Рішення

від 17.10.2022 по справі 922/965/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/965/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Шевченко А.В.

за участю представників учасників процесу:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» (вх. № 11035 від 03 жовтня 2022 року), в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України, про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт», місто Дніпро,

до Приватного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод», м. Харків,

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області, за правилами загальногопозовного провадження, перебувала справа № 922/965/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» до Приватного акціонерного товариства «Харківський тракторний завод» про стягнення основної заборгованості в розмірі 265 842,02 грн., інфляційних втрат в розмірі 28 312,18 грн. 03 жовтня 2022 року, рішенням господарського суду Харківської області, позов задоволено частково та стягнуто з Приватного акціонерного товариства ХАРКІВСЬКИЙ ТРАКТОРНИЙ ЗАВОД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТАКТ 265 842,02 грн. основного боргу, 28 308,10 грн. інфляційних втрат та 4 412,25 грн. судового збору.

03 жовтня 2022 року, в порядкустатті 244 Господарського процесуального кодексу України, позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат (вх. № 11035 від 03 жовтня 2022 року). Враховуючи, що додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а дана справа розглядалась в порядку загального позовного провадження, то й і заява позивача підлягає розгляду в тому самому порядку. Ухвалою суду від 04 жовтня 2022 року прийнято та призначено до розгляду означену заяву на 17 жовтня 2022 року о(б) 11:50.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Відповідач про причини неявки суду не повідомив. При цьому, представник позивача 06 жовтня 2022 року через систему «Електронний суд» надав клопотання (вх. № 11354) про винесення додаткового рішення без його участі. Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши матеріали справи та заяву позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу. Приписамистатті 244 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. З аналізу наведеної правової норми вбачається, що додаткове рішення це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасовувати чи змінювати, проте він має право виправити деякі його недоліки, не пов`язані з його законністю і обґрунтованістю, зокрема, неповноту. Додаткове рішення за своїм змістом не може відрізнятися від основного рішення та долучається до нього.

У рішенні суду від 03 жовтня 2022 року по справі № 922/965/22 не було здійснено розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України). У частині 3статті 126 ГПК Українипередбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 червня 2022 року між позивачем та адвокатом Бичковим Володимиром Вячеславовичем укладено додаткову угоду № 16/06 ХТЗ до договору про надання юридичних послуг № 01/2019 від 07 грудня 2018 року за змістом якої адвокат взяв на себе зобов`язання надати клієнту професійну правничу допомогу (адвокатські послуги) з питання стягнення в судовому порядку з ПрАТ «Харківський тракторний завод» за договором поставки № 3802-Т від 04 січня 2021 року (з урахуванням протоколу розбіжностей) основного боргу та інфляційних втрат. Пунктом 3 цієї додаткової угоди сторонами був погоджений фіксований гонорар в розмірі 4 500,00 грн. без ПДВ, який не залежить від часу витраченого адвокатом на надання такої допомоги, кількості та обсягу складених ним процесуальних документів під час ведення справи, кількості судових засідань тощо. На підтвердження здійснення оплати встановленого в додатковій угоді гонорару надано платіжне доручення № 1276 від 24 червня 2022 року з відповідним призначенням платежу, що співпадає з реквізитами договору та додаткової угоди. На підтвердження прийняття послуг до суду представлено акт прийому-передачі адвокатських послуг від 03 жовтня 2022 року до додаткової угоди № 16/06 ХТЗ від 16 червня 2022 року до договору № 01/2019 про надання юридичних послуг від 07 грудня 2018 року (із змінами).

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачу у даній справі.

За змістом пункту 1 частини 2 статті126, частини 8 статті129 Господарського процесуального кодексу Українирозмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 126 цього ГПК України).

Витрати, понесені позивачем в даній справі на професійну правничу допомогу адвоката, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За приписамистатті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, при розподілі судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу адвокатом, має виходити з конкретних особливих обставин справи, з доказів, поданих заявником клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про підставність різних сум коштів, що потрачені заявником на правничу допомогу. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 стаття 126 ГПК України). У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України). Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю цих сторін. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта, зокрема, з огляду на положення частини 6 статті 126 ГПК України. Тобто, за наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

По даній справі відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Верховний Суд звертає увагу (постанова Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 910/23210/17), що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, як зазначає Верховний Суд у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 910/23210/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 911/739/15, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.

Відповідно до частини 1статті 9 Конституції Україничинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"визначено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Даний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 910/8682/18 від 14 листопада 2018 року від якого об`єднана Палата у постанові від 03 листопада 2019 року у справі № 922/445/19 не відступила через відмінність у нормативно-правовому регулюванні.

Відповідно достатті 86 Господарського процесуального кодексу Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг у суді першої інстанції, встановлений в договорі фіксований розмір гонорару, суд вважає у даному випадку розмір витрат на професійну правничу у розмірі 4 500,00 грн. обґрунтованим та таким, що відповідає критерію реальності адвокатських витрат.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу. Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У прохальній частині заяви позивача про ухвалення додаткового рішення зазначається про ухвалення додаткового рішення: «в розмірі пропорційно задоволеним позовним вимогам».

Враховуючи вимогистатті 129 ГПК України, висновки суду про часткове задоволення позову, а також заяви позивача про ухвалення додаткового рішення в розмірі пропорційно задоволеним позовним вимогам, на відповідача покладаються судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 4 499,94 грн.

Керуючись статтями42,123,129,221, 232-233, 236,244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» (вх. № 11035 від 03 жовтня 2022 року) про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства ХАРКІВСЬКИЙ ТРАКТОРНИЙ ЗАВОД (код ЄДРПОУ 05750295, місцезнаходження: 61007, місто Харків, проспект Московський (Героїв Харкова), будинок 275) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТАКТ (49005, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, 16-А, код ЄДРПОУ 21858879) 4 499,94 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту додаткового рішення, відповідно до статей256,257 ГПК Українита з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 17 жовтня 2022 року.

Суддя Н.В. Калініченко