Постанова

від 20.10.2022 по справі 160/240/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року

м. Київ

справа №160/240/19

провадження № К/9901/25080/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Приватного підприємства «Рось»

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року (головуючий суддя Юрко І.В., судді Чабаненко С.В., Чумак С.Ю.)

у справі № 160/240/19

за позовом Приватного підприємства «Рось»

до виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради

про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

І. РУХ СПРАВИ

1. У січні 2019 року Приватне підприємство «Рось» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради, Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради, в якому просило:

- визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №636 «Про усунення наслідків порушення Правил благоустрою території міста» в частині пункту 1 Переліку тимчасових споруд, викладених у додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 05 липня 2018 року №636;

- визнати протиправними дії Комунального підприємства «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради та Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради щодо демонтажу тимчасової споруди Приватного підприємства «Рось»;

- зобов`язати виконавчий комітет Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради, Інспекцію з питань благоустрою Дніпровської міської ради протягом двох тижнів з моменту вступу в законну силу рішення суду відшкодувати Приватному підприємству «Рось» солідарно вартість незаконно демонтованої тимчасової споруди, що була розташована за адресою: АДРЕСА_1, в сумі 91 933,00 грн.

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року закрито провадження в адміністративній справі №160/240/19 в частині позовних вимог щодо зобов`язання виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради, Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради протягом двох тижнів з моменту набрання законної сили рішенням суду відшкодувати Приватному підприємству «Рось» солідарно вартість незаконно демонтованої тимчасової споруди в сумі 91 933,00 грн., оскільки розгляд вказаних позовних вимог відноситься до юрисдикції господарського суду.

3. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року закрито провадження в адміністративній справі №160/240/19 в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Комунального підприємства «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради щодо демонтажу тимчасової споруди Приватного підприємства "Рось", оскільки розгляд вказаних позовних вимог відноситься до юрисдикції господарського суду.

4. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року позов задоволено: визнано протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради «Про усунення наслідків порушення Правил благоустрою території міста» в частині пункту 1 Переліку тимчасових споруд, викладених у додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 05 липня 2018 року №636; визнано протиправними дії Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради щодо демонтажу тимчасової споруди Приватного підприємства «Рось».

5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

6. Приватне підприємство «Рось» з постановою суду апеляційної інстанції не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанцій від 05 серпня 2020 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року.

7. Від виконавчого комітету Дніпровської міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги.

8. Позивач направив до суду касаційної інстанції відповідь на відзив, а також письмові пояснення з посиланням на судову практику.

9. Від Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради надійшли письмові пояснення на касаційну скаргу.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Приватне підприємство «Рось» є юридичною особою, яка зареєстрована 02 лютого 1996 року виконавчим комітетом Дніпровської міської ради, місцезнаходження - м. Дніпро, Ленінський район, вул. Комунарівська, буд.179-А.

11. 15 травня 2003 року Приватне підприємство «Рось» уклало із Приватним підприємцем ОСОБА_1 договір купівлі-продажу торгівельного павільону (кіоск металевий) загальною площею 15 кв.метрів за ціною 25000 грн, місцем розташування кіоску зазначено АДРЕСА_1. Вказаний договір нотаріально не засвідчувався.

12. 28 серпня 2003 року Дніпропетровською міською радою (орендодавець) укладено з Приватним підприємством «Рось» (орендар) договір оренди земельної ділянки площею 0,0016 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за номером: 1210100000:04:211:0161, цільове призначення земельної ділянки: фактичне розміщення кіоску.

13. Згідно з пунктами 2.1 та 5.1 вказаного договору термін дії договору до 31 грудня 2004 року, після закінчення строку дії договору в разі його не продовження орендар зобов`язаний повернути земельну ділянку орендодавцю у придатному для використання стані до 31 грудня 2004 року.

14. Матеріали справи не містять відомостей щодо продовження терміну дії вказаного вище договору після 31 грудня 2004 року.

15. 15 вересня 2015 року між Комунальним підприємством «Управління з організації контролю благоустрою об`єктів сфери відпочинку, споживчого ринку та захисту інтелектуальної власності» та Приватним підприємством «Рось» укладено договір №754/2 про використання об`єкту благоустрою (частини території загального користування зона зовнішнього транспорту, що складається з тротуару) за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до умов вказаного договору, право на використання об`єкту благоустрою діє до 15 вересня 2018 року.

16. 29 червня 2016 року Приватне підприємство «Рось» уклало із Приватним підприємцем ОСОБА_2 договір оренди нежитлового приміщення (кіоск) загальною площею 15 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на строк до 29 грудня 2018 року.

17. Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 05 липня 2018 року №636 вирішено усунути наслідки порушень Правил благоустрою території міста Дніпропетровська, затверджених рішенням міської ради від 27 листопада 2013 року №44/43, шляхом припинення функціонування та демонтажу встановлених тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків у місцях загального користування, згідно із переліком.

18. Пунктом 2 вказаного рішення визначено Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради спільно з КП «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» Дніпровської міської ради попередити власників тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків у місцях загального користування про необхідність власними силами та за власні кошти усунути наслідки порушень Правил, звільнити зайняті земельні ділянки та привести до первісного стану для подальшого використання за цільовим призначенням.

19. Згідно з пунктами 3.1, 3.2 вказаного рішення КП «Управління по ремонту та експлуатації автошляхів» ДМР за наявності укладених договорів про використання об`єктів благоустрою міста не за цільовим призначенням, договорів передачі в платне користування об`єктів благоустрою вулично-дорожньої мережі та інших договорів оренди тимчасових споруд здійснити їх розірвання відповідно до чинного законодавства, забезпечити укладання договорів на демонтаж, транспортування та зберігання тимчасових споруд і матеріалів.

20. Пунктом 1 Додатку до вказаного рішення (Перелік тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків у місцях загального користування, що підлягають демонтажу) визначено тимчасову споруду за адресою: АДРЕСА_1 (вид діяльності: торгівля продовольчими та непродовольчими товарами).

21. Не погоджуючись із вказаним рішенням щодо демонтажу тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 , позивач звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

22. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, керувався тим, що відповідачами не доведено, що Інспекцією з питань благоустрою Дніпровської міської ради на виконання рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 23 березня 2017 року №169 та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м.Дніпропетровську було належним чином проведено обстеження території міста Дніпра, зокрема, в частині розташування тимчасових споруд господарського призначення за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті якого отримані відомості про власників та підстави їх розміщення, мали бути відображені в акті обстеження, в даному випадку тимчасової споруди кіоску, яка належить на праві приватної власності Приватному підприємству «Рось», та станом на час прийняття спірного рішення перебувала у користуванні фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 .

23. Суд першої інстанції вважав, що припис не містить викладу порушень чинного законодавства, які допущені власником/користувачем об`єкту благоустрою, визначення переліку дій, які саме необхідно вчинити суб`єкту господарювання, які заходи слід вжити задля усунення порушень, Суд також вказав на те, що спірному рішенню виконавчого комітету Дніпровської міської ради мають передувати певний ряд дій, зокрема, встановлення порушень Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Дніпропетровську, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 30 травня 2012 року №47/24, Правил благоустрою території міста Дніпропетровська, затверджених рішенням міської ради від 27 листопада 2013 року №44/43, складання акту обстеження території, в якому має бути зафіксовано факт порушення, а також складання вимоги з метою усунення виявлених порушень.

24. Крім того, суд першої інстанції послався на те, що спірне рішення виконкому не містить належного мотиву його прийняття.

25. Окружний адміністративний суд вважав, що обмеження на демонтаж тимчасових споруд, встановлене ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2016 року у справі № 200/14168/16-а повинно виконуватися Дніпровською міською радою, а також і тими юридичними особами, які утворені Дніпровською міською радою.

26. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився, вважав, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності можливо лише за умови наявності паспорту прив`язки з подальшою подачею замовником заяви про виконання вимог паспорту прив`язки. Без наявності паспорту прив`язки тимчасова споруда вважається встановленою самовільно та підлягає демонтажу. При цьому, вважав недоведеним наявність у позивача права власності на спірний об`єкт та можливості надавати такий об`єкт у користування ОСОБА_3 .

27. Посилання позивача та суду першої інстанції на неправомірність припису Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради щодо добровільного демонтажу позивачем тимчасової споруди, колегією суддів до уваги не прийнято, оскільки вказаний припис не є предметом цієї справи, та позивачем не оскаржувався.

28. Колегія суддів апеляційного адміністративного суду відхилила посилання на нібито заборону на вчинення дій з демонтажу, установлених ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13 липня 2018 року у справі №200/14168/16-а, мотивуючи це тим, що вказана ухвала не набула чинності на момент спірних правовідносин, вказана ухвала не має заборони виконавчому комітету Дніпровської міської ради приймати будь-яких рішення, в тому числі, щодо демонтажу тимчасових споруд. Крім того, вказана ухвала не стосується будь-яких дій (та їх заборони) Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради, яка є самостійною юридичною особою.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

29. Скаржником вказано про неврахування апеляційним адміністративним судом практики Верховного Суду, висловленої у постановах від 12 серпня 2019 року у справі №826/9422/17, від 31 жовтня 2019 року у справі №296/5159/16-а, від 30 липня 2020 року у справі №520/13871/16-а, від 19 грудня 2019 року у справі №826/15164/17, в яких суди скасовують рішення органів місцевого самоврядування з підстав порушення останніми затверджених порядків проведення перевірок щодо дотримання Правил благоустрою та Порядку демонтажу тимчасових споруд. Також суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховних Судів від 07 жовтня 2019 року у справі №705/6569/16-а та від 27 квітня 2018 року у справі №405/1317/15, де суди дійшли до висновку, що законодавством України не передбачено повноважень органів місцевого самоврядування щодо затвердження порядків, положень чи будь-яких інших документів, які регламентують проведення демонтажу встановлених споруд.

30. У додаткових поясненнях позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 08 липня 2021 року у справі № 160/674/19.

31. У відзивах на касаційну скаргу виконавчий комітет Дніпровської міської ради і Інспекція з питань благоустрою Дніпровської міської ради погоджуються з висновками суду апеляційної інстанції, наголошує, що оскільки Приватне підприємство «РОСЬ» всупереч договору від 15 вересня 2015 року №754/2 та без оформлення паспорту прив`язки, встановило тимчасову споруду - кіоск, то рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 05 липня 2018 року №636 про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Дніпропетровська в частині демонтажу тимчасової споруди, є правомірним.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

33. Відповідно до пункту 44 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

34. Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено перелік власних (самоврядних) та делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку.

Зокрема, цією статтею врегульовано право виконавчих органів відповідних рад на організацію благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, тощо.

35. За визначенням статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; утримання в належному стані території - використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об`єктів благоустрою; заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" належить, зокрема: здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів.

36. Відповідно до частин 1 та 2 статті 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до об`єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

37. Статтею 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" на об`єктах благоустрою забороняється: 1) виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом; 2) самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо; 3) вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг; 4) складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків; 5) самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо; 6) встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Національної поліції; 7) влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів; 8) випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у невідведених для цього місцях; 9) здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).

38. Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" порушення об`єктів благоустрою, пов`язане з виконанням суб`єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об`єктів благоустрою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - дозвіл), крім випадків, встановлених абзацами другим - четвертим частини першої цієї статті, а саме дозвіл на порушення об`єктів благоустрою не вимагається, якщо земляні та ремонтні роботи здійснюються: особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, у тому числі право земельного сервітуту; у складі підготовчих або будівельних робіт, право на виконання яких оформлене у встановленому законодавством порядку.

39. Відповідно до статті 34 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила.

40. Згідно з положеннями частини 1 статті 40 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

41. Згідно з частиною 4 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

42. Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 21 жовтня 2011 року № 244 (далі - Порядок №244) визначено механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

43. З метою реалізації своїх повноважень щодо затвердження правил благоустрою населеного пункту рішенням Дніпропетровської міської ради від 27 листопада 2013 року № 44/43 затверджено Правила благоустрою м. Дніпропетровська (далі - Правила благоустрою).

44. Згідно з пунктом 24.5 Правил благоустрою функції інспекційного благоустрою м. Дніпропетровська виконує Комунальне підприємство «Управління з контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, яке є підзвітним власнику об`єктів благоустрою м. Дніпропетровська.

45. Відповідно до пункту 19.1.1 Правил благоустрою порядок розміщення та утримання тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м.Дніпропетровську встановлюється міською радою разом із комплексною програмою розміщення ТС у місті на підставі Порядку №244.

46. Крім того, 30 січня 2013 року рішенням Дніпропетровської МР № 33/31 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м.Дніпропетровську (далі - Порядок № 33/31).

47. Пунктами 3 та 4 Порядку № 33/31 відзначено, що реалізація суб`єктами господарювання права на розміщення тимчасових споруд здійснюється за умови оформлення в установленому порядку паспорта прив`язки цих споруд. Фізичним та юридичним особам, які є власниками або користувачами тимчасових споруд, протягом трьох місяців з моменту прийняття цього рішення привести документи щодо їх розміщення у відповідність до вимог чинного законодавства України та цього рішення.

48. Підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди (пункт 1.5 Порядку № 33/31).

49. Тимчасові споруди, які розміщені (встановлені) без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, з відхиленням від паспорта прив`язки, вважаються самочинно розміщеними тимчасовими спорудами і підлягають демонтажу за кошти особи, що здійснила встановлення (пункт 3.12 Порядку № 33/31).

50. Зі змісту наведених норм вбачається, що розміщення тимчасової споруди після 2011 року має здійснюватися виключно на підставі оформленого у встановленому порядку паспорта прив`язки. При цьому тимчасові споруди, що були розміщені до набуття чинності Порядком № 244, мали бути приведені у відповідність до вимог цього Порядку.

51. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 29 травня 2013 року № 39/35 затверджено Порядок передачі об`єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровська в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об`єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг (далі - Порядок №39/35), яким встановлено альтернативний спосіб розміщення та експлуатації деяких видів тимчасових споруд, зокрема, кіосків у м. Дніпрі.

52. Відповідно до пункту 1.2 Порядку №39/35 цей Порядок є регуляторним актом, застосування та виконання якого є обов`язковим суб`єктами господарювання усіх форм власності, підприємствами, установами, організаціями, закладами та фізичними особами при проведенні на території м. Дніпра та об`єктах загального користування, віднесених до сфери відпочинку, розваг, споживчого ринку та послуг, робіт (здійсненні заходів), зазначених у пункті 1.5 Порядку.

53. Пунктом 1.4 Порядку № 39/35 визначено, що використання об`єктів благоустрою не за цільовим призначенням - вчинення дій стосовно об`єкта благоустрою, які викликають зміну складу елементів об`єкта благоустрою, встановлення непередбачених або не властивих об`єкту благоустрою елементів, інші зміни складу елементів об`єкта благоустрою, що існував, руйнування, деформація, знищення, погіршення стану, видалення, переміщення об`єкта благоустрою або його елементів, створення перешкод у користуванні та обмеження доступу до об`єкта благоустрою або його елементів.

54. Цей Порядок застосовується у випадках проведення таких робіт (здійснення заходів) на території м. Дніпра загального користування з нефункціональним використанням об`єктів благоустрою, віднесених до сфери контролю, зокрема, розташування контейнерів, штучних архітектурно-об`ємних елементів, у тому числі, але не виключно, альтанок, бесідок, ротонд, пергол, трельяжів, арок, кіосків, павільйонів, палаток, знаків, садово-паркових меблів, обладнання ігрових та господарських майданчиків, декоративних ваз, паркових скульптур, урн, питних фонтанчиків тощо (пункт 1.5 Порядку № 39/35).

55. Рішенням сесії Дніпропетровської міської ради від 25 квітня 2018 року №97/31 затверджено Положення про Інспекцію з питань благоустрою Дніпровської міської ради.

56. У постанові Верховного Суду від 08 липня 2021 року у справі № 160/674/19, на яку посилається позивач, зроблено висновок про те, що розміщення та експлуатація кіосків на момент прийняття відповідачем 1 оскаржуваного рішення не були самочинними, оскільки їх розміщення здійснено до набрання чинності Порядком № 244, а експлуатація здійснювалась відповідно до договорів, укладених відповідно до Порядку № 39/35. Оскільки договори були розірвані лише 11 липня 2018 року, суди дійшли правильного висновку про те, що рішення виконкому Дніпровської МР № 636 від 5 липня 2018 року у частині демонтажу кіосків, експлуатація яких здійснюється відповідно до договорів № 328 ТС, № 329 ТС, № 330 ТС від 31 березня 2016 року, було передчасним.

При цьому колегія суддів не заперечує право та обов`язок відповідачів вживати заходів щодо забезпечення благоустрою населеного пункту, визначення правил розміщення тимчасових споруд, внесення до них змін, проте такі заходи мають бути правомірними та послідовними, здійснюватися з дотриманням встановленої процедури. У справі, що розглядається у відповідачів право щодо прийняття рішення про демонтаж тимчасових споруд позивача виникло після розірвання договорів № 328 ТС, № 329 ТС, № 330 ТС, а демонтаж кіосків міг бути проведений лише у разі невиконання позивачем у встановлений строк вимог припису про самостійне усунення порушення правил благоустрою.

57. Застосовуючи вказаний підхід до обставин цієї справи, варто врахувати, що судами попередніх інстанцій встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 28 серпня 2003 року, укладений між Приватним підприємством «Рось» і Дніпропетровською міською радою, припинився 31 грудня 2004 року, оскільки не було надано доказів його поновлення на новий строк. У договорі оренди землі зазначалося про те, що цільовим призначенням земельної ділянки є фактичне розміщення кіоску.

58. Незважаючи на те, що тимчасова споруда була розміщена на земельній ділянці до набрання чинності Порядком № 244 за чинним на той час законодавством, Приватне підприємство «Рось» не довело належним чином законних підстав для експлуатації вказаної споруди після закінчення строку дії договору оренди землі від 28 серпня 2003 року. У зв`язку з цим, до спірних правовідносин правомірним є застосування Порядку №244.

59. Відповідно до пунктів 2.1, 2.11 та 2.23 Порядку №244 підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди. Паспорт прив`язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація).

Цей перелік документів є вичерпним.

Після розміщення ТС замовник подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або відповідної районної державної адміністрації письмову заяву за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив`язки.

60. Відповідно до пункту 2.16 Порядку №244 паспорт прив`язки підлягає реєстрації в журналі реєстрації паспортів прив`язки або електронному журналі органом, який його видав, з подальшим внесенням інформації про ТС до містобудівного кадастру.

61. У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу (пункт 2.30 Порядку № 244).

62. Слід погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про те, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності можливо лише за умови наявності паспорту прив`язки з подальшою подачею замовником заяви про виконання вимог паспорту прив`язки. Без наявності паспорту прив`язки тимчасова споруда вважається встановленою самовільно та підлягає демонтажу.

63. Як встановлено судами, у матеріалах справи є договір між Комунальним підприємством «Управління з організації контролю благоустрою об`єктів сфери відпочинку, споживчого ринку та захисту інтелектуальної власності» та Приватним підприємством «Рось» від 15 вересня 2015 року №754/2 про використання об`єкту благоустрою (частини території загального користування зона зовнішнього транспорту, що складається з тротуару) за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до умов вказаного договору, право на використання об`єкту благоустрою не за цільовим призначенням діє до 15 вересня 2018 року.

Вказаним договором визначено спосіб, в який об`єкт благоустрою буде використано не за цільовим призначенням - встановлення не властивих об`єкту благоустрою елементів, які призначені і використовуються для викладення, демонстрації товарів, обслуговування покупців і проведення грошових розрахунків з покупцями при продажі товарів при здійсненні торгівельної діяльності поза стаціонарними торговельними об`єктами. Виконання даного договору на використання об`єкту благоустрою не за їх цільовим призначенням не мають наслідком виникнення у користувача права власності на зазначені існуючі або відновленні об`єкти благоустрою та їх частини (пункти 1.2, 1.4 договору).

64. Суд апеляційної інстанції встановив, що умовами вказаного договору не передбачено встановлення на об`єкті благоустрою за вказаною адресою будь-яких споруд, в тому числі тимчасових.

65. Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 05 липня 2018 року №636 вирішено усунути наслідки порушень Правил благоустрою №44/43, шляхом припинення функціонування та демонтажу встановлених тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків у місцях загального користування, згідно із переліком, в якому пунктом 1 додатку визначено тимчасову споруду (вид діяльності: торгівля продовольчими та непродовольчими товарами) за адресою: АДРЕСА_1.

66. Враховуючи те, що позивач не надав до суду належних дозвільних документів на розміщення тимчасової споруди, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 05 липня 2018 року №636 є правомірним.

67. Щодо правомірності дій Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради по демонтажу тимчасової споруди, колегія суддів враховує, що відсутність паспорту прив`язки є самостійною та достатньою підставою для демонтажу ТС.

68. Апеляційний адміністративний суд вірно відхилив посилання позивача та висновки суду першої інстанції на неправомірність припису Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради щодо добровільного демонтажу позивачем тимчасової споруди, з посиланням на те, що вказаний припис не є предметом цієї справи, та взагалі позивачем не оскаржувався.

69. Посилання позивача на судову практику Верховного Суду з приводу скасування рішень органу місцевого самоврядування через виявлення порушень при проведенні перевірки не є застосовною до обставин цієї справи, оскільки порушення, зазначені судом першої інстанції не є достатніми для скасування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 05 липня 2018 року №636 та визнання протиправними дій з демонтажу, враховуючи відсутність у позивача дозвільних документів на розміщення тимчасової споруди.

70. Враховуючи наведене, Суд не встановив порушень норм матеріального і процесуального права при постановленні судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення.

71. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

72. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

73. Оскільки Верховний Суд залишає без змін постанову суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 2, 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Рось» залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року у справі №160/240/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб