Ухвала
від 22.10.2020 по справі 160/240/19
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

22 жовтня 2020 року

м. Київ

справа №160/240/19

провадження №К/9901/25080/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Приватного підприємства Рось на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 в справі № 160/240/19 за позовом Приватного підприємства Рось до виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

Приватне підприємство Рось надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 в справі № 160/240/19.

Дослідивши зміст касаційної скарги Приватного підприємства Рось , Верховний Суд дійшов висновку, що зазначену скаргу належить залишити без руху з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Зі змісту касаційної скарги убачається, що позивач оскаржує постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 в справі № 240/9054/19.

Імперативні приписи частини четвертої статті 328 КАС України закріплюють, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статті 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частині другій та частині третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із аналізу наведених положень процесуального закону в їхньому логічному зв`язку можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, які ухвалені у справах, що не є справами незначної складності відповідно до закону, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу Приватного підприємства Рось щодо її відповідності вимогам процесуального закону, колегія суддів установила, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Беручи до уваги зміни до КАС України, що внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює взяття її до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі заявник мусить навести мотиви незгоди з судовим рішенням (рішеннями) із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 цього Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом чи не були ним застосовані.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертою статті 328 КАС України, заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права суди першої та (або) апеляційної інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів під час застосування відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма має застосовуватись.

Колегія суддів наголошує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України треба зазначати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.

Верховний Суд не має самостійно визначати підставу для касаційного оскарження судових рішень, а таку підставу має вказувати особа, яка подає касаційну скаргу, з одночасним наведенням підстави касаційного оскарження з огляду на обставини справи та висновки судів попередніх інстанцій.

У разі, якщо скаржник вважає, що суди порушили норми процесуального права і неналежно дослідили зібрані у справі докази, неповно встановили обставини справи або встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які суд не дослідив, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга має містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їхнього) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом у процесі його (їхнього) ухвалення, та навести аргументи на обґрунтування своєї позиції.

У касаційній скарзі, щодо якої розглядається питання про відкриття касаційного провадження, заявник взагалі не зазначає, на підставі якого пункту частини четвертої статті 328 КАС України подається касаційна скарга, та не наводить належного обґрунтування відповідної підстави.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

За приписами частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Своєю чергою частина перша статті 4 Закону України Про судовий збір визначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Водночас згідно зі статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921 гривню.

Позовна заява подана юридичною особою 2019 року й містила дві позовні вимоги немайнового характеру, тобто розмір судового збір під час подання зазначеного позову становив 3842 грн (1921 грн х 2).

Також за приписами підпункту 3 пункту 5 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас за правилом абзацу третього частини сьомої статті 6 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі, зокрема, подання позову одним позивачем до кількох відповідачів.

Зі змісту вимог касаційної скарги вбачається, що заявник просить Верховний Суд переглянути в касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції щодо таких вимог: (1) визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 636 Про усунення наслідків порушення Правил благоустрою території міста в частині п. 1 Переліку тимчасових споруд, викладених у додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 636 від 05.07.2018 року, а також (2) визнати протиправними дії Комунального підприємства Управління по ремонту та експлуатації автошляхів Дніпровської міської ради та Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради щодо демонтажу тимчасової споруди Приватного підприємства Рось .

Тобто у цій ситуації йдеться про оскарження постанови суду апеляційної інстанції щодо двох заявлених позовних вимог немайнового характеру, які адресовані двом різним відповідачам, а отже й судовий збір має справлятися з урахуванням загальної суми позову, яка становила 3842 грн.

Отже, з огляду на вимоги підпункту 3 пункту 5 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання цієї касаційної скарги скаржник має сплатити судовий збір в розмірі 7684 грн.

Колегія суддів встановила, що до касаційної скарги заявник долучив платіжне доручення від 29.09.2020 № 53524 про сплату судового збору в розмірі 3842 грн.

З наведеного випливає, що для того, щоб Верховний Суд мав можливість розв`язати питання щодо прийнятності касаційної скарги Приватного підприємства Рось , скаржник має доплатити судовий збір у розмірі 3842 грн.

За таких обставин касаційну скаргу треба залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення її недоліків у спосіб надсилання на адресу суду документа про сплату судового збору в розмірі 3842 грн.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу: *;101;


(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом
(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Одночасно частина друга статті 169 КАС України передбачає, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі частини другої статті 332 КАС України та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення названих вище недоліків, а саме: (1) зазначити передбачену (передбачені) пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України підставу (підстави), на яких подається касаційна скарга, а також (2) надати суду платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору в розмірі 3842 грн.

Керуючись приписами статей 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства Рось на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 в справі № 160/240/19 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення22.10.2020
Оприлюднено26.10.2020
Номер документу92385285
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —160/240/19

Постанова від 20.10.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Єзеров А.А.

Ухвала від 19.10.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Єзеров А.А.

Ухвала від 16.02.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Єзеров А.А.

Ухвала від 17.12.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Єзеров А.А.

Ухвала від 22.10.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Єзеров А.А.

Постанова від 05.08.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Юрко І.В.

Постанова від 05.08.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Юрко І.В.

Ухвала від 13.05.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Юрко І.В.

Ухвала від 18.03.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Юрко І.В.

Ухвала від 08.04.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Юрко І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні