Постанова

від 12.10.2022 по справі 643/8385/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 643/8385/21 Номер провадження 22-ц/814/1996/22Головуючий у 1-й інстанції Кононенко Т.О. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

розглянувшив м.Полтаві цивільну справу за позовом керівника Салтівської окружної прокуратури м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати

за апеляційною скаргою адвоката Колісниченка Артура Сергійовича в інтересах ОСОБА_1

на рішення Московського районного суду м.Харкова від 12 серпня 2021 року, прийнятого під головуванням судді Кононенко Т.О. в м.Харкові, зі складанням повного тексту 12.08.2021 року,-

в с т а н о в и в :

У травні 2021 року керівник Салтівської окружної прокуратури міста Харкова, в інтересах держави в особі позивача Харківської міської ради звернувся до районного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в загальному розмірі 455600,18 грн.

Зазначав, що за результатом комплексного вивчення наявних документальних матеріалів та інформації виконавчих органів міської ради, а також проведеного обстеження земельної ділянки встановлено, що право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1», що знаходиться на земельній ділянці площею 0,1434 га з кадастровим номером 6310137500:11:002:0085 ( АДРЕСА_1 ) зареєстровано наступним чином, відповідачу по справі на праві власності належить 10/100 нежитлових приміщень 1-го поверху - місця спільного користування № ІІ, ІІІ, ІV, 22-:-25 в нежитловій будівлі літ. «А-1» загальною площею 74 кв.м. на підставі договору № 1385 від 03.11.2016 року; право власності на не житлове приміщення 1- го поверху № 42 в нежитловій будівлі літ. «А-1» загальною площею 12,3 кв.м на підставі договору № 1385 від 03.11.2016 року, право власності на не житлове приміщення 1- го поверху № І, 7 в нежитловій будівлі літ. «А-1» загальною площею 64,8 кв.м на підставі договору № 1690 від 12.07.2011 року, право власності на не житлове приміщення 1- го поверху № 2-:-6, 26-:-41 в нежитловій будівлі літ. «А-1» загальною площею 222,1 кв.м на підставі договору № 1690 від 12.07.2011 року. Відповідач не має права власності та право землекористувача щодо земельної ділянки площею 913,68 кв. м (частина земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:09:004:0031 загальною площею 0,1434 га) за адресою: АДРЕСА_1 та він є суб`єктами плати за землю у формі земельного податку.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у власності територіальної громади міста Харкова.

Відповідач використовує вказану земельну ділянку для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі, що йому належить, проте орендна плата за її використання ОСОБА_1 не сплачується.

Посилаючись на вищевказані обставини позивач просив стягнути безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у розмірі 455600,18 грн за період з 01.01.2020 року по 31.03.2021 року .

Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 12 серпня 2021 року задоволено позов керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова, в інтересах держави в особі позивача Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених кошів.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі 455 600,18 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Салтівської окружної прокуратури міста Харкова витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 834 грн.

Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 29 жовтня 2021 року виправлено описку в рішення Московського районного суду м.Харкова від 12.08.2021 року. Третій абзац резолютивної частини викладено в наступній редакції. «Стягнути з ОСОБА_1 на користь Салтівської окружної прокуратури міста Харкова витрати по сплаті судового збору в розмірі 6834,00 грн.»

Рішення оскаржив адвокат Колісніченко А.С. в інтересах ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Вважає, що судом помилково було задоволено позовні вимоги прокурора, адже загальна площа нежитлових приміщень позивача становить 373,2 кв.м., а прокурор в своєму позові просив стягнути орендну плати за використання земельної ділянки 913,68 кв.м. А відтак вважає, що має значення площа, яку фактично використовує відповідач в таких позовах і підтвердження її належними доказами, а не факт формування земельної ділянки в один об`єкт цивільних прав з відповідною площею з подальшою передачею в оренду відповідачу.

Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 року №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Харківського апеляційного суду.

Справу передано на розгляд до Полтавського апеляційного суду.

Апеляційний розгляд справи колегія суддів вважає за можливе провести у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання шляхом надіслання судових повідомлень учасникам справи на їх електронні адреси.

Судом першоїінстанції вірновстановлено тавбачається зматеріалів справи,що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відповідачу належить 10/100 нежитлових приміщень 1-го поверху - місця спільного користування № ІІ, ІІІ, ІV, 22-:-25 в нежитловій будівлі літ. «А-1» загальною площею 74 кв.м. на підставі договору № 1385 від 03.11.2016 року; право власності на не житлове приміщення 1- го поверху № 42 в нежитловій будівлі літ. «А-1» загальною площею 12,3 кв.м на підставі договору № 1385 від 03.11.2016 року, право власності на не житлове приміщення 1- го поверху № І, 7 в нежитловій будівлі літ. «А-1» загальною площею 64,8 кв.м на підставі договору № 1690 від 12.07.2011 року, право власності на не житлове приміщення 1- го поверху № 2-:-6, 26-:-41 в нежитловій будівлі літ. «А-1» загальною площею 222,1 кв.м на підставі договору № 1690 від 12.07.2011 року, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

02.07.2020 року головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради вжиті заходи самоврядного контролю щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та здійснено обстеження, визначення меж, площі та конфігурації вказаної земельної ділянки.

На земельній ділянціза адресою: АДРЕСА_1 розташована нежитлова будівля літ. «А-1», право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №8-20 загальною площею 108,0 кв.м. та право власності на 90/100 загальною площею 74 кв.м. нежитлові приміщення 1-го поверху - місць спільного користування № ІІ, ІІІ, ІV, 22-25 належить ОСОБА_2 та 10/100 загальною площею 74 кв.м. нежитлові приміщення 1-го поверху - місць спільного користування № ІІ, ІІІ, ІV, 22-25, право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №42 загальною площею 12,3 кв.м., право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №1,7 загальною площею 64,8 кв.м. , право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №2-6, 26-41 загальною площею 222,1 кв.м. зареєстроване за ОСОБА_1 .

Земельна ділянка по вищевказаній адресі використовується відповідачем по справі, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1».

Площа земельної ділянки орієнтовано 0,1434 га не огороджена.

Позивач стверджує, що Харківською міською радою договір оренди землі за адресою: АДРЕСА_1 з відповідачем не укладався.

Відповідно до наданих суду розрахунків Харківської міської ради загальний розмір безпідставно збережених коштів ОСОБА_1 та недоотриманих місцевим бюджетом доходів за період з 01.01.2020 року по 31.03.2021 року становить 455 600,18 грн.

Районний суд, задовольняючи позовні вимоги, своє рішення мотивував тим, що заявлена сума до стягнення сума є несплаченою відповідачем та безпідставно збереженою платою за використання земельної ділянки комунальної власності, без укладення договору оренди, а тому підлягає стягненню з відповідачів на користь Харківської міської ради.

Колегія суддів частково погоджується з вказаним висновком.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18).

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про оцінку земель»витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

По справі надано такий витяг, на підставі чого виконаний розрахунок позовних вимог( а.с.25,27).

Заперечення апеляційної скарги представника відповідача грунтуються на незгоді із розрахунками площі земельної ділянки, що використовує ОСОБА_1 .

Колегія суддів апеляційного суду виходить з того, що за результатом комплексного вивчення наявних документальних матеріалів та інформації виконавчих органів міської ради, а також проведеного обстеження земельної ділянки встановлено, що право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1», що знаходиться на земельній ділянці площею 0,1434 га з кадастровим номером 6310137500:11:002:0085 ( АДРЕСА_1 ) зареєстровано наступним чином:

-право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №8-20 в будівлі літ. «А-1» загальною площею 108,0 кв.м. зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №594 від 10.05.2019 року;

-право власності на 90/100 нежитлових приміщень 1-го поверху місця спільного користування № ІІ, ІІ, IV, 22-:-25 в нежитловій будівлі літ. «А-1» загальною площею 74 кв.м. зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №594 від 10.05.2019 року;

-право власності на 10/100 нежитлових приміщень 1-го поверху місця спільного користування № ІІ, ІІ, IV, 22-:-25 в нежитловій будівлі літ. «А-1» загальною площею 74 кв.м. зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №1385 від 03.11.2016 року;

-право власності на нежитлове приміщення 1-го поверху № 42 в нежитловій будівлі літ. «А-1» загальною площею 12,3 кв.м. зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №1385 від 03.11.2016 року;

-право власності на нежитлове приміщення 1-го поверху № І, 7 загальною площею 64,8 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-1» зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №1690 від 12.07.2011 року;

-право власності на нежитлове приміщення 1-го поверху №2-:-6, 26-:-41 загальною площею 222,1 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-1» зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №1683 від 12.07.2011 року.

Встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки площею 0,1434 га з кадастровим номером 6310137500:11:002:0085 з 16.10.2019 року припинене на підставі постанови Вищого Господарського суду України від 03.03.2010 року у справі №54/64-09, постанови Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2009 року у справі №54/64-09, рішення Господарського суду Харківської області від 23.06.2009 року у справі №54/64-09.

У зв`язку з чим на підставі акту приймання земельної ділянки від 11.11.2019 року № 435/19 земельну ділянку площею 0,1434 га з кадастровим номером 6310137500:11:002:0085 прийнято до земель запасу (інше речове право припинено від 16.10.2019 року).

Відповідно до даних Публічної кадастрової карти України та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності або користування на земельну ділянку під вищевказаним об`єктом нерухомого майна за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не зареєстровано.

Водночас, земельна ділянка, площею 0,1434 га, кадастровий номер: 6310137500:11:002:0085, що розташована на території Московського району м.Харкова за адресою: АДРЕСА_1 , сформована та здійснена державна реєстрація, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 16.10.2019 року по теперішній час використовують вищевказану земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав та, відповідно, не сплачують платежів за її використання, згідно із встановленим законодавчими актами розміром.

У зв`язку з цим, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради проведено обстеження та складено акт від 02.07.2020 року, яким встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , використовують для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «А-1», земельну ділянку площею 0,1434 га, кадастровий номер: 6310137500:11:002:0085 розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Право користування земельною ділянкою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за вищевказаною адресою до цього часу не оформлено.

На підставі вищевказаних документів, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вищезазначеної земельної ділянки без правостановлюючих документів згідно з розмірами часток нерухомого майна, яке належить останнім.

Так, розрахунок безпідставно збережених коштів за використання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 913,68 кв.м., (частина земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:11:002:0085, загальною площею 0,1434 га) у період з 01.01.2020 року по 31.03.2021 року складає 455600,18 грн.

Площа земельної ділянки, яку використовує ОСОБА_1 становить саме 913,68 кв.м. виходячи з нижченаведеного.

Встановлено, що загальна площа нежитлових приміщень будівлі літ. «А-1», що використовують ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становить 481,2 кв.м.

Так, ОСОБА_2 використовуються нежитлові приміщення загальною площею 174,6 кв.м. (нежитлові приміщення 1-го поверху №8-20 загальною площею 108,0 кв.м. + 90/100 нежитлових приміщень 1-го поверху місця спільного користування № ІІ, ІІ, IV, 22-:-25 загальною площею 74 кв.м., що становить 66,6 кв.м.=174,6 кв.м.), тобто 108+66,6=174,6.

ОСОБА_1 використовується нежитлові приміщення загальною площею 30,6 кв.м. (10/100 нежитлових приміщень 1-го поверху місця спільного користування № ІІ, ІІ, IV, 22-:-25 загальною площею 74 кв.м., що становить 7,4 кв.м. + нежитлове приміщення 1-го поверху №42 загальною площею 12,3 кв.м. + нежитлові приміщення 1-го поверху № І, 7 загальною площею 64,8 кв.м. + нежитлові приміщення 1-го поверху №2-:6, 26-:-41 загальною площею 222,1 кв.м. = 306,6 кв.м.), тобто 7,4+12,3+64,8+222,1=306,6.

Для встановлення площі земельної ділянки, яку використовує ОСОБА_1 необхідно розраховувати відсоток від загальної площі нежитлових будівель, що використовується останнім.

Таким чином, (306,6*100)/481,2=63,7157107%, саме такий відсоток від загальної площі нежитлових будівель використовує ОСОБА_1 .

Відповідно у користуванні ОСОБА_1 перебуває аналогічний відсоток від загальної площі земельної ділянки, що становить 913,683292 кв.м. від загальної площі земельної ділянки (63,7157107*1434)/100=913,683292 кв.м.

Отже, виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до технічної документації із застосуванням відповідних коефіцієнтів та площі цієї ділянки, розмір безпідставно збережених відповідачем коштів становить 455600,18 грн за період з 01.01.2020 року по 31.03.2021 року.

Проте, обгрунтованими є доводи апеляційної скарги представника відповідача щодо застосування пп.52-4 підрозділу 10 розділу XX прикінцевих та перехідних положень ПК України, згідно якого не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

У зв`язку з цим сума стягнення підлягає зменшенню за березень 2020 року на 32542,87 грн., а тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні в цій частині.

В частині першій статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, приймаючи до уваги часткове задоволення апеляційної скарги та зміну оскаржуваного рішення, підлягає зміні і розподіл судових витрат, а саме : на користь Салтівської окружної прокуратури міста Харкова з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 6341,95 грн. На відшкодування витрат по сплаті судового збору, понесених ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги, з Салтівської окружної прокуратури міста Харкова підлягає стягненню 738 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Колісниченка Артура Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково

Рішення Московського районного суду м.Харкова від 12 серпня 2021 року змінити, зменшивши розмір суми стягнення безпідставно збережених коштів з 455600,18 грн. до 423057,31 грн.

Змінити рішення Московського районногосуду м.Харковавід 12серпня 2021року в частині розподілу судових витрат, стягнувши :

- з ОСОБА_1 на користь Салтівської окружної прокуратури міста Харкова судовий збір в розмірі 6341,95 грн.

- з Салтівської окружної прокуратури міста Харкова на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 738 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17.10.2022 року.

Головуючий суддя О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна