Постанова

від 27.09.2022 по справі 297/1455/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 297/1455/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27 вересня 2022 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі :

головуючого судді Джуги С.Д.

суддів : Бисаги Т.Ю., Мацунича М.В.

з участю секретаря :Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 21 липня 2021 року у складі судді Михайлишина В.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Мирончук Оксана Василівна про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі продажу частини земельної ділянки , -

в с т а н о в и в :

У липні2020року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

Позов обґрунтовує тим, що заочним рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 15.02.2019 року у цивільній справі № 297/1656/18, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 12.03.2020 року, задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя та визнано за ОСОБА_2 право власності на певне нерухоме майно, у тому числі і на 1/4 частини земельної ділянки, площею 0,54 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 2110200000:01:050:0001. Відтак, ОСОБА_1 , залишився власником 3/4 частини вказаної земельної ділянки.

05 травня 2020 року приватним нотаріусомБерегівського районного нотаріального округу Мирончук О.В. посвідчений договір за реєстраційним номером 917, згідно з яким ОСОБА_2 продала ОСОБА_3 належну їй 1/4 частини вказаної земельної ділянки.

Однак, в порушення вимог ст. 362 ЦК України та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України ОСОБА_1 не отримував письмового повідомлення про намір ОСОБА_2 продати належну їй частину земельної ділянки, оскільки мав переважне право на купівлю її частини.

З врахуванням наведеного позивач ОСОБА_1 просив: перевести на нього права та обов`язки покупця 1/4 частини земельної ділянки, з кадастровим номером 2110200000:01:050:0001. площею 0,54 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ,вартістю 67200грн., за договором купівлі-продажу від 05.05.2020 року, укладеним між ОСОБА_2 (номер ОКПП- НОМЕР_1 ) і ОСОБА_3 (номер ОКПП- НОМЕР_2 ) та посвідченим приватним нотаріусомБерегівського районного нотаріального округу Мирончук О.В.за реєстраційним номером 917; стягнути з нього ( ОСОБА_1 ) на користь ОСОБА_3 сплачену останнім за договором купівлі продажу від 05.05.2020року вартість 1/4 частини земельної ділянки, з кадастровим номером 2110200000:01:050:0001, площею 0,54 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ,вартістю 67200грн. шляхом перерахування цих коштів з депозитного рахунку суду, внесених ОСОБА_1 згідно з квитанцією від 22.07.2020р. №2832220125 та стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 21 липня 2021року у задоволенні заявленого позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити заявлений позов, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не врахував обставини, які наведені в обґрунтування заявлених вимог, дав їм неправильну правову оцінку та безпідставно відмовив у позові.

Відзиву на апеляційну скаргу не находило.

В судовому засіданні адвокат Гончаров В.В. в інтересах ОСОБА_1 , підтримав подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Адвокат Мензак Ю.Ю. в інтересах ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Відповідач ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів приватний нотаріус Мирончук О.В. в судове засідання жодного разу не з`явилися. Про дату, час, місце розгляду справи належним чином повідомлені. На підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України суд розглянув справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні заявленого позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач був обізнаний про продаж частини земельної ділянки та не довів порушення порядку укладення договору купівлі продажу земельної ділянки.

З такими висновками не погоджується апеляційний суд, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріалами справи встановлено, що заочним рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 15.02.2019 року у цивільній справі № 297/1656/18, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 12.03.2020 року, задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя та визнано за ОСОБА_2 право власності на певне нерухоме майно, у тому числі і на 1/4 частини земельної ділянки, площею 0,54 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 2110200000:01:050:0001 (т.1 а.с. 8-9, 10-13).

Позивач ОСОБА_1 , залишився власником 3/4 частини вказаної земельної ділянки.

05 травня 2020 року приватним нотаріусомБерегівського районного нотаріального округу Мирончук О.В. посвідчений договір за реєстраційним номером 917, згідно з яким відповідач ОСОБА_2 продала відповідачу ОСОБА_3 належну їй 1/4 частини вказаної земельної ділянки (т.1 а.с. 25-26).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.07.2020 року: 1/4 частини земельної ділянки, площею 0,54 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 2110200000:01:050:0001 належать на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 та 3/4 частини вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 14).

Статтею 362 ЦК України визначено, щоу разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Згідноіз підпунктами5.1та 5.2пункту 5глави 1розділу ІІПорядку вчиненнянотаріальних дійнотаріусами України,затвердженого наказомМіністерства юстиціїУкраїни від22лютого 2012року N296/5,(надаліПорядок)у разіякщо одинз учасниківспільної частковоївласності продаєналежну йомучастку вспільній власностііншій особі,нотаріус повиненупевнитись утому,що продавецьу письмовійформі повідомивусіх іншихучасників спільноїчасткової власності(якфізичних,так іюридичних осіб)про свійнамір продатисвою часткуіншій особііз зазначеннямціни таінших умов,на якихпродається цячастка. Доказом повідомлення учасників спільної часткової власності про подальший продаж частки в спільному майні є або свідоцтво, видане нотаріусом, про передачу їм заяви продавця, або заява учасників спільної часткової власності про відмову від здійснення права переважної купівлі частки майна, що продається (із зазначенням ціни та інших умов продажу цієї частки). Справжність підпису на заяві має бути засвідчена нотаріально.

Аналіз вищенаведених вимог ЦК України та Порядку дає підстави суду для висновку, що належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами повідомлення співвласника об`єкта спільної часткової власності, який має намір продати належну йому частку, інших співвласників такого об`єкта є: саме таке повідомлення співвласника продавця у письмовій формі; видане нотаріусом свідоцтво про передачу іншим співвласникам заяви продавця; заява інших співвласників про відмову від здійснення права переважної купівлі частки майна, що продається, справжність підпису яких на такій заяві засвідчена нотаріально.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 21.02.2019 року у справі №234/16417/13-ц.

Обґрунтовуючи заявлений позов позивач посилався, що він, як співвласник земельної ділянки, не отримував письмового повідомлення про намір ОСОБА_2 продати належну їй ј частину земельної ділянки та на порушення, в зв`язку з цим, його переважного права на купівлю даної частини земельної ділянки.

Представником позивача в суді першої інстанції на стадії підготовчого провадження подане письмове клопотання про витребування від приватного нотаріуса Мирончук О.В. оригіналів документів на підставі яких нею був оформлений та посвідчений договір купівлі продажу від 05.05.2020року 1/4 частини земельної ділянки (а.с.98-99т.1), однак дане клопотання, в порушення ст.222 ЦПК України, суд безпідставно залишив без розгляду.

Дане клопотання заявлено в суді апеляційної інстанції і ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 19.05.2022 року таке клопотання задоволено, витребувано оригінал вказаного договору купівлі - продажу, а також оригінали документів, на підставі яких вказаний договір посвідчено,

З оглянутих та досліджених в судовому засіданні судом апеляційної інстанції надісланих нотаріусом документів (на 42 аркушах) вбачається, що в даних документах міститься копія листа в якому вказано, що ОСОБА_1 заявляє, що він повідомлений про намір ОСОБА_2 продати ОСОБА_3 належну їй 1/4 частини земельної ділянки з кадастровим номером 2110200000:01:050:0001, площею 0,54 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на умовах, що ними обумовлені за ціною 67200грн. При цьому, не заперечує щодо укладення між ними такого договору та своїм правом першочергової купівлі відповідної частки ділянки скористатися не бажає. Крім того, зобов`язується в строк до 01.02.2021 року безоплатно відчужити (на підставі договору дарування) ОСОБА_3 1/2 частини вищевказаної земельної ділянки, що належить йому на праві приватної власності.

В матеріалах даної цивільної справи такий лист мітиться в томі 1 а.с. 103.

Зі змісту даного листа вбачається, що всупереч вимогам 5.1 та 5.2 пункту 5 глави 1 розділу ІІ Порядку справжність підпису ОСОБА_1 на цьому листі не засвідчена нотаріально; у витребуваних документах, на підставі яких нотаріусом посвідчено договір купівлі продажу, відсутнє видане нотаріусом свідоцтво про передачу іншому співвласнику заяви продавця. Окрім того, необхідно зазначити, що вказаний лист (повідомлення) співвласника продавця ОСОБА_2 виготовлений на бланку позивача ОСОБА_1 (ПП ОСОБА_1 ), який він використовував, здійснюючи підприємницьку діяльність разом з відповідачем ОСОБА_5 , у ньому відсутня дата його складення.

З врахуванням наведених обставин даний лист не є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом повідомлення позивача, як співвласника об`єкта спільної часткової власності, про намір відповідача ОСОБА_2 продажу ј частини земельної ділянки і відмову позивача від здійснення його переважного права купівлі даного майна.

Таким чином матеріалами справи доведено, що продаж відповідачем ОСОБА_2 вказаної частини земельної ділянки відбувся з порушенням переважного права купівлі її позивачем, чим порушено його законні права.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом указані в ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ч.4 ст.362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

З врахуванням наведеного позивач вправі в судому порядку вимагати переведення на нього прав та обов`язків покупця ј частини земельної ділянки за договором від 05.05.2020 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Згідно з договором від 05.05.2020 року продаж ј частини земельної ділянки вчинено за 67200грн.

Позивач ОСОБА_1 , згідно із ч.4 ст. 362 ЦК України виконав свій обов`язок внесення на депозитний рахунок суду вищевказану суму, що стверджено квитанцією від 22.07.2020 року № 2832220125.

За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції не врахував вищенаведені фактичні обставини справи та вимоги матеріального і процесуального права, повно та всебічно не дослідив наявні у справі докази, не дав їм належної правової оцінки і дійшов неправильних висновків про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З врахуванням наведеного рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заявленого позову з вищенаведених підстав.

Згідност. 141 ЦПК України, судові витрати покладається на відповідача у разі задоволення позову. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За пред`явлення позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840 грн., за подання апеляційної скарги 1261 грн., загальний розмір сплаченого судового збору становить 2101 грн.; за проведення у справі експертизи позивачем сплачено 4290,20 грн. Дані витрати підлягають стягненню з обох відповідачів порівну на користь позивача.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Матеріалами справи встановлено, що адвокатом Гончаровим В.В. згідно з договором про надання правової допомоги від 17.08.2020 року, який укладено з позивачем ОСОБА_1 надано послуги: вивчення наданих документів, вартість 1000грн.; перегляд законодавства, вивчення судової практики, вартість 2000грн.; надання консультації, вартість 1000грн; подання заяви про забезпечення доказів вартість 2000грн.; підготовка позову та інших заяв по суті, вартість 6000грн.; участь у судових засідання вартість 3000грн., всього 15000грн.

При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада від 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

Колегія суддів вважає, що перелічені вищевказані послуги, які надані адвокатом в суді першої інстанції, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності та необхідності), та розумності, а тому підлягають зменшенню до 5000 грн. та частковому задоволенню із стягненням їх з відповідачів в рівних частинах на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 21 липня 2021 року скасувати, ухваливши у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Перевести на ОСОБА_1 (номер ОКПП - НОМЕР_3 ) права та обов`язки покупця 1/4 частини земельної ділянки, з кадастровим номером 2110200000:01:050:0001, площею 0,54 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ,вартістю 67200грн., за договором купівлі-продажу від 05.05.2020 року, укладеним між ОСОБА_2 (номер ОКПП - НОМЕР_1 ) і ОСОБА_3 (номер ОКПП - НОМЕР_2 ) та посвідченим приватним нотаріусомБерегівського районного нотаріального округу Мирончук О.В. за реєстраційним номером 917.

Стягнути з ОСОБА_1 (номер ОКПП - НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 (номер ОКПП - НОМЕР_2 ) сплачену останнім за договором купівлі продажу від 05.05.2020року вартість 1/4 частини земельної ділянки, з кадастровим номером 2110200000:01:050:0001, площею 0,54 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у сумі 67200,00грн. шляхом перерахування цих коштів з депозитного рахунку суду, внесених ОСОБА_1 згідно з квитанцією від 22.07.2020р. №2832220125

Стягнути на користь ОСОБА_1 (номер ОКПП - НОМЕР_3 ) з ОСОБА_2 (номер ОКПП - НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (номер ОКПП - НОМЕР_2 ) по 1050,50 грн. з кожного сплаченого судового збору, по 2145,10 грн. з кожного понесених витрат пов`язаних з проведенням експертизи та по 2500 грн. з кожного понесених витрат за надання професійної правничої допомоги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 10 жовтня 2022 року .

Головуючий :

Судді: