Рішення

від 27.09.2022 по справі 754/18119/13-ц

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/12/22

Справа №754/18119/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

27 вересня 2022 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Зотько Т.А.,

за участі секретарів судового засідання Микитюк А.В., Нагорної М.В.,

представника позивача Коваленко О.Д. ,

представника відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервіамонт» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ "Інтервіамонт" звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 18.03.2011 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Інтервіамонт" був укладений Договір купівлі-продажу цінних паперів № Б250-1, відповідно до умов якого Товариство зобов`язалося передати у власність відповідача, а останній - прийняти та оплатити на умовах договору цінні папери (прості векселі). Крім того, 18.03.2011 року між ОСОБА_4 та ТОВ "Інтервіамонт" був укладений Договір купівлі-продажу цінних паперів № Б251-1, відповідно до умов якого Товариство зобов`язалося передати у власність відповідача, а останній - прийняти та оплатити на умовах договору цінні папери (прості векселі). Відповідно до п. 3.1 сума Договору 1 становить 2430980, 00 грн. Пунктом 4.1 Договору передбачено, що передача продавцем покупцю цінних паперів здійснюється безпосередньо продавцем не пізніше 6 робочих днів з дати підписання Договору. Позивач свої обов`язки виконав та передав відповідачу цінні папери у загальній кількості 3 штук, але відповідач грошові кошти у передбачений Договором строк не сплатив. Відповідно до п. 3.1 сума Договору 2 становить 1408000, 00 грн. Пунктом 4.1 Договору передбачено, що передача продавцем покупцю цінних паперів здійснюється безпосередньо продавцем не пізніше 6 робочих днів з дати підписання Договору. Позивач свої обов`язки виконав та передав відповідачу цінні папери у загальній кількості 3 штук, але відповідач грошові кошти у передбачений Договором строк не сплатив. На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідачки 1 на користь Товариства грошові кошти у розмірі 2430980, 00 грн. основного боргу, 942374, 61 грн. пені, 9723, 92 грн. інфляційних втрат та 189374, 61 грн. 3 % річних, а також витрати по сплаті судового збору; а також стягнути з відповідача 2 на користь Товариства грошові кошти у розмірі 1408000, 00 грн. основного боргу, 545814, 22 грн. пені, 5632, 00 грн. інфляційних втрат та 109476,82 грн. 3 % річних, а також витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 13.07.2016 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Інтервіамонт» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: ТОВ «Аверс-Сіті» про стягнення заборгованості.

Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м.Києва від 24.11.2016 рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.10.2017 було задоволено касаційну скаргу ТОВ «Інтервіамонт» та скасовано вищевказані рішення Деснянського районного суду м.Києва та ухвалу Апеляційного суду м.Києва, та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана цивільна справа передана судді Зотько Т.А..

Ухвалою судді від 29 січня 2018 року прийнято справу до розгляду та призначено підготовче засідання.

22.03.2018 представником позивача - ОСОБА_5 подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої остаточно Товариство просило суд стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на їх користь заборгованість за договором купівлі-продажу цінних паперів у загальному розмірі 10 767 889,15 грн., з відповідача ОСОБА_4 заборгованість за договором купівлі-продажу цінних паперів у загальному розмірі 6 236 656,59 грн. (а.с.148-163 т.3).

Ухвалою суду, постановленою шляхом внесення до протоколу судового засідання від 05.04.2018 заяву про збільшення розміру позовних вимог було прийнято до провадження та долучено до матеріалів справи

Ухвалою суду від 24 травня 2018 року у справі призначено комплексну почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

30.12.2020 року матеріали справи повернуті на адресу суду з експертної установи з доданим висновком експерта.

Ухвалою судді від 18.02.2021 року були вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне майно: машиномісце № НОМЕР_1 в підземному паркінгу, загальна площа (кв.м.): 18,4, у будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 231368880000); квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 62,3 кв.м., житловою площею 45,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 34297937), що належать на праві власності відповідачу ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 та представник ОСОБА_3 звернулись з апеляційними скаргами на вищевказану ухвалу, за наслідками розгляду яких Постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 24.05.2021 року апеляційні скарги були залишені без задоволення, а ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 18.02.2021 про забезпечення позову, без змін.

08.06.2021 справа повернулась до Деснянського районного суду м. Києва.

Від представника позивача надійшли заяви від 18.02.2021 року та 18.03.2021 року про збільшення розміру позовних вимог до відповідачів у справі в частині донарахованих сум пені відповідно до укладених з відповідачами та невиконаних ними договорів купівлі-продажу цінних паперів.

В судовому засіданні 09.09.2021 представник позивача - Коваленко О.Д. просив суд залишити без розгляду заяви від 18.02.2021 року та 18.03.2021 року про збільшення розміру позовних вимог, про що також надав копію заяви від Директора ТОВ «Інтервіамонт».

Згідно ухвали суду від 09.09.2021 заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервіамонт» від 18.02.2021 та від 18.03.2021 про збільшення позовних вимог було залишено без розгляду.

Згідно ухвали суду, постановленої шляхом внесення до протоколу судового засідання від 09.09.2021 було закрито підготовчий розгляд справи та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача - Коваленко О.Д. позовні вимоги повністю підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідачки ОСОБА_3 - адвокат Добрянська Н.І. в у судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі. Пояснила, що відповідачі не підписували договори купівлі-продажу цінних паперів та акти прийому-передачі у тій формі і на тих умовах та у вказаний в наданих стороною позивача договорах час, що частково підтверджується висновками проведених за ухвалою суду експертиз. Посилаючись на письмові докази, що містяться в матеріалах справи, просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник - адвокат Черній О.Р. в судові засідання за викликами суду не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, на адресу суду надіслали чисельну кількість заяв про відкладення розгляду справи з різних підстав.

Представник третьої особи - ТОВ "Аверс-Сіті" - у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи товариство повідомлялось судом належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Вислухавши думку учасників, суд вважав можливим розглядати справу за відсутністю відповідача ОСОБА_4 , його представника - адвоката Черній О.Р. та представника третьої особи, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з вимогами частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (стаття 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частини перша статті 13 ЦПК України).

Заслухавши вступне слово (пояснення) представників сторін, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 18.03.2011 року між відповідачкою ОСОБА_3 та ТОВ "Інтервіамонт" був укладений Договір купівлі-продажу цінних паперів № Б250-1, відповідно до умов якого Товариство зобов`язалося передати у власність відповідачки, а остання - прийняти та оплатити на умовах договору цінні папери (прості векселі).

Крім того, 18.03.2011 року між відповідачем ОСОБА_4 та ТОВ "Інтервіамонт" був укладений Договір купівлі-продажу цінних паперів № Б251-1, відповідно до умов якого Товариство зобов`язалося передати у власність відповідача, а останній - прийняти та оплатити на умовах договору цінні папери (прості векселі).

Згідно з п. 3.1 сума Договору 1 становить 2430980, 00 грн.

Пунктом 4.1 Договору 1 передбачено, що передача продавцем покупцю цінних паперів здійснюється безпосередньо продавцем не пізніше 6 робочих днів з дати підписання Договору.

Як зазначив суду представник позивача, Товариство свої обов`язки виконало та передало відповідачці ОСОБА_3 цінні папери у загальній кількості 3 штук, але відповідачка грошові кошти у передбачений Договором строк не сплатила.

Внаслідок невиконання відповідачкою умов Договору у неї виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 2430980, 00 грн.

Відповідно до п. 3.1 сума Договору 2 становить 1408000, 00 грн.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що передача продавцем покупцю цінних паперів здійснюється безпосередньо продавцем не пізніше 6 робочих днів з дати підписання Договору.

Як зазначив суду представник позивача, Товариство свої обов`язки виконало та передало відповідачу ОСОБА_4 цінні папери у загальній кількості 3 штук, але відповідач грошові кошти у передбачений Договором строк не сплатив.

Внаслідок невиконання відповідачем умов Договору у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1408000, 00 грн.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборів контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно з вимогами ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець)передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з наданих суду копій Договорів купівлі-продажу від 18.03.2011 року, покупець зобов`язується переказати на рахунок продавця суму, зазначену у п. 3.1 Договору, не пізніше 1 (одного) робочого дня з дня отримання у власність цінних паперів.

На підтвердження передачі відповідачам цінних паперів позивачем були надані Акти прийому-передачі цінних паперів до Договорів купівлі-продажу цінних паперів від 18.03.2011 року.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, Товариство вказує на те, що строк виконання зобов`язань за Договорами для відповідачів був встановлений не пізніше 21.03.2011 року.

Відповідно до вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття.

У своїх запереченнях проти позову відповідачі та їх представники посилались на те, що відповідачі не укладали та не підписували з позивачем ані Договорів купівлі-продажу цінних паперів, ані Актів приймання-передачі цінних паперів у тій формі та на тих умовах, що визначені у позовній заяві.

Крім того, відповідачами було подано суду свої нотаріально посвідчені заяви від 07.05.2014 року (а.с.117-118 т.1), згідно яких відповідачі вказують про те, що не укладали та не підписували з ТОВ "Інтервіамонт" Договори купівлі-продажу цінних паперів від 18.03.2011 року та Акти приймання-передачі цінних паперів від 18.03.2011 року, копії яких містяться у матеріалах даної справи. Також у заявах зазначено про те, що підписи на вказаних документах від їх імені виконані невідомим особами без наявності на те волевиявлення відповідачів.

Як вбачається з висновку Експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №13177/13178/18-32 від 09.09.2018, підписи від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які містяться в договорі купівлі-продажу цінних паперів від 18.03.2011 №Б250-1, на лицевій стороні 1-го аркуша нижче друкованого тексту зліва, та у графі « Покупець___ОСОБА_3 », в акті прийому-передачі цінних паперів від 18.03.2011 до договору купівлі-продажу цінних паперів від 18.03.2011 №Б250-1, у графі «Покупець ___ ОСОБА_3 », в договорі купівлі-продажу цінних паперів від 18.03.2011 №Б250-1, на лицевій стороні 1-го аркуша нижче друкованого тексту зліва, та у графі «Покупець ___ ОСОБА_4 »,

в акті прийому-передачі цінних паперів від 18.03.2011 до договору купівлі-продажу цінних паперів від 18.03.2011 №Б250-1, у графі «Покупець ___ ОСОБА_4 » - виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів.

Підписи від імені ОСОБА_3 в договорі купівлі- продажу цінних паперів від 18.03.2011 № Б250-1 виконані ОСОБА_3 .

Підпис від імені ОСОБА_3 в акті прийому- передачі цінних паперів від 18.03.2011 до договору купівлі-продажу цінних паперів від 18.03.2011 № Б250-1 виконано ОСОБА_3 .

Підпис від імені ОСОБА_4 в договорі купівлі- продажу цінних паперів від 18.03.2011 № Б251-1 виконано ОСОБА_4 .

Підпис від імені ОСОБА_4 в акті прийому- передачі цінних паперів від 18.03.2011 до договору купівлі-продажу цінних паперів від 18.03.2011 № Б251-1 виконано ОСОБА_4 (а.с.54-67 т.4).

Згідно Висновку Експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №13180/18-33/3254-3256/19-33 від 05.04.2019, Текст першої та другої сторінок договору №Б250-1 купівлі-продажу цінних паперів від 18.03.2011 і текст акту прийому-передачі цінних паперів від 18.03.2011 до Договору купівлі-продажу цінних паперів №Б250-1 від 18 березня 2011 року виконані відповідно на різних за типом знакосинтезуючих пристроях (ЗСП), а саме відповідно на пристрої з лазерною технологією друку та зі струминною технологією друку.

Текст першої та другої сторінок договору №Б250-1 купівлі-продажу цінних паперів від 18.03.2011 виконаний вірогідно, на одному і тому ж знакосинтезуючому пристрої (принтері, багатофункціональному пристрої) з лазерною технологією друку. Дати категоричну відповідь на дане питання не виявилося можливим з причини відсутності у тексту першої та другої сторін договору і на його аркушах відображення будь-яких індивідуалізуючи ознак експлуатаційного характеру, які б свідчили про використання одного і того ж знакосинтезуючого пристрою.

Встановити коли виконаний текст першої і другої сторінок договору №Б250-1 купівлі-продажу цінних паперів від 18.03.2011 і чи в один або у різний час були надруковані відповідно його перша і друга сторінки та тексту акту прийому-передачі цінних паперів від 18.03.2011 до договору купівлі-продажу цінних паперів від 18.03.2011 №Б250-1 не виявилось можливим з причини відсутності науково-обгрунтованої методики по визначенню конкретного часу (абсолютної давності) друкованих текстів документів, виконаних за допомогою знакосинтезуючих пристроїв (принтерів, багатофункціональних пристроїв (БФП) з лазерною технологією друку.

Текст першої і другої сторінок договору №Б251-1 купівлі-продажу цінних паперів від 18.03.2011 та акту прийому-передачі цінних паперів від 18.03.2011 до Договору купівлі-продажу цінних паперів №Б251-1 від 18 березня 2011 року виконані на однаковому за типом знакосинтезуючому пристрої (принтері, багатофункціональному пристрої) зі струминною технологією друку. Встановити, чи на одному і тому ж знакосинтезуючому пристрої (принтері, багатофункціональному пристрої) надруковані тексти не виявилось за можливе з причини відсутності у текстах цих документів і на їх аркушах відображення будь-яких індивідуалізуючи ознак експлуатаційного характеру, які б вказували на використання одного і того ж знакосинтезуючого пристрою.

Відповіді на питання про те, коли саме виконані текст першої і другої сторін договору №Б251-1 купівлі-продажу цінних паперів від 18.03.2011 і текст акту прийому-передачі цінних паперів від 18.03.2011 до Договору купівлі-продажу цінних паперів №Б251-1 від 18 березня 2011 року і чи в один або у різний час надруковані сторінки цих документів за допомогою знакосинтезуючого пристрою (принтера, БФП) зі струминною технологією друку, дані у висновку експертів №13179/18-34 (а.с.80-91 т.4).

Згідно з повідомленням про неможливість надання висновку судово-технічної експертизи документів №13179/18-34 від 28.09.2018 зазначено, що на підставі ст.72 ЦПК України та п.п.1.13, 4.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МУЮ від 08 жовтня 1998 року №53/5, зареєстрованої у МУЮ 03 листопада 1998 року за №705/3145 (зі змінами та доповненнями) експерти повідомляють про неможливість надання висновку судово-технічної експертизи документів (а.с.48-49 т.4).

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність факту укладення 18.03.2011 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Інтервіамонт" Договору купівлі-продажу цінних паперів № Б250-1, відповідно до умов якого Товариство передало у власність відповідачки, а остання прийняла на умовах договору цінні папери (прості векселі), згідно з актом прийому-передачі цінних паперів від 18.03.2011 до договору купівлі-продажу цінних паперів від 18.03.2011 №Б250-1 та укладення 18.03.2011 року між ОСОБА_4 та ТОВ "Інтервіамонт" Договору купівлі-продажу цінних паперів № Б251-1, відповідно до умов якого Товариство передало у власність відповідача, а останній прийняв на умовах договору цінні папери (прості векселі), згідно з актом прийому-передачі цінних паперів від 18.03.2011 до договору купівлі-продажу цінних паперів від 18.03.2011 №Б251-1.

Доказів на спростування даних обставин, стороною відповідачів суду не надано.

Згідно з приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною першою статті 546 ЦК України зумовлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (пеня, штрафи), порукою, гарантією, заставою, тощо, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до змісту статей 550, 624 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Зі статті 625 ЦК України вбачається, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п.5.1 вищевказаних договорів, укладених між сторонами, у разі невиконання п.3.2 цих Договорів, покупці сплачують продавцю пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми, визначеної у п.3.1 Договорів за кожний робочий день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від належного виконання умов цього договору.

Представником позивача суду було надано суду остаточний розрахунок заборгованості відповідачів за укладеними договорами, відповідно до якого:

- заборгованість відповідачки ОСОБА_3 перед позивачем становить 10 767 889,13 грн., яка складається з суми основного боргу - 2 430 980,00, пені - 4 401 505,76 грн., 3% річних від простроченої суми - 510 905,00 грн. та інфляційного збільшення суми боргу - 3 424 498,39 грн.;

- заборгованість відповідача ОСОБА_4 перед позивачем становить 6 236 656,59 грн., яка складається з основної суми боргу - 1 408 000,00 грн., пені - 2 549 309,39 грн., 3% річних від простроченої суми - 295 911,00 грн. та інфляційного збільшення суми боргу - 1 908 436,20 грн..

Відповідачами та їх представниками вказані розрахунки не спростовувались, контр розрахунків суду надано не було.

Отже, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд погоджується з твердженням представника позивача, що відповідачами по справі були порушені умови укладених ними договорів, а за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог ТОВ «Інтервіамонт» та стягнення на його користь з відповідачки ОСОБА_3 заборгованість у вигляді суми основного боргу - 2 430 980,00, пені - 4 401 505,76 грн., 3% річних від простроченої суми - 510 905,00 грн. та інфляційного збільшення суми боргу - 3 424 498,39 грн. та з відповідача ОСОБА_4 заборгованість у вигляді суми основного боргу - 1 408 000,00 грн., пені - 2 549 309,39 грн., 3% річних від простроченої суми - 295 911,00 грн. та інфляційного збільшення суми боргу - 1 908 436,20 грн..

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Частиною першою та другою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з вимогами ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію Договору про надання правової допомоги від 26.10.2020 року №037/2020 з Додатком №3 до нього, копії меморіальних ордерів про здійснення оплати від 15.03.2021, від 29.03.2021 та від 25.05.2021 копія квитанції від 29.06.2021, Акт №037/2020-2 від 01.07.2021.

Крім того, позивачем при зверненні з вказаним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3441,00 грн. та при зверненні з заявою про забезпечення позову було сплачено 1135,00 грн., таким чином сукупна сума сплаченого судового збору склала 4576,00 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі статті 141 ЦПК України, відповідно до якої з кожного з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі по 2 288,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі по 12 500,00 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.525, 526, 530, 546, 549, 550, 610 - 612, 624, 625, 627, 655, 656, 692 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 19, 76-79, 81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервіамонт» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про стягнення коштів- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервіамонт» заборгованість за договором купівлі-продажу цінних паперів у загальному розмірі 10 767 889,15 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 288,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 12 500,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервіамонт» заборгованість за договором купівлі-продажу цінних паперів у загальному розмірі 6 236 656,59 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 288,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 12 500,00 грн..

Дані позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтервіамонт» (Код ЄДРПОУ 34794214, місцезнаходження: м.Київ, вул.Павлівська, 4-8, прим.19).

Дані відповідача: ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Дані відповідачки: ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Дані 3-особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» (Код ЄДРПОУ:3939099, місцезнаходження: Київська обл., м.Ірпінь, смт Коцюбинське, вул.Пономарьова, 26, корп.2, оф.173)

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 14.10.2022.

Суддя: