Постанова

від 17.10.2022 по справі 904/9695/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2022 року м. Дніпро Справа № 904/9695/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгова компанія "Фенікс"

на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Євстигнеєва Н.М.) від 20.06.2022р. у справі № 904/9695/21

за позовом Приватного підприємства Фірми "Мрія-94", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгова компанія "Фенікс", м. Дніпро

про стягнення 112 617,12грн., -

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2022р. у справі № 904/9695/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгова компанія "Фенікс" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства Фірми "Мрія-94" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгова компанія "Фенікс" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 грн. 00 коп.; в іншій частині заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено.

Не погодившись з вказаним додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгова компанія "Фенікс" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2022р. у справі № 904/9695/21 в частині відмови в задоволенні заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та прийняти в цій частині нове рішення, яким повністю задовольнити відповідну заяву товариства та покласти на позивача всі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу без відповідного клопотання іншої сторони, що є порушенням ч. 4 ст. 126 ГПК України.

На думку скаржника, суд зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу, не врахувавши, що ці витрати пов`язані безпосередньо з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорціональним до предмета та ціни позову, що поведінка сторін під час розгляду справи могла призвести до затягування розгляду справи, зокрема, безпідставне твердження позивача щодо певних обстави, які мають значення для справи.

Також апелянт вказав на те, що суд без будь-якого обґрунтування відмовив у віднесенні гонорару успіху у розмірі 8000грн, передбаченого договором про надання правової допомоги, до судових витрат по справі, з покладенням їх на позивача.

Викладені обставини, на думку скаржника, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для часткового скасування додаткового рішення зі зміною його резолютивної частини.

Приватне підприємство Фірма "Мрія-94" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає додаткове рішення законним та обґрунтованими, а вимоги апеляційної скарги безпідставним та такими, що не підлягають задоволенню.

В обґрунтування відзиву підприємство посилається на таке:

- на адресу позивача не надходила заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування за рахунок позивача понесених відповідачем витрат на правничу допомогу, що позбавило підприємство можливості доводити неспівмірність цих витрат;

- з положень ст. 129 ГПК України вбачається, що суд, у тому числі, з власної ініціативи може не розподіляти витрати на правничу допомогу повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, отже, є неправильними доводи апелянта, що зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги безпосередньо пов"язані з наявністю клопотання;

- місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про часткове задоволення заяви відповідача, враховуючи незначну кількість виготовлених представником відповідача документів, а також те, що підготовка копій, комплектування додатків та направлення документів є технічною роботою, яка не потребує спеціальних знань;

- на підтвердження надання правової допомоги відповідачем не долучено розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання такої допомоги.

Крім того, позивач вказав на безпідставність доводів апелянта про неврахування судом значення справи для відповідача, а також про затягування позивачем розгляду справи, при цьому затягування відбулося саме зі сторони відповідача.

Щодо стягнення «гонорару успіху», то для суду не є обов`язковими зобов`язання, які складися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату такого гонорару.

Отже, на думку позивача, суд дійшов вірного висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному відповідачем розмірі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.08.2022, колегією суддів у складі головуючого судді-доповідача Чередка А.Є., суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф., відкрито провадження за апеляційною скаргою та постановлено розглянути її без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2021 року Приватне підприємство Фірма "Мрія-94" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгова компанія "Фенікс" заборгованості у розмірі 112 617,12 грн., з яких: основний борг у розмірі 88 366,50 грн., штраф 10% у розмірі 8 836,65 грн., 3 % річних у розмірі 3 519,84 грн. та інфляційні втрати у розмірі 11 894,13 грн.

У відзиві відповідачем, у тому числі, було зазначено про те, що його витрати на правову допомогу під час розгляду даної справи у суді першої інстанції орієнтовно складуть 16000грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2022 в задоволенні позову Приватного підприємства Фірми "Мрія-94" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгова компанія "Фенікс" про стягнення 112 617,12грн. відмовлено; судові витрати по справі віднесено на позивача.

06 червня 2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгова компанія "Фенікс" до господарського суду надійшло клопотання про прийняття доказів для визначення судових витрат, згідно з яким товариство просило покласти на ППФ "Мрія-94" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00грн.

У клопотанні йшлося про те, що відповідач за надання професійної правничої допомоги адвокатом по даній справі поніс витрати в розмірі 8000грн, а оскільки судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову, то відповідач додатково понесе витрати у розмірі 8000грн у зв`язку зі сплатою адвокату гонорару успіху, в такому випадку загальні витрати відповідача на правову допомогу складатимуть 16000грн.

На підтвердження суми понесених витрат відповідачем надані копії: договору № 6/22 від 10.01.20202, додаткової угоди № 1 до цього договору від 11.01.2022, квитанції № 1771946 від 24.01.2022 про сплату гонорару за вказаною додатковою угодою у розмірі 8000грн, акта приймання-передачі наданих послуг від 06.06.2022.

Матеріали справи свідчать також про те, що 10.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгова компанія "Фенікс" (клієнтом) та Адвокатським бюро "Олександра Биструшкіна" (адвокатом) укладено договір № 6/22.

Відповідно до п. 1 договору клієнт доручає, а адвокат зобов`язується від імені та за рахунок клієнта здійснювати незалежну професійну діяльність щодо захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту у господарських справах, на підприємствах, в установах, організаціях.

Згідно з п.5 договору обсяг правової допомоги, що надається в рамках даного договору, та порядок її оплати обумовлюється сторонами в окремих додаткових угодах до даного договору. Фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання умов цього договору, відшкодовуються в повному обсязі.

У п. 6 договору сторони узгодили, що даний договір діє по 31 березня 2023 року включно.

11.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгова компанія "Фенікс" (клієнтом) та Адвокатським бюро "Олександра Биструшкіна" (адвокатом) укладено додаткову угоду № 1 до договору №6/22 від 10.01.2022.

У п. 1 цієї додаткової угоди визначено порядок надання професійної правничої допомоги, а також порядок оплати клієнтом гонорару адвокату за надання в господарському суді першої інстанції професійної правничої допомоги за ведення в інтересах клієнта судової справи № 904/9695/21, яка розглядається Господарським судом Дніпропетровської області за позовом Приватного підприємства Фірми "Мрія-94", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгова компанія "Фенікс", м. Дніпро про стягнення 112 617,12грн. Адвокат зобов`язується надавати клієнту професійну правничу допомогу по веденню судової справи в Господарському суді Дніпропетровської області, а клієнт зобов`язується оплатити надану йому правову допомогу.

За надання професійної правничої допомоги по веденню адвокатом судової справи в господарському суді першої інстанції клієнт сплачує адвокату гонорар, встановлений у фіксованому розмірі, наступним чином: 8000,00грн. - до 27.01.2022 включно (п. 2 додаткової угоди).

На підставі п. 3 угоди у випадку постановлення судом рішення про повну відмову в задоволенні позовних вимог, клієнт протягом п`яти робочих днів з моменту постановлення такого рішення суду додатково сплачує адвокату гонорар успіху в розмірі 8 000,00грн.

За умовами п. 4 додаткової угоди професійна правнича допомога, яка надаватиметься в рамках ведення судової справи в господарському суді першої інстанції включатиме в себе: правовий аналіз позовної заяви по справі, правовий аналіз ситуації, вивчення актуальної судової практики з розгляду подібних спорів, підготовку та подання відзиву на позовну заяву, підготовку та подання заперечення (в разі необхідності) та всіх необхідних документів, пов`язаних з розглядом справи, включаючи клопотання, заяви (в разі необхідності), представництво інтересів клієнта в судових засіданнях в господарському суді першої інстанції (в разі їх призначення), усні консультації клієнта щодо питань, які виникають під час розгляду судової справи та всі інші дії, необхідні для ведення судової справи в господарському суді першої інстанції.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди в рамках розгляду судової справи господарським судом першої інстанції адвокат надає клієнту акт приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги, в якому будуть зазначені зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, додаткові витрати, які понесені адвокатом під час надання професійної правничої допомоги в рамках судової справи (якщо такі матимуть місце).

Дана додаткова угода № 1 вступає в законну силу з моменту її підписання сторонами (п. 8 додаткової угоди).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгова компанія "Фенікс" перераховано на розрахунковий рахунок адвокатського бюро грошові кошти у розмірі 8000,00грн., що підтверджується квитанцією № 1771946 від 24.01.2022.

Також, 06.06.2022 року Адвокатським бюро "Олександра Биструшкіна" та ТОВ "Міжнародна торгова компанія "Фенікс" складено та підписано без заперечень Акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги.

Підписанням даного Акту сторони підтвердили, що адвокат надав клієнту на належному якісному рівні в повному обсязі професійну правничу допомогу по веденню в інтересах клієнта в Господарському суді Дніпропетровської області судової справи № 904/9695/21 відповідно до умов договору № 6/22 від 10.01.2022, в тому числі відповідно до додаткової угоди № 1 до договору, а саме надана професійна правнича допомога по вказаній судовій справі включає в себе: складання заяви про ознайомлення з матеріалами справи; подання до суду заяви про ознайомлення з матеріалами справи; ознайомлення з матеріалами справи 11.01.2022; правовий аналіз позовної заяви по справі та додатків до неї, детальне вивчення правової позиції позивача по справі; правовий аналіз ситуації, кваліфікація правовідносин сторін; вивчення актуальної судової практики з розгляду подібних спорів; підготовка відзиву на позовну заяву; підготовка клопотання про витребування оригіналу письмового доказу; підготовка копії відзиву на позовну заяву з додатками для поштової відправки позивачу; підготовка копії клопотання від 25.01.2022 для поштової відправки позивачу; поштова відправка копії відзиву на позовну заяву з додатками та клопотання від 25.01.2022 позивачу цінним листом з описом вкладеного; підготовка пакету документів (комплектування додатків до відзиву на позовну заяву) для подання до суду відзиву на позовну заяву з додатками; подача до суду відзиву на позовну заяву з додатками; подача до суду клопотання від 25.01.2022; підготовка клопотання про долучення доказу до матеріалів справи; підготовка копії клопотання про долучення доказу до матеріалів справи для поштової відправки позивачу; поштова відправка позивачу копії клопотання про долучення доказу до матеріалів справи з додатком та заперечення проти призначення судової експертизи цінним листом з описом вкладеного; підготовка пакету документів (комплектування додатків до клопотання про долучення доказу до матеріалів справи) для подання до суду клопотання про долучення доказу до матеріалів справи з додатками; подача до суду клопотання про долучення доказу до матеріалів справи з додатками; підготовка заперечення проти призначення судової експертизи; підготовка копії заперечення проти призначення судової експертизи для поштової відправки позивачу; подача до суду заперечення проти призначення судової експертизи з додатком; підготовка до участі в судовому засіданні, призначеному на 31.05.2022; представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні 31.05.2022; складання клопотання про прийняття доказів для визначення судових витрат; підготовка копії клопотання про прийняття доказів для визначення судових витрат з додатком для поштової відправки позивачу; поштова відправка позивачу копії клопотання про прийняття доказів для визначення судових витрат з додатками цінним листом з описом вкладеного; підготовка пакету документів (комплектування додатків до клопотання про прийняття доказів для визначення судових витрат) для подання до суду клопотання про прийняття доказів для визначення судових витрат з додатками; подача в суд клопотання про прийняття доказів для визначення судових витрат з додатками; усні консультації з питань захисту прав і законних інтересів клієнта у справі № 904/9695/21.

Вартість професійної правничої допомоги, наданої адвокатом по веденню в інтересах відповідача в Господарському суді Дніпропетровської області судової справи № 904/9695/21 в рамках виконання договору, складає 8 000,00 грн. та додатково гонорар успіху в розмірі 8 000,00 грн., а всього 16 000,00 грн.

Представництво інтересів відповідача у суді першої інстанції здійснювалося адвокатом Биструшкіним О.С. (свідоцтво про право на заняття адвокатською № 1235 від 10.02.2004) на підставі договору № 6/22 від 10.01.2022 (а.с. 44-45) та ордеру серії АЕ №1115086 від 10.01.2022 (а.с. 30). Згідно з матеріалами справи адвокат Биструшкін О.С. приймав участь у двох судових засіданнях.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.124 Кодексу встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч.ч.1-5 ст. 126 Кодексу витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись положеннями вищезазначених норм відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Верховний Суд також неодноразово вказував на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою, оцінити розумність цих витрат, їх співмірність із ціною позову і складністю справи.

Отже, свобода сторін у визначенні розміру на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їх повної документальної доведеності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даному випадку, пред`явлена відповідачем до стягнення з позивача сума витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованою та пропорційною до предмета спору, з урахуванням ціни позову.

Так, предметом позовних вимог у цій справі є стягнення заборгованості за договором поставки, з урахуванням штрафу, інфляційних втрат та трьох процентів річних. Вказана справа є малозначною в розумінні Господарського процесуального кодексу України, спір є типовим, розрахунки заявлених до стягнення сум не є складними і не потребували значного часу для їх перевірки.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню спірні правовідносини також не передбачають.

Даний спір для кваліфікованого адвоката є спором незначної складності. Справа не містить великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час.

Відповідно до матеріалів справи, представником відповідача була виготовлена незначна кількість процесуальних документів під час розгляду справи, а саме: клопотання про витребування оригіналу письмового доказу, відзив на позовну заяву, заява про видачу копії ухвали суду, клопотання про долучення доказу до матеріалів справи, заперечення проти призначення судової експертизи, клопотання про прийняття доказів для визначення судових витрат.

При цьому, як вірно встановлено місцевим господарським судом, такі послуги адвоката як подання, підготовка (підготовка копій, комплектування додатків), направлення позивачу заяв по суті справи, пояснень тощо та отримання процесуальних рішень у справі від імені клієнта, які були перелічені у акті приймання-передачі наданих послуг, є технічною роботою, що не потребує спеціальних знань та не пов`язані з розглядом справи.

Крім того відповідачем не доведено, що спір у даній справі має для нього виключне значення, а також те, що результат вирішення цієї справи міг вплинути на його репутацію. Відповідні доводи відповідача мають декларативний характер, оскільки не підтверджені належними доказами в порядку ГПК України.

Таким чином, з урахуванням положень наведених вище норм, обставин, викладених у клопотанні ТОВ "МТК "Фенікс" про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу, наданих заявником документів в їх сукупності, загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, а також принципу обґрунтованості та співмірності судових витрат, Господарський суд Дніпропетровської області правомірно зазначив, що докази, які містяться в матеріалах даної справи не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у визначеному розмірі з іншої сторони та зробив правильний висновок про часткове задоволення клопотання товариства і стягнення з ПП фірми "Мрія-94" витрат на таку допомогу у сумі 4000,00грн.

Доводи скаржника про те, що суд зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу без відповідного клопотання іншої сторони, чим порушив ч. 4 ст. 126 ГПК є необґрунтованими, оскільки висновки місцевого господарського суду про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання сторін про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, як зазначено вище, суд мав таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання скаржника на те, що суд не врахував поведінку позивача, яка призвела до затягування розгляду справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Твердження апелянта про те, що витрати заявлені відповідачем пов`язані безпосередньо з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорціональним до предмета та ціни позову спростовуються вищевикладеним.

Щодо стягнення з позивача 8000грн. у зв`язку з прийняттям рішення на користь відповідача колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат не є обов`язковими для суду. Вирішуючи таке питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція міститься у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) , в якому Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху» та в якому указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Тобто, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання.

З огляду на викладене, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не спростував висновків місцевого господарського суду та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі судового рішення, тому додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2022 у даній справі слід залишити без змін.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна торгова компанія "Фенікс" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2022р. у справі № 904/9695/21 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2022р. у справі № 904/9695/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право на касаційне оскарження постанови та строк оскарження встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз