Рішення

від 04.10.2022 по справі 522/8937/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/8937/20

Провадження №2-др/522/89/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Донцова Д.Ю.

за участі секретаря судового засідання - Смоковій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Камертон» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18.08.2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Камертон» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Камертон» (код ЄДРПОУ - 25154613) судовий збір у сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривень 00 копійок.

15.09.2022 року до суду звернувся представник позивача - адвокат Джаноян Ліана Араївна із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Камертон» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 000 гривень та витрати на отримання експертного висновку Консорціума «Український центр підтримки номерів і адрес» у розмірі 3 000 гривень. В обґрунтуванні зазначає, що витрати пов`язані з наданням професійної правової допомоги позивачу підтверджуються: Детальним описом робіт (виконання послуг), Договором про надання правничої допомоги №13/03/20 від 13.03.2020 року (далі-Договір), Додатковою угодою №1 до Договору, Актом наданих послуг №1 до Договору №13/03/20 до Додаткової угоди №1 до Договору, копією квитанції щодо підтвердження оплати позивачем послуг адвоката, вказані були докази долучені до позовної заяви. На підтвердження понесених судових витрат на експертний висновок Консорціума «Український центр підтримки номерів і адрес» у розмірі 3 000 гривень до матеріалів справи було долучено: копію рахунку на оплату №1-1673 від 08.05.2020 року та платіжного доручення №352 від 20.05.2020 року.

04.10.2022 року ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення, де заперечує щодо стягнення з нього витрат на професійну правову допомогу та витрат на отримання експертного висновку. В обґрунтуванні зазначає, що договір про надання правничої допомоги №13/03/20 від 13.03.2020 року діяв до 13.07.2020 року, матеріали справи не містять інших документів на підтвердження існування договірних відносин між ТОВ «Камертон» та адвокатом Джаноян Л.А. після припинення дії вказаного договору. Умови Договору викладено таким чином, що адвокат наділений повноваженнями діяти в інтересах ТОВ «Камертон» лише в межах судових справ, провадженнях №420/26/20 та №420/1055/20, а також перелічених в Договорі відкритих та майбутніх кримінальних провадженнях, умови Договору не містять положень, згідно яким адвокат міг би представляти інтереси ТОВ «Камертон» в судах, надавати послуги по інших судових справах, крім тих що перелічені в Договорі. Експертний висновок, виданий Консорціумом «Український центр підтримки номерів і адрес», не являється висновком експерта в розумінні ст. 102 ЦПК України, тому витрати на його складення не відноситься до витрат, передбачених ч. 3 ст. 133 ЦПК України. Просив суд розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

В судове засідання учасники не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, причин не явки не повідомили.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18.08.2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Камертон» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Камертон» (код ЄДРПОУ - 25154613) судовий збір у сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривень 00 копійок.

Судом було вирішено питання лише щодо судового збору.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст.137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У своїх рішеннях у справах «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року, «Гімадуліна та інші проти України» від 10 грудня 2009 року, «Двойних проти України» від 12 жовтня 2006 року, «Меріт проти України» від 30 березня 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року ЄСПЛ указував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №379/1418/18 вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Отже, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

До позовної заяви в обґрунтуванні заявленого розміру стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень, які зазначені в детальному описі робіт, були долучені докази:

1. Договір про надання правничої допомоги №13/03/20 від 13.03.2020 року (далі-Договір);

2. Додаткова угода №1/1 від 13.03.2020 року до Договору;

3. Додаткова угода №1 від 05.05.2020 року до Договору;

3. Акт №1 наданих послуг до Додаткової угоди №1 до Договору, який складено 26.05.2020 року.

4.Платіжне доручення №353 від 26.05.2020 року на суму 10 000 гривень.

Дослідивши вказані докази, суд вбачає наступне.

Як вбачається з п.1 Договору №13/03/20 про надання правової допомоги від 13.03.2020 року, укладеного між адвокатом Джаноян Ліаною Анаївною та ТОВ «Камертон», адвокат бере зобов`язання надавати клієнту правничу допомогу по захист прав та по представництву інтересів клієнта в місцевих загальних судах, місцевих адміністративних судах, Апеляційному суді Одеської області, судах всіх областей на території України, Одеському апеляційному адміністративному суді, Верховному суді, а також в органах Національної поліції та її структурних підрозділах у судових процесах в провадженнях №420/26/20 та №420/1055/20 та у відкритих та майбутніх кримінальних провадженнях, які перечисленні в договорі.

Суд вважає, що умови Договору викладено таким чином, що адвокат наділений повноваженнями діяти в інтересах ТОВ «Камертон» лише в межах судових справ №420/26/20 та №420/1055/20, а також перелічених в Договорі відкритих та майбутніх кримінальних провадженнях.

Тобто, дія договору про надання правової допомоги в даному випадку обмежується конкретними визначеними в самому договорі судовими справами. Матеріали справи не містять інших доказів на підтвердження існування договірних відносин між ТОВ «Камертон» та адвокатом Джаноян Л.А. Суд критично оцінює Договір про надання правової допомоги від 13.03.2020 року, а тому не вважає його, разом із Додатковою угодою №1 та Додатковою угодою №1/1 та Актом №1 належними доказами.

В свою чергу, свої повноваження при розгляді даної справи адвокат Джаноян Л.А. здійснювала на підставі ордеру серії ОД №544664 від 06.04.2020 року, наявного у матеріалах справи (а.с.93, т.1), який надано суду разом із позовною заявою. В подальшому адвокатом Джаноян Л.А. суду було надано ордер серії ОД №544680 від 08.09.2020 року (а.с. 195, т.1).

Ордер, який видано відповідно до ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 64 ЦПК України). Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером ЦПК України не вимагає.

Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 р. у справі № 182/9172/18.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши Акт наданих послуг №1 від 26.05.2020 року до Додаткової угоди №1/1 Договору про надання правової допомоги, неможливо встановити, в межах якої судової справи надані послуги правничої допомоги та чи є вони судовими витратами відповідача, пов`язаними із розглядом справи №522/8937/20.

З платіжного доручення №353 від 26.05.2020 року на суму 10 000 гривень також неможливо встановити в межах якої судової справи була здійснена оплата за послуги правничої допомоги.

У зв`язку з вищевказаним, дослідивши матеріали справи, у зв`язку з відсутністю належних та достатніх доказів в обґрунтуванні понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що підстави для задоволенні вимоги заявника про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень відсутні.

Щодо вимог про стягнення витрат на пов`язаних із залученням експерта та проведення експертизи.

В матеріалах справи наявний Експертний висновок за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет, виконаний ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 22.05.2020 рок, який було поданий до суду разом із позовною заявою.

Заявник просить суд стягнути із відповідача витрати на отримання експертного висновку у розмірі 3 000 гривень.

На підтвердження понесених судових витрат до матеріалів справи було долучено: копію рахунку на оплату №1-1673 від 08.05.2020 року та платіжного доручення №352 від 20.05.2020 року (а.с. 233 - 234, т.1).

Склад та розмір судових витрат, зокрема, пов`язаних із проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до ч.ч. 6-8 ст.139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, тощо.

Відповідно до ч.3 ст.102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Частина 6 ст. 139 ЦПК України встановлює, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Учасниками справи у справах позовного провадження є сторони, треті особи (ч.1 ст.42 ЦПК України). Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч.1 ст.48 ЦПК України).

Таким чином ЦПК України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

Оскільки в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою ТОВ «Камертон» до звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат на підготовку експертного висновку.

Здійснення учасником справи замовлення експертного дослідження в поза процесуальному порядку обмежує право іншої особи приймати участь у процесі проведення експертизи, зокрема подавати заяву про відвід експерта.

Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.106 ЦПК України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

В свою чергу, експертний висновок Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» не містить в собі відомостей про те, що висновок підготовлено для подання до суду та щодо обізнаності експерта про кримінальну відповідальність.

Таким чином, суд вважає, що заявником не було доведено того, що витрати на проведення експертного дослідження були необхідними (неминучими), а тому відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрат пов`язаних із залученням експерта та проведення експертизи у розмірі 3 000 гривень.

Умовами відшкодування судових витрат є дотримання законодавчих формальностей, надання всіх підтверджуючих документів та дотримання співмірності витрат обставинам справи.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з огляду на загальні принципи справедливості та верховенства права, суд вважає, що заява ТОВ «Камертон» про стягнення з ОСОБА_1 витрат пов`язаних із розглядом справи у загальному розмірі 13 000 гривень не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 3, 13, 43, 49, 76-81, 89, 133, 137, 141, ч.1 ст. 223, 229, 241, 246, ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 270, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Камертон» про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10 000 гривень та витрат на отримання експертного висновку Консорціума «Український центр підтримки номерів і адрес» у розмірі 3000 гривень - відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 04.10.2022 року.

Суддя Д.Ю. Донцов