Постанова

від 12.10.2022 по справі 693/364/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року

м. Черкаси

Справа № 693/364/20Провадження № 22-ц/821/1008/22Категорія: 304030000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Василенко Л.І., Бородійчука В.Г.

за участю секретаря: Мунтян К.С.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Приватне підприємство «Бригада-Плюс» в особі керівника Усатого Анатолія Миколайовича

представник відповідача: адвокат Різник Юрій Сергійович

треті особи: Центр надання послуг Жашківської районної адміністрації Черкаської області, Селянське Фермерське господарство «Петровіт»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкасиапеляційну скаргу Приватного підприємства «Бригада-Плюс» в особі керівника Усатого Анатолія Миколайовича на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 19 травня 2022 року (ухваленого під головуванням судді Шимчика Р.В. в приміщенні Жашківського районного суду Черкаської області, повний текст судового рішення складено 30 травня 2022 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Бригада-Плюс» в особі керівника Усатого Анатолія Миколайовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Центр надання послуг Жашківської районної адміністрації Черкаської області, Селянське Фермерське господарство «Петровіт» про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки неукладеною, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації, -

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Приватного підприємства «Бригада-Плюс» в особі керівника Усатого Анатолія Миколайовича про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсною та розірвання договору оренди.

Позов обґрунтований тим, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 27.04.2005 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,00479 га, яка знаходиться в адміністративних межах Безпечнівської сільської ради Жашківського району Черкаської області.

28 грудня 2010 року між ОСОБА_2 та ПП «Бригада-Плюс» в особі керівника Усатого А.М. був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 10 років, тобто до 28 грудня 2020 року.

Позивач вказує,що ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок тривалої хвороби ОСОБА_2 померла, а дану земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05 вересня 2019 року отримав він, ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що отримавши інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, він дізнався, що 04 березня 2019 року, через три дні після смерті його матері ОСОБА_2 , до Реєстру внесено інформацію про державну реєстрацію іншого речового права, право оренди земельної ділянки, а саме додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 22.08.2018 року, згідно якої суб`єктами іншого речового права є ПП «Бригада-Плюс» та орендодавець: позивач ОСОБА_1 , який на момент державної реєстрації 28.02.2019 року власником земельної ділянки не був, а став лише 05.09.2019 року.

Позивач вказує, що достовірно знав від своєї матері ОСОБА_2 , що договір оренди з ПП «Бригада-Плюс» підписаний 28 грудня 2010 року і строк його дії закінчується 28 грудня 2020 року. Ніяких змін і доповнень до вказаного договору, в тому числі, щодо його продовження, ОСОБА_2 не підписувала та не погоджувала зміни розміру орендної плати до договору, тому що після закінчення строку договору оренди вона мала намір самостійно разом зі своїм сином обробляти земельну ділянку. Ніяких доручень про надання повноважень на підписання угод чи доповнень до угод ОСОБА_2 також нікому не надавала.

Крім того, орендну плату за користування земельною ділянкою керівник ПП «Бригада-Плюс» ОСОБА_3 за 2019 рік не сплатив.

Отримавши додаткову угоду від 20.02.2019 року до договору оренди землі б/н від 28 грудня 2010 року від керівника ПП «Бригада-Плюс» ОСОБА_3 , позивач виявив, що підпис його матері ОСОБА_2 у додатковій угоді від 20.02.2019 року підроблений.

Також зазначав, що відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру від 17.02.2020 року договір землі без номера та дати, укладений між ОСОБА_1 (власником) та ПП «Бригада-Плюс» в особі керівника ОСОБА_3 відсутній, а наявний лише запис про договір суборенди з ФСГ «Петровіт», який зареєстрований 28 лютого 2019 року та має строк дії до 22.12.2030 року.

У зв`язку з цим за заявою адвоката Процана Ю.Г. було проведено експертне дослідження (висновок спеціаліста № 31 від 25.02.2020 року) оригінального підпису в додатковій угоді до договору оренди землі з кадастровим номером 7120981000:02:001:0470 від 22.08.2018 року, в результаті якого встановлено, що «у графі «Орендодавець» підпис від імені ОСОБА_2 в додатковій угоді до договору оренди землі з кадастровим номером 7120981000:02:001:0470 від 22.08.2018 року виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою». Вартість вказаного дослідження складає 7500 грн.

Крім того, у зв`язку з неправомірною поведінкою відповідача, вказує позивач, він зазнав глибоких душевних страждань за відкриту неповагу до його права та у зв`язку з приниженням честі та гідності людини, яка є власником вищевказаної земельної ділянки і не має можливості нею користуватися та отримувати прибуток. З початку досудової підготовки в позивача з`явилося відчуття постійного хвилювання, нервові розлади, безсоння, непередбачені витрати, пов`язані із зверненням до суду, прокуратури, поліції та необхідністю доказування своєї очевидної правоти, а тому позивач вважає, що має всі підстави для відшкодування моральної шкоди у розмірі 30000 грн.

Разом з тим, позивач вказав, що за період з 01 грудня 2018 року по 01 грудня 2019 року від ПП «Бригада-Плюс» не отримав плату за користування земельною ділянкою у встановленому законодавством розмірі у вигляді орендної плати в сумі 12786 грн. 68 коп.

В зв`язку з вищевикладеним позивач просив суд:

- визнати недійсною та розірвати додаткову угоду б/н від 22.08.2018 року до договору оренди землі від 28.12.2010 року, предметом якої є земельна ділянка, яка знаходиться в адміністративних межах Безпечнівської сільської ради Жашківського району Черкаської області та належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.09.2019 року;

- судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на відповідача.

У ході судового розгляду позивачем було подано заяву про зміну позовних вимог в новій редакції від 07.10.2020 року, в якій ОСОБА_1 остаточно просив суд:

- визнати неукладеною (нікчемною) додаткову угоду б/н від 22.08.2018 року до договору оренди землі від 28.12.2010 року, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 7120981000:02:001:0470, яка розташована в адміністративних межах Безпечнівської сільської ради Жашківського району Черкаської області, яка належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.09.2019 року, укладену між спадкодавцем ОСОБА_2 та приватним підприємством «Бригада-Плюс» в особі керівника Усатого А.М.;

- зобов`язати ПП «Бригада-Плюс» в особі керівника Усатого А.М повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 7120981000:02:001:0470, яка розташована в адміністративних межах Безпечнівської сільської ради с. Безпечна Уманського району Черкаської області, та не чинити йому перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні своїм майном на власний розсуд;

- скасувати рішення про державну реєстрацію додаткового договору оренди земельної ділянки б/н від 22 серпня 2018 року до договору оренди землі б/н від 28 грудня 2010 року, укладеного між ПП «Бригада-Плюс» в особі керівника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0479 га з кадастровим номером 7120981000:02:001:0470, яка розташована в адміністративних межах Безпечнівської сільської ради с. Безпечна Уманського району Черкаської області та належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.09.2019 року;

- стягнути з ПП «Бригада-Плюс» розмір судового збору та витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: за правничу допомогу в сумі 62 500, 00 грн., виклики спеціаліста, висновок спеціаліста в сумі 7500, 00 грн., призначення почеркознавчої експертизи в сумі 15 000 грн., транспортні витрати адвоката, виклик свідків до суду, а також просив відшкодувати спричинену йому діями відповідача моральну шкоду в сумі 30 000, 00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 19 травня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано неукладеною додаткову угоду б/н від 22 серпня 2018 року до договору оренди землі б/н від 28 грудня 2010 року, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 7120981000:02:001:0470, яка розташована в адміністративних межах Безпечнівської сільської ради с. Безпечна Уманського району Черкаської області, яка належить ОСОБА_1 .

Зобов`язано ПП «Бригада-Плюс» в особі керівника Усатого А.М. повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 7120981000:02:001:0470, яка розташована в адміністративних межах Безпечнівської сільської ради с. Безпечна Уманського району Черкаської області та не чинити йому перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні вказаною земельною ділянкою.

Скасовано рішення про державну реєстрацію додаткової угоди б/н від 22 серпня 2018 року до договору оренди землі б/н від 28 грудня 2010 року, укладеного між ПП «Бригада-Плюс» в особі керівника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0479 га з кадастровим номером 7120981000:02:001:0470, яка розташована в адміністративних межах Безпечнівської сільської ради с. Безпечна Уманського району Черкаської області та належить ОСОБА_1 .

Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що ОСОБА_2 не підписувала спірної додаткової угоди від 22.08.2018 року до договору оренди землі від 28 грудня 2010 року, що суперечить вимогам чинного законодавства, а тому суд прийшов до висновку про повернення земельної ділянки позивачу та скасування державної реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки.

Додатковим рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 25.05.2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПП «Бригада-Плюс» в особі керівника Усатого А.М. про стягнення моральної шкоди та судових витрат - задоволено частково.

Стягнуто з ПП «Бригада-Плюс» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 2000,00 грн.

Стягнуто з ПП «Бригада-Плюс» на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме:

- 6714,04 грн. за проведення судової почеркознавчої експертизи від 10.06.2021 року № 2328/2329/21-32;

- 1681,60 грн. сплаченого судового збору, що в загальній сумі складає 8382,64 грн.

У частині стягнення судових витрат на правничу допомогу - відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 29 червня 2022 року, ПП «Бригада-Плюс» в особі керівника Усатого А.М., не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його необґрунтованим, постановленим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, із порушенням вимог процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просило скасувати рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 19 травня 2022 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга, зокрема мотивована тим, що під час розгляду справи, відповідач дізнався про існування почеркознавчої експертизи, проте з результатами експертизи категорично не погоджується та вважає її необ`єктивною, а результати експертизи такими, що не відповідають дійсності.

Для встановлення істини у справі та підтвердженні справжності підпису ОСОБА_2 було подане клопотання про повторну судово-почеркознавчу експертизу. Однак у задоволенні такого клопотання було відмовлено, що призвело до прийняття судом необ`єктивного та не законного рішення.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Фактичні обставини справи

Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 3,0479 га, кадастровий номер 7120981000:02:001:0470, яка розташована в адміністративних межах Безпечнівської сільської ради с. Безпечна Уманського району Черкаської області, яку прийняв у спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.09.2019 року (а.с.40).

28 грудня 2010 року між ОСОБА_2 та ПП «Бригада-Плюс» в особі керівника Усатого А.М. був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,0479 строком на 10 років, тобто до 28 грудня 2020 року (а.с.34-37).

22 серпня 2018 року між ОСОБА_2 та ПП «Бригада-Плюс» в особі керівника Усатого А.М. до договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2010 року було укладено додаткову угоду на термін 8 років до 22.12.2030 року та зареєстровано 21.03.2019 року за № 7112098104000118 (а.с.38).

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга, подана ПП «Бригада-Плюс» в особі керівника Усатого А.М. не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У справі, що переглядається, між сторонами виник спір щодо недійсності додаткової угоди з підстав відсутності волевиявлення орендодавця на її укладення, у зв`язку з чим позивач просив суд скасувати запис про проведену реєстрацію додаткової угоди та повернути земельну ділянку власникові.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до положень статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

Встановлено, що 28 грудня 2010 року між ОСОБА_2 та ПП «Бригада-Плюс» в особі керівника Усатого А.М. був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,0479 строком на 10 років, тобто до 28 грудня 2020 року (а.с. 34-37, т. 1).

22 серпня 2018 року між ОСОБА_2 та ПП «Бригада-Плюс» в особі керівника Усатого А.М. до договору оренди земельної ділянки від 28.12.2010 року було укладено додаткову угоду на термін 8 років до 22.12.2030 року (а.с. 38, т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла (а.с. 39, т.1), а вищевказану земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.09.2019 року отримав її син -позивач ОСОБА_1 (а.с. 40, т.1).

Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві стверджував, що ознайомившись із додатковою угодою від 28.02.2019 року до договору оренди земельної ділянки від 28.12.2010 року, виявив, що дану угоду його мати, ОСОБА_2 , не підписувала, оскільки в графі «Орендодавець» підпис від імені матері, виконала інша особа.

В зв`язку з даним фактом представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Процан Ю.Г. звернувся із заявою до експертної установи про проведення почеркознавчого дослідження.

Згідно висновку спеціаліста № 31 від 25.02.2020 року, який надав позивач на підтвердження своїх доводів, підпис від імені ОСОБА_2 в Додатковій угоді до договору оренди землі за кадастровим № 7120981000:02:001:0470 в адміністративних межах Безпечнівської сільської ради від 22.08.2018 року у графі «Орендодавець» - виконаний не гр. ОСОБА_2 , а іншою особою.

В ході розгляду справи, за клопотанням позивача, ухвалою суду від 07.12.2020 року було призначено судово-почеркознавчу експертизу (а.с. 25-28, т.1).

Як вбачається із висновку експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 693/364/20 від 10.06.2021 року № 2328/2329/21-32, підпис від імені ОСОБА_4 в графі «орендодавець» у додатковій угоді (без номера) від 22 серпня 2018 року до договору оренди землі (без номера) від 28.12.2010 року, яка укладена між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ПП «Бригада-Плюс» в особі керівника Усатого Анатолія Миколайовича по земельній ділянці за кадастровим номером 7120981000:02:001:0470 та зареєстрована 21.03.2011 року за № 7112098104000118, виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою (а.с. 48-54, т. 2)

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Разом із тим, реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю.

Отже, реєстрація права оренди ПП «Бригада-Плюс» на вищевказану земельну ділянку, коли додаткову угоду ОСОБА_2 фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки власникові є ефективним, а задоволення позову забезпечить реальне відновлення порушеного права.

З огляду на зазначене, висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 є правильними та обґрунтованими.

Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом взято до уваги недопустимий і недостовірний висновок експертизи та відмовлено у задоволенні клопотання про проведення повторної експертизи, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до положень статті 113 ЦПК України судом може бути призначена повторна експертиза, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

Оскільки висновок експерта проведеної експертизи мав чіткий характер, експертом надано вичерпні відповіді на поставлені питання, суд відмовив у задоволенні клопотання, яке не було належним чином мотивоване, про проведення повторної експертизи.

Встановивши, що підпис від імені ОСОБА_2 у додатковій угоді до договору оренди землі від 21.03.2011 року, виконаний не самою ОСОБА_2 , а іншою особою, суд першої інстанції, з яким погоджується і колегія суддів, правильно зазначив, що такий правочин відповідно до положень чинного законодавства є неукладеним, а тому дійшов обґрунтованого висновку, що державна реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача як власника спірної земельної ділянки, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом принципу змагальності сторін, зокрема посилання заявника на те, що оскаржуване судове рішення ґрунтуються на недопустимих доказах, яким на його думку є висновок експертизи, та безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про проведення повторної експертизи, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Наведені в апеляційній скарзі аргументи не спростовують висновків суду першої інстанції, не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі заявник, ґрунтуються на власному тлумаченні ним норм матеріального права.

В спірному випадку, суд на підставі поданих доказів розглянув справу у відповідності до наведених норм. Розпоряджаючись своїми процесуальними правами на власний розсуд, позивач представив докази, які вважав достатніми для вирішення спору. Апелянтом не вказано в який спосіб суд обмежив права сторін, допустив неповне з`ясування обставин, тоді як в матеріалах справи відсутні дані щодо незабезпечення судом вирішення процесуальних клопотань, які впливали на правильне вирішення спору чи не дослідження всіх доказів, на які посилалися сторони.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у апеляційній скарзі доводами не вбачає.

Відповідно до ч. 13ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст.258, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Бригада-Плюс» в особі керівника Усатого Анатолія Миколайовича - залишити без задоволення.

Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 19 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Бригада-Плюс» в особі керівника Усатого Анатолія Миколайовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Центр надання послуг Жашківської районної адміністрації Черкаської області, Селянське Фермерське господарство «Петровіт» про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки неукладеною, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації - залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції - залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді В.Г. Бородійчук

Л.І. Василенко

/повний текст постанови суду виготовлений 17 жовтня 2022 року/