Рішення

від 24.11.2011 по справі 29/246пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/246пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.11.11 р.                                                                                 Справа № 29/246пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Р-Траффік”, м.Донецьк

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Рутекс”, м.Донецьк

про: визнання договору купівлі-продажу №1 від 20 вересня 2011 року недійсним.

та за зустрічною позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Рутекс”, м.Донецьк

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Р-Траффік”, м.Донецьк

про: визнання права власності на будівлю головного корпусу цеху ТИВ-2 загальною площею 18 000,00 кв.м.; будівлю ремонтно-механічної майстерні загальною площею 260,3 кв.м.;

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засідання оголошувалась перерва з 15.11.2011р. по 17.11.2011р.

СУТЬ СПРАВИ:

         Товариство з обмеженою відповідальністю „Р-Траффік”, м.Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Рутекс”, м.Донецьк (далі – Відповідач) про визнання договору купівлі-продажу №1 від 20 вересня 2011 року недійсним.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на невідповідність спірного договору купівлі-продажу №1 від 20 вересня 2011 року положенням законодавства, у зв'язку з відсутністю у Відповідача права власності на предмет цього договору.

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору купівлі-продажу №1 від 20.09.2011р., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Р-Траффік”.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України, ст.ст. 651-653. 655-658 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 21, 22, 28, 54, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

14.11.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Рутекс”, м.Донецьк (далі – Позивач за зустрічним позовом) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Р-Траффік”, м.Донецьк (далі – Відповідач за зустрічним позовом) про визнання права власності на будівлю головного корпусу цеху ТИВ-2 загальною площею 18 000,00 кв.м.; будівлю ремонтно-механічної майстерні загальною площею 260,3 кв.м.;

В обґрунтування зустрічних позовних вимог Позивач (за зустрічним позовом) посилається на  виникнення у нього права власності на нерухоме майно, внаслідок укладання договору купівлі-продажу №5/570.

На  підтвердження вказаних обставин Позивач (за зустрічним позовом) надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору купівлі-продажу №5/570 від 12.09.2011р., акту приймання-передачі від 13.09.2011р., угоди №1/09-2011 від 13.09.2011р., витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, платіжного доручення, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Рутекс”.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 319, 328, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 21, 22, 60, 83  Господарського процесуального кодексу України.

14.11.2011р. Позивачем (за первісним позовом) надано відзив на зустрічну позовну заяву №2 від 11.11.2011р. зазначає, що ТОВ „ВФК „Рутекс” має достатньо документів в підтвердження свого права власності на майно, яке є об'єктом купівлі-продажу за договором №1 від 20.09.2011 року. Приймаючи до уваги та керуючись ст.ст. 1, 21, 22, 28, 54 Господарського процесуального кодексу України, вважає зустрічний позов повністю обґрунтованим та не заперечує проти задоволення його по суті.

14.11.2011р. Відповідачем (за первісним позовом) надано відзив на первісну позовну заяву, у якому проти позову заперечує з наступних підстав: Позивач (за первісним позовом) не виконав своїх обов'язків за договором купівлі-продажу та не надав відповідних доказів зі сплати вартості майна у термін та обсяги, визначені договором, а саме: протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання та скріплення печатками сторін даного Договору у розмірі 172 080 (сто сімдесят дві тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.; передання майна Покупцю за спірним договором також не відбувалося, а повинно було мати місце впродовж 5 (п'яти) календарних днів після належного виконання Покупцем обов'язків зі сплати вартості майна у відповідності до умов даного Договору; при укладанні спірного договору купівлі-продажу Позивач (за первісним позовом) ознайомився зі всіма правовстановлюючими документами на майно, що не мав придбати, та й нього не було зауважень стосовно змісту цих документів, тому договір купівлі-продажу був укладений сторонами. Відтак, ТОВ „Р-Траффік” не виконало суттєвих умов договору купівлі-продажу №1 від 20.09.2011 року, а тому не отримало право власності на майно за вчиненим правочином.

Представник Позивача (за первісним позовом)  у судове засідання 24.11.2011р. з'явився, підтримав позовні вимоги за первісним позовом, проти задоволення зустрічного позову не заперечив.

Представник Відповідача у судове засідання 24.11.2011р. з'явився, заперечив проти задоволення позовних вимог за первісним позовом, підтримав зустрічний позов.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази,  суд

ВСТАНОВИВ:

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 12.09.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробнича – фінансова компанія „Рутекс” (Покупець) та Приватним акціонерним товариством „Ізосев” (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу №5/570.

За умовами зазначеного договору, Продавцем було передано у  власність Покупця  будівлі, які знаходяться в незадовільному стані – часткове руйнування стін, віконні блоки та дерев'яні полотна демонтовані, силові кабеля, електрична проводка, розподільчі коробки, пускову та контрольно-вимірювальне устаткування,  а також насосне та силове устаткування відсутнє, будівлі не підлягають подальшому використанню, надалі – Об'єкт (будівлі головного корпусу ТИВ-2 та ремонтно-механічної майстерні.

Відповідно до ч.1 ст.334 Цивільного кодексу України право  власності  у  набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно акту приймання-передачі від 13.09.2011р. Приватне акціонерне товариство „Ізосев” передало Товариству з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Рутекс” (Покупець) наступне майно: будівлі головного корпусу ТИВ-2 та ремонтно-механічної майстерні знаходяться в  незадовільному стані – часткове руйнування стін, віконні блоки та дерев'яні полотна демонтовані, силові кабеля, електрична проводка, розподільчі коробки, пускове та контрольно вимірювальне  устаткування, а також насосне та силове устаткування відсутнє  (в результаті розкрадання); в незадовільному стані, поросли деревами і чагарником, з/б олицювання частково відсутнє.

Як вбачається з платіжного доручення №1127 від 12.09.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Рутекс” сплатило Приватному акціонерному товариству  „Ізосев” вартість за майно у розмірі 165 000,00грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлений договором купівлі-продажу момент переходу права власності до Покупця, враховуючи проведення оплати за майно та підписання акту приймання-передачі, суд дійшов висновку, що Відповідач набув право власності на нерухоме майно: корпусу цеху ТИВ-2 загальною площею 18 000,00 кв.м.; будівлю ремонтно-механічної майстерні загальною площею 260,3 кв.м.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Тобто, у відповідності до ст.328 Цивільного кодексу України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлено судом.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

За змістом ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи вимоги про визнання права власності на спірне майно Відповідач посилається на фактичне невизнання його прав Позивачем.

Зокрема, Позивач у позовній заяві стверджує про відсутність у Відповідача права власності на спірне майно.

За таких обставин, виходячи з того, що зустрічний позов про визнання права власності повністю доведений Відповідачем, обґрунтований законодавством та фактичними матеріалами справи, враховуючи, що право власності Відповідача фактично не визнається Позивачем, вимоги про визнання права власності на будівлю головного корпусу цеху ТИВ-2 загальною площею 18 000,00 кв.м.; будівлю ремонтно-механічної майстерні загальною площею 260,3 кв.м. підлягають задоволенню.

Згідно із ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України.

За приписом ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Виходячи зі змісту позовної заяви, за твердженням Позивача, договір від 01.01.2008р. оренди майна, розташованого за адресою: Донецька область, м.Макіївка, вул.Моськовська, буд.1а, не відповідає вимогам закону.

Як встановлено судом, в обгрунтування факту невідповідності спірного договору купівлі-продажу №1 від 20.09.2011р. вимогам закону Позивач посилається на відсутність у Відповідача права власності на майно, яке є предметом цього договору.

Зокрема, як вказує Позивач, у відповідності з вимогами ст.761 Цивільного кодексу України право передання майна у найом має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Проте, згідно з висновками суду, викладеними вище, Відповідач є власником спірного нерухомого майна.

Одночасно, інших доказів невідповідності спірного договору купівлі-продажу №1 від 20.09.2011р. вимогам закону Позивачем всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу №1 від 20.09.2011р. недоведені фактичними обставинами справи, первісний позов підлягає залишенню без задоволення.

Виходячи з того, що з боку відповідача за зустрічним позовом не було припущено будь-яких неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі, згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача. Проте Позивачем (за зустрічною позовною заявою) невірно було сплачено судовий збір. Правові засади справлення судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та поверненням судового збору встановлено Законом України „Про судовий збір”, який набрав законної сили з 01.11.2011р., немайновий спір повинен бути оплачений у розмірі 2% від вартості майна. За таких обставин судовий збір у розмірі 1 888,50грн. підлягає стягненню з Позивача (за зустрічним позовом)  у доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову  Товариства з обмеженою відповідальністю „Р-Траффік”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Рутекс”, м.Донецьк про визнання договір купівлі-продажу №1 від 20 вересня 2011 року недійсним відмовити.

2. Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Рутекс”, м.Донецьк  до Товариства з обмеженою відповідальністю „Р-Траффік”, м.Донецьк про визнання права власності на будівлю головного корпусу цеху ТИВ-2 загальною площею 18 000,00 кв.м.; будівлю ремонтно-механічної майстерні загальною площею 260,3 кв.м. задовольнити.

3. Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Рутекс” на будівлю головного корпусу цеху ТИВ-2 загальною площею 18 000,00 кв.м.; будівлю ремонтно-механічної майстерні загальною площею 260,3 кв.м.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-фінансова компанія „Рутекс” (83053, м.Донецьк, вул.Краснооктябрська, 111, ЄДПОУ 30694366, р/р 26004198008661 у  ДОФ ПАТ „УСБ”, м.Донецьк, МФО 33401) в доход Державного бюджету України  судовий збір у розмірі 1 888,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 24.11.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя                                                               Риженко Т.М.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

Повний текст рішення складено та підписано 29.11.11р.