Постанова

від 05.08.2020 по справі 160/240/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 160/240/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

секретарі судового засіданні Сколишеві О.О.,

представника відповідача Виконавчого комітету Дніпровської міської ради Костюченко О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року в адміністративній справі №160/240/19 (головуючий суддя першої інстанції Лозицька І.О., повний текст судового рішення складено 07.10.2019 року) за позовом Приватного підприємства Рось до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 09.01.2019 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства Управління по ремонту та експлуатації автошляхів Дніпровської міської ради, Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради, в якому просив:

- визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №636 Про усунення наслідків порушення Правил благоустрою території міста в частині п.1 Переліку тимчасових споруд, викладених у додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №636 від 05.07.2018 року;

- визнати протиправними дії Комунального підприємства Управління по ремонту та експлуатації автошляхів Дніпровської міської ради та Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради щодо демонтажу тимчасової споруди Приватного підприємства Рось ;

- зобов`язати виконавчий комітет Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство Управління по ремонту та експлуатації автошляхів Дніпровської міської ради, Інспекцію з питань благоустрою Дніпровської міської ради протягом двох тижнів з моменту вступу в законну силу рішення суду відшкодувати Приватному підприємству Рось солідарно вартість незаконно демонтованої тимчасової споруди, що була розташована за адресою: АДРЕСА_1, в сумі 91933,00 грн..

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 15.05.2003 року ПП Рось придбано у ФОП ОСОБА_1 торгівельний павільйон, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На виконання рішення Дніпропетровської міської ради №39/35 від 29.05.2013 року позивачем 15.09.2015 року укладено з КП Управління з організації контролю благоустрою об`єктів сфери відпочинку, споживчого ринку та захисту інтелектуальної вланості договір №754/2 про використання об`єкту благоустрою за адресою: АДРЕСА_1, строком на три роки. Весь час дії договору позивачем сумлінно виконувались умови договору, проте, 24.07.2018 року торгівельний павільйон демонтовано на підставі рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 05.07.2018 року №636 Про усунення наслідків порушення Правил благоустрою території міста . Позивач вважає, що вказане рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач, приймаючи спірне рішення, перевищив свої повноваження, такі дії є втручанням в господарську діяльність позивача. Також позивач зазначає, що КП Управління по ремонту та експлуатації автошляхів Дніпровської міської ради та Інспекція з питань благоустрою Дніпровської міської ради в порушення вимог спірного рішення не уклали відповідний договір на демонтаж, транспортування та збереження торгівельного павільйону, а здійснили знищення майна позивача за допомогою підприємства, яке за своїм статутом не має права проводити таку діяльність як демонтаж. Демонтаж торгівельного павільйону здійснено без будь-якого повідомлення про розірвання договору №754/2 від 15.09.2015 року, та всупереч дії ухвали Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17.08.2016 року у справі №200/14168/16-а, якою заборонено на час вирішення спору Дніпропетровській міській раді та КП Управління з організації контролю благоустрою та розміщення реклами ДМР здійснювати демонтаж тимчасових споруд, які належать на праві власності чи користуванні ФОП ОСОБА_2 , а спірний торгівельний павільйон перебував у користуванні ФОП ОСОБА_2 на підставі договору оренди від 29.07.2016 року. Крім того, позивач зазначив, що спірне рішення підписано ОСОБА_3 , який є секретарем Дніпровської міської ради, отже обізнаний про наявність заборони на здійснення демонтажу тимчасових споруд, які належать на праві власності чи користуванні ФОП ОСОБА_2 ..

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року закрито провадження в адміністративній справі №160/240/19 в частині позовних вимог щодо зобов`язання виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства Управління по ремонту та експлуатації автошляхів Дніпровської міської ради, Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради протягом двох тижнів з моменту набрання законної сили рішенням суду відшкодувати ПП Рось солідарно вартість незаконно демонтованої тимчасової споруди в сумі 91933,00 грн., оскільки розгляд вказаних позовних вимог відноситься до юрисдикції господарського суду (а.с.54-58 т.2).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року провадження в адміністративній справі №160/240/19 в частині позовних вимог про визнання протиправним дій Комунального підприємства Управління по ремонту та експлуатації автошляхів Дніпровської міської ради щодо демонтажу тимчасової споруди ПП Рось закрито, оскільки розгляд вказаних позовних вимог відноситься до юрисдикції господарського суду (а.с.97-99 т.3).

Вказані ухвали в апеляційному порядку не переглядались та набрали законної сили.

Таким чином, судом першої інстанції розглядався позов ПП Рось до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради з наступними вимогами:

- визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №636 Про усунення наслідків порушення Правил благоустрою території міста в частині п.1 Переліку тимчасових споруд, викладених у додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №636 від 05.07.2018 року;

- визнати протиправними дії Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради щодо демонтажу тимчасової споруди Приватного підприємства Рось .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року позовні вимоги ПП Рось задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №636 Про усунення наслідків порушення Правил благоустрою території міста в частині п.1 Переліку тимчасових споруд, викладених у додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №636 від 05.07.2018 року.

Визнано протиправними дії Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради щодо демонтажу тимчасової споруди Приватного підприємства Рось .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких, посилаючи на незаконність та необгрунтованість судового рішення, просили його скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги Виконавчого комітету Дніпровської міської ради зазначено, що судом не враховано, що спірним рішенням №636 від 05.07.2018 року передбачено усунення наслідків, в тому числі позивачем, порушення Правил благоустрою території міста Дніпропетровська, затверджених рішенням міської ради від 27.11.2013 року №44/43. Спірний торгівельний павільйон, відповідно рішення Дніпропетровської міської ради від 27.11.2013 року №44/43 розташований на території загального користування, який є об`єктом благоустрою міста. Позивачем не надано документів, які б визначали його власником майна, отже не доведено факту належності на праві власності тимчасової споруди, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, як на час прийняття виконкомом спірного рішення, так і на час демонтажу та на час звернення ПП Рось з позовом до суду. Відповідач вказує, що підставою для розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності є паспорт прив`язки, а розміщення тимчасових споруд самовільно забороняється, та такі споруди підлягають демонтажу. В той же час споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, не мали належним чином оформлених паспортів прив`язки. Крім того, відсутні будь-які документи на присвоєння поштової адреси вказаній вище тимчасовій споруді. Судом першої інстанції доводи відповідача щодо вказаних вище обставин залишені поза увагою та їм не надано належної оцінки в судовому рішенні. Стосовно встановленої ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17.08.2016 року на час вирішення спору у справі №200/14168/16-а заборони Дніпропетровській міській раді та КП Управління з організації контролю благоустрою та розміщення реклами ДМР здійснювати демонтаж тимчасових споруд, які належать на праві власності чи користуванні ФОП ОСОБА_2 , відповідач вказує, що ухвала суду від 13.07.2018 року (про роз`яснення ухвали від 17.08.2016 року) на час прийняття виконкомом рішення №636 від 05.07.2018 року не набрала законної сили, оскільки була оскаржена до апеляційного суду. Крім того, заборона проведення демонтажу поширювалась виключно на ДМР та КП, а спірне рішення приймалось виконавчим комітетом ДМР.

В обгрунтування апеляційної скарги Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради зазначено, що згідно тексту позову ПП Рось 15.05.2003 року придбало у ФОП ОСОБА_1 торгівельний павільйон, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, не доведено факту належності позивачу на праві власності вказаної споруди, отже апелянт вважає, що спірним рішенням права позивача не порушені. Зважаючи на те, що тимчасові споруди було розміщено без правових підстав, зокрема, без паспортів прив`язки, тобто мало місце самовільне розміщення тимчасових споруд, рішення №636 від 05.07.2018 року та здійснений на його виконання демонтаж тимчасових споруд вчинено обгрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та вчиненя дій. Вказаному рішенню передувала перевірка території міста, під час якої було встановлено факт самовільного розміщення тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим Інспекцією направлено до виконавчого комітету лист від 21.06.2018 року з метою підготовки відповідного рішення, а також направлено ПП Рось та ФОП ОСОБА_2 припис щодо усунення порушень. Вказані обставини судом першої інстанції не враховані, що призвело до прийняття помилкового рішення у справі.

Позивач подав заперечення на апеляційні скарги, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача - виконавчого комітету Дніпровської міської ради вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник позивача та представник відповідача - Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, явка їх не визнавалась обов`язковою.

Представник позивача 04.08.2020 року надіслав до апеляційного суду клопотання про перенесення судового засідання на більш пізній термін після закінчення карантину у зв`язку із продовженням карантину. В клопотанні не зазначено, що саме заважає представнику, який знаходиться в м.Дніпрі, з`явитись у судове засідання.

Інших причин неявки в судове засідання представника позивача в клопотанні не зазначено.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції чинній, на час розгляду клопотання представника позивача, не ставить підстави відкладення розгляду справи в залежність від продовження карантину.

Зважаючи на те, що на час розгляду справи м.Дніпро знаходиться в зеленій зоні , пересування та проїзд містом не заборонені та не обмежені, судом здійснюється розгляд справ у звичайному режимі (за умови наявності маски), для учасників процесу вхід до суду не обмежений, колегія суддів визнає причини неявки представника позивача в судове засідання неповажними, клопотання не обгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої та третьої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, явка яких не визнавалась судом обов`язковою, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача - виконавчого комітету Дніпровської міської ради, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та заперечення на скарги, встановила наступне.

Позивач - Приватне підприємство Рось (код ЄДРПОУ 23941923) є юридичною особою, яка зареєстрована 02.02.1996 року виконавчим комітетом Дніпровської міської ради, місцзнаходження - м.Дніпро, Ленінський район, вул.Комунарівська, буд.179-А (а.с.37-42 т.1).

Згідно тексту адміністративного позову 15.05.2003 року ПП Рось уклало із ПП ОСОБА_1 договір купівлі-продажу торгівельного павільону (кіоск металевий) загальною площею 15 кв.метрів (а.с.11 т.1). Згідно договору ціна кіоску складає 25000 грн., місцем розташування кіоску зазначено АДРЕСА_1 .

Вказаний договір нотаріально не засвідчувався.

28.08.2003 року Дніпропетровською міською радою (орендодавець) укладено з ПП Рось (орендар) договір оренди земельної ділянки площею 0,0016 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за номером: 1210100000:04:211:0161, цільове призначення земельної ділянки: фактичне розміщення кіоску (а.с. 12-13 т.1).

Згідно п.2.1 та п.5.1 вказаного договору термін дії договору до 31.12.2004 року, після закінчення строку дії договору в разі його непродовження орендар зобов`язаний повернути земельну ділянку орендодавцю у придатному для використання стані до 31.12.2004 року.

Матеріали справи не містять відомостей щодо продовження терміну дії вказаного вище договору після 31.12.2004 року.

15.09.2015 року між Комунальним підприємством Управління з організації контролю благоустрою об`єктів сфери відпочинку, споживчого ринку та захисту інтелектуальної вланості та ПП Рось укладено договір №754/2 про використання об`єкту благоустрою (частини території загального користування зона зовнішнього транспорту , що складається з тротуару ) за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до умов вказаного договору, право на використання об`єкту благоустрою не за цільовим призначенням діє до 15.09.2018 року (а.с.14-17 т.1).

29.06.2016 року ПП Рось уклало із ЧП ОСОБА_4 договір оренди нежитлового приміщення (кіоск) загальною площею 15 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на строк до 29.12.2018 року (а.с. 35-36 т.1).

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 05.07.2018 року №636 вирішено усунути наслідки порушень Правил благоустрою території міста Дніпропетровська, затверджених рішенням міської ради від 27.11.2013 року №44/43, шляхом припинення функціонування та демонтажу встановлених тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків у місцях загального користування, згідно із переліком (а.с.18-24 т.1).

Пунктом 2 вказаного рішення визначено Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради спільно з КП Управління по ремонту та експлуатації автошляхів Дніпровської міської ради попередити власників тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків у місцях загального користування про необхідність власними силами та за власні кошти усунути наслідки порушень Правил, звільнити зайняті земельні ділянки та привести до первісного стану для подальшого використання за цільовим призначенням.

Згідно пунктів 3.1, 3.2 вказаного рішення КП Управління по ремонту та експлуатації автошляхів ДМР за наявності укладених договорів про використання об`єктів благоустрою міста не за цільовим призначенням, договорів передачі в платне користування об`єктів благоустрою вулично-дорожньої мережі та інших договорів оренди тимчасових споруд здійснити їх розірвання відповідно до чинного законодавства, забезпечити укладання договорів на демонтаж, транспортування та зберігання тимчасових споруд і матеріалів.

Пунктом 1 Додатку до вказаного рішення (Перелік тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків у місцях загального користування, що підлягають демонтажу) визначено тимчасову споруду за адресою: АДРЕСА_1 (вид діяльності: торгівля продовольчими та непродовольчими товарами).

Не погоджуючись із вказаним рішенням щодо демонтажу тимчасової споруди за адресою: вул.Осіння, 9а, позивач оскаржив рішення виконкому до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що оскільки ПП Рось є власником малої архітектурної форми - торгівельного павільйону (кіоску), розташованого за адресою: АДРЕСА_1, тобто є учасником відповідних правовідносин, які врегульовані рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 05.07.2018 року № 636, що вказує на те, що таке рішення застосовано до позивача і він має право на його оскарження. Далі в рішенні суду зазначено, що судом не встановлено, а відповідачами належними та допустими доказами не доведено, що Інспекцією з питань благоустрою ДМР на виконання рішення виконавчого комітету ДМР від 23.03.2017 року №169 та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м.Дніпропетровську було належним чином проведено обстеження території міста Дніпра, зокрема, в частині розташування тимчасових споруд господарського призначення за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті якого отримані відомості про власників та підстави їх розміщення, мали бути відображені в акті обстеження, в даному випадку тимчасової споруди кіоску, яка належить на праві приватної власності ПП Рось , та станом на час прийняття спірного рішення перебувала у користуванні ФОП ОСОБА_2 .. Крім того, суд критично ставиться до вимоги спірного припису вжити заходів щодо звільнення об`єктів благоустрою шляхом демонтування самовільно встановлених тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності власними силами та за власні кошти протягом 7 діб , оскільки припис не містить викладу порушень чинного законодавства, які допущені власником/користувачем об`єкту благоустрою, визначення переліку дій, які саме необхідно вчинити суб`єкту господарювання, які заходи слід вжити задля усунення порушень, а таке формулювання виключає можливість відстежити виконання вимог припису. Суд також вказує на те, що спірному рішенню виконавчого комітету ДМР мають передувати певний ряд дій, зокрема, встановлення порушень Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м.Дніпропетровську, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.05.2012 року №47/24, Правил благоустрою території міста Дніпропетровська, затверджених рішенням міської ради від 27.11.2013 року №44/43, складання акту обстеження території, в якому має бути зафіксовано факт порушення, а також складання вимоги з метою усунення виявлених порушень. В даному випадку Інспекцією вказані вище вимоги законодавства не виконано. Крім того, суд першої інстанції послався на те, що спірне рішення виконкому не містить належного мотиву його прийняття, зокрема, такої підстави припинення функціонування тимчасової споруди та її демонтажу, як відсутність паспорту прив`язки, закінчення строку його дії або анулювання паспорта прив`язки.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Суд першої інстанції в рішенні зазначив, що позивач - ПП Рось є власником малої архітектурної форми - торгівельного павільйону (кіоску), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, судом в рішенні не зазначено, якими саме правовстановлючими документами визначено право власності ПП Рось на вказаний кіоск.

Позивач в позові посилається на договір купівлі-продажу від 15.05.2003 року, укладеного між ПП Рось та ПП ОСОБА_1 , згідно якого ПП Рось купило торгівельний павільон (кіоск металевий) загальною площею 15 кв.метрів (а.с.11 т.1). Згідно договору ціна кіоску складає 25000 грн., місцем розташування кіоску зазначено АДРЕСА_1 .

Вказаний договір не може вважатись правовстановлюючим документом у розумінні Цивільного кодексу України, оскільки він не засвідчений нотаріально, договір також не містить відомостей про наявність правовстановлюючих документів на вказаний кіоск і у ПП ОСОБА_1 ..

Таким чином, позивачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів на підтвердження його права власності на металевий кіоск загальною площею 15 кв.метрів, а також не надано документів, які б визначали у травні 2003 року, або в подальшому адресу вказаного кіоску саме: АДРЕСА_1 , та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Посилання позивача на договір від 28.08.2003 року, укладений між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та ПП Рось (орендар) про оренду земельної ділянки, площею 0,0016 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за номером: 1210100000:04:211:0161, цільове призначення земельної ділянки: фактичне розміщення кіоску (а.с. 12-13 т.1), колегія суддів до уваги не приймає, оскільки термін дії договору визначений до 31.12.2004 року, та матеріали справи не містять відомостей про його продовження.

До того ж, вказаний договір також не визначає ані право власності ПП Рось на металевий кіоск, ані присвоєння адреси (АДРЕСА_1) вказаному кіоску як споруді.

Судом першої інстанції в мотивувальній частині рішення кіоск визначається то малою архітектурною формою, то торгівельним павільоном, то тимчасовою спорудою господарського призначення, то об`єктом нерухомості, що протирічить один одному.

Таким чином, судом першої інстанції при розгляді справи навіть не визначено статус об`єкта, від якого, в тому числі, залежить застосування відповідних норм права.

Позивачем до матеріалів справи надано звіт про оцінку майна від 29.09.2016 року, об`єктом оцінки якого була нежитлова будівля, що являє собою кіоск, загальною площею 15,00 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.25-31 т.1).

В розділі 1.3 вказаного звіту Технічна характеристика об`єкту оцінки зазначено: матеріал стін - цегла, матеріал перекриття - залізобетон, клас капітальності - 4 (тимчасові громадські будівлі; виробничі споруди ) , внутрішнє оздоблення являє собою стандартну радянську комплекацію: стіни - шпалери, стеля - оштукатурена та пофарбована, підлога лінолеум, кухня - шпалери та облицювання робочої стінки плиткою, в будинку в наявності системи централізованого опалення, водопостачання та каналізація, енергозабезпечення, опалення, водопостачання, газопостачання в робочому стані. На дату оцінки оцінюване приміщення використовується під розміщення житлової квартири. Найбільш ефективним використанням об`єкта оцінки є його використання, як житлове (а.с.29, 29-зворот т.1).

Зазначений звіт оцінювача протирічить як посиланням позивача в позові і матеріалам справи, так і здоровому глузду, оскільки використання об`єкту оцінки нежитлової будівлі, що являє собою кіоск під розміщення житлової квартири не є ані логічним, ані законним (тим більш без наявності будь-яких правовстановлюючих документів на вказаний об`єкт).

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Згідно підпункту 7 пункту а статті 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження - організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Статтею 40 Закону України Про благоустрій населених пунктів передбачено, що для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.

27.11.2013 року Дніпропетровською міською радою рішенням №44/43 затверджено Правила благоустрою території міста Дніпропетровська (далі по тексту - Правила), які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини (а.с.215 т.1).

Згідно пункту 24.5 Правил функції інспекційного благоустрою м.Дніпропетровська виконує Комунальне підприємство Управління з контролю за благоустроєм міста Дніпровської міської ради, яке є підзвітним власнику об`єктів благоустрою м.Дніпропетровська.

Відповідно до п.19.1.1 Правил порядок розміщення та утримання тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м.Дніпропетровську встановлюється міською радою разом із комплексною програмою розміщення ТС у місті на підставі Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 21.10.2011 року №244 (а.с.216-220 т.1).

З метою здійснення контролю за станом благоустрою міста та виконанням Правил благоустрою території міста Дніпропетровська, Дніпровською міською радою створено Інспекцію з питань благоустрою Дніпровської міської ради.

Рішенням сесії Дніпропетровської міської ради №97/31 від 25.04.2018 року затверджено Положення про Інспекцію з питань благоустрою Дніпровської міської ради (а.с.154, а.с.155-165 т.1).

Наведене в рішенні суду першої інстанції цитування підпункту 6.2 пункту 6 вказаного Положення не відповідає його змісту, а пункт 8 Положення взагалі не містить підпунктів, в тому числі і процитованих в рішенні суду п.п.8.1 та п.п.8.2.

Натомість, відповідно до пункту 3.1 вказаного Положення до функцій Інспекції належить виявлення та оперативне реагування на факти порушень Законів України Про благоустрій населених пунктів , Правил благоустрою території міста Дніпра та іншого чинного законодавства, складання протоколів про адміністративне правопорушення за недотримання законодавства з питань благоустрою населених пунктів та інших нормативно-правових актів у сфері благоустрою та торгівлі.

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 23.03.2017 року №169 визначено Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради провести обстеження території міста Дніпра на предмет розташування тимчасових споруд господарського, побутового призначення, некапітальних споруд, вагончиків, контейнерів, ємностей, гаражів, вжити заходи щодо встановлення власників таких споруд і правомірності їх розміщення на міській території. Результати обстеження, отримані відомості про власників та підстави їх розміщення зафіксувати в актах обстеження (а.с.166 т.1).

Так, з матеріалів справи вбачається, що Інспекцію з питань благоустрою Дніпровської міської ради виявлено відсутність паспорту прив`язки тимчасової споруди за адресою м.Дніпро, вул. Осіння, 9а, про що оперативно проінформовано виконавчий комітет Дніпровської міської ради листом за №8/3873 від 21.06.2018 року.

Посилання суду першої інстанції на ту обставину, що при обстеженні інспекцією актом не було встановлено власника вказаної тимчасовї споруди, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки відсутність паспорту прив`язки, який повинен містити в собі, в тому числі, і реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація), виключає можливість визначити власника тимчасової споруди.

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 05.07.2018 року № 636

вирішено усунути наслідки порушень Правил благоустрою території міста Дніпропетровська, затверджених рішенням міської ради від 27.11.2013 року №44/43, шляхом припинення функціонування та демонтажу встановлених тимчасових споруд , холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків у місцях загального користування, згідно із переліком (а.с.18-24 т.1).

Вказане рішення прийнято на підставі листа інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради від 21.06.2018 року вх. №8/3873.

Пунктом 1 Додатку до рішення 05.07.2018 року № 636 (Перелік тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків у місцях загального користування, що підлягають демонтажу), визначено тимчасову споруду (вид діяльності: торгівля продовольчими та непродовольчими товарами) за адресою: АДРЕСА_1 .

Далі, колегія суддів зазначає про наступне.

Згідно Вікіпедії - кіоск або ларьок - будова невеликих розмірів, призначена для дрібно роздрібної торгівлі або надання послуг та є тимчасовою спорудою.

Відповідно до частини 2 статті 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Згідно частини 4 статті 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності адреса тимчасовим спорудам не присвоюється.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року №244, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за №1330/20068, затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі по тексту - Порядок №244).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.11 та 2.23 Порядку №244 підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди. Паспорт прив`язки включає:

- схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території;

- ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС);

- технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж;

- реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація).

Цей перелік документів є вичерпним.

Після розміщення ТС замовник подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або відповідної районної державної адміністрації письмову заяву за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив`язки.

Відповідно до п.2.16 Порядку №244 паспорт прив`язки підлягає реєстрації в журналі реєстрації паспортів прив`язки або електронному журналі органом, який його видав, з подальшим внесенням інформації про ТС до містобудівного кадастру.

У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу (пункт 2.30 Порядку № 244).

З аналізу вказаних вище норм колегія суддів дійшла висновку, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності можливо лише за умови наявності паспорту прив`язки з подальшою подачею замовником заяви про виконання вимог паспорту прив`язки. Без наявності паспорту прив`язки тимчасова споруда вважається встановленою самовільно та підлягає демонтажу.

Тобто, відсутність паспорту прив`язки є самостійною та достатньою підставою для демонтажу ТС.

В матеріалах справи наявний договір між Комунальним підприємством Управління з організації контролю благоустрою об`єктів сфери відпочинку, споживчого ринку та захисту інтелектуальної вланості та ПП Рось від 15.09.2015 року №754/2 про використання об`єкту благоустрою (частини території загального користування зона зовнішнього транспорту , що складається з тротуару ) за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до умов вказаного договору, право на використання об`єкту благоустрою не за цільовим призначенням діє до 15.09.2018 року (а.с.14-17 т.1).

Вказаним договором визначено спосіб, в який об`єкт благоустрою буде використано не за цільовим призначенням - встановлення не властивих об`єкту благоустрою елементів, які призначені і використовуються для викладення, демонстрації товарів, обслуговування прокупців і проведення грошових розрахунків з покупцями при продажі товарів при здійсненні торгівельної діяльності поза стаціонарними торговельними об`єктами. Виконання даного договору на використання об`єкту благоустрою не за їх цільовим призначенням не мають наслідком виникнення у користувача права власності на зазначені існуючі або відновленні об`єкти благоустрою та їх частини (пункти 1.2, 1.4 договору, а.с.14 т.1).

Умовами вказаного договору не передбачено встановлення на об`єкті благоустрою (частини території загального користування зона зовнішнього транспорту , що складається з тротуару ) за адресою: АДРЕСА_1 , будь-яких споруд, в тому числі тимчасових.

Позивачем відсутність паспорту прив`язки для розміщення тимчасової споруди - кіоску за адресою АДРЕСА_1, як і відсутність реєстрації такого паспорту в журналі реєстрації паспортів прив`язки та містобудівному кадастрі, не заперечується та не спростовується.

Як зазначалось вище, рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 05.07.2018 року №636 вирішено усунути наслідки порушень Правил благоустрою території міста Дніпропетровська, затверджених рішенням міської ради від 27.11.2013 року №44/43, шляхом припинення функціонування та демонтажу встановлених тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків у місцях загального користування, згідно із переліком, в якому пунктом 1 додатку визначено тимчасову споруду (вид діяльності: торгівля продовольчими та непродовольчими товарами) за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки ПП Рось всупереч зазначеному договору від 15.09.2015 року №754/2 та без оформлення паспорту прив`язки, встановило тимчасову споруду - кіоск за адресою АДРЕСА_1, то рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 05.07.2018 року №636 про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Дніпропетровська в частині демонтажу тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1, є правомірним.

Щодо правомірності дій Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради по демонтажу тимчасової споруди, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 2 спірного рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 05.07.2018 року №636 визначено Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради спільно з КП Управління по ремонту та експлуатації автошляхів Дніпровської міської ради попередити власників тимчасових споруд, холодильного обладнання, незаконних бензинових, дизельних і газових автозаправних станцій, літніх майданчиків у місцях загального користування про необхідність власними силами та за власні кошти усунути наслідки порушень Правил, звільнити зайняті земельні ділянки та привести до первісного стану для подальшого використання за цільовим призначенням.

Згідно тексту позову 29.06.2016 року ПП Рось уклало із ПП ОСОБА_2 договір оренди нежитлового приміщення (кіоск) загальною площею 15 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на строк до 29.12.2018 року. Таким чином, на думку позивача, на час демонтажа вказаний кіоск був в користуванні іншої особи на підставі договору оренди, який не розірвано та не скасовано.

Вказаний договір колегією суддів до уваги не приймається, оскільки як зазначалось вище, ПП Рось не доведено його право власності на тимчасову споруду, яку він передає в оренду інщій особі.

Посилання позивача, з яким погодився суд першої інстанції про те, що демонтажу повинно було передувати розірвання як вказаного вище договору оренди від 29.06.2016 року, так і розірвання договору про використання об`єктів благоустрою міста не за цільовим призначенням, укладеного між Комунальним підприємством Управління з організації контролю благоустрою об`єктів сфери відпочинку, споживчого ринку та захисту інтелектуальної вланості та ПП Рось від 15.09.2015 року №754/2, є безпідставним та необгрунтованим.

Колегія суддів звертає увагу, що розірвання договорів про використання об`єктів благоустрою міста не за цільовим призначенням, та інших договорів (передача в платне користування об`єктів благоустрою вулично-дорожньої мережі та інших договорів оренди тимчасових споруд) було передбачено іншими пунктами спірного рішення виконкому (3.1 та 3.2) та доручено його виконання КП Управління по ремонту та експлуатації автошляхів ДМР.

Крім того, ані Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року №244, ані Правила благоустрою території міста Дніпропетровська, затверджених рішенням міської ради від 27.11.2013 року №44/43 не передбачають скасування будь-яких договорів перед демонтажем тимчасової споруди, що встановлена без паспорту прив`язки (пункт 2.30 Порядку № 244).

Як зазначалось вище, відсутність паспорту прив`язки є самостійною та достатньою підставою для демонтажу ТС.

Посилання позивача та суду першої інстанції на неправомірність припису Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради щодо добровільного демонтажа позивачем тимчасової споруди, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки вказаний припис не є предметом даної справи, та взагілі позивачем не оскаржувався.

Далі, як на підставу неправомірності рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 05.07.2018 року №636 та дій Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради щодо проведення демонтажу спірної тимчасової споруди, суд першої інстанції послався на ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17.08.2016 року у справі № 200/14168/16-а, якою заборонено на час вирішення спору Дніпропетровській міській раді та Комунальному підприємству Управління з організації контролю благоустрою та розміщення реклами Дніпропетровської міської ради здійснювати демонтаж тимчасових споруд, які належать на праві власності чи користування, зокрема, ФОП ОСОБА_2 ..

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17.08.2016 року у справі № 200/14168/16-а заборонено на час вирішення спору Дніпропетровській міській раді та Комунальному підприємству Управління з організації контролю благоустрою та розміщення реклами Дніпропетровської міської ради здійснювати демонтаж тимчасових споруд, які належать на праві власності чи користування, зокрема, ФОП ОСОБА_2 . Ухвала не містить вказівки щодо її негайного виконання (а.с.126-127 т.4).

Колегія суддів звертає увагу, що вказана ухвала не має заборони виконавчому комітету Дніпровської міської ради приймати будь-яких рішення, в тому числі, щодо демонтажу тимчасових споруд.

Крім того, вказана ухвала не стосується будь-яких дій (та іх заборони) Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради, яка є самостійною юридичною особою.

Вказана ухвала не містить конкретики за якими адресами (не визначено навіть назви міста), де знаходяться тимчасові споруди, як і не визначає особу ОСОБА_2 (за яким документом ідентифікувати таку особу) та якими документами встановлювати його право власності чи користування на тимчасові споруди, демонтаж яких забороняється.

Далі, в своєму рішенні суд першої інстанції посилається на ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.07.2018 року у справі №200/14168/16-а, якою роз`яснено, що заборона суду, викладена в ухвалі від 17 серпня 2016 року, яка була оскаржена, але залишена в силі судом апеляційної інстанції, тобто набрала законної сили, щодо заборони Дніпровській міській раді та комунальному підприємству Управління з організації контролю благоустрою та розміщення реклами на демонтаж тимчасових споруд, які належать на праві власності чи користування товариству з обмеженою відповідальністю фірма Тіслав , ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , повинна виконуватися Дніпровською міською радою, а також тими юридичними особами, які утворені Дніпровською міською радою.

Ухвала не містить вказівки щодо її негайного виконання (а.с.128-130 т.4).

Колегія суддів звертає увагу, що зазначена ухвала Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.07.2018 року у справі №200/14168/16-а не набрала законної сили, оскільки оскаржена в апеляційному порядку. Проте, до теперішнього часу апеляційний розгляд не відбувся.

Таким чином, на час проведення у липні 2018 року демонтажу тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 , ухвала Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.07.2018 року у справі №200/14168/16-а про роз`яснення рішення не набрала законної сили.

Крім того, вказана ухвала суду від 13 07.2017 року про роз`яснення ухвали від 17.08.2016 року не має заборони виконавчому комітету Дніпровської міської ради приймати будь-яких рішення, в тому числі, щодо демонтажу тимчасових споруд; не містить конкретики за якими адресами (не визначено навіть назви міста), де знаходяться тимчасові споруди, як і не визначає особу ОСОБА_2 (за яким документом ідентифікувати таку особу) та якими документами встановлювати його право власності чи користування на тимчасові споруди, демонтаж яких забороняється.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про правомірність рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №636 та дій Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради щодо демонтажу тимчасової споруди на виконання вказаного рішення виконкому.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при постановлені рішення допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року в адміністративній справі №160/240/19 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року в адміністративній справі №160/240/19 скасувати.

В задоволенні позову Приватного підприємства Рось до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 серпня 2020 року.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак