Ухвала
20 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 450/4001/19
провадження № 61-9261ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кирик Наталії Іванівни, на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 січня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року
у справі за позовом автогаражного кооперативу «Сокільники» до ОСОБА_1 , Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про визнання недійсним рішення та скасування запису про реєстрацію права власності на земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2019 року автогаражний кооператив «Сокільники» (далі -
АК «Сокільники») звернувся до суду з указаним вище позовом про визнання недійсним рішення та скасування запису про реєстрацію права власності на земельну ділянку.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду
від 29 серпня 2022 року, позов АК «Сокільники» задоволено.
Визнано недійсним рішення Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області № 764 від 06 серпня 2019 року в частині передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,0385 га, кадастровий номер 4623686400:01:001:1031 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Скасовано запис №33294561 про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,0385 га, кадастровий номер 4623686400:01:001:1031.
Скасовано арешт земельної ділянки площею 0,0385 га, кадастровий номер 4623686400:01:001:1031, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , накладений ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області
від 03 березня 2020 року.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У жовтні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кирик Н. І., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 січня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення.
1. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що
у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Кирик Н. І., не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, заявник, як на підставу касаційного оскарження судових рішень узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме на не повністю з`ясовані судами попередніх інстанцій обставини справи, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, представнику ОСОБА_1 - адвокату Кирик Н. І., необхідно надіслати до суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги та її копії відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням обов`язкових підстав оскарження судових рішень.
2. Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У касаційній скарзі представником ОСОБА_1 - адвокатом
Кирик Н. І., порушено питання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», на підтвердження чого надає докази, а саме посвідчення
НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, предметом спору
у цій справі є визнання недійсним рішення та скасування запису про реєстрацію права власності на земельну ділянку, тобто зазначений спір не пов`язаний із захистом порушених прав заявника саме як військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту заявників у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
Ураховуючи наведене, відсутні правові підстави для звільнення
ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги з таких підстав, а тому заявнику необхідно надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору з інших підстав.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 921,00 грн.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн).
У разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового
збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при
поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Заявником подано касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду за результатами перегляду двох позовних вимог немайнового характеру (визнання недійсним рішення та скасування запису про реєстрацію права власності на земельну ділянку).
Таким чином, судовий збір за подання касаційної скарги підлягав сплаті
у розмірі 7 684,00 грн (1 921,00 грн х 2 х 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Таким чином, заявнику необхідно надіслати до суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги та її копії відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням обов`язкових підстав оскарження судових рішень; сплатити судовий збір за подання касаційної скарги та надати документ, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддеюпостановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 136, 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кирик Наталії Іванівни, на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 січня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 29 серпня 2022 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.10.2022 |
Оприлюднено | 24.10.2022 |
Номер документу | 106868840 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Луспеник Дмитро Дмитрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні