Постанова

від 29.07.2010 по справі 12/2-09-40

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2010 р. № 12/2-09-40

Вищий господарський суд Ук раїни у складі колегії судді в:

головуючого судді Дроботової Т.Б.

суддів Волковицької Н.О., Гог оль Т.Г.

за участю представників сторін

позивача

відповідача

третя особа

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаці йну скаргу

не з'явились, повідомлені н алежним чином

не з'явились, повідомлені на лежним чином

не з'явились, повідомлені на лежним чином

Підприємця ОСОБА_4

на постанову Одеського апеляційного г осподарського суду від 30.03.10

у справі № 12/2-09-40 господарського суд у Одеської області

за позовом Підприємця ОСОБА_4

до

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідач а Одеської міської ради

Комунальне підприємство "О деське бюро технічної інвент аризації та реєстрації об' є ктів нерухомості

про визнання права власност і

Фізична особа-підприєме ць ОСОБА_4 звернулась до г осподарського суду Одеської області із позовом до Одеськ ої міської ради та комунальн ого підприємства „Одеське мі ське бюро технічної інвентар изації та реєстрації об' єкт ів нерухомості” про визнання права власності на самочинн о збудоване нежитлове приміщ ення - кафе-бар „Арменуі” за гальною площею 73,2 м2, що складає ться з наступних приміщень: 1) зал, загальною площею 44,7 м2, 2) туа лет, загальною площею 2,0 м2, 3) мий ка, загальною площею 4,1 м2, 4) скла д, загальною площею 7,2 м2, 5) корид ор, загальною площею 1,0 м2, 6) кухн я, загальною площею 14,2 м2, 7) літні й майданчик, загальною площе ю 108,9 м2, що складається із: 1) літн ій майданчик - 67,4 м2, 2) вхідний м айданчик під навісом та огор одженням - 21,5 м2, 3) майданчик дл я квітів - 20,0 м2, які розташован і за адресою: м. Одеса, Гідропа рк „Лузанівка”, та покладенн я на комунальне підприємство „Одеське міське бюро техніч ної інвентаризації та реєстр ації об' єктів нерухомості” виконання рішення в частині реєстрації права власності за підприємцем на зазначене нежитлове приміщення кафе-ба ру „Арменуі”.

Господарський суд Одеськ ої області рішенням від 26.10.2009 ро ку (суддя Цісельський О.В.) у за доволенні позовних вимог від мовив. Судове рішення вмотив оване, зокрема, тим, що право в ласності на самочинно збудов ане нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за о собою, яка здійснила самочин не будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведе на для цієї мети, за умови нада ння земельної ділянки у вста новленому порядку особі під уже збудоване майно, у той час як Одеською міською радою ві дмовлено позивачу у наданні земельної ділянки у користув ання.

Одеський апеляційний госп одарський суд постановою від 30.03.2010 року (судді Жеков В.І., Карт ере В.І., Пироговський В.Т.) ріше ння господарського суду Одес ької області від 26.10.2009 року зал ишив без змін, з тих самих підс тав.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Вищ ого господарського суду Укра їни з касаційною скаргою, в як ій просить рішення господар ського суду Одеської області від 26.10.2009 року та постанову Оде ського апеляційного господа рського суду від 30.03.2010 року скас увати, справу передати на нов ий розгляд до господарського суду Одеської області. Скарж ник посилається на те, що оска ржувані судові акти ухвалені з порушенням норм матеріаль ного та процесуального права , зокрема: статті 58 Конституці ї України, статей 105, 331, 376 Цивільн ого кодексу України, статті 79, 87 Господарського процесуаль ного кодексу України. Скаржн ик зазначає, що до спірних пр авовідносин застосовано нор ми матеріального права, які н е діяли на час виникнення спі рних відносин, судами не з'ясо вано всіх обставин справи, не досліджено усіх доводів та н е надано належної оцінки всі м обставинам справи, що призв ело до ухвалення невірних рі шень.

Сторони не скористалися с воїм правом на надання відзи ву на касаційну скаргу.

Вищий господарський суд Ук раїни, заслухавши доповідь с удді Гоголь Т.Г., переглянувши матеріали справи та доводи к асаційної скарги, перевіривш и правильність застосування судами попередніх інстанцій приписів чинного законодавс тва, відзначає наступне.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуаль ного кодексу України, перегл ядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна ін станція на підставі встановл ених фактичних обставин спра ви перевіряє правильність за стосування судом першої чи а пеляційної інстанції норм ма теріального і процесуальног о права. Касаційна інстанція не має права встановлювати а бо вважати доведеними обстав ини, що не були встановлені у р ішенні або постанові господа рського суду чи відхилені ни м, вирішувати питання про дос товірність того чи іншого до казу, про перевагу одних дока зів над іншими, збирати нові д окази або додатково перевіря ти докази.

Як встановлено господарс ькими судами в ході розгляду справи, у 2001 році АПМ ПІІ „Укрк урортпроект” на підставі зам овлення ПП ОСОБА_4 та дозв олу на проектування (лист Оде ської міської ради № 38-2-2602 від 18.07 .2001р.) був розроблений робочий п роект павільйону бару літньо го типу. В подальшому приватн им підприємцем ОСОБА_4 бул и отримані висновки СЕС м. Оде си від 01.10.2001р. за № 2374; Держінспекц ії охорони Чорного моря від 08. 01.2002р. за № 62; експертний висново к територіального управлінн я державної інспекції з енер гозбереження по Одеській обл асті від 27.12.2001р. за № 18-15/1039/01/РП; комп лексний експертний висновок Укрінвестекспертизи від 24.01.200 2р. за № 5; висновок УАМ від 20.03.2002р. з а № 230/02; Управління інженерного захисту територій міста від 31.12.2002р. № 1948. Наведений проект н е був затверджений на сесі ї ради, а відтак приватний під приємець ОСОБА_4 не отрима ла дозвільні документи на бу дівництво на території КП „Г ідропарк „Лузанівка” павіль йону-бару. З метою отримання у користування земельної діля нки, на якій був самовільно по будований кафе-бар „Арменуі” , підприємець 21.05.2004 року звернув ся до Управління земельних р есурсів ОМР із заявою про роз гляд та вирішення питання ук ладання договору оренди земе льної ділянки, що знаходитьс я у межах КП „Гідропарк „Луза нівка”, під кафе-бар „Арменуї ” площею 140 м2, але за результата ми розгляду заяви в наданні з емельної ділянки в користува ння підприємцю було відмовле но. Відмова в наданні земельн ої ділянки зумовила зверненн я підприємця до господарсько го суду з відповідним позово м, у задоволенні якого було ві дмовлено рішенням господарс ького суду Одеської області ( яке залишено без змін постан овою Одеського апеляційного господарського суду) у справ і № 12/33-09-760.

Таким чином, господарським и судами попередніх інстанці й встановлено, що на час зверн ення до господарського суду Одеської області із вимогами про визнання права власност і на нежитлове приміщення - кафе-бар „Арменуі” загальною площею 73,2 м2, що складається з н аступних приміщень: 1) зал, заг альною площею 44,7 м2, 2) туалет, заг альною площею 2,0 м2, 3) мийка, зага льною площею 4,1 м2, 4) склад, загал ьною площею 7,2 м2, 5) коридор, зага льною площею 1,0 м2, 6) кухня, загал ьною площею 14,2 м2, 7) літній майда нчик, загальною площею 108,9 м2, що складається із: 1) літній майд анчик - 67,4 м2, 2) вхідний майданч ик під навісом та огородженн ям - 21,5 м2, 3) майданчик для квіті в - 20,0 м2, які розташовані за ад ресою: м. Одеса, Гідропарк „Луз анівка". Підприємець ОСОБА _4 не мала дозвільних докуме нтів на будівництво кафе-бар у та документів, які свідчать про наявність права користу вання земельною ділянкою. Су ди також встановили, що зазна чені приміщення є самочинним будівництвом.

Спірні відносини, що склал ись між сторонами, регулюють ся, зокрема, Цивільним кодекс ом України. Статтею 328 Цивільн ого кодексу України унормова но, що право власності набува ється на підставах, незаборо нених законом та вважається набутим правомірно, якщо інш е прямо не випливає із закону або незаконність набуття пр ава власності не встановлена судом. Загальні засади здійс нення будівництва об' єктів нерухомості визначені у ста тті 375 Цивільного кодексу Укра їни, за приписами якої в ласник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закри ті водойми, здійснювати пере будову, а також дозволяти буд івництво на своїй ділянці ін шим особам. Власник земельно ї ділянки набуває право влас ності на зведені ним будівлі , споруди та інше нерухоме май но. Право власника на забудов у здійснюється ним за умови д одержання архітектурних, буд івельних, санітарних, еколог ічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її ціль овим призначенням. Отже, пр аво на забудову земельної ді лянки, здійснюється після ви никнення права власності чи права користування земельно ю ділянкою в порядку, перед баченому законом та отрим ання дозволу на виконання будівельних робіт відповідн о до статті 22 Закону України "П ро основи містобудуван ня".

При цьому під правом на за будову (будівництво) розуміє ться можливість користувача земельної ділянки здійснюва ти на ній будівництво у поряд ку, встановленому законом. Зг ідно з вимогами статті 29 Зако ну України „Про планування і забудову територій " здійсне ння будівельних робіт на об'є ктах містобудування без дозв олу на виконання будівельних робіт вважається самовільни м будівництвом і тягне за соб ою відповідальність згідно з законодавством. Отже, недотр имання особами, що здійснюют ь будівництво, вимог, передба че них статтею 375 Цивільного к одексу України, є підставою д ля визнання такого будівницт ва самочинним.

Як вже зазначалося, господа рськими судами попередніх су дових інстанцій встановлен о, що нежитлове приміщення - кафе-бар „Арменуі” загальною площею 73,2 м2 збудовано самочин но. Поняття самочинного буді вництва, а також правові підс тави та умови визнання права власності на самочинно збуд оване нерухоме майно визначе ні в статті 376 Цивільного коде ксу України, яка є спеціально ю в регулюванні спірних прав овідносин, оскільки унормову є відносини, що виникають у ти х випадках, коли вимоги закон у та інших правових актів при створенні нової речі - самочи нному будівництві були поруш ені. Відповідно до вказаної с татті житловий будинок, буді вля, споруда, інше нерухоме ма йно вважаються самочинним бу дівництвом, якщо вони збудов ані або будуються на земельн ій ділянці, що не була відведе на для цієї мети, або без належ ного дозволу чи належно затв ердженого проекту, або з істо тними порушеннями будівельн их норм і правил. Особа, яка зд ійснила або здійснює самочин не будівництво нерухомого ма йна, не набуває права власнос ті на нього. Отже, суть самочин ного будівництва обумовлює п резумпцію неможливості вини кнення права власності на не правомірно збудований об' є кт. Це означає, що особа, яка зд ійснила самочинне будівницт во, не набуває права власност і на нього, оскільки будівниц тво було здійснене без дотри мання передбаченого законом порядку його здійснення і не може бути законною підставо ю для виникнення права власн ості на такий об' єкт. Отже с уд може визнати за користува чем земельної ділянки право власності на нерухоме майно , яке самочинно збудоване на н ій, якщо це не порушує права ін ших осіб. Господарськими суд ами встановлено., що Одеською міською радою , як власником з емельної ділянки, на якій роз ташовано самочинно збудован е кафе "Армеурі", відмовлено по зивачеві в наданні земельної ділянки.

За таких обставин, неспромо жними є доводи скаржника, вик ладені в касаційній скарзі, о скільки вони зводяться до пе реоцінки доказів у справі. Пр авова оцінка обставин та дос товірності доказів є виключн ою прерогативою суду першої та апеляційної інстанцій. Ві дповідно до вимог статті 1117 Го сподарського процесуальног о кодексу України касаційна інстанція, виходить з обстав ин, встановлених у даній спра ві судом апеляційної інстанц ії. Згідно з приписами частин и 2 цієї норми до юрисдикції ка саційної інстанції не віднос иться повторна оцінка доказі в та встановлення обставин, в ідхилених господарським суд ом при розгляді спору. Рішенн я є законним тоді, коли суд, ви конавши всі вимоги процесуал ьного законодавства і всебіч но перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відп овідності з нормами матеріал ьного права, що підлягають за стосуванню до даних правовід носин.

Згідно з пунктом 1 статті 1119 Г осподарського процесуально го кодексу України касаційна інстанція за результатами р озгляду касаційної скарги ма є право залишити постанову с уду апеляційної інстанції бе з змін, а скаргу без задоволен ня коли визнає, що постанова п рийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуаль ного права.

З огляду на викладене, довод и касаційної скарги не спрос товують висновків викладени х в постанові Одеського апел яційного господарського суд у та не можуть бути підставою для зміни або скасування при йнятої у справі постанови, пі д час розгляду справи фактич ні її обставини були встанов лені апеляційним судом на пі дставі повного і об' єктивно го дослідження поданих доказ ів, висновки суду відповідаю ть цим обставинам і їм дана на лежна юридична оцінка з прав ильним застосуванням норм ма теріального і процесуальног о права.

Керуючись статтями 1115, 1117, пу нктом 1 частини 1 статті 1119, стат тею 11111, Господарського процес уального кодексу України, Ви щий господарський суд Україн и,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеськ ого апеляційного господарс ького суду від 30.03.10 року у спра ві № 12/2-09-40 залишити без змін, а ка саційну скаргу підприємця ОСОБА_4 - без задоволення.

Постанова набуває чиннос ті з дня її прийняття і не підл ягає перегляду у касаційному порядку.

Головуючий суддя Т .Дроботова

Судді Т.Го голь

Н.В олковицька