Ухвала

від 17.10.2022 по справі 360/3686/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

17 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 360/3686/21

адміністративне провадження № К/990/26091/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Луганській області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року у справі №360/3686/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у липні 2021 року звернулася до суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області, в якій просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неоформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ "Про затвердження Положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" (в редакції від 23 лютого 2007 року № 719-V) без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Луганській області оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних - виключно відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" (в редакції від 23 лютого 2007 року № 719-V), із зазначенням особливої відмітки в паспорті, зокрема, відомостей про неповнолітню дитину (а.с. 1-18).

25 жовтня 2021 року рішенням Луганського окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено повністю.

01 вересня 2022 року постановою Першого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Державної міграційної служби України в Луганській області щодо неоформлення та невидачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ "Про затвердження Положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" (в редакції від 23 лютого 2007 року № 719-V) без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру.

Зобов`язано Управління Державної міграційної служби України в Луганській області оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних - виключно відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" (в редакції від 23 лютого 2007 року № 719-V), із зазначенням особливої відмітки в паспорті, зокрема, відомостей про неповнолітню дитину.

Стягнуто з Управління Державної міграційної служби України в Луганській області (код ЄРДПОУ 37851432, юридична адреса вул. Партизанська, 12, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортні дані НОМЕР_1 виданий Рубіжанським МСУ ДМС України в Луганській області 26 лютого 2014 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім грн.).

На зазначену постанову апеляційного суду Управлінням Державної міграційної служби України в Луганській області подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 26 вересня 2022 року.

У касаційній скарзі Управлінням Державної міграційної служби України в Луганській області зазначено, що вона подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження заявник касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 0240/3048/18-а.

Проте, в касаційній скарзі відповідачем не наведено, які саме норми права (пункт, частина, стаття) застосовано судом без врахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у зазначеній постанові Верховного Суду, а також не наведено обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у цій справі та у справі№0240/3048/18-а є подібними.

Подана касаційна скарга відповідача містить цитування нормативно-правових актів, виклад обставини справи, посилання на постанову Верховного Суду, незгоду з рішеннями суду апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.

Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, та не викладення відповідачем підстав для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, визначених пунктами 1частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відповідачем не наведено, які саме норми права (пункт, частина, стаття) застосовано судом без врахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у зазначеній постанові Верховного Суду, а також покликаючись на постанову Верховного Суду не обґрунтував, що ця постанова ухвалена у справі за подібними відносинами із цією справою, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Луганській області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року у справі №360/3686/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії- повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова