Рішення

від 17.10.2022 по справі 400/3099/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2022 р. № 400/3099/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Фульги А.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв,54003, Аварійнорятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. Привільна, 136-Б, м. Миколаїв, 54039 ,

про:визнання протиправним та скасування наказу від 07.03.2022 року № 65; визнання протиправним та скасування наказу від 07.04.2022 року № 66; поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області про - визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 » №65 від 07.03.2022р.; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області «Про кадрові питання» №66 від 07.04.2022р.;поновлення ОСОБА_1 молодшого сержанта служби цивільного захисту на посаді пожежний-рятувальник пожежно-рятувального відділення пожежно- рятувальної групи аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Миколаївській області.

Свої вимоги мотивував тим, що його звільнення відбулось з порушенням законодавства, - зазначив, що оскаржувані накази виносились з численними неточностями та розбіжностями; обґрунтування в наказах викладено недостатньо; індивідуальна бесіда з ним не проводилась; порядок та підстави звільнення не було роз`яснено; позбавлено можливості врахувати прохання та пояснення; Відповідачами не було враховано ступінь його вини та поважність відсутності на службі; не було ознайомлено з оскаржуваними наказами та не вручено, як того вимагає процедура передбачена законодавством.

Ухвалою від 20.09.2022 р. було залучено в якості співвідповідача Аварійно - рятувальний загін спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області.

Відповідачі позов не визнали, надали до суду відзиви з проханням в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Справу було розглянуто без участі сторін у письмовому провадженні, в зв`язку з тим, що на території Миколаївської області та м. Миколаєві ведуться активні бойові дії, що створює безпосередню небезпеку життю і здоров`ю сторін по справі та складу суду.

Проаналізувавши матеріали справи, діюче законодавство, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 (далі Позивач) було прийнято на службу до ГУ ДСНС України в Миколаївській області (далі Відповідач 1), на підставі наказу №189 від 01.07.2016р. в званні та на посаду - молодший сержант служби цивільного захисту пожежний-рятувальник пожежно-рятувального відділення пожежно-рятувальної групи аварійно-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення

Головного управління ДСНС України в Миколаївській області (далі - Відповідач 2). З пояснень Позивача, викладених у позові, вбачається, що він 05.03.2022р. на власному авто виїхав з м. Миколаєва, в зв`язку з активними бойовими діями, та з ціллю евакуації своїх рідних та близьких у напрямку на захід України, без уточнення конкретного міста чи населеного пункту, до якого він мав намір прибути.

Зазначив, що 06.03.2022р. про свою поїздку, та намір одразу повернутися після евакуації своїх рідних та близьких, доповів своєму начальнику ОСОБА_3 , та подав відповідний рапорт, на що той дав йому згоду. 06.03.2022р., будучи в Вінницькій області, зателефонував ОСОБА_3 та доповів, що в найближчі години повернутися не зможе, оскільки на АЗС відсутній бензин, а на дорогах величезні затори через велику кількість авто, що евакуюються, та чималу кількість блокпостів.

Близько 20:00 год 06.03.2022р. йому зателефонував співробітник, та запропонував стати у службову частину у м. Вінниці до опівночі. Однак добратись до службової частини в м. Вінниці у нього не було можливості також з підстав наявності заторів, блокпостів, та відсутності бензину, крім того він мав намір в найближчий час повернутися в свою службову частину.

Зазначив, що 07.03.2022р. йому подзвонив співробітник та повідомив, що його вже звільнено за прогул.

Позивач наголосив, що його взагалі не ознайомлювали з документами щодо днів служби / чергування в березні 2022р. тому не можна вважати, що 06 та 07 березня 2022р. взагалі були робочими для Позивача.

Повернувшись в м. Миколаїв вночі з 07.03 на 08.03, зранку вийшов на службу в надією та метою продовжити службу, але його вже не допустили до робочого місця без пояснень.

На думку суду, в задоволенні позову слід відмовити, з огляду на наступне.

Згідно із статтею 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання (п. 3 Положення). Питання проходження служби особами рядового і начальницького складу визначаються Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.

На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого законом.

На осіб начальницького складу служби цивільного захисту поширюються вимоги та обмеження, передбачені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Нормами частини першої статі 102, частин третьої та четвертої статті 103 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що громадяни України приймаються на службу цивільного захисту на конкурсній та контрактній основі.

Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.

На думку суду, своїми діями Позивач допустив грубе порушення службової дисципліни. На нього як на посадову особу рядового складу служби цивільного захистубуло покладено зобов`язання про існування яких він не міг не знати, його посада передбачала підвищену відповідальність, тим більше в період дії військового стану. Ним було прийнято присягу передбачену ст.108 Кодексу цивільного захисту України, текст присяги крім іншого містить слова "мужньо і рішуче захищати життя та здоров`я громадян, майно України, її навколишнє природне середовище від надзвичайних ситуацій".

Як зазначили представники Відповідачів,- в той час як Позивачем було покинуто місце служби діяв посилений режим несення служби, на який були переведені всі підрозділи ДСНС, в тому числі АРЗ СП ГУ державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, де проходив службу Позивач.

Відповідно до наказу начальника ГУ ДСНС від 24.02.2022 № 109 «Про підвищення оперативної готовності», відповідно до введення дію Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України та на вимогу ДСНС України від 24 лютого 2022 року № 17/54-Е особовий склад ГУ ДСНС та його підпорядкованих підрозділів було переведено на двозмінний режим несення служби з 08:00 24.02.2022.

Згідно з п.21 Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом МВС України від 07.10.2014 № 1032, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2014 року за № 1563/26340, при ускладненні оперативної обстановки за наказом Голови ДСНС України або начальника відповідного гарнізону ДСНС України особовий склад переводиться на посилений режим несення гарнізонної служби.

Як зазначив Відповідач 2, в нормальних умовах служба організовується у чотиризмінному режимі, графік черговості змін єдиний для всіх підрозділів служби цивільного захисту ДСНС України. Згідно з наказом начальника АРЗ СП від 06.09.2021 № 414 «Про закріплення особового складу АРЗ СП за черговими змінами» ОСОБА_1 , закріплений за 4 зміною. При переведенні на двозмінний режим друга та четверта зміни були об`єднані, і підрозділ продовжив нести службу з чергуванням на протязі доби, час відпочинку складав 1 добу.

Тобто Позивач зобов`язаний був прибувати на службу через добу, як встановленоу матеріалах службового розслідування.

Записами в книзі служби за 06 березня 2022 року підтверджено поіменно чергування осіб 2 та 4 змін, і у свою чергу, відсутність на чергуванні ОСОБА_1 .

Відповідно, на наступне чергування позивач повинен був прибувати через кожну добу після зміни, що він відмовився виконувати.

Таким чином Позивач допустив порушення графіку чергувань.

Суд приймає дані пояснення Відповідача 2, так як Позивачем не було надано достатніх обґрунтувань протилежного, свою неявку на службу 06.03.2022р. він підтвердив у позові. Позивач не міг не знати про посилений графік роботи і, як він зазначив у позові, особисто його ознайомлювати з посиленим графіком роботи не було необхідності, дане було відомо всім без виключення працівникам підрозділів служби цивільного захисту ДСНС України, з огляду на введення воєнного стану в Україні, дані твердження Відповідачів суд не ставить під сумнів.

06.03.2022 р. ОСОБА_1 мав заступити на службу, про виїзд за межі гарнізону чи перезакріплення не звертався, у відпустці не був. Жоден службовець чи працівник не був обмежений у праві еваюкуватись та закріпитись за іншою частиною, загоном, гарнізоном по всій Україні. Позивач не звертався із рапортом про закріплення права несення служби в іншому гарнізоні.

ОСОБА_1 самовільно покинув місце служби не попередивши про це керівництво АРЗ СП. Позивач у своєму позові посилається на погодження із ОСОБА_4 , але, як вбачається з пояснень ОСОБА_5 є заступником начальника аварійно-рятувальної частини АРЗ СП, не відноситься до керівництва загону і рішень про відгул, відпустку, тимчасове закріплення за іншою частиною чи гарнізоном, тощо, самостійно не приймає, а відповідно не має таких повноважень. Всі відносини Позивача поданому питанню повинні були відбуватись з ОСОБА_6 . Лише начальник аварійно-рятувального загону, або його заступник, у разі відсутності керівника, приймає такі рішення та за попереднім погодженням з керівником.

За поясненнями Відповідача 2 вбачається, що позивач 08.03.2022 р. на службу не виходив. Жодного разу не з?являвся в АРЗ СП від дня самовільного залишення місця несення служби.

Щодо подання позивачем рапорту з повідомленням про виїзд за межі гарнізону.

Порядок подання заяв скарг і пропозицій регламентується розділом V Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України № 1068-VI від 05.03.2009 року. Рапорт - це письмове звернення особи рядового і начальницького складу, який може подаватись безпосередньому керівникові. Саме такий рапорт, на який посилається Позивач, може подаватись для погодження виїзду за межі гарнізону заздалегідь, виїзд може здійснюватись у вільний від чергування час, або коли особа рядового або начальницького складу служби цивільного захисту перебуває у відпустці, на лікарняному, тощо. Натомість позивач у своєму позові сам зазначає, що 05.03.2022 він виїхав за межі міста Миколаєва. Вранці 06.03.2022 позивач зателефонував керівництву підрозділу та повідомив по телефону про від`їзд.

Такий рапорт не може бути поданий за телефоном, більше того, під час чергування позивача.

У своєму поясненні, під час проведення службового розслідування, безпосередній керівник позивач ОСОБА_7 повідомив, що Позивач в телефонному режимі сповістив, що в момент розмови перебуває у місті Вінниця, а далі прямує на захід України, що наміру продовжувати службу на колишньому місці не має.

Позивача також було притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з наказом від 28 січня 2022 року № 13 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » і накладено дисциплінарне стягнення «Зауваження».

Зазначений наказ є доказом систематичності порушень позивача, у зв`язку з якою його і було звільнено.

Отже позивач на час звільнення мав два діючі дисциплінарні стягнення: «Зауваження», накладене на позивача згідно із наказом начальника Головного управління ДСНС України у Миколаївській області від 28 січня 2022 року № 13 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » та від 07 березня 2022 року № 65 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ».

Зазначені накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності є доказами систематичного невиконання умов контракту позивачем.

Як зазначив представник Головного управління ДСНС України у Миколаївській області, в наказі про звільнення було допущено описку. А саме,- в наказі Головного управління ДСНС України у Миколаївській області про №66 від 07.03.2022 року «Про кадрові питання» (яким звільнено ОСОБА_8 ) - замість дати наказу « 07 березня» зазначено « 07 квітня». Передував даному наказу №66 наказ №65 від 07.03.2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 », який було викладено без помилок з датою "07 березня".

Щодо помилково зазначених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дат погоджень наказу №65 замість "07 березня" зазначено "07 травня", як пояснив Відповідач 2, це відбулось по причині поновлення наказу, бо оригінал було втрачено з причин того що під час початку повномасштабного вторгнення велика кількість документів підлягала оцифровуванню, або була евакуйована.

Судом було прийнято дані пояснення.

Щодо зазначеного позивачем, що йому не було вручено наказ про звільнення, слід зазначити наступне.

Як зазначив представник Відповідача 2, всі перемовини із Позивачем велися в телефонному режимі і лише з його бажання, спілкуватись чи ні. Саме тому його ознайомлювали із службовим розслідуванням в телефонному режимі. Від позивача не відібрано пояснення, і не ознайомлено із наказом про звільнення оскільки він упідрозділі не з`являвся.

Твердження позивача, щодо появи на службі 08.03.2022р., та намагання повернутись на службу не доведено.

Як зазначив Відповідач -2 в додаткових поясненнях на виконання ухвали суду, обладнання контрольно - пропускної системи з технічних причин станом на 08.03.2022 р. не працювало, тому не було можливості надати інформацію з баз даних щодо використання картки - перепустки 08.03.2022р. та також на протязі березня - квітня 2022р.

Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, службова дисципліна це бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту. Частиною 2 ст.1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов`язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону.

Згідно ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров`я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим;стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань;постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій; поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям;сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.

Згідно п.57 Статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

Згідно з пунктом 59 Статуту до діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать: порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту; брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов`язків; приховування або не достовірне надання відомостей про себе, що мають значення для проходження служби (зміна місця проживання, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності);інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом.

Відповідно до п.1 Контракту позивач ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, і добровільно взяв на себе зобов`язання додержуватись Конституції та законів України, сумлінно виконувати вимоги Присяги служби цивільного захисту, статутів, наказів начальників, своїх службових обов`язків, підвищувати сою професійну майстерність, мати позитивні результати з фізичної підготовки.

Позивач посилається на п.75 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту», який передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи.

На думку суду Відповідачем врахована ступінь вини Позивача та поважність відсутності на службі - невихід на службу під час особливого періоду, воєнного стану є неприпустимим.

Згідно з Указом Президента України Від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану» Єдина державна система цивільного захисту, її функціональні та територіальні підсистеми були приведені у готовність до виконання завдань за призначенням у особливий період.

Своїми діями ОСОБА_8 поставив під загрозу можливість виконання підрозділом дій за призначенням під час воєнного стану на території держави. І дане твердження Позивач не міг не розуміти в той час як покидав місце служби, що і свідчить про доведеність його вини.

Відповідно до п.82 Дисциплінарного статуту, прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.

В даній статті є контекст «може передувати службове розслідування», тому, на думку суду, зважаючи на складність ситуації що сталась в колективі, в той час коли всі працівники повинні були готові працювати злагоджено та з підвищеною готовністю, як того вимагає воєнний час, суд вважає допустимим проведення службового розслідування без участі позивача та в прискореному режимі. Також зважаючи на те що працівники які спілкувались з Позивачем зазначили про небажання Позивача далі працювати та виходити на службу, зокрема пояснення ОСОБА_11 .

Також позивач зазначив про порушення ст.81 Дисциплінарного статуту, яка передбачає отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. На думку суду, зважаючи на те, що всі відносини Позивача з керівництвом в період здійснення ним порушень та проведення службового розслідування відбувались в телефонному режимі, відібрання від нього письмового пояснення вбачалось неможливим.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (вул. 2 Екіпажна, 1, м.Миколаїв,54003 код ЄДРПОУ 38524996, Аварійнорятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. Привільна, 136-Б, м. Миколаїв, 54039, код ЄДРПОУ 38169500) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. П. Фульга