Постанова

від 14.07.2010 по справі 29/246пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2010 р. № 29/246пд

Вищий господарський суд Ук раїни у складі колегії судді в:

Головуючого судді: Мирошниченка С.В.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.,

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Восход»

на постанову Донецького апеляційног о господарського суду від 11.01.20 10

у справі № 29/246пд

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Восход»

до Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Уником-Буд»

про визнання договору підряду №09/07 від 02.07.2007 недійсним

в судовому засіданні вз яли участь представники:

- позивача - не з' яв ились;

- відповідача - не з' я вились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 29. 10.2009 у справі №29/246пд (судді: Джа рти В.В.,Левшина Г.В., Підченко Ю .О.), залишеним без змін пост ановою Донецького апеляці йного господарського суду ві д 11.01.2010 (судді:Стойка О.В., Дібр ова Г.І., Шевкова Т.А.) відмов лено у задоволенні позову То вариства з обмеженою відпові дальністю «Восход»(надалі - п озивач/скаржник) до Товарист ва з обмеженою відповідальні стю «Уником-Буд»(надалі - відп овідач).

Позивач, не погоджуючись із постановою апеляційного гос подарського суду, звернувся до Вищого господарського суд у України з касаційною скарг ою, в якій просить постанову с касувати. Підстави касаційно ї скарги обґрунтовуються пор ушенням судом апеляційної ін станції норм процесуального та матеріального права, а сам е, що судами не наведено обґру нтованих висновків щодо підт вердження обґрунтованості р озміру вартості адвокатськи х послуг.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодо ю для суду касаційної інстан ції переглянути в касаційном у порядку оскаржуваний судов ий акт.

Учасники судового процесу належним чином повідомлялис я про час та місце розгляду да ної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в г осподарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75, проте стор они не скористались своїм пр авом бути присутніми у судов ому засіданні.

Оскільки ухвалою Вищого го сподарського суду України ві д 16.06.2010 явка учасників судового процесу обов' язковою не ви знавалася, додаткові докумен ти від них не витребовувалис ь, з врахуванням особливосте й розгляду скарги судом каса ційної інстанції, передбачен их ст. 1117 ГПК України, колегія с уддів вважає, що неявка предс тавників сторін не перешкодж ає розгляду справи за наявни ми матеріалами відповідно до ст.ст. 75, 1115 ГПК України та не є пі дставою для відкладення розг ляду справи.

Колегія суддів, приймаюч и до уваги межі перегляду спр ави в касаційній інстанції, п роаналізувавши на підставі ф актичних обставин справи зас тосування норм матеріальног о та процесуального права пр и прийнятті оскаржуваного су дового акту, вважає, що касаці йна скарга не підлягає задов оленню, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог статт і 1117 Господарського процесуал ьного кодексу України перегл ядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна ін станція на підставі встановл ених фактичних обставин спра ви перевіряє застосування су дом першої чи апеляційної ін станції норм матеріального і процесуального права.

Предметом даного позову з у рахуванням заяви про уточнен ня позовних вимог від 04.02.2009 є ви моги позивача про визнання д оговору підряду № 09/07 від 02.07.2007 недійсним у зв' язку з укла денням його з порушенням обо в' язкових істотних умов, а т акож тому, що директор відпов ідача ОСОБА_1 не мав необх ідний обсяг повноважень для підписання договору, ціна за яким (можливо) перевищує розм ір статутного капіталу, тому як під час укладання спірног о договору відповідачем не б уло надано копії статутних д окументів.

Суди попередніх інстанцій , відмовляючи у позові, виходи ли із того, що позивачем не нав едено жодних правових підста в щодо невідповідності уклад еного договору підряду вимог ам чинного законодавства, що мало б наслідком його недійс ність, так само як і не предста влено доказів в обґрунтуванн я позовних вимог; пунктом 9.9 ст атуту відповідача визначені повноваження директора, зок рема, укладати будь-які догов ори (угоди), зовнішньоекономі чні контракти, здійснювати і нші правочини, на будь-яку сум у у національній та іноземни х валютах; директором може бу ти як сучасник товариства, та к і особа, яка не є учасником т овариства (п. 9.5 статуту); ОСОБ А_1 є одним із засновників ТО В «Уником-Буд»та на момент пі дписання спірного договору б ув призначений директором то вариства, що підтверджується матеріалами справи та не спр остовується сторонами. Крім того, керуючись положеннями ч. 4 статті 179, статті 180, ч. 2 статті 317 ГК України, статтями 638, 837-864 ЦК У країни та виходячи із змісту та умов укладеного договору підряду, суди дійшли висновк у, що сторони досягли згоди по всіх істотних умовах, які від повідно до діючого законодав ства України повинні бути за значені для визнання договор у підряду укладеним, зокрема у договорі наявні ціна, перел ік робіт, порядок їх прийнятт я та строки виконання.

Крім того, під час розгляду даної справи судом першої ін станції відповідач подав суд у клопотання, яким просив пок ласти на позивача витрати на оплату адвокатських послуг у розмірі 2400,00 грн., а відповідно до клопотання від 25.02.2009 відпові дач просив стягнути з позива ча витрати на оплату адвокат ських послуг в розмірі 5400,00 грн ., у зв' язку із додатковою опл атою гонорару.

Стягуючи з позивача на кори сть відповідача 2000,00 грн. за пос луги адвоката, суд першої інс танції дійшов висновку, з яки м погодився суд апеляційної інстанції, що наявні у справі документи підтверджують фак т надання відповідних послуг адвокатом та вартість цих по слуг, однак, беручи од уваги ча с на підготовку матеріалів д о судового слухання, участь у судових засіданнях, невисок у складність юридичної квалі фікації правовідносин у спра ві, суд зважив на те, що витрат и по оплаті послуг адвоката є явно завищеними, а тому є розу мним обмежити розмір судових витрат по оплаті послуг адво ката сумою в розмірі 2000,00 грн.

Вищий господарський суд Ук раїни не вбачає підстав для с касування прийнятих у даній справі судових рішень, з огля ду на таке.

Судами попередніх інстанц ій встановлено, що між позива чем та відповідачем був укла дений договір підряду № 09/07 від 02.07.2007, відповідно до якого відп овідач зобов' язувався по за вданню позивача виконати заг альнобудівельні опоряджува льні роботи в адміністративн ому будинку ТМ «Обжора», що ро зташований по вул. Пр. Богосло вських в Ленінському районі м. Донецька, а позивач зобов' язується надати відповідачу будівельну площадку, переда ти в повному обсязі документ ацію, необхідну для виконанн я робіт, прийняти остаточні р оботи та оплатити їх.

Суди також встановили, що ос порюваний договір за своїм з містом та правовою природою є договором підряду, який під падає під правове регулюванн я норм статей 837-864 ЦК України, як ими передбачено, що за догово ром підряду одна сторона (під рядник) зобов' язується на с вій ризик виконати певну роб оту за завданням другої стор они (замовника), а замовник зоб ов' язується прийняти та опл атити виконану роботу.

Відповідно до ст. 215 ЦК Україн и підставою недійсності прав очину є недодержання в момен т вчинення правочину стороно ю (сторонами) вимог, які встано влені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Частиною 2 ст. 203 ЦК України пе редбачено, що особа, яка вчиня є правочин, повинна мати необ хідний обсяг цивільної дієзд атності.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває циві льних прав та обов'язків і зді йснює їх через свої органи, як і діють відповідно до устано вчих документів та закону. Ор ган або особа, яка відповідно до установчих документів юр идичної особи чи закону вист упає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумн о та не перевищувати своїх по вноважень.

На підставі ч. 3 ст. 92 ЦК Украї ни у відносинах із третіми ос обами обмеження повноважень щодо представництва юридичн ої особи не має юридичної сил и, крім випадків, коли юридичн а особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинам и не могла не знати про такі об меження. Це положення є гаран тією стабільності майнового обороту і є також загальнопр ийнятим стандартом у світові й практиці, зокрема, відповід но до Першої директиви Ради Є вропейських Співтовариств в ід 9 березня 1968 р. (68/151/ЄЕС) /.

Приписи ст. 59 Закону Україн и "Про господарські товарист ва", яка визначає обсяг компет енції загальних зборів учасн иків товариств з обмеженою в ідповідальністю, не містять будь-яких обмежень в частині здійснення директором дій п о веденню господарської діял ьності товариством, в тому чи слі, й щодо укладання господа рських договорів.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 62 Зако ну України "Про господарські товариства" дирекція (директ ор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним За коном та установчими докумен тами. Генеральний директор м ає право без довіреності вик онувати дії від імені товари ства. Інші члени дирекції так ож можуть бути наділені цим п равом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦК України ци вільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного закон одавства.

При здійсненні своїх прав о соба зобов'язана утримуватис я від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шко ди довкіллю або культурній с падщині (ч. 2 вказаної норми).

Як встановлено судами та пі дтверджується матеріалами с прави, директором товариства згідно з пунктом 9.5 статуту мо же бути як учасник товариств а, так і особа, яка не є учасник ом товариства, а відповідно д о пункту 9.9 статуту до повнова жень директора товариства на лежить, зокрема, укладання бу дь-яких договорів (угод), зовні шньоекономічних контрактів , здійснення інших правочині в, на будь-яку суму у національ ній та іноземних валютах. Отж е, статутом відповідача визн ачений обсяг повноважень виконавчого органу відповід ача - директора товариства, серед яких відсутні обмеженн я його повноважень на вчинен ня від імені товариства дій, в тому числі, й на укладення дог оворів. ОСОБА_1 є одним із засновників ТОВ «Уником-Б уд»та на момент підписання с пірного договору був признач ений директором товариства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди обох інстанці й правомірно дійшли висновку про відсутність підстав для ствердження, що у директора Т ОВ «Уником-Буд»не було необх ідного обсягу повноважень дл я підписання спірного догово ру, ціна за яким (можливо) пере вищує розмір статутного капі талу.

Крім того, колегія суддів по годжується і з висновком суд ів про те, що позивачем не наве дено суду жодних правових пі дстав щодо невідповідності у кладеного договору підряду в имогам чинного законодавств а, що мало б наслідком його нед ійсність, оскільки сторони д осягли згоди по всіх істотни х умовах, які відповідно до чи нного законодавства повинн і бути зазначені для визнанн я договору підряду укладеним , з огляду на таке.

Відповідно до статті 638 ЦК Ук раїни та статті 180 ГК України я кщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотни х умов договору, договір є укл аденим. Істотними є умови, виз нані такими за законом чи нео бхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однією із сторін, по винна бути досягнена згода.

За приписами частини 1 статт і 323 ГК України договори підря ду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються та виконуються на загальних умо вах укладення та виконання д оговорів підряду в капітальн ому будівництві, затверджени х постановою Кабінету Мініст рів України від 01.08.2005 № 668 із змін ами.

Згідно з частиною 4 статті 179 ГК України сторони договору підряду мають право за взаєм ною згодою та виходячи з конк ретних умов, змінювати окрем і умови, передбачені примірн им договором, або доповнюват и його зміст.

Примірний договір підряду , зазначений у постанові Кабі нету Міністрів України від 01.0 8.2005 № 668 «Про затвердження загал ьних умов укладення та викон ання договорів підряду в кап італьному будівництві», заст осовується замовниками та пі дрядниками у будівництві, як рекомендації під час склада ння ними договору підряду на виконання робіт із будівниц тва об' єктів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судам и, спірний договір підряду не є договором підряду на капіт альне будівництво.

Частиною 2 статті 317 ГК Україн и встановлено, що загальні ви моги договору підряду визнач аються Цивільним кодексом Ук раїни.

Положення Цивільного коде ксу України не містять вимог про необхідність зазначення сторонами у договорі підряд у умов щодо прав та обов' язк ів сторін, порядку забезпече ння виконання зобов' язань з а договором підряду та умов с трахування ризиків випадков ого знищення або пошкодження об' єкта будівництва.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивіль ного кодексу України підстав ою недійсності правочину є н едодержання в момент його вч инення стороною (сторонами) в имог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 с т.203 цього Кодексу.

Відтак, вирішуючи спір про в изнання правочину недійсним , господарському суду належи ть встановити наявність саме тих обставин, з якими закон по в'язує недійсність правочині в, зокрема: відповідність з місту правочину вимогам Циві льного кодексу України, інши м актам цивільного законодав ства, а також моральним засад ам суспільства; правоздат ність сторін правочину; своб оду волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочи ну на реальне настання право вих наслідків, що обумовлені ним.

З матеріалів справи не вбач ається, а суди не встановили н аявність протиріч умов спірн ого договору актам цивільног о законодавства, а також мора льним засадам суспільства, п еревищення особою, що вчиняє правочин, обсягу цивільної д ієздатності, не направлення правочину на реальне настанн я правових наслідків, а отже н аявність підстав для визнанн я спірного договору підряду недійсним.

Приписами ст. 33 Господарс ького процесуального кодекс у України передбачено, що кожна сторона повинна довест и ті обставини, на які вона пос илається як на підставу свої х вимог та заперечень. Це стос ується, в першу чергу, позивач а, який повинен довести факти та обставини, на підставі яки х він будує свої позовні вимо ги. Натомість позивачем не бу ло надано суду документальни х доказів, які б свідчили про н аявність підстав для визнанн я спірного договору підряду недійсним.

Що стосується доводів каса ційної скарги, які є аналогіч ними доводам, викладеним в ап еляційній скарзі і зводяться виключно до того, що скаржник не погоджуючись з рішенням с уду в частині стягнення з ньо го 2000,00 грн. за послуги адвоката , стверджує, що суди не навели обґрунтованих висновків щод о підтвердження обґрунтуван ня розміру вартості адвокатс ьких послуг, то вони є не обґру нтованими, а тому не заслугов ують на увагу з огляду на наст упне.

Як у рішенні суду першої інс танції, так і у постанові апел яційного господарського суд у наводиться детальний аналі з документів, наданих відпов ідачем на підтвердження його витрат по оплаті послуг адво ката, а саме: договору № 1008-хоз-08 про надання адвокатських пос луг від 17.11.2008, додаткової угоди № 1 від 04.02.2009 до зазначеного дого вору, квитанцій від 17.11.2008 та від 04.02.2009, відповідно до яких адвок ату перераховано суму у розм ірі 5400,00 грн. Проаналізовано но рми господарського процесуа льного кодексу, які визначаю ть порядок та підстави стягн ення судових витрат із сторі н, та наведено висновки, відпо відно до яких з позивача стяг нуто судові витрати відповід ача за надані адвокатом посл уги.

При цьому колегія суддів по годжується з висновками суду апеляційної інстанції, який в повній мірі перевірив дово ди скаржника щодо стягнення судом першої інстанції з поз ивача судових витрат відпові дача по оплаті послуг адвока та та правомірно встановив о бґрунтованість стягнення їх частково у розмірі 2000,00 грн.

За таких обставин, колегія с уддів Вищого господарського суду України вважає, що під ча с розгляду справи господарс ькими судами фактичні обста вини справи встановлено на о снові повного і об'єктивного дослідження поданих доказів , висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана пр авильна юридична оцінка з пр авильним застосуванням нор м матеріального і процесуал ьного права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, ст.ст. 125, 129 Конст итуції України, Рішенням Кон ституційного Суду України ві д 11.03.2010 № 8-рп/2010, Вищий господарськ ий суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відп овідальністю "Восход" залиши ти без задоволення.

Постанову донецького апел яційного господарського суд у від 11.01.2010 у справі № 29/246пд залиш ити без змін.

Постанова набирає законн ої сили з дня її прийняття, кас аційному оскарженню не підля гає.

Головуючий суддя С.В. Мир ошниченко

Судді: Т.Л. Барицька

Н.М. Губен ко