросанс» були використані за цільовим призначенням стосовно тих земель, які фактично перебували в обробітку...». Означене свідчить про намагання відповідача штучно створити докази, що пору шує основні гарантії та принципи господарського судочинства. Такі докази не можуть братися судом до уваги. Інші аргументи письмових пояснень ТОВ «Прогрес», на думку позивача, так само не мають доказо вого значення для справи, оскільки частково повторюють аргументи відзиву (який уже було досліджено та оцінено касаційним судом) або не стосуються предмету спору.

12.09.2022 до суду надійшло клопотання відповідача про приєднання доказів.

Протокольною ухвалою 12.09.2022 господарський суд на підставі ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) такі докази до розгляду не прийняв, зазначивши при цьому, що такі докази не є письмовими доказами у розумінні ст. 91 ГПК України.

У підготовчому засіданні 12.09.2022 представник відповідача подав клопотання про витребування доказу.

Ухвалою від 12.09.2022 господарський суд клопотання про витребування доказу від 12.09.2022 представника ТОВ "Прогрес" залишив без задоволення.

Ухвалою від 12.09.2022 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 30.09.2022 о 10:00. Визначив наступну дату судового засідання - 13.10.2022 о 14:30.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, наголосивши, що правовою підставою для визнання Договорів недійсними є ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини сторін.

22.03.2018 ТОВ "Гросанс", іменоване надалі Позикодавач, в особі директора Лещенка Романа Миколайовича, що діє на підставі Статуту, з одного боку, і ТОВ "Прогрес", іменоване надалі Позикоотримувач, в особі Хливнюк Тетяни Миколаївни, що діє на підставі довіреності № 2018/2-д від 22.03.2018 року, з іншого боку, а разом - Сторони, уклали Договір № 22/03-18 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір від 22.03.2018).

Згідно з п. 1.1 Договору від 22.03.2018, Позикодавач надає Позикоотримувачу поворотну фінансову допомогу, а Позикоотримувач зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 2.1-2.4 Договору від 22.03.2018, поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 5 955 000,00 (П`ять мільйонів дев`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок без ПДВ.

Поворотна фінансова допомога надається позикоотримувачу на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Поворотна фінансова допомога надається строком до 21 березня 2019 р.

Поворотна фінансова допомога використовується для потреб позикоотримувача відповідно до статутних цілей його діяльності.

П. 8.1, 8.3 Договору від 22.03.2018 передбачено, що він вступає в законну силу з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Договір може бути скасовано за домовленістю сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Даний Договір укладено в двох примірниках на двох сторінках українською мовою, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін.

До матеріалів справи додано Довіреність від 22.03.2018 № 2018/2-д, якою ТОВ "Прогрес", в особі директора Лещенка Романа Миколайовича, який діє на підставі Статуту, відповідно до статті 244 Цивільного кодексу України уповноважує Хливнюк Тетяну Миколаївну укласти договір про надання позики (безвідсоткової поворотної фінансової допомоги) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Гросанс" і виконати всі необхідні дії, пов`язані з виконанням цього доручення.

Ця довіреність видана на підставі договору доручення, укладеного в усній формі між довірителем та вказаним представником. Довіреність видана строком на один день без права передоручення.

06.08.2018 ТОВ "Гросанс", іменоване надалі Позикодавач, в особі директора Лещенка Романа Миколайовича, що діє на підставі Статуту, з одного боку, і ТОВ "Прогрес", іменоване надалі Позикоотримувач, в особі Хливнюк Тетяни Миколаївни, що діє на підставі довіреності № 2018/11-д від 06.08.2018 року, з іншого боку, а разом - Сторони, уклали Договір № 06/08-18 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір від 06.08.2018).

Згідно з п. 1.1 Договору від 06.08.2018, Позикодавач надає Позикоотримувачу поворотну фінансову допомогу, а Позикоотримувач зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 2.1-2.4 Договору від 06.08.2018, поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 185 000,00 (Сто вісімдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок без ПДВ.

Поворотна фінансова допомога надається позикоотримувачу на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Поворотна фінансова допомога надається строком до 05 серпня 2019 р.

Поворотна фінансова допомога використовується для потреб позикоотримувача відповідно до статутних цілей його діяльності.

П. 8.1, 8.3 Договору від 06.08.2018 передбачено, що він вступає в законну силу з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Договір може бути скасовано за домовленістю сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Даний Договір укладено в двох примірниках на двох сторінках українською мовою, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін.

До матеріалів справи додано Довіреність від 06.08.2018 № 2018/11-д, якою ТОВ "Прогрес", в особі директора Лещенка Романа Миколайовича, який діє на підставі Статуту, відповідно до статті 244 Цивільного кодексу України уповноважує Хливнюк Тетяну Миколаївну укласти договір про надання позики (безвідсоткової поворотної фінансової допомоги) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Гросанс" і виконати всі необхідні дії, пов`язані з виконанням цього доручення.

Ця довіреність видана на підставі договору доручення, укладеного в усній формі між довірителем та вказаним представником. Довіреність видана строком на один день без права передоручення.

06.09.2018 ТОВ "Гросанс", іменоване надалі Позикодавач, в особі директора Лещенка Романа Миколайовича, що діє на підставі Статуту, з одного боку, і ТОВ "Прогрес", іменоване надалі Позикоотримувач, в особі Хливнюк Тетяни Миколаївни, що діє на підставі довіреності № 2018/13-д від 06.09.2018 року, з іншого боку, а разом - Сторони, уклали Договір № 06/09-18 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір від 06.09.2018).

Згідно з п. 1.1 Договору від 06.09.2018, Позикодавач надає Позикоотримувачу поворотну фінансову допомогу, а Позикоотримувач зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 2.1-2.4 Договору від 06.09.2018, поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 520 000,00 (П`ятсот двадцять тисяч) гривень 00 копійок без ПДВ.

Поворотна фінансова допомога надається позикоотримувачу на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Поворотна фінансова допомога надається строком до 05 вересня 2019 р.

Поворотна фінансова допомога використовується для потреб позикоотримувача відповідно до статутних цілей його діяльності.

П. 8.1, 8.3 Договору від 06.08.2018 передбачено, що він вступає в законну силу з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Договір може бути скасовано за домовленістю сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Даний Договір укладено в двох примірниках на двох сторінках українською мовою, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін.

До матеріалів справи додано Довіреність від 06.09.2018 № 2018/13-д, якою ТОВ "Прогрес", в особі директора Лещенка Романа Миколайовича, який діє на підставі Статуту, відповідно до статті 244 Цивільного кодексу України уповноважує Хливнюк Тетяну Миколаївну укласти договір про надання позики (безвідсоткової поворотної фінансової допомоги) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Гросанс" і виконати всі необхідні дії, пов`язані з виконанням цього доручення.

Ця довіреність видана на підставі договору доручення, укладеного в усній формі між довірителем та вказаним представником. Довіреність видана строком на один день без права передоручення.

У рішенні Господарського суду Черкаської області від 30.12.2020 у даній справі встановлено, що відповідачем після відкриття провадження у справі 12 листопада 2020 року було сплачено основну суму боргу у розмірі 3 299 000,00 грн, а також 185 504,80 грн інфляційних втрат та 219 019, 97 грн 3 % річних. На підставі вказаного провадження у справі закрито і в цій частині рішення не оскаржувалося.

Такі обставини справи визнаються обома сторонами: кошти за всіма трьома Договорами повернуті відповідачем позивачеві з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат.

Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, у постанові від 07.06.2022 зазначив, що оскільки позовні вимоги у справі № 925/632/20 ґрунтуються на обставинах вчинення оспорюваних правочинів Лещенком Р.М. не в інтересах ТОВ "Гросанс", а в інтересах афілійованої з останнім юридичної особи - ТОВ "Прогрес", враховуючи вказані вище висновки Верховного Суду (у справах № 360/1742/18 постанова від 17.03.2021, № 908/3467/19 постанова від 01.12.2021, № 923/876/16 постанова від 22.10.2019, № 401/2995/16-ц постанова від 16.05.2019, № 757/50762/18-ц постанова від 10.11.2021, № 911/841/20 від 19.01.2022) та фактичні обставини цього спору, колегія суддів Касаційного господарського суду доходить висновку про те, що у даному випадку вчинення оспорюваних правочинів не в інтересах Позивача презюмується і саме ТОВ "Прогрес" мало довести, що оспорювані Договори вчинені не на шкоду Позивачеві.

Господарський суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 310 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Отже, суд розглядає дану справу в контексті необхідності доведення відповідачем вчинення оспорюваних договорів на користь позивача.

Досліджуючи доводи ТОВ "Прогрес" на підтвердження вчинення оспорюваних правочинів не на шкоду ТОВ "Гросанс", суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною право - і дієздатністю (ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (ч. 1 та 3 ст. 92 ЦК України).

У відносинах із третіми особами від імені юридичної особи завжди діятиме певна особа, через яку вчиняються юридично значимі дії, а воля цієї особи на вчинення правочину, реалізована нею через волевиявлення від імені юридичної особи, може передбачати настання невигідних для останньої наслідків, бажати чи свідомо допускати їх настання.

Орган юридичної особи, який діє одноособово, усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам та волевиявленню юридичної особи, яку представляє, передбачає настання невигідних для останньої наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання.

Отже, за змістом ч. 1, 3, 4 ст. 92 ЦК України, ч. 1, 2 ст. 89 Господарського кодексу України (далі - ГК України), п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" орган юридичної особи, який діє одноособово, має повноваження щодо представництва юридичної особи (з можливістю їх обмеження відповідно до установчих документів чи закону), створює, змінює припиняє цивільні права та обов`язки юридичної особи, тому підпадає під поняття представництва, наведене у статті 237 ЦК України.

Представництво характеризується такими ознаками: цивільні права та обов`язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою; представник вчиняє певні юридичні дії (вчинення виключно фактичних (не юридичних) дій представництвом не охоплюється); представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи; представник діє виключно в межах наданих йому повноважень; правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє (див. висновок Верховного Суду у постанові від 17.03.2021 у справі № 360/1742/18).

Згідно з ч. 3 ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Тобто, правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють, незалежно від того, вчиняється такий правочин з перевищенням наданих представнику повноважень, чи без такого перевищення.

У постанові від 01.12.2021 у справі № 908/3467/19 Верховний Суд вказав, що для цілей застосування частини 3 статті 238 ЦК України словосполучення "у своїх інтересах" потрібно розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, в тому числі на користь інших осіб, включаючи і тих, представником яких він одночасно є.

Верховний Суд у вказаній постанові відмітив, що у випадку укладення представником правочину з самим собою довіритель не повинен доводити, що цей правочин укладено не в його інтересах, збитковість правочину, недобросовісність чи нерозумність дій довірителя. По суті, положення частини 3 статті 238 ЦК України надають довірителю право визнати недійсним відповідний правочин, незалежно від того на яких умовах він укладений. На довірителя не покладається тягар доведення невигідності умов такого договору, його збитковості. Його укладення не в інтересах довірителя презюмується.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 вказано, що представник має завжди діяти у найкращих інтересах довірителя. Вчинення правочину щодо самого себе, тобто не в інтересах довірителя, а у своїх власних, є підставою для визнання такого правочину недійсним. Правило, передбачене частиною 3 статті 238 ЦК України, покликане гарантувати інтереси особи, яку представляють, від можливих зловживань з боку представника.

Зазначене узгоджується також із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16.05.2019 у справі № 401/2995/16-ц, від 10.11.2021 у справі № 757/50762/18-ц.

Водночас, у постанові від 19.01.2022 у справі № 911/841/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що закон не містить прямої заборони у разі вчинення представником правочину в інтересах довірителя з афілійованою з представником юридичною особою (у якій представник є учасником чи бенефіціаром). Втім, у такому випадку тягар доведення того, що правочин не порушує прав та інтересів довірителя, покладається на контрагента.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Так у ст. 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Господарський суд враховує, що під час попереднього розгляду справи судами встановлено і сторонами визнається, що на момент звернення позивача з позовом у цій справі отримані відповідачем кошти за спірними договорами поворотної фінансової допомоги не були повернуті в сумі 3 299 000 грн, що становило більше половини суми. Відповідачем повернуто вказану суму більше ніж через півроку після відкриття провадження у справі та більше ніж через 2 роки безоплатного користування вказаними грошовими коштами. Із вказаного випливає, що у цей час позивач був позбавлений оборотних коштів внаслідок укладення оспорюваних договорів, що суперечить його інтересам. Збитковість підприємства позивача додатково підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2018 рік ТОВ "Гросанс", відповідно до якої задекларовано збиток на суму 3 957 100,00 грн (при цьому збиток за попередній 2017 рік складав лише 336 400,00 грн, що підтверджується фінансовим звітом суб`єкта малого підприємництва); у подальшому, коли директором ТОВ "Гросанс" став Курт Джейкоб Гросанс (з 21.09.2018) у 2019 році фінансовий показник збитку товариства зменшено до 609 600,00 грн, що підтверджується відомостями з балансу та Звіту про фінансові результати ТОВ "Гросанс".

У свою чергу відповідач у цей час безоплатно розпоряджався коштами позивача, належних доказів того, що надані кошти були спрямовані на користь ТОВ "Гросанс" суду не подано. Довідки №№ 84, 85, 86 від 29.07.2022 за підписом директора та головного агронома ТОВ "Прогрес" не можуть підтверджувати факт укладення оспорюваних договорів поворотної фінансової допомоги в інтересах ТОВ "Гросанс", оскільки такі довідки видані самим відповідачем.

Так, відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Оскільки досліджувані довідки створені безпосередньо самим відповідачем, очевидно при їх створенні існує достатній вплив самого відповідача на формування того уявлення про обставини справи, яке вигідне йому.

Без документального підтвердження (первинних бухгалтерських документів, договорів тощо) такі довідки не є належними доказами у розумінні ст. 76 ГПК України (належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування).

На доведення незавдання збитків укладенням та виконанням оспорюваних Договорів, представник відповідача у судовому засіданні наголошував, що позивач користувався землями відповідача, здійснював посів, обробляв такі поля відповідача, збирав з них урожай. На підтвердження вказаного представник відповідача, під час дослідження матеріалів справи, звертав увагу суду на посилання самого позивача у позовній заяві для обґрунтування понесених збитків на погодні та інші умови вирощування культур саме у Черкаській області. З такого відповідач доходить висновку, що позивач обробляв саме ті землі, що належать відповідачеві. Суд ставиться до таких висновків критично, оскільки позивачем наведено відповідні розрахунки із посиланням на умови вирощування культур (зокрема кукурудзи) в Черкаській області для доведення прибутку відповідача, який останній отримав або міг отримати, використовуючи привласнені ним кошти позивача, для вирощування кукурудзи, оскільки саме у власності відповідача є земельні ділянки на території Черкаської області.

Також відповідач стверджує, що рішенням у даній справі в частині відшкодування збитків, що не оскаржене в цій частині, а відтак набрало законної сили, у задоволенні позову відмовлено, отже судом встановлено преюдиційний факт - укладеними Договорами відповідачем не завдано збитків позивачу.

Суд не погоджується із таким твердженням відповідача з огляду на таке. До ціни позову, що первісно розглядався судом у даній справі, позивачем включено три різні види заборгованості: 3 713 491,99 грн безпосередньо заборгованості за Договорами у зв`язку із неповерненням позики з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат; 12 079 600 грн суми вимоги щодо відшкодування позивачу неодержаного доходу (упущеної вигоди); 11 154 066 грн суми компенсації з прибутку, який відповідач отримав або міг отримати, використовуючи привласнені ним кошти позивача для вирощування кукурудзи, на підставі статті 1214 Цивільного кодексу України.

Так в ході розгляду справи відповідач сплатив суму позики з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат. У рішенні від 30.12.2020 суд встановив недоведення збитків позивача у формі упущеної вигоди у розмірі 12 079 600 грн. Проте щодо компенсації з сум прибутку відповідача, який він отримав або міг отримати, користуючись майном позивача, на підставі ст. 1214 ЦК України, суд зазначив, що враховуючи те, що позовні вимоги про визнання недійсними Договорів про надання поворотної фінансової допомоги не підлягають задоволенню з підстав необґрунтованості, то правова підстава, згідно до якої здійснювалося перерахування грошових коштів існує і, відповідно, у суду відсутні підстави для застосування до спірних відносин положення статей глави 83 ЦК України та у задоволенні відповідної позовної вимоги має бути відмовлено.

Отже, враховуючи направлення даної справи на новий розгляд в частині визнання недійсними Договорів, не може бути преюдиційною обставина недоведення збитків, яка ґрунтувалася на недоведеності недійсності Договорів, вимога, яка є наслідком, похідною, від такої недійсності Договорів.

До того ж, стверджуючи про преюдиційність обставин у рішенні від 30.12.2020 відповідач тим самим ставить під сумнів обставини, встановлені Верховним Судом у даній справі у постанові від 07.06.2022 вже після перегляду рішення в касаційному порядку, а саме, те, що вчинення оспорюваних правочинів не на користь позивача презюмується.

Відтак, суд не враховує в якості преюдиційної обставини встановлення в рішенні від 30.12.2020 відсутність збитків позивача внаслідок укладення оспорюваних Договорів.

Дослідивши зміст оспорюваних Договорів, господарський суд встановив, що єдиною метою надання коштів у позику за їх умовами є потреби позикоотримувача відповідно до статутних цілей його діяльності. Відтак, суд доходить висновку, що вони укладені виключно на користь відповідача, для досягнення його статутних цілей. Інших видів цільового використання наданих у позику коштів не наведено, зокрема, в інтересах позивача.

Як уже встановлено раніше, спірні договори укладено від імені позивача ТОВ "Гросанс" - директором Лещенком Р.М., від імені відповідача - представником Хливнюк Т.М., яка діяла на підставі довіреностей, виданих директором ТОВ "Прогрес" Лещенком Р.М. Довіреності, на підставі яких Хливнюк Т.М. були видані директором Лещенком Р.М. терміном на 1 день.

Факт видання довіреностей на досить обмежений період часу, фактично мінімальної тривалості терміном 1 календарний день, явно свідчить про те, що видаючи відповідні довіреності директор ТОВ "Прогрес" мав очевидну необхідність укладення договорів без будь-яких зволікань, оскільки іншою стороною договору виступав він сам. Одночасно господарський суд звертає увагу на те, що довіреність є одностороннім правочином, а тому її видання залежить виключно від волі довірителя, в конкретному випадку - директора ТОВ "Прогрес". Враховуючи викладене, господарський суд доходить висновку, що діючи від імені однієї із сторін договору та уповноважуючи на укладення договору третю особу від іншої сторони договору, директор розумів, що укладення даних договорів є виключно вираженням його волі, без волевиявлення та одержання згоди другої сторони договору.

Вказане свідчить про недотримання під час укладення оспорюваних Договорів необхідної вимоги, визначеної у ч. 3 ст. 203 ЦК України, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Підсумовуючи досліджене, суд констатує, що позивач не мав обов`язку доводити свої збитки, завдані внаслідок укладення та виконання спірних Договорів, оскільки вчинення оспорюваних правочинів не в інтересах позивача презюмується, а ТОВ "Прогрес" мав обов`язок довести, що Договори укладені не на шкоду позивачеві, а саме в інтересах ТОВ "Гросанс". Такий обов`язок відповідачем не виконаний.

Оскільки відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність економічного чи іншого господарського позитивного ефекту у позивача внаслідок укладення спірних договорів, під час укладення Договорів порушено приписи ч. 3 ст. 238 ЦК України, як наслідок, Договори укладено без дійсного волевиявленння позивача, шляхом укладення Лещенком Р.М. спірних договорів не в інтересах ТОВ "Гросанс", господарський суд доходить висновку про наявність підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Господарський суд покладає суму судового збору за подання даного позову в частині визнання договорів недійсними до суду першої інстанції, а також суми судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг на відповідача у зв`язку із задоволенням позову; суму судового збору за подання заяви про забезпечення позову покладає на позивача, оскільки у задоволенні вказаної заяви судом відмовлено.

Керуючись ст. 74, 76 - 77, 129, 233, 236 - 241, 326 - 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю в частині визнання недійсними договорів.

Визнати недійсними три Договори про надання поворотної фінансової допомоги (№ 22/03-18 від 22.03.2018, № 06/08-18 від 06.08.2018, № 06/09-18 від 06.09.2018), ініційовані відповідачем.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (ідентифікаційний код 32874565, с. Нагірна, Жашківський р-н, Черкаська обл., 19223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросанс"</a> (ідентифікаційний код 41137600, вул. Січових Стрільців, буд. 4А, офіс 6, м. Київ, 04053) 28 377 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Повне рішення складено та підписано 11.10.2022.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА