Постанова

від 08.09.2022 по справі 718/2737/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 вересня 2022 року

м. Чернівці

справа № 718/2737/21

провадження №22-ц/822/577/22

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіна Н. Ю.

суддів Височанської Н.К., Кулянди М.І.

секретаря Паучек І.І.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, відділ державної реєстрації Кіцманської міської ради Чернівецької області

позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2

відповідач зазустрічним позовом ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Андроник Богдан Васильович, на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 травня 2022 року, головуючий у першій інстанції Скорейко В.В.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у листопаді 2021 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділу Державної реєстрації Кіцманської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення реєстратора про державну реєстрацію права та їх обтяжень, скасування реєстрації права власності, закриття розділу у державному реєстрі речових прав.

Зазначав,що приватнимнотаріусом Кіцманськогонотаріального округуЧернівецької областіТроянською М.М.видано свідоцтво20травня 2016року напідставі протоколувід 11січня 2016року №138945про визнанняприлюдних торгівтакими,що невідбулися таакту пропередачу майнастягувачу врахунок погашенняборгу,затвердженого заступниканачальника відділудержавної виконавчоїслужби Кіцманськогорайонного управлінняюстиції СамокіщукаМ.Ю.від 25березня 2016року,яким посвідченоправо власності ОСОБА_1 на майна будівлю котельні, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку кадастровий номер 7322510100:01:004:0645, площею 0,0701 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Відмовлено у реєстрації права власності, оскільки рішенням державного реєстратора сектору з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, речових прав на нерухоме майно Кіцманської районної державної адміністрації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_4 індексний номер 30087546 від 16 червня 2016 року здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на Ѕ будівлі котельні, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , Ѕ земельної ділянки кадастровий номер 7322510100:01:004:0645, площею 0,0701 га за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 4 травня 2016 року.

Посилався на порушення права власності, оскільки рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 28 вересня 2016 року скасовано рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 4 травня 2016 року.

Просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора сектору з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, речових прав на нерухоме майно Кіцманської районної державної адміністрації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 30087546 від 16 червня 2016 року про реєстрацію за ОСОБА_2 права особистої приватної власності на Ѕ будівлі котельні загальною площею 197,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та право приватної власності на Ѕ земельної ділянки кадастровий номер 7322510100:01:004:0645, площею 0,0701 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно на Ѕ будівлі котельні загальною площею 197,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на Ѕ земельної ділянки кадастровий номер 7322510100:01:004:0645, площею 0,0701 га за адресою: АДРЕСА_1 з індексним номером 30087546 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 .

Закрити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділ про об`єкт нерухомості 950145073225 на Ѕ будівлі котельні загальною площею 197,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та розділ про об`єкт нерухомості 950053673225 на Ѕ земельної ділянки кадастровий номер 7322510100:01:004:0645, площею 0,0701 га за адресою: АДРЕСА_1 з індексним номером 30087546.

ОСОБА_2 у січні 2022 року звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визнання акту про передачу майна стягувачу, свідоцтва недійсними.

Вказувала, що рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 5 листопада 2008 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 151530 грн.

Шевченківським районним судом м.Чернівці 30 вересня 2010 року видано виконавчий лист №2-3418 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 151530 грн.

Приватним нотаріусомКіцманського нотаріальногоокругу Чернівецькоїобласті ТроянськоюМ.М.видано свідоцтво20травня 2016року напідставі протоколувід 11січня 2016року №138945про визнанняприлюдних торгівтакими,що невідбулися таакту пропередачу майнастягувачу врахунок погашенняборгу,затвердженого заступниканачальника відділудержавної виконавчоїслужби Кіцманськогорайонного управлінняюстиції СамокіщукаМ.Ю.від 25березня 2016року,яким посвідченоправо власності ОСОБА_1 на майна будівлю котельні, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилається на те, що права ОСОБА_1 не порушено, оскільки рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 5 листопада 2008 року, на підставі якого видано виконавчий лист, скасовано постановою Чернівецького апеляційного суду від 6 травня 2021 року.

Просила визнати недійсним акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 25 березня 2016, затверджений заступником начальника відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції Самокіщуком М.Ю., який виданий при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-3418, виданого 30 вересня 2010 Шевченківським районним судом м. Чернівців, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості на суму 151 530 грн.

Визнати недійсним свідоцтво від 20 травня 2016 року НАІ 680891, видане приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу Чернівецької області Троянською М.М., відповідно до ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та протоколу від 11 січня 2016 року №138945 про визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, зареєстрованого в реєстрі за № 583.

Визнати недійсним свідоцтво від 20 травня 2016 року НАІ 680892, видане приватним нотаріусом Кіцманського районного нотаріального округу Чернівецької області Троянською М.М., відповідно до ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та протоколу від 11 січня 2016 року №138945 про визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, зареєстрованого в реєстрі за № 584.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19 січня 2022 року зустрічний позов об`єднано в одне провадження з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділу державної реєстрації Кіцманської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування реєстрації права власності, закриття розділу у державному реєстрі речових прав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 червня 2022 року у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділу Державної реєстрації Кіцманської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення реєстратора про державну реєстрацію права та їх обтяжень, скасування реєстрації права власності, закриття розділу в державному реєстрі речових прав відмовлено.

У зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визнання акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та свідоцтва недійсними відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Андроник Б.В., в апеляційній скарзі просить рішенняКіцманського районногосуду Чернівецькоїобласті від10червня 2022року скасуватита ухвалитинове судоверішення,яким визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, речових прав на нерухоме майно Кіцманської районної державної адміністрації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 30087546 від 16 червня 2016 року про реєстрацію за ОСОБА_2 права особистої приватної власності на Ѕ будівлі котельні загальною площею 197,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та право приватної власності на Ѕ земельної ділянки кадастровий номер 7322510100:01:004:0645, площею 0,0701 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно на Ѕ будівлі котельні загальною площею 197,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на Ѕ земельної ділянки кадастровий номер 7322510100:01:004:0645, площею 0,0701 га за адресою: АДРЕСА_1 з індексним номером 30087546 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 .

Закрити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділ про об`єкт нерухомості 950145073225 на Ѕ будівлі котельні загальною площею 197,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та розділ про об`єкт нерухомості 950053673225 на Ѕ земельної ділянки кадастровий номер 7322510100:01:004:0645, площею 0,0701 га за адресою: АДРЕСА_1 з індексним номером 30087546.

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Зазначає про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, скасування постановою Чернівецького апеляційного суду від 6 травня 2021 року рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 5 листопада 2008 року та задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Рішенням державного реєстратора сектору з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, речових прав на нерухоме майно Кіцманської районної державної адміністрації Руснак Т.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 30087546 від 16 червня 2016 року здійснено реєстрацію за ОСОБА_2 права на Ѕ спірного майна за відсутності рішення суду про визнання права особистої приватної власності ОСОБА_2 .

Вважає,що йогоправо булопорушене 31травня 2016року зчасу державноїреєстрації прававласності ОСОБА_2 на Ѕ спірногомайна будівлі котельні загальною площею 197,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки кадастровий номер 7322510100:01:004:0645, площею 0,0701 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Речові права ОСОБА_2 на спірне майно виникли 31 травня 2016 року на підставі рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 4 травня 2016 року, яке скасовано рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від28 вересня 2016 року.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Андроник Б.В., підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи упозові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділу Державної реєстрації Кіцманської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування реєстрації права власності, закриття розділу у державному реєстрі речових прав, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для захисту права ОСОБА_1 .

На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив, що постановою Чернівецького апеляційного суду від 6 травня 2021 року скасовано рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 5 листопада 2008 року, на підставі якого 30 вересня 2010 року видано виконавчий лист №2-3418 та проведено прилюдні торги, які не відбулись, а стягувач ОСОБА_1 виявив бажання залишити за собою нереалізоване на електронних торгах майно.

Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування строку позовної давності.

Відмовляючи у зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про визнання акту про передачу майна стягувану та свідоцтва недійсними, суд першої інстанції послався на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про здійснення 30 травня 2016 року реєстрації права власності ОСОБА_2 (спільна часткова власність) на Ѕ будівлі котельні, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 4 травня 2016 року, яке скасовано рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 28 вересня 2016 року.

Разом з тим суд першої інстанції вказав на відсутність доказів реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірне майно та виконання постанови Чернівецького апеляційного суду від 6 травня 2021 року.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263ЦПКУкраїни судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам не відповідає в частині.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

До матеріалів справи приєднано акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції Самокіщука М.Ю. від 25 березня 2016 року.

Приватним нотаріусомКіцманського нотаріальногоокругу Чернівецькоїобласті ТроянськоюМ.М.видано свідоцтво20травня 2016року напідставі протоколувід 11січня 2016року №138945про визнанняприлюдних торгівтакими,що невідбулися таакту пропередачу майнастягувачу врахунок погашенняборгу,затвердженого заступниканачальника відділудержавної виконавчоїслужби Кіцманськогорайонного управлінняюстиції СамокіщукаМ.Ю.від 25березня 2016року,яким посвідченоправо власності ОСОБА_1 на майна будівлю котельні, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також приватним нотаріусом Кіцманського нотаріального округу Чернівецької області Троянською М.М. видано свідоцтво 20 травня 2016 року на підставі протоколу від 11 січня 2016 року №138945 про визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися та акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затвердженого заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції Самокіщука М.Ю. від 25 березня 2016 року, яким посвідчено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 7322510100:01:004:0645 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно інформаціїз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно,Реєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна від 18травня 2020року №209315152державним реєстратором Кіцманської районної державної адміністрації Руснак Т.В. прийнято рішення індексний номер 30087546 від 16 червня 2016 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на Ѕ будівлі котельні, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , Ѕ земельної ділянки кадастровий номер 7322510100:01:004:0645, площею 0,0701 га за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 4 травня 2016 року.

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 28 вересня 2016 року рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 4 травня 2016 року скасовано, у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на Ѕ частину будівлі котельні та земельної ділянки відмовлено.

Мотиви,з якихвиходить апеляційнийсуд,та застосованінорми права при прийнятті постанови

На підставі ч.1ст.367 ЦК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно роз`яснень, які містяться в п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», суд апеляційної інстанції при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги згідно з частинами третьою та четвертою статті 303ЦПКУкраїни лише в разі, якщо буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення. За цих умов апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі й зобов`язаний мотивувати в рішенні вихід за межі доводів апеляційної скарги, проведення перевірки справи в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 частини четвертоїстатті 265 ЦПК Україниу мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

У підпункті в) пункту 3 частини першоїстатті 382 ЦПК Українивизначено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

Так, у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Мотивованість судового рішення - це відображення всіх мотивів та обґрунтувань судового рішення у його змісті.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Водночас апеляційнаскарга ОСОБА_1 на рішенняКіцманського районногосуду Чернівецькоїобласті від10травня 2022року немістить доводівщодо відмови у зустрічномупозові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визнання акту про передачу майна стягувачу, свідоцтва недійсними, не застосування позовної давності.

Отже, апеляційний суд при перегляді справи в апеляційному порядку не має повноважень самостійно вдаватися в переоцінку висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визнання акту про передачу майна стягувачу, свідоцтва недійсними, застосування позовної давності.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 10 ЦПК Українисуд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною четвертоюстатті 10 ЦПК Україниі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українипередбачено право кожної особина захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнанняабо оспорювання.

Згідно з частиною першоюстатті 16 ЦК Україникожна особамає право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини другоїстатті 16 цього Кодексуспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року в справі № 206/1853/18 (провадження № 61-4205св21) вказано, що «відповідно до частини першоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту».

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду у п.3постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до положень статей10і11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Відповідно дост.19 Конституції України,ст.1 ЦПКта з урахуванням положення ч.4ст.10 ЦПКвийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.

За змістом статей43та49 ЦПК Українипозивач самостійно визначає предмет позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову

При цьому згідно зіп.5 ч.3ст.175 ЦПК Українипідставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.

Відповідно до правил, встановлених п. 3 ч.2ст.197 ЦПК України, суд заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них.

За змістом абз1, 4 п.9постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору.

Предметом позову ОСОБА_1 , тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої останній просив ухвалити судове рішення, є визнання протиправним та скасувати рішення державного реєстратора сектору з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, речових прав на нерухоме майно Кіцманської районної державної адміністрації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 30087546 від 16 червня 2016 року, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно на Ѕ будівлі котельні загальною площею 197,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на Ѕ земельної ділянки кадастровий номер 7322510100:01:004:0645, площею 0,0701 га за адресою: АДРЕСА_1 з індексним номером 30087546 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 , закриття у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу про об`єкт нерухомості 950145073225 та розділу про об`єкт нерухомості 950053673225.

Підставою позову, тобто обставинами, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначалося порушення права власності державною реєстрацієюправа власності ОСОБА_2 на Ѕ спірногомайна будівлі котельні, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки кадастровий номер 7322510100:01:004:0645, площею 0,0701 га за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 4 травня 2016 року, яке скасовано рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 28 вересня 2016 року.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція). У §145 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal v. the United Kingdom» (заява №22414/93, [1996] ECHR 54) суд зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Таким чином, стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування, хоча Держави-учасниці мають певну свободу розсуду щодо способу, у який вони виконують свої зобов`язання за цим положенням Конвенції. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет норм міжнародного права за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права задля вирішення конкретного спору.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, держава Україна несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004, в якому зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Такі правові позиції Верховний Суд виклав в постановах від 22 травня 2019 року у справі №310/7353/13-ц та від 17 березня 2020 року у справі 274/4841/17.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 2 Закону України від1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Хоча державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі N 48/340(провадження N 12-14звг19, пункт 6.30).

Також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16 та від 07 квітня 2020 у справі № 916/2791/13 зроблено правовий висновок про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.

Відповідно дочастини 6 статті 61Закону України«Про виконавчепровадження» у разі нереалізації майна на третьому електронному аукціоні виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням су

На підставічастини 9статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» майно передається стягувачу за ціною третього електронного аукціону або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.

Відповідно дочастини 1 статті 11Цивільного кодексу України цивільні права та обв`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, щоне передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних та обов`язків є інші юридичні факти(пункт 4 частини 2статті 11 ЦК України).

З огляду на зазначене, передбаченастаттею 61Закону України «Про виконавче провадження» процедура передачі державним виконавцем стягувачу нереалізованого на прилюдних торгах арештованого майна боржника в рахунок погашення його боргу оформлюється шляхом прийняття державним виконавцем постанови та складення акта про передачу майна стягувачу, які можуть вважатися юридичними фактами, правочином, що є законною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Саме такі висновки викладені Верховним Судом України у постановах від 16 листопада 2016 р. (провадження № 6-1655цс16) та від 14 червня 2017 р. (провадження № 6-1804цс16)

До матеріалів справи приєднано акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції Самокіщука М.Ю. від 25 березня 2016 року.

Приватним нотаріусомКіцманського нотаріальногоокругу Чернівецькоїобласті ТроянськоюМ.М.видано свідоцтво20травня 2016року напідставі протоколувід 11січня 2016року №138945про визнанняприлюдних торгівтакими,що невідбулися таакту пропередачу майнастягувачу врахунок погашенняборгу,затвердженого заступниканачальника відділудержавної виконавчоїслужби Кіцманськогорайонного управлінняюстиції СамокіщукаМ.Ю.від 25березня 2016року,яким посвідченоправо власності ОСОБА_1 на майна будівлю котельні, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також приватним нотаріусом Кіцманського нотаріального округу Чернівецької області Троянською М.М. видано свідоцтво 20 травня 2016 року на підставі протоколу від 11 січня 2016 року №138945 про визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися та акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затвердженого заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції Самокіщука М.Ю. від 25 березня 2016 року, яким посвідчено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 7322510100:01:004:0645, площею 0,0701 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

За змістом частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем (див. пункт 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).

Такий позов ОСОБА_1 не був заявлений.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 9 листопада 2021 року у справі N 466/8649/16-ц провадження N 14-93цс20 звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 ЗаконуУкраїни "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"право власності підлягає державній реєстрації.

Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно.

Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову (пункт 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20)).

У пункті п`ятому частини третьої статті 10 та у статті 11 Закону № 1952-IV вказано, що державний реєстратор відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав; самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. При цьому втручання будь-яких осіб, у тому числі державних органів, у діяльність державного реєстратора забороняється.

Відповідно до частин другої - третьої статті 13 Закону № 1952-IV на кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна. Розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про: 1) нерухоме майно; 2) право власності та суб`єкта (суб`єктів) цього права; 3) інші речові права та суб`єкта (суб`єктів) цих прав; 4) обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта (суб`єктів) цих обтяжень. У разі відсутності відкритого на об`єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб`єкта (суб`єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта (суб`єктів) цих прав вносяться до спеціального розділу Державного реєстру прав, крім випадків, коли така державна реєстрація проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. Після відкриття на об`єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб`єкта (суб`єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта (суб`єктів) цих обтяжень переносяться до такого розділу.

На підставістатті 11 зазначеного Законудержавний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

З оглядуна викладене ОСОБА_1 ,звертаючись досуду зпозовом про визнання протиправним та скасувати рішення державного реєстратора сектору з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, речових прав на нерухоме майно Кіцманської районної державної адміністрації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 30087546 від 16 червня 2016 року, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно на Ѕ будівлі котельні загальною площею 197,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на Ѕ земельної ділянки кадастровий номер 7322510100:01:004:0645, площею 0,0701 га за адресою: АДРЕСА_1 з індексним номером 30087546 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 , закриття у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу про об`єкт нерухомості 950145073225 та розділу про об`єкт нерухомості 950053673225, просив застосувати неналежний спосіб захисту.

У такому разі суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для захисту права ОСОБА_1 у обраний ним спосіб на порушення норм матеріального права.

Тому апеляційний суд не перевіряє доводи ОСОБА_1 , на які є посилання в апеляційній скарзі, оскільки відповідний аналіз має бути зроблений у мотивувальній частині судового рішення в разі звернення ОСОБА_1 до суду щодо застосування належного способу захисту.

Подібний висновок зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року у справі №916/3156/17, провадження № 12-304гс18.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини тринадцятоїстатті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина першастатті 141 ЦПК України).

Зважаючи на висновок про зміну мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, яким у позові ОСОБА_1 відмовлено, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на ОСОБА_1 .

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із п.4 ч.1ст.376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на те, що судом першої інстанції ухвалено правильне по суті рішення про відмову у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відділу Державної реєстрації Кіцманської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення реєстратора, скасування реєстрації права власності, закриття розділу у Державному реєстрі речових прав, рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 травня 2022 року підлягає зміні в мотивувальній частині з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України.

Керуючись п.2ч.1ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Андроник Богдан Васильович, задовольнити частково.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 травня 2022 року змінити в мотивувальній частині, виклавши в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Головуючий Н.Ю. Половінкіна

Судді Н.К. Височанська

М.І. Кулянда