Постанова

від 17.10.2022 по справі 471/151/17-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер судової справи:471/151/17-ц

Провадження № 22-з/812/67/22

Головуючий суду першої інстанції Скарницька І.Б.

Суддя-доповідач апеляційного суду Самчишина Н.В.

Додаткова постанова

Іменем України

17 жовтня 2022 року м. Миколаїв справа №471/151/17-ц

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Самчишиної Н.В.,

суддів: Базовкіної Т.М., Серебрякової Т.В.,

розглянувши без участі учасників справи заяву Миколаївської обласної прокуратури про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат,

встановив:

У лютому 2017 року прокурор пред`явив позов про визнання незаконним та скасування розпорядження та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на землю, який обґрунтовував наступним.

22 листопада 1995 року колективним сільськогосподарським пайовим товариством «ім. Мічуріна» (далі КСПТ «ім. Мічуріна») було отримано державний акт на право колективної власності на землю, до якого додавався список членів у кількості 715 чоловік, в тому числі під номером «549» ОСОБА_1 .

На загальних зборах підприємства, які відбулися 30 грудня 1997 року, було прийнято рішення про виключення її зі списків членів підприємства як таку, дані про яку внесені помилково, оскільки вона не була членом КСПТ.

Даних про вступ ОСОБА_2 до членів КСПТ не має, на пенсію з указаного підприємства вона не виходила.

Разом з тим, 30 липня 1999 року ОСОБА_2 отримала сертифікат серії МК №0095649 на земельну частку (пай) площею 7,49 умовних кадастрових гектарів.

В подальшому розпорядженням голови Братської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі Братська РДА) №265-р від 18 грудня 2015 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної частки (паю) у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у межах території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області.

20 липня 2016 року розпорядженням голови Братської РДА №174-р Фабриковій Н.М. передано у власність земельну ділянку (пай) площею 6,1420 га ріллі із кадастровим номером 4821483400:06:000:0132, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області, право власності на яку вона зареєструвала 09 серпня 2016 року, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено запис №15858289.

Посилаючись на те, що відповідач ніколи не була членом КСПТ «ім.Мічуріна», а тому набула право власності на земельну ділянку незаконно, прокурор просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Братської РДА №174-р від 20 липня 2016 року та скасувати запис №15858289 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4821483400:06:000:0132.

У червні 2017 року прокурор збільшив позовні вимоги та крім викладеного просив визнати недійсним та скасувати сертифікат на земельну частку (пай) серії МК №0095649 від 30 липня 1999 року.

Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 13 червня 2018 року у задоволенні позову прокурора відмовлено через пропуск позовної давності.

Не погодившись із таким рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 29 серпня 2018 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області залишено без задоволення, рішення Братського районного суду Миколаївської області від 13 червня 2018 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 21 квітня 2021 року постанову апеляційного суду Миколаївської області від 29 серпня 2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 12 вересня 2022 року залучено Вознесенську районну державну адміністрацію до участі у справі в якості правонаступника у спірних правовідносинах Братської районної державної адміністрації Миколаївської області та залучено Братську селищну раду Вознесенського району Миколаївської області до участі у справі в якості правонаступника у спірних правовідносинах Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року рішення Братського районного суду Миколаївської області від 13 червня 2018 року скасовано та ухвалено у справі нове рішення.

Позовні вимоги керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави - задоволено.

Визнано недійсним та скасовано сертифікат на земельну частку (пай) серії МК №0095649 від 30 липня 1999 року на землю площею 7, 49 в умовних кадастрових гектарах із земель колишнього КСП ім. Мічуріна, виданий ОСОБА_3 Братською районною державною адміністрацією 30 липня 1999 року.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Братської районної державної адміністрації №174-р від 20 липня 2016 року, яким передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку (пай) площею 6, 1420 га ріллі, кадастровий номер 4821483400:06:000:0132, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області.

Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №15858289 від 09 серпня 2016 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4821483400:06:000:0132 за ОСОБА_2 (РНКПО НОМЕР_1 ).

Стягнуто з Вознесенської районної державної адміністрації на користь прокуратури Миколаївської області 6 666 грн. 67 коп. у відшкодування витрат на судовий збір, понесений в трьох судових інстанціях.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь прокуратури Миколаївської області 13 333 грн. 34 коп. у відшкодування витрат на судовий збір, понесений в трьох судових інстанціях.

06 жовтня 2022 року до Миколаївського апеляційного суду надійшла заява Миколаївської обласної прокуратури про ухвалення додаткового судового рішення щодо здійснених прокурором витрат на судовий збір по даній справі в загальному розмірі 21 600 грн.

Учасниками справи відзивів на цю заяву не подано.

Перевіривши доводи сторін, колегія суддів вважає, що заява Миколаївської обласної прокуратури підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно приписів частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Згідно з частинами 1, 3 статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що прокурором до позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг були надані три платіжні доручення від 17 лютого 2017 року №151 на суму 3 200 грн. (а.с. 1 т. 1), від 04 липня 2018 року № 929 на суму 7 200 грн. (а.с.60 т.2) та від 20 вересня 2018 року № 1406 на суму 9 600 грн. (а.с. 154 т.2) відповідно.

Загальна сума за наданими судам платіжними документами, що містяться в матеріалах справи, становить 20 000 грн.

До заяви про ухвалення додаткового рішення прокурором надане платіжне доручення від 23 червня 2017 року № 940 на суму 1 600 грн.

Розподіляючи судові витрати апеляційний суд виходив з того, що одна вимога була звернута до Братської РДА, яка прийняла оскаржуване розпорядження, а дві інші вимоги - до ОСОБА_2 , тому з урахуванням наданих прокурором платіжних документів підтверджуючих сплату судового збору був розподілений судовий збір у трьох судових інстанціях.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що недоплачений судовий збір в суді першої інстанції за три вимоги немайнового характеру становив 1 600 грн., що підлягав стягненню з відповідачів в дохід держави.

У зв`язку з тим, що постановою колегії суддів Миколаївського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року не вирішено питання про розподіл недоплаченого судового збору, є підстави для ухвалення додаткового судового рішення із цього приводу.

Проте враховуючи, що прокурором надане платіжне доручення від 23 червня 2017 року № 940, яким підтверджується сплата судового збору в дохід держави в суді першої інстанції у розмірі 1 600 грн., то підлягають стягненню з відповідача Вознесенської районної державної адміністрації на користь Миколаївської обласної прокуратури 533 грн. 33 коп., а з ОСОБА_2 1 066 грн. 66 коп. у відшкодування витрат на судовий збір, понесений в першій судовій інстанції.

Керуючись ст.270,374,382 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву Миколаївської обласної прокуратури про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити.

Стягнути з Вознесенської районної державної адміністрації на користь Миколаївської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910048 UA 748201720343150001000000340, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) 533 грн. 33 коп. у відшкодування витрат на судовий збір, понесений в суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Миколаївської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910048 UA 748201720343150001000000340, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) 1 066 грн. 66 коп. у відшкодування витрат на судовий збір, понесений в суді першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбаченихст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: Т.М. Базовкіна

Т.В. Серебрякова

Повний текст постанови складено 17 жовтня 2022 року.