Ухвала

від 12.10.2022 по справі 953/3123/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/3123/22

н/п 1-кс/953/3720/22

УХВАЛА

"12" жовтня 2022 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12022220000000205 від 18.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2022 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 в якому він просить:

1.Накласти арешт на корпоративні права ОСОБА_4 , громадянина російської федерації, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , у розмірі 98 % в статутному капіталі ТОВ «Бон Суар», (код 34013761), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , співзасновником якого він є, в сумі 1470000,00грн., шляхом заборони розпоряджатися ними та вчиняти будь-які дії з державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців, передбачені ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», окрім Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

2.Передати Національномуагентству Україниз питаньвиявлення,розшуку тауправління активами,одержаними відкорупційних таінших злочинів,98%частки встатутному капіталі ТОВ «Бон Суар», (код 34013761), що належать ОСОБА_4 , громадянину російської федерації, зареєстрованому у АДРЕСА_1 , вартістю 1470000,00 грн., на які ухвалою слідчого судді накладено арешт, для здійснення управління в порядку, передбаченому Законом України Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних злочинів та інших злочинів».

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022220000000205 від 18.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, за фактом колабораційної діяльності.

Досудове розслідування вказаного кримінального провадження проводиться за фактом здійснення фінансової діяльності на території м. Харкова низкою суб`єктів господарської діяльності, кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни Російської Федерації і Республіки Білорусь, та службові особи яких, вступивши у попередню змову з невстановленими в ході досудового розслідування особами, забезпечують на території України провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.

Постановою керівника Харківської обласної прокуратури від 05.05.2022, здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження №12022220000000205 від 18.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, доручено слідчим СУ ГУНП в Харківській області.

В ходівиконання дорученняслідчого УСРв Харківськійобласті ДСРНПУ встановлено,що довказаної протиправноїдіяльності можутьбути причетніслужбові особиТОВ «БонСуар» (код34013761),юридична адреса:м.Харків,проспект Гагаріна,будинок 173-В.Статутний капітал 1500000,00грн. Основнийвид діяльності: 92.71 діяльність з організації азартних ігор.

Засновниками ТОВ «Бон Суар», (код 34013761) є:

- ОСОБА_4 , громадянин російської федерації, зареєстрований у АДРЕСА_1 , внесок 1470000,00 грн. (98,00 %);

- ОСОБА_5 , громадянка України, внесок 30000,00 грн., (2,00 %).

Враховуючи те, що серед власників ТОВ «Бон Суар» (код 34013761) є фізична особа громадянин країни, яка вчиняє збройну агресію проти України, існує значний ризик прийняття рішень керівництвом ТОВ «Бон Суар» (код 34013761) щодо подальшого забезпечення на території України провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.

Відповідно до ч. 4 ст. 111-1 КК України, передбачено покарання у вигляді штрафу до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

З урахуванням викладеного, зважаючи на можливе вчинення дій службовими особами вищевказаного суб`єкта господарської діяльності на шкоду України, у органу досудового розслідування виникла необхідність у забороні здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо ТОВ «Бон Суар» (код 34013761).

Таким чином, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та запобігання можливості відчуження майна і попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, необхідно накласти арешт на корпоративні ОСОБА_4 у розмірі 98 % в статутному капіталі ТОВ «Бон Суар» (код 34013761), шляхом заборони розпоряджатися ними та вчиняти будь які дії з державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців, у тому числі державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах товариства одночасно), які пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу, передбачені ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Також, враховуючи, що грошові кошти статутного капіталу, відповідають критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, а саме об`єкти набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, є необхідність у накладенні на них арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п.1 ч.2 ст.170 КК України, шляхом заборони здійснювати його відчуження та розпорядження ними.

Враховуючи індивідуальні ознаки та властивості майна у даному кримінальному провадженні, а також те, що частка в статутному капіталі підприємства становить 1470000 грн., що перевищує 200 розмірів пожиточного мінімум для працездатних осіб, воно не містить слідів кримінального правопорушення, а усі слідчі дії вже проведено, а також уявляє собою предмети, зберігання яких через громіздкість або з інших причин не можливе без зайвих труднощів, тому майно слід передати Національному агентству для реалізації, що не спричинить шкоди для кримінального провадження, не перешкоджатиме подальшому досудовому розслідуванню та розгляду справи в суді.

У судове засідання прокурор не з`явився, повідомлений належним чином та своєчасно, до матеріалів клопотання долучено заяву прокурора про розгляд поданого клопотання про арешт майна без його участі та клопотання підтримав в повному обсязі, та просив про його задоволення. Неприбуття прокурора у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Оскільки сторона кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, довела наявність достатніх підстав вважати, що майно власником може бути відчужене, з метою забезпечення арешту майна, відповідно до ч. 2 ст.172 КПК України, дане клопотання розглядається слідчим суддею без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що Слідчим управлінням ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022220000000205 від 18.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, за фактом колабораційної діяльності.

ТОВ«Бон Суар»(кодЄДРПОУ 34013761)зареєстровано заадресою:м.Харків,проспект Гагаріна,будинок 173-В.Статутний капітал 1500000,00грн. Основнийвид діяльності: 92.71діяльність зорганізації азартнихігор. Засновникамиє: ОСОБА_4 ,громадянин російськоїфедерації,зареєстрований у АДРЕСА_1 ,внесок 1470000,00грн.(98,00%); та ОСОБА_5 , громадянка України, внесок 30000,00 грн., (2,00 %).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до п 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дана норма закону не обмежує можливість накладення арешту на майно фізичних чи юридичних осіб, які не мають правового статусу підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого.

Таким чином, вказана частка корпоративних прав може являтись знаряддям вчинення службовими особами та засновником, який зареєстрований на території РФ, вищезазначеного підприємства кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, що є предметом розслідування кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 111-1 КК України, передбачено покарання у вигляді штрафу до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Прокурором доведено, що частка корпоративних прав ОСОБА_4 у розмірі 98 % в статутному капіталі ТОВ «Бон Суар» (код ЄДРПОУ 34013761) має значення для забезпечення даного кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речових доказів; та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Частиною 1 статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, для дотримання загального правила, викладеного у першому реченні пункту 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції, таке втручання повинно встановлювати справедливий баланс між потребами загального інтересу суспільства та вимогами захисту прав окремої особи. Отже, має бути забезпечено належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленими цілями.

Втручання не повинно завдавати значної шкоди володільцю майна. Для цього держава повинна дотримуватись певного балансу при втручанні у право особи на мирне володіння майном та надавати відповідну компенсацію, оскільки останній починає нести певні збитки у разі втручання. Для цього втручання повинно здійснюватися з розумним співвідношенням та з обґрунтованою пропорційністю.

Відповідно до положень кримінального процесуального закону завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Разом з тим, виходячи із вимог ч. 2 ст. 132 та ч. 2 ст. 173 КПК наслідки арешту для осіб, чиї права обмежуються, повинні бути розумними та співрозмірними із завданнями кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.

Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

В положеннях ч. 6ст. 100 КПК України, зазначено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання, оскільки прокурор довів наявність вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 111-1 КК України, а також, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речових доказів; та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, - слід накласти арешт на корпоративні права ОСОБА_4 , громадянина російської федерації, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , у розмірі 98 % в статутному капіталі ТОВ «Бон Суар», (код ЄДРПОУ 34013761), зареєстрованого за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, будинок 173-В, співзасновником якого він є, в сумі 1470000,00грн., шляхом заборони розпоряджатися ними та вчиняти будь-які дії з державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців, передбачені ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», окрім Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку, та передати вказане майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - для здійснення заходів з управління ним в порядку та на умовах визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», оскільки його вартість перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, а від так клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 107, 131-132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні заступника начальника відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12022220000000205 від 18.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на корпоративні права ОСОБА_4 , громадянина російської федерації, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , у розмірі 98 % частки в статутному капіталі ТОВ «Бон Суар», (код ЄДРПОУ 34013761), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , співзасновником якого він є, в сумі 1470000,00грн., шляхом заборони розпоряджатися ними та вчиняти будь-які дії з державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців, передбачені ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», окрім Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Передати арештоване майно, а саме: 98 % частки в статутному капіталі ТОВ «Бон Суар» (код ЄДРПОУ 34013761), що належать ОСОБА_4 , громадянину російської федерації, зареєстрованому в рф, у м. Сочі, вул. Волгоградська, вартістю 1470000,00 грн., - Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним в порядку та на умовах визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1