Постанова

від 30.11.2022 по справі 420/13234/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/13234/22

Головуючий в 1 інстанції Хом`якова В.В.

рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідачаЯковлєва О.В.,

суддівЄщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Саратського районного відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги до Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області, а саме визнання протиправним та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 69430842 від 04 серпня 2022 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Саратським відділом державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що постанову про закінчення виконавчого провадження прийнято на підставі рішення Петропавлівської сільської ради Білгород-дністровського району Одеської області від 29 червня 2022 рок № 1690 про повторний розгляд заяви позивача, а тому судове рішення, яким зобов`язано повторно розглянути зазначену заяву, фактично виконано.

При цьому, апелянт наголошує, що позивачем пропущено строк на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 69430842 від 04 серпня 2022 року.

Крім того, апелянт вважає, що стягнуті судом на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та не відповідають складності даної справи.

В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок про задоволення позовних вимог, так як апелянтом не доведено правомірності оскаржуваного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що виконавче провадження ВП № 69430842 відкрите 15 липня 2022 року за заявою позивача на підставі виконавчого листа № 420/20552/21 виданого 24 травня 2022 року, відповідно до якого зобов`язано Петропавлівську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, здійснити повторний розгляд клопотання позивача від 22 липня 2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,9664 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населених пунктів), поблизу земельної ділянки кадастровий номер 5124582300:01:001:0409, з урахуванням висновків суду.

При цьому, постановою державного виконавця у ВП № 69430842 від 04 серпня 2022 року виконавче провадження закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку з фактичним виконанням рішення згідно до виконавчого документу.

Не погоджуючись з зазначеною постановою позивач звернувся до суду.

За наслідком з`ясування обставин у справі, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як рішення суду на підставі якого видано виконавчий документ не виконано, з яким погоджується судова колегія з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 9 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно ч. 1 ст. 40 «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ч. 5 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно, пп. 5 п. 27 розділу Х ЗК України, під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей - безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Згідно п. 5 ч. 3. ст. 2 КАС України, однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Судовою колегією встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності постанови Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про закінчення виконавчого провадження № 69430842 від 04 серпня 2022 року, яка прийнята на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку з фактичним виконанням рішення згідно до виконавчого документу.

В свою чергу, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку, виконавче провадження № 69430842 відкрито 15 липня 2022 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року, яким зокрема зобов`язано Петропавлівську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області повторно розглянути клопотання позивача від 22 липня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,9664 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, поблизу земельної ділянки кадастровий номер 5124582300:01:001:0409, з урахуванням висновків суду.

Так, оскаржувану постанову Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про закінчення виконавчого провадження прийнято за наслідком встановлення державним виконавцем факту виконання судового рішення, шляхом ухвалення Петропавлівської сільської ради Білгород-дністровського району Одеської області рішення № 1690 від 29 червня 2022 року, яким призупинено розгляд заяви позивача у зв`язку з забороною прийняття рішень щодо можливості безоплатної приватизації, на період дії військового стану.

Між тим, судова колегія зазначає, що у ч. 7 ст. 118 ЗК України закріплено вичерпний перелік рішень, які приймаються органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність за результатами розгляду відповідної заяви, а саме передбачено можливість надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.

При цьому, з аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що наразі встановлено заборону на розгляд заяв про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі.

В свою чергу, судова колегія вважає, що призупинення розгляду заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою не є кінцевим результатом розгляду відповідної заяви.

При цьому, умовою для прийняття постанови державним виконавцем про закінчення виконавчого провадження є встановлення виконавцем факту виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Тобто, судова колегія вважає, що без фактичного розгляду заяви позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року, у справі № 420/20552/21, а як наслідок без прийняття рішення, що передбачено ст. 118 ЗК України, таке рішення суду не може вважатись виконаним, навіть за умови встановлення законодавцем відповідної заборони.

В свою чергу, судова колегія наголошує, що одним з основних принципів адміністративного судочинства є обов`язковість судових рішень.

При цьому, судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України.

Враховуючи викладене, закінчення виконавчого провадження, без фактичного виконання рішення порушить вищевказані принципи адміністративного судочинства, а тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність скасування оскаржуваної постанови та задоволення позовних вимог.

При цьому, посилання апелянта на пропуск позивачем строку на оскарження зазначеної постанови є безпідставним, оскільки зібрані матеріали справи містять докази отримання рішення Петропавлівської сільської ради № 1690 від 29 червня 2022 року лише 12 вересня 2022 року.

Крім того, колегія суддів не приймає загальних посилань апелянта на те, що стягнуті судом на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та не відповідають складності даної справи, з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги позивачем надано копію витягу з договору від 14 липня 2021 року про надання правової допомоги, копію додаткової угоди до договору від 12 вересня 2022 року, рахунок-фактуру від 12 вересня 2022 року, розрахунок гонорару та детальний опис робіт від 12 вересня 2022 року, на загальну суму 3 000,00 грн.

Між тим, враховуючи надані докази, а також якість доводів апеляційної скарги відповідача у даній частині, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення на користь позивача понесені ним витрат на професійну правничу допомогу, у загальній сумі 3 000,00 грн.

В свою чергу, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Саратський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Яковлєв О.В.Судді Єщенко О.В. Крусян А.В.