Ухвала

від 10.10.2022 по справі 922/5100/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

10 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 922/5100/21

Східний апеляційний господарський суд у складі судді: суддя - доповідач Стойка О.В., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком-Шлях-Сервіс" м. Харків на рішення на рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2022 року у справі №922/5100/21,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбакор", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю Автоком-Шлях-Сервіс, м. Харків про стягнення коштів в розмірі 48498,00 грн. ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альбакор", м. Запоріжжя (далі-Позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоком-Шлях-Сервіс", м. Харків (далі-Відповідач) про стягнення збитків в розмірі 48 498,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.02.2022 у справі №922/5100/21 вищезазначені позовні вимоги задоволені.

Відповідач, не погодившись з означеним рішенням суду, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, за змістом якої просив означене судове рішення скасувати та ухвалити нове про закриття провадження у справі через відсутність предмету спору між сторонами.

Заявником апеляційної скарги до суду також надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження означеного рішенням господарського суду, в обґрунтування якого покладено факт неотримання Відповідачем копії оспорюваного судового рішення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 року відкладено розгляд питання щодо можливості відкриття провадження за апеляційною скаргою Відповідача на означене судове рішення до надходження матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, до канцелярії Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали №922/5100/21.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, додатками та змістом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, Східний апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу Відповідача без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга, зокрема на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому закон не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 119 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.

Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, які у даному випадку є відсутніми.

Слід зазначити, що як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення конституційного принципу рівності, що є неприпустимим.

Також ГПК України не передбачено можливості поновлення строку на апеляційне оскарження виходячи тільки з того, що скаржнику або іншому учаснику справи стало відомо про судове рішення у якийсь момент часу, тим паче, зі значним пропуском строку на таке оскарження.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Означена апеляційна скарга Відповідача на рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2022 року у справі №922/5100/21 (повний текст складено та підписано 14.02.2022) надіслана до Східного апеляційного господарського суду за допомогою системи Електронний суд 30.08.2022 року.

Так, останнім днем процесуального строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі є 07.03.2022 року. Отже, апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого ч.1 ст. 256 ГПК України.

Колегія суддів звертає увагу, що строк оскарження рішення господарського суду пропущено більш ніж 6 місяців, що є значним проміжком часу.

Скаржник обґрунтовує своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зокрема тим, що: дана справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без виклику та повідомлення сторін; про існування означеного рішення Відповідачу стало відомо з ЄДРСР, орієнтовно в період з 23.08.2022 року по 25.08.2022 року; копія оспорюваного рішення на юридичну адресу Відповідача не надходила; місто Харків є територією, на якій з 24.02.2022 року ведуться бойові дії; відділення Укрпошти з 24.02.2022 року і по даний час не працюють у звичайному режимі; Відповідач з 24.02.2022 року і по даний чай не відновив свою господарську діяльність.

Зі змісту положень статті 256 ГПК України вбачається, що факт отримання судового рішення не в день його проголошення або складення надає право скаржнику на поновлення строку на апеляційне оскарження за обставин, визначених у частині 2 означеної статті.

Водночас, як вбачається з наявних матеріалів справи, під час розгляду справи судом першої інстанції оспорюване судове рішення було надіслано за адресою Відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61058, м. Харків, пров. Іванівський, 5, будівля Г-2, кімната 13, код ЄДРПОУ 35971616, проте поштове відправлення з оспорюваним рішенням було повернуто відділенням поштового зв`язку з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Також, на вищезазначеному конверті міститься відмітка Укрпошти з зазначенням дати його повернення, а саме 23.02.2022 року, тобто до зазначеної Відповідачем дати 24.02.2022 року -початку бойових дій.

Суддя-доповідач звертає увагу на те, що ця ж адреса вказана Відповідачем, й в апеляційній скарзі. В матеріалах апеляційної скарги відсутні будь-які заяви Відповідача щодо зміни його місцезнаходження чи клопотання про надіслання судом процесуальних документів на іншу адресу, ніж вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частинами 3 та 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК процесуального кодексу України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 11 статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Згідно з пунктом 2 Загальної частини Правил надання послуг поштового зв`язку повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - це повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Відповідно до пункту 94 Правил надання послуг поштового зв`язку порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20.

Верховний Суд зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

З огляду на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було надіслано скаржнику на його адресу, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції виконав свій процесуальний обов`язок щодо належного повідомлення Відповідача про результати розгляду справи та ухвалення оскаржуваного рішення.

При цьому, в силу приписів статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2022 року у справі №922/5100/21 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень з 17.02.2022 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103285253).

Відповідно, скаржник не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися зміст оскарженого ним рішення місцевого господарського суду, скориставшись для цього відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень. Однак скаржник наданими йому можливостями доступу до вищезгаданого державного реєстру у розумні та своєчасні строки не скористався.

До того ж, посилаючись на те, що про наявність рішення місцевого господарського суду Відповідач дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень лише орієнтовно в період з 23.08.2022 року по 25.08.2022 року, скаржником не надано жодних доказів на підтвердження даної обставини, тоді як істинність твердження про обізнаність зазначеного рішення виключно з дати ознайомлення з ним в ЄДРСР потребує доведенню саме заявником.

Отже, скаржнику надається можливість надати докази поважності причини пропуску строку на апеляційне оскраження, про яку він заявляє в клопотанні, або наявності інших поважних причин.

Крім того, судова колегія зазначає, що відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до ст. 259 ГПК України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Апелянтом не надано доказів на підтвердження факту здійснення ним направлення копії апеляційної скарги з додатками Позивачу. В додатках до скарги такі документи також не зазначені.

Вищевказаний недолік в силу приписів господарського процесуального законодавства потребує усунення, шляхом надання заявником відповідних доказів на підтвердження факту надсилання копії скарги і доданих до неї документів Позивачу.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, на підставі вимог статей 174, 260 ГПК України, з метою надання скаржнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, заяви (клопотання), в якому надати докази поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, або вказати інші підстави для поновлення пропущеного 20-ти денного строку апеляційного оскарження, а також надати до суду доказм на підтвердження факту надсилання копії скарги і доданих до неї документів Позивачу.

Водночас суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо відповідач (апелянт) не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно з частиною шостою статті 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішується суддею-доповідачем.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 174, 234, 256, 258, 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Автоком-Шлях-Сервіс" м.Харків на рішення господарського суду Харківської області від 14.02.2022 року у справі №922/5100/21 - залишити без руху.

Зобов`язати ТОВ "Автоком-Шлях-Сервіс" м.Харків усунути недоліки, зазначені в цій ухвалі, впродовж 10-ти днів з моменту її отримання.

Роз`яснити ТОВ "Автоком-Шлях-Сервіс" м.Харків, що у разі не усунення зазначених недоліків в установлений строк, апеляційна скарга згідно з ч. 2 ст. 260 ГПК України, буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Стойка