Рішення

від 19.10.2022 по справі 420/13234/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13234/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хом`якова В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Саратського районного відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним і скасування рішення,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 69430842 від 04.08.2022, винесену старшим державним виконавцем Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тарасюк Ольгою Павлівною при примусовому виконанні виконавчого листа № 420/20552/21, виданого 24.05.2022 Одеським окружним адміністративний судом, стягнути з Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород- Дністровському районі Одеської області Південного управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 992.40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваною постановою необґрунтовано закінчено виконавче провадження ВП № 69430842 з підстави, передбаченої п.9 ч. 1 статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", припинена чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення, при цьому рішення суду про зобов`язання Петропавлівську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 22.07.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,9664 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, залишилось не виконаним. Старший державний виконавець вказав в постанові про те, що згідно з рішенням Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області XXV сесії VШ скликання від 29.06.2022 клопотання про надання ОСОБА_1 від 22.07.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,9664 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністроського району Одеської області (за межі населених пунктів), поблизу земельної ділянки кадастровий номер 5124582300:01:001:0409, повторно розглянуто радою, але у зв`язку з забороною прийняття рішень у межах норм безоплатної приватизації, на період військового стану, передбачає заборону надання дозволів на розроблення проектів землеустрою. Отже, сільська рада не розглянула заяву позивача по суті, фактично зупинивши розгляд заяви позивач з посиланням на Закон України № 2145-IX 24.03.2022. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, чого відповідачем не здійснено.

Ухвалою від 26.09.22 відкрито спрощене провадження у справі, призначено на 04.10.22 об 11 год. 00 хвил.

29.09.2022 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що до відділу ДВС було надано рішення Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 29.06.2022 № 1690 про повторний розгляд клопотання ОСОБА_1 від 22.07.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області. В цьому рішенні Петропавлівська сільська рада, у зв`язку із законодавчою забороною прийняття рішень у межах норм безоплатної приватизації, на період військового стану, що передбачає заборону надання дозволів на розроблення проектів землеустрою, з метою уникнення неправомірної відмови призупинила розгляд заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та зобов`язалась розглянути дану заяву, згідно норм чинного законодавства України, після закінчення воєнного стану. Згідно Закону України "Про виконавче провадження" відсутні підстави зупиняти виконавче провадження № 69430842. Таким чином, сільрада розглянула по суті клопотання позивача щодо земельної ділянки. В судовому рішення не було зобов`язано сільраду надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Ухвалою від 04.10.2022 суд залишив позов без руху для усунення позивачем недоліків позову через пропуск строку звернення до суду.

Ухвалою від 18.10.2022 суд задовольнив клопотання позивача про поновлення пропущеного строку, та продовжив розгляд справи.

Представники сторін подали заяви про розгляд справи в письмовому провадженні, тому справа розглядається в письмовому провадженні.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши позовну заяву, відзив на позов, надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.01.2022 року по справі № 420/20552/21 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №1017 від 17.09.2021 року "Про надання відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства" та зобов`язано Петропавлівську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 22 липня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,9664 га., за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населених пунктів), поблизу земельної ділянки кадастровий номер 5124582300:01:001:0409, з урахуванням висновків суду.

На вказане рішення Одеським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист від 24.05.2022 про зобов`язання Петропавлівську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 22.07.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,9664 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населених пунктів), поблизу земельної ділянки кадастровий номер 5124582300:01:001:0409, з урахуванням висновків суду.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача 06.07.2022 звернувся до Саратського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою щодо примусового виконання рішення суду. Саратським районним відділом ДВС 15.07.2022 було відкрито виконавче провадження № 69430842 .

До відділу ДВС боржником було надано рішення Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 29.06.2022 № 1690, яким вирішено у зв`язку з забороною прийняття рішень у межах норм безоплатної приватизації, на період військового стану, що передбачає заборону надання дозволів на розроблення проектів землеустрою, з метою уникнення неправомірної відмови, призупинити розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,9616 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністроського району Одеської області. Одночасно Петропавлівська сільська рада зобов`язалась розглянути дану заяву, згідно норм чинного законодавства України, після закінчення воєнного стану.

На підставі вищезазначеного рішення Петропавлівської сільської ради Білгород- Дністровського району Одеської області від 29.06.2022, державним виконавцем Тарасюк О.П. було прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження - постанову ВП № 69430842 від 04.08.2022 з посиланням на п.9 ст.39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", припинена чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення.

Вважаючи постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №69430842 від 04.08.2022 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з наступного. Предметом оскарження в межах даної справи є рішення про закінчення виконавчого провадження - постанову ВП № 69430842 від 04.08.2022.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 2 ч.1 ст.3 Закону №1404 визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як, зокрема, постанови судів в адміністративних справах.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. За правилом ч.6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Відповідно до ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, приписами ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" прямо передбачено порядок дій держаного виконавця у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, а саме: 1) виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення; 2) виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Питання про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець вирішує під час виконавчого провадження, якщо з`ясує, що для цього є відповідні підстави.

За змістом пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із закриттям державним виконавцем виконавчого провадження № 69430842 та прийняттям постанови про закінчення від 04.08.2022.

Як встановлено судом з оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження , державний виконавець прийшов до висновку про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження , передбачених п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", а саме - за наявності фактичного виконання рішення суду.

За приписами ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Розгляд клопотання означає, що воно має бути розглянуто по суті, та сільською радою повинно бути прийнято рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу.

Відповідно до п. 5 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" №2145-ІХ від 24.03.2022 року, який набув чинності 07.04.2022 року, під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Зазначеним законом не вирішено питання щодо порядку виконання під час дії воєнного стану рішення суду, яким зобов`язано суб`єкта владних повноважень повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, поданого до введення воєнного стану.

Втім, сільською радою за для уникнення неправомірної відмови під час дії загальної заборони про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в приватну власність, прийнято рішення про призупинення розгляду заяви позивача ОСОБА_1 . Отже, фактично клопотання позивача не є розглянутим, по ньому не прийнято рішення по суті, відтак рішення суду не є виконаним у відповідності до виданого виконавчого листа.

Суд вважає, що виконавче провадження закінчено без належних для того підстав, оскільки рішення сільської ради від 29.06.2022 не можна розуміти як виконання судового рішення, не зважаючи на існування законодавчої заборони на час воєнного стану надавати дозволи розроблення проектів землеустроїв.

З огляду на це, вказана постанова про закінчення виконавчого провадження від 04.08.2022 року, є такою, що суперечить і не ґрунтується на нормах чинного законодавства, не свідчить про повне фактичне виконання рішення згідно з виконавчим документом, а тому є протиправною і підлягає скасуванню. Суд вважає, що законодавча заборона на час дії воєнного стану для надання дозволів на розроблення документації із землеустрою є підставою звернення до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення або є підставою звернення державного виконавця або сторони виконавчого провадження до суду щодо роз`яснення судового рішення тощо.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Позивачу відшкодовуються за рахунок відповідача судові витрати у вигляді 992 грн. 40 коп. судового збору у відповідності до приписів ст. 139 КАС України .

Що стосується вимоги позивача відшкодувати судові витрати у вигляді 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, то понесені витрати також відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи. (п.1 ч. 3 ст.132 КАС України).

Відповідно до ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи представником позивача надані копія ордеру, копія витягу з договору від 14.07.2021 про надання правової допомоги, копія додаткової угоди до договору від 12.09.2022, рахунок фактура, розрахунок гонорару та детальний опис робіт від 12.09.2022, фіксований розмір гонорару - 3000,00 грн, який на думку суду є обґрунтованим та співмірним із урахуванням складності справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Крім того, відповідач не надав клопотань про зменшення витрат на надання правової допомоги і не стверджує про їх не співмірність.

Керуючись ст.ст. 139, 241, 242-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 69430842 від 04.08.2022, винесену старшим державним виконавцем Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тарасюк Ольгою Павлівною при примусовому виконанні виконавчого листа № 420/20552/21, виданого 24.05.2022 Одеським окружним адміністративний судом.

Стягнути з Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (68200, Одеська область, Білгород-Дністровськоий район, смт. Сарата, вул. Чкалова, 42, ЄДРПОУ 3043106632) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 19.10.2022.

Суддя В.В. Хом`якова