Ухвала

від 19.10.2022 по справі 308/13805/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13805/22

2/308/2802/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2022 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород заяву позивача Приватного підприємства "Стоматологічна клініка "Натадент" про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Приватного підприємства "Стоматологічна клініка "Натадент" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

ПП "Стоматологічна клініка "Натадент" звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання платних стоматологічних послуг від 04 серпня 2022 року в розмірі 77 455 грн.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт та заборонити відчуження у будь-який спосіб на квартиру АДРЕСА_1 .

В обгрунтування поданої заяви про забезпечення позову, заявник зазначив, що у разі невжиття даного заходу забезпечення позову, відповідачка матиме безперешкодну можливість реалізації цього майна третім особам, що унеможливить реалізацію у судовому порядку права позивача, за захистом якого він звернувся до суду.

Дослідивши та оцінивши подану заяву та додані до неї документи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1частини 1статті 150ЦПК Українипередбачений західзабезпечення позовуу виді накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно дост. 151 ЦПК України,заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи

утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Водночас, пунктом 4 зазначеної вище постанови визначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Із позовної заяви вбачається, що предметом позовних вимог є стягнення суми заборгованості за договором про надання платних стоматологічних послуг від 04 серпня 2022 року в розмірі 77 455 грн. Копія даного договору додана позивачем до позовної заяви.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 312647874, 1/4 квартири АДРЕСА_1 , перебуває на праві спільної часткової приватної власності у ОСОБА_1 , яка є відповідачем за позовом.

Таким чином, частка даної квартири, належить особам, які не є відповідачами у справі.

Водночас, позивач просив накласти арешт на всю квартиру.

Окрім цього, наведені позивачем обставини, якими він обгрунтовує заяву про забезпечення позову є тільки припущеннями, не підтверджені будь-якими доказами.

Зокрема, твердження позивача про те, що нереагування відповідачем на неодноразові нагадування про необхідність розрахунку за договором, влаштування скандалів, сварок, небажання ОСОБА_1 проводити розрахунок з підприємством за отримані нею отримані послуги, не підтверджені жодними доказами, окрім самого договору, та виписки з картки стаціонарного хворого. Окрім цього, зазначені обставини в їх сукупності, не можуть безумовно свідчити про те, що остання буде ухилятися від виконання рішення суду у справі, ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення прав позивача, оскільки як існування заборгованості за договором, її розмір, підлягають доказуванню у даній справі.

Можливість відповідачареалізувати належнеїй нерухомемайно третімособам,ніяк невпливає на виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, з огляду на те, що позивачем не доведено, що відповідачка не має майна, грошових коштів, інших доходів, за рахунок яких можна буде задоволити вимоги позивача, у разі задоволення позову, а також те, що вона не матиме можливість їх отримати в майбутньому.

Приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Слід констатувати, що тільки наявність спору про стягнення коштів сама по собі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно.

Враховуючи те, що захід забезпечення позову, який просить задоволити позивач не є співмірним із заявленою позивачем позовною вимогою, а також у зв`язку з тим, що позивачем не доведено, що невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд прийшов до висновку, що подана заява є необгрунтованою і задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.19,149, 150, 151, 175,177,187, 274, 277 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.І. Зарева