Ухвала

від 23.11.2022 по справі 360/3686/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 листопада 2022 року

м. Київ

справа №360/3686/21

адміністративне провадження №К/990/30808/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

перевіривши касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Луганській області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року у справі №360/3686/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області (далі - відповідач, УДМС України в Луганській області) , в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неоформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на її ім`я без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ "Про затвердження Положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" (в редакції від 23 лютого 2007 року № 719-V) без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру;

- зобов`язати УДМС України в Луганській області оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на її ім`я без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних - виключно відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" (в редакції від 23 лютого 2007 року № 719-V), із зазначенням особливої відмітки в паспорті, зокрема, відомостей про неповнолітню дитиную.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність УДМС України в Луганській області щодо неоформлення та невидачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ "Про затвердження Положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" (в редакції від 23 лютого 2007 року № 719-V) без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру;

- зобов`язано УДМС України в Луганській області оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних - виключно відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" (в редакції від 23 лютого 2007 року № 719-V), із зазначенням особливої відмітки в паспорті, зокрема, відомостей про неповнолітню дитину.

Ухвалами Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року та 02 листопада 2022 року касаційні скарги УДМС України в Луганській області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року у справі №360/3686/21 повернуто скаржнику.

07 листопада 2022 року до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга УДМС України в Луганській області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року у справі №360/3686/21.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції встановлено, що зазначене судове рішення було прийнято у порядку письмового провадження 01 вересня 2022 року та повний текст виготовлено у той же день.

За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 03 жовтня 2022 року.

Касаційну скаргу направлено скаржником до Суду 07 листопада 2022 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що в строк установлений законом, він вже звертався до Суду із касаційними скаргами, які були повернуті Судом та при цьому роз`яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Судом установлено, що вперше касаційна скарга була направлена УДМС у Луганській області до Суду засобами поштового зв`язку 23 вересня 2022 року, що підтверджується інформацією з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», а саме даними поштового конверту зі штриховим ідентифікатором 1800108505400. Водночас ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року зазначена касаційна скарга була повернута скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України та отримана останнім 18 жовтня 2022 року. При цьому, у вказаній ухвалі Судом було роз`яснено скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

21 жовтня 2022 року скаржник повторно звернувся до Суду із відповідною касаційною скаргою. Проте ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2022 року касаційна скарга була знову повернута скаржнику на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України та отримана останнім 04 листопада 2022 року.

Скориставшись правом на повторне звернення, 07 листопада 2022 року УДМС у Луганській області знову направлено до Суду касаційну скаргу на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року в справі №360/3686/21.

Отже, з огляду на встановлені обставини та норми чинного законодавства, враховуючи, що первинна касаційна скарга була подана у межах строку касаційного оскарження і скаржник повторно звертався до касаційного суду без зайвих зволікань, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. При цьому, перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

У цій справі суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом установлено, що зазначені скаржником у касаційній скарзі доводи вказують на наявність обставин, визначених підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у зв`язку з чим рішення суду апеляційної інстанції у цій справі підлягає касаційному оскарженню.

Підставою касаційного оскарження у цій справі скаржник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права з посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Зокрема, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 152 від 07.05.2014, статтю 13 та частину четверту статті 22 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №0240/3048/18-а.

Проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, - застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду, а саме: щодо застосування пункту 4 Постанови КМУ № 152 від 07.05.2014, статті 13 та частини четвертої статті 22 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VI у подібних правовідносинах.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки доводи скаржника є достатньо мотивованими і потребують перевірки, а касаційна скарга стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.

2. Відкрити касаційне провадження за скаргою Управління Державної міграційної служби України в Луганській області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року у справі №360/3686/21.

3. Витребувати з Луганського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №360/3686/21.

4. Особі, що подала касаційну скаргу, надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, а іншим учасникам справи - копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

5. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

6. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко