Постанова

від 18.01.2023 по справі 522/8937/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3777/23

Справа № 522/8937/20

Головуючий у першій інстанції Донцов Д. Ю.

Доповідач Пузанова Л. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Пузанової Л.В.,

суддів: Кутурланової О.В.,

Чорної Т.Г.,

секретар Зєйналова А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 18 серпня 2022 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Камертон» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації,

встановив:

В червні 2020 року, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22.06.2020 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Камертон звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 9год 37 хвилин в соціальній мережі Facebook, на своїй особистій сторінці Oleg Nykolyn, відповідач опублікував інформацію наступного змісту: 22/04/2022, пока всем сказали сидеть дома, через полгода после принятия к рассмотрению кассационной жалобы ГАСИ Украины, Верховный Суд вынес решение. http://revestr.court.gov.ua/Review/88868247. Решение не в пользу ГАСИ. Комментировать не хочу. Скажу одно, теперь уже мы посудимся с ООО «Камертон», который с помощью судов обязал ГАСИ выдать незаконное разрешение на строительство в Одессе на Гагаринском плато 5. И процесс будет не формальный, а конкретно по сути. No pasaran! #unitytowers #камертон #мегалайн.»

Посилаючись на те, що опублікована та розповсюджена до інших груп у соціальній мережі Facebook, інформація в частині «ООО «Камертон», который с помощью судов обязал ГАСИ выдать незаконное разрешение на строительство в Одессе на Гагаринском плато 5», є недостовірною та такою, що порушує право на недоторканість ділової репутації товариства, формує у споживачів негативну оцінку про його господарську діяльність, не відповідає дійсності та підлягає спростуванню, позивач просив суд визнати наведену вище інформацію недостовірною та такою, що порушує право ТОВ Камертон на недоторканність ділової репутації; зобов`язати ОСОБА_1 опублікувати спростування недостовірної інформації на своїй особистій сторінці у соціальній мережі Facebook -Oleg Nykolyn та у наступних групах соціальної мережі Facebook: Рада адвокатів України, Позиції Вищих судів України, Секта з вивчення КАСУ, Містобудування, будівництво, землевпорядкування, Стоп корупції Україна, Містобудування в Україні, Аркадия, ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом опублікування резолютивної частини судового рішення у даній справі не пізніше 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 18 серпня 2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Камертон» до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації задоволено.

Інформацію «ООО «Камертон», который с помощью судов обязал ГАСИ выдать незаконное разрешение на строительство в Одессе на Гагаринском плато 5», що опублікована 24.04.2020 року о 09 год. 37 хв. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на особистій сторінці « ОСОБА_2 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 у соціальній мережі Facebook, визнано недостовірною та такою, що порушує право Товариства з обмеженою відповідальністю «Камертон» на недоторканість ділової репутації.

Зобов`язано ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) опублікувати спростування недостовірної інформації на особистій сторінці у соціальній мережі Facebook «Oleg Nykolyn» (https://www.facebook.eom/oleg.nvkolvn.7) та у наступних групах соціальної мережі Facebook: «Рада адвокатів України», «Позиції Вищих судів України», «Секта з вивчення КАСУ», «Містобудування, будівництво, землевпорядкування», «Стоп корупції України», «Містобудування в Україні», «Аркадия, Гагаринское плато - Остановим беспредел!!!» шляхом опублікування резолютивної частини судового рішення у даній справі не пізніше 10 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Суд стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 4204грн.

04 жовтня 2022 року Приморський районний суд м.Одеси ухвалив у справі додаткове рішення, яким відмовив ТОВ Камертон у задоволенні заяви про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10 000грн та витрат на отримання експертного висновку Консорціуму Український центр підтримки номерів і адрес у розмірі 3 000грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції від 18.08.2022 року скасувати та направити справу для розгляду до Стрийського міськрайонного суду Львівської області за встановленою підсудністю або ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні пред`явлених до нього позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги мотивовано тим, що висновки суду не відповідають встановленим обставинам, які мають значення для справи, та є хибними щодо того, що поширена ним інформація, яка є предметом спору, містить фактичні дані, а не є його оціночними судженнями. Вважає, що позивачем не доведено та не підтверджено доказами, як факт недостовірності викладеної ним інформації, так і те, що ця інформація завдає товариству шкоди, адже вимоги про її відшкодування ним не заявлено.

Крім того, скаржник вказує на те, що оскаржуване рішення прийнято судом з порушенням встановленого частиною першою статті 27 ЦПК України правила територіальної юрисдикції (підсудності), оскільки станом на дату пред`явлення позову до суду, вирішення судом питання про відкриття провадження у справі та до теперішнього часу його (як відповідача) зареєстрованим місцем проживання є: АДРЕСА_1 , про що суду було відомо.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Камертон викладені в ній доводи не визнало, рішення суду першої інстанції просить залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд зробив висновок про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач поширив про позивача відомості, які не відповідають дійсності, викладені неправдиво, мають виражений негативний характер та принижують ділову репутацію останнього, тобто порушують немайнові права останнього, тому підлягають визнанню такими, що не відповідають дійсності та мають бути спростованими у обраний позивачем спосіб.

В процесі розгляду справи суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_5 о 09 год. 37 хв. в соціальній мережі Facebook на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 було розміщено інформацію наступного змісту: «22/04/2020, пока всем сказали сидеть дома, через полгода после принятия к рассмотрению кассационной жалобы ГАСИ Украины, Верховный Суд вынес решение. hap://revestr.coui4,aov,ua/Review/88868247. Решение не в пользу ГАСИ. Комментировать не хочу. Скажу одно, теперь уже мы посудимся с ООО «Камертон», который с помощью судов обязал ГАСИ выдать незаконное разрешение на строительство в Одессе на Гагаринском плато 5. И процесс будет не формальный, а конкретно по сути. No pasaran! #unitytowers #камертон #мегалайн.»

Позивач вважає, що опублікована інформація в частині «ООО «Камертон», который с помощью судов обязал ГАСИ выдать незаконное разрешение на строительство в Одессе на Гагаринском плато 5» є недостовірною та такою, що порушує право на недоторканість ділової репутації TOB «Камертон», не відповідає дійсності та підлягає спростуванню.

Підставою для задоволення позовних вимог позивач зазначив, що поширена відповідачем інформація є недостовірною, за своєю суттю має негативний характер, що принижує честь та ділову репутацію.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано експертний висновок Дочірнього підприємства "Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів та адресів" за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет (а. с. 42-46), копію рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/1607/19 від 31.05.2019 року (а. с.57-63), копію постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/1607/19 від 28.08.2019 року (а. с.64-73).

Факт поширення зазначеної інформації відповідач визнав, однак вважає, що інформація, яку позивач вважає недостовірною, є його (відповідача) оціночними судженнями та спростуванню не підлягає.

Конституцією України встановлено, що кожен має право на повагу до його гідності. Кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (статті 28, 32 Конституції України).

Разом з тим, статтею 34Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Наведені гарантовані Конституцією України права громадян відповідають правам людини, які підлягають захисту відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 11.09.1997 року і яка є частиною національного законодавства України згідно із статтею 9Конституції України як чинний міжнародний договір.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в постанові «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009року №1, беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

При розгляді справ даної категорії суди повинні точно і неухильно застосовувати акти цивільного законодавства України та, враховуючи положення статті 9Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17 липня 1997 року № 475-97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Першого протоколу та протоколів №№ 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права (пункти 1, 2 постанови).

Відповідно до положень статті 277ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Згідно із приписами статті 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу (частини перша та друга статті 94 ЦК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у наведеній вище постанові №1 від 27.02.2009 року, під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 47-1Закону України«Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК ( 435-15 ) та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 37 Закону про пресу, стаття 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення") (3759-12 ) у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку (пункти 4, 5, 15, 19 постанови).

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію», в редакції, що діє на час виникнення спірних правовідносин та на час розгляду справи судами, оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Статтею 10Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому і самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі «Карпюк та інші проти України» від 06 жовтня 2015 року).

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини щодо різниці між поняттями «оціночне судження» та «факти». Так, у пункті 39 рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2013 року у справі «Нова Газета і Бородянський проти Росії» вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року у справі «Фельдек проти Словаччини» суд зазначив, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.

Частиною другою статті 302 ЦК України передбачено обов`язок особи, яка поширює інформацію, переконатися в її достовірності.

У рішенні від 29 березня 2005 року у справі «Українська Прес-Група проти України» Європейський суд з прав людини зазначив: у своїй практиці Суд розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції. Однак навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя.

Згідно із Статутом Товариства з обмеженою діяльністю Камертон, затвердженим рішенням позачергових загальних зборів учасників товариства від 08 грудня 2017 року (нова редакція), предметом та видом діяльності товариства є, серед іншого, будівництво (підготовка земельних ділянок, знесення будівель і земельні роботи, будівництво завершених будівель, цивільне будівництво, організація будівництва об`єктів нерухомості для продажу та здавання в оренду тощо); операції з нерухомістю, у тому числі й на первинному ринку нерухомості (пункт 2 Статуту).

З огляду на зміст наданих позивачем судових рішень, ухвалених у справі №420/1607/19, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Камертон до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, в січні 2019року товариство звернулося до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі- ДАБІ) із заявою про отримання дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єкта будівництва-Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним навчальним закладом за адресою: АДРЕСА_2 . 25 січня 2019 року ДАБІ відмовила позивачу у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, зазначивши про неподання ним документів, необхідних для прийняття рішення.

Вважаючи відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт безпідставною та протиправною, Товариство з обмеженою відповідальністю Камертон звернулося до суду із відповідним адміністративним позовом та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року, позовні вимоги товариства були частково задоволені. Суд визнав протиправним та скасував рішення ДАБІ від 25.01.2019 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю Камертон у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, зобов`язано ДАБІ видати товариству дозвіл на виконання будівельних робіт щодо об`єкта будівництва- Нове будівництво багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним навчальним закладом за адресою: АДРЕСА_2 та занести дані до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів щодо спірного об`єкта будівництва.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ДАБІ України внести дані до Єдиного державного реєстру документів скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні зазначеної вимоги. В решті частині ухвалені у справі судові рішення залишено без змін.

Із доданих відповідачем до відзиву на позовну заяву документів, які досліджувалися судом першої інстанції, вбачається, що у період часу, який передував публікації, ОСОБА_1 як мешканець сусіднього будинку (корпусу) із новим будівництвом багатоквартирного житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним паркінгом та дошкільним навчальним закладом за адресою: АДРЕСА_2 , звертався, зокрема до Державної архітектурно-будівельної інспекції України з приводу дотримання державних будівельних норм у проектній документації при проектуванні зазначеного об`єкта будівництва та в жовтні - грудні 2019 року отримав відповідь про те, що Департаментом здійснюється контроль на вищевказаному об`єкті будівництва на підставі колективного звернення мешканців вулиці Гагарінське плато від 02.10.2019 року та направлено для проведення позапланової перевірки викладених у зверненні фактів компетентних посадових осіб.

13 березня 2020 року наведеними посадовими особами ДАБІ складено акт №40-20/070-01, копія якого отримана відповідачем, з огляду на зміст якого за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено наявність порушень вимог законодавства (проектна документація по об`єкту розроблена без отримання технічних умов до інженерного забезпечення об`єкта будівництва, що є основними складовими вихідних даних для проектування об`єкта; проектна документація розроблена з порушенням вимог будівельних норм, стандартів і правил, зокрема: пункту 3.16 ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень (що були чинними на час розроблення проектної документації) в частині забезпечення житлової забудови майданчиками для вигулювання собак, в частині забезпечення житлової забудови майданчиками для занять фізкультурою, майданчиками ігровими для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку тощо. Проектувальником та експертною організацією, що здійснювала експертизу проектної документації, неправильно зазначений клас наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва; є порушення Закону України Про архітектурну діяльність, зокрема запроектований пішохідний перехід частково знаходиться поза межами земельної ділянки, право на забудову якої надано замовнику та підряднику будівництва, та інші порушення. В цей же день директору Товариства з обмеженою відповідальністю Мегалайн Проект(генеральному проектувальнику) видано припис про усунення порушення норм законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а. с.124-190).

Колегія суддів вважає, що зазначені обставини та надані відповідачем на підтвердження цих обставин документи є достатнім фактичним базисом для того, щоб у ОСОБА_1 як у громадянина сформувалася особиста думка щодо законності будівництва , замовником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Камертон, та він мав гарантоване йому Конституцією України право вільно виразити свій погляд щодо законності отриманого товариством дозволу на будівництво, в тому числі на особистій сторінці в соціальній мережі.

При цьому колегія суддів враховує, що по своїй суті законність- це режим (стан) відповідності суспільних відносин законам і підзаконним актам держави, який утворюється в результаті їх неухильного виконання всіма суб`єктами права.

Отримавши від компетентних органів державної влади інформацію про встановлений факт порушення законодавства при проектуванні будівництва, відповідач зробив свій висновок і щодо законності отриманого позивачем дозволу на це будівництво, що є його особистою думкою (оціночним судженням), яку не можна довести або спростувати і на яку він має право.

Суд першої інстанції на наведені обставини не зважив, доводів та заперечень відповідача не врахував, в результаті чого зробив помилковий висновок щодо обґрунтованості пред`явлених позивачем вимог.

Отже, враховуючи, що оціночні судження не є предметом судового захисту відповідно до статті 277 ЦК України, а вимогу щодо реалізації права на відповідь та власне тлумачення справи Товариство з обмеженою відповідальністю Камертон не заявляло, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції як таке, що не відповідає встановленим обставинам справи та суперечить нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості.

При цьому ухвалене судом першої інстанції 04 жовтня 2022 року додаткове рішення втрачає свою чинність у зв`язку із скасуванням рішення, ухваленого по суті спору.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги щодо територіальної юрисдикції (підсудності) справи, то колегія суддів вважає їх неприйнятними, оскільки відповідно до положень статті 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 в суді першої інстанції факт своєї реєстрації в АДРЕСА_3 не спростовував, а навпаки у своїх заявах, в тому числі у відзиві на позовну заяву, підтверджував саме зазначену вище адресу як місце свого проживання.

Більше того, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2021 року справу було передано на розгляд за підсудністю до Стрийського районного суду Львівської області (за зареєстрованим місцем проживання відповідача) , однак ухвалою від 12 серпня 2021 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області повернув справу до Приморського районного суду м.Одеси як помилково передану (т.2, а. с. 8, 17-18). Наведена ухвала набрала законної сили та оскаржена відповідачем не була.

З огляду на викладене, підстави для застосування апеляційним судом статті 378 ЦПК України відсутні.

Відповідно до частин першої та 13 статті 141 ЦПК України, у зв`язку із скасуванням рішення суду першої інстанції та ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат підлягає зміні.

Враховуючи, що відповідно до наведеної вище норми процесуального права судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, витрати позивача на сплату при подачі позовної заяви судового збору стягненню з відповідача не підлягають, а з позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесені витрати на сплату судового збору при поданні апеляційної скарги в розмірі 2 522 грн 40коп. (т.2, а. с.100, 101).

На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 18 серпня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Камертон до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Камертон, яке знаходиться в м.Одесі, вул.Гагарінське плато, 5, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 25154613, на користь ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , витрати, понесені на сплату судового збору при поданні апеляційної скарги розмірі 2 522грн40коп. (дві тисячі п`ятсот двадцять дві гривні 40коп.).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л. В. Пузанова

Судді: О.В. Кутурланова

Т. Г. Чорна

Повний текст постанови складено 24 січня 2023 року

Суддя Л. В. Пузанова