Рішення

від 28.09.2022 по справі 361/4214/20

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/4214/20

Провадження № 2/361/305/22

28.09.2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2022 рокуБроварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.

за участю секретарів Бас Я.В., Латчук Д.Р., Лелеки В.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України, Броварської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного територіального управління юстиції у Київській області, Національної поліції України, третя особа Головне управління Національної поліції України у Київській області про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2020 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла зазначена вище позовна заява.

Позивач обґрунтовувала позов тим, що 15.04.2010 р. слідчий СОГ ГСУ МВС України Громадський О.А. виніс постанову про арешт майна ОСОБА_5 - земельна ділянка, площа (га) 0,1441, за адресою: АДРЕСА_1 .

06.10.2010 р. старший слідчий в ОВС ГСУ МВС України Шокало П.А. виніс постанову про арешт майна ОСОБА_5 - земельна ділянка, площа (га) 0,1461, за адресою: АДРЕСА_2 .

06.07.2012 р. старший слідчий в ОВС ГСУ МВС України Івченко О.Ю. та 29.08.2012 р. заступник начальника управління ГСУ МВС України Колесник Є.В. в кримінальній справі №24-206 від 21.10.2010 р. винесли постанови про арешт майна ОСОБА_5 - земельної ділянки і частки власності 63/600 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

04.02.2020 р. колегія суддів Броварського міськрайонного суду Київської області кримінальне провадження № 12012100010000073 від 13.12.2012 р. за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4. ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 357, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, закрила у зв`язку зі смертю обвинуваченого відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 284 та п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України. Перед резолютивною частиною ухвали судова колегія констатувала, що цивільні позови у даному кримінальному провадженні не заявлені.

Вказаний арешт майна ОСОБА_5 було накладено органом досудового слідства під час процесу досудового слідства на підставі положень КПК України 1960 року, тому розгляд справи про зняття арешту на майно померлого має відбуватися в порядку цивільного судочинства.

Позивач просила суд скасувати арешт майна ОСОБА_5 , а саме дві земельні ділянки (0,1441 га та 0,1461 га), по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 ; земельна ділянка, частка власності 63/600 житлового будинку по АДРЕСА_6 .

02 липня 2020 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом за правилами загального провадження. Призначено підготовче засідання на 07 жовтня 2020 року.

01 вересня 2020 року представник Головного територіального управління юстиції у Київській області подав відзив у якому посилався на те, що позивач не навів у своєму позові, як саме і якими діями Управління порушило його права та законні інтереси. Також вважає, що вони є неналежним відповідачем, тому просили залишити дану позовну заяву без розгляду.

24 вересня 2020 року від представника Міністерства внутрішніх справ України надійшов відзив, в якому він просив в задоволенні позову відмовити, та зазначив, що Міністерство внутрішніх справ України є політичним, а не правоохоронним органом, який здійснює формування політики центральних органів влади та відповідно не несе відповідальність за дії інших центральних органів влади, зокрема - Національну поліцію України та її структурні підрозділи.

Отже, позивач заявляє відповідачем по справі Міністерство внутрішніх справ України, яке прав і інтересів позивача не порушувало та, відповідно, не може нести відповідальність перед ним.

Міністерство внутрішніх справ України та Національна поліція є окремими центральними органами виконавчої влади, не підпорядкованими одне одному, тому, Міністерство внутрішніх справ не може та не повині відповідати за дії інших органів виконавчої влади. З огляду на вищевикладене просили в задоволенні позову відмовити.

26 лютого 2021 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області до справи було залучено співвідповідачем Національну поліцію України.

15 червня 2021 року до суду надійшов відзив від представник відповідача Національної поліції України, в якому він просив закрити провадження по даній справі з наступних підстав.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 04.02.2020 кримінальне провадження № 12012100010000073 від 18.12.2012 по звинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушень (злочинів) передбачених ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 357, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358 КК України закрито у зв`язку із смертю обвинуваченого.

Як вбачається зі змісту ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 04.02.2020 року питання щодо скасування арешту майна при закритті кримінальної справи судом не вирішувалось.

Тобто, Броварський міськрайонний суд Київської області постановляючи ухвалу про закриття провадження у кримінальній справі № 12012100010000073, не врахував, що потреба в застосованому до майна ОСОБА_5 арешту, відпала, та не вирішив одночасно це питання і не прописав, що такий арешт майна у зв`язку із відсутністю тепер потреби необхідно скасувати, а інформацію про накладення арешту виключити з реєстру.

Відповідно до абз. 3 п. 1 Постанови ВССУ № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" за наявності кримінального провадження, з метою захисту свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності, власник чи інший володілець вправі звернутись до суду в загальному порядку, та після підтвердження цього права, така особа як і титульний власник майна, в тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів в порядку передбаченому в ст. ст. 174, 539 КПК України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок. Вказане свідчить про те, що у разі якщо потреби в підтвердженні права власності на майно немає, то питання щодо звільнення такого майна з-під арешту повинно вирішуватись в порядку кримінального судочинства.

Таким чином, скасування арешту, який був накладений за правилами кримінального судочинства, підлягає розгляду у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом.

29 червня 2021 року від Головного управління Національної поліції в Київській області надійшло пояснення, в якому вони позов не визнають та посилаються на те, що у разі якщо потреби в підтвердженні права власності на майно немає, то питання щодо звільнення такого майна з-під арешту повинно вирішуватись в порядку кримінального судочинства.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частина 4 статті 174 КПК України 2012 року в чинній редакції).

Чинним цивільним процесуальним законом не передбачено можливості такого захисту у порядку цивільного судочинства.

Такий розгляд не може відбуватися за правилами позовного провадження, оскільки між посадовою особою, яка вчинила процесуальні дії у кримінальному провадженні, та особою, яка вважає, що цими діями порушено її права як власника, відсутній цивільний спір.

Оскільки кримінальну справу було закрито, то відповідно здійснення судового контролю дотримання прав і свобод людини на відповідній стадії процесу згідно з чинним кримінальним процесуальним законом належить до повноважень слідчого судді. Отже дані спори не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

08 вересня 2021 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити, пояснення надав аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача Національної поліції України, в судовому засіданні проти позову заперечувала, пояснення надала аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача Внутрішніх справ України, в судовому засіданні проти позову заперечував, пояснення надав аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши представників сторін, вивчивши письмові докази, які містяться у матеріалах справи, встановивши обставини справи та виниклі правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 08 вересня 2004 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_7 ) був зареєстрований шлюб у Центральному відділі реєстрації шлюбів м.Києва з державним Центром розвитку сімї, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 1981, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, про що в Книзі реєстрації смертей 23 січня 2017 року зроблено відповідний актовий запис за № 1, та видано свідоцтво про смерть від 15 лютого 2017 року, серії НОМЕР_1 .

Згідно довідки виданої 28 квітня 2017 року заступником завідуючої Десятої Київської державної нотаріальної контори Сабадаш О.В., ОСОБА_4 є спадкоємцем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (спадкова справа № 432/2017).

Із вбачається із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 12 квітня 2017 року, за ОСОБА_5 на праві приватної власності зареєстрована земельна ділянка кадастровий номер 3221286801:01:072:0008 площею 0,1461 га, щ знаходить ся за адресою АДРЕСА_7 , дата державної реєстрації 23.09.2013 року.

На вказану земельну ділянку 08.10.2010 року, постановою про накладення арешту серії та номер, б/н виданий 06.10.2010 року накладений арешт старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України Шокало П.А., обтяжувач Головне слідче управління МВС України.

Також, 22 квітня 2010 року накладена заборона на нерухоме майно, підстава постанова слідчого 15.04.2010 р. слідчий СОГ ГСУ МВС України Громадський О.А., власник ОСОБА_5 , об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка, кадастровий номер 3221286801:01:072:0009, площа (га) 0,1441, за адресою: АДРЕСА_1 . Обтяжувач Головне слідче управління МВС України.

06.07.2012 р. старший слідчий в ОВС ГСУ МВС України Івченко О.Ю. та 29.08.2012 р. заступник начальника управління ГСУ МВС України Колесник Є.В. в кримінальній справі №24-206 від 21.10.2010 р. винесли постанови про арешт майна ОСОБА_5 - земельної ділянки і частки власності 63/600 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

04.02.2020 р. ухвалою колегії суддів Броварського міськрайонного суду Київської області кримінальне провадження № 12012100010000073 від 13.12.2012 р. за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4. ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 357, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, закрито у зв`язку зі смертю обвинуваченого відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 284 та п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України. Перед резолютивною частиною ухвали судова колегія констатувала, що цивільні позови у даному кримінальному провадженні не заявлені.

Як вбачається із змісту ухвали питання щодо зняття арешту із майна не вирішувалось, посилання на те, що був накладений такий арешт в ухвалі не вказано.

В матеріалахсправи міститьсялист слідчогоуправління ГоловногоУправління Національноїполіції уКиївській областіна запитадвоката ДудуциВ.від 09.09.2020року за№ 296а/109/24/36-20про те, щослідчим управліннямГУНП вКиївській областів межахкомпетенції розглянутозапит від03.09.2020щодо наданнякопій процесуальнихдокументів укримінальному провадженні№ 12012100010000073 від 18.12.2012, зазначено, що у ході розгляду запиту встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12012100010000073 від 18.12.2012 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 357, ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

24.01.2019 року досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні було закінчено і обвинувальний акт у ньому скеровано до Броварського міськрайонного суду Київської області для розгляду по суті, а матеріали кримінального провадження направлені до прокуратури Київської області для використання під час підтримання державного обвинувачення у суді.

У зв`язкуз викладенимвище слідчеуправління ГУНПв Київськійобласті,на данийчас,не маєможливості надатизапитувані копіїпостанов від 15.04.2010, 06.10.2010, 06.07.2012 та 29.087.2020 року, винесених у кримінальній справі №24-204 та у кримінальному провадженні за № 12012100010000073 від 18.12.2012 р. (а.с. 148)

За клопотанням представника позивача Дудуци В., судом витребувані вказані вище постанови із архіву Броварського міськрайонного суду на що, начальником відділу забезпечення звернення судових рішень до виконання та архівної роботи ОСОБА_8 надана відповідь про наступне, що 28 січня 2019 року з прокуратури Київської області до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012100010000073 від 18 грудня 2012 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 357, ч. 3 ст. 28, ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. Зет. 358 КК України (обвинувальний акт складено 24.01.2019 року слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у Київській області Труновим Юрієм Анатолійовичем та затверджений прокурором відділу прокуратури Київської області Задорожним Олександром Володимировичем).

Згідно із додатками до суду надійшли наступні документи: обвинувальний акт на 183 арк. в 1 прим.; реєстр матеріалів кримінального розслідування на 385 арк. в 1 прим.; розписка про отримання обвинувального акту та реєстру досудового розслідування на 1 арк. в 1 прим.

Ухвалою від 04 лютого 2020 року вищевказане кримінальне провадження закрито у зв`язку зі смертю обвинуваченого.

Як вбачається з матеріалів судової справи постанова про накладення арешту, № б/н, видана: 06.10.2010, видавник: Старший слідчий в ОМС ГСУ МВС України Шокало А.А та постанова слідчого СОГ ГСУ МВС України, серія та номер: 27-1104, виданий 15.04.2010, видавник: Слідчий СОГ ГСУ МВС України, Громадський О.А. - відсутні, в зв`язку з цим надати їх копії є неможливим.

Відповідно ст.76ЦПК України доказамиє будь-якідані,на підставіяких судвстановлюєнаявність абовідсутність обставин(фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізапереченняучасників справи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Ціданівстановлюються такимизасобами: 1)письмовими,речовими іелектронними доказами; 2)висновкамиекспертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно ч.1,2,3,4ст.77ЦПК України належнимиє докази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметомдоказування єобставини,що підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення. Сторонимають правообґрунтовувати належністьконкретного доказудля підтвердженняїхніх вимогабо заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно ч.1ст.80ЦПК України достатнімиє докази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.1,5,6,7ст.81ЦПК України кожнасторона повиннадовеститіобставини,наяківона посилаєтьсяякнапідставу своїхвимогабозаперечень,крімвипадків,встановленихцимКодексом. Доказиподаютьсясторонамита іншимиучасникамисправи. Доказуваннянеможеґрунтуватися наприпущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст.84ЦПКУкраїни учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу вимог ч. 1 ст. 13 цього Кодексу, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зважаючи на те, що позивач звернулась до суду із позовом у якому просила скасувати арешт на нерухоме майно який був накладений в рамках кримінального провадження №12012100010000073 від 18.12.2012 р. розгляд якого завершений та постановлена ухвала Броварським міськрайонним судом Київської області від 04.02.2020 року про закриття кримінального провадження у зв`язку зі смертю обвинуваченого, посилаючись тільки на зазначені у Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 12 квітня 2017 року, постанови слідчих, але доказів на підтвердження вказаних у позові обставин не надала, а під час розгляду справи вони також не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість заявлених вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, на підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати із відповідачів на користь позивача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 76 80, 259, 263, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України, Броварської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного територіального управління юстиції у Київській області, Національної поліції України, третя особа Головне управління Національної поліції України у Київській області про скасування арешту майна, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.