Постанова
від 13.10.2022 по справі 464/8336/21
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/8336/21 Головуючий у 1 інстанції: Тімченко О.В.

Провадження № 22-ц/811/1532/22 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2022 року м.Львів

Справа№ 464/8336/21

Провадження № 22ц/811/1532/22

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

розглянув справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , та Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс водних видів спорту» на рішення Сихівського районного суду м. Львова, ухвалене у м.Львові 7 червня 2022 року у складі судді Тімченко О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс водних видів спорту» про захист прав споживачів та відшкодування майнової і моральної шкоди, -

встановив:

30 листопада 2021 року позивачі звернулися з цим позовом, у якому просять стягнути з відповідача: на користь ОСОБА_3 165000 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_2 - 18 168,93 грн. майнової шкоди та 15000 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_1 - 15 000 грн. моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що 1 березня 2021 року вони придбали у відповідача абонемент. 10 березня 2021 року ОСОБА_3 у спортивно-розважальному комплексі ТОВ «Комплекс водних видів спорту» (аквапарк «Пляж», атракціон «Скеля») отримав травму - рвану рану лівої стопи від металевого штиря. У зв`язку з цим вони (позивачі) зверталися до лікарів, ОСОБА_3 отримував призначене лікування. Зазначають, що сума завданих матеріальних збитків складає 6 168,93 грн. Згідно висновку експерта №484/21 за результатами проведеної психологічної експертизи, складеного судовим експертом Кошулинською З.В. 25 жовтня 2021 року, розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_3 , становить 165000 грн. Вказують, що їм ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) також завдано моральну шкоду вказаною подією. Таку шкоду вони оцінюють по 15000 грн. кожен.

Рішенням Сихівського районногосуду м.Львова від7червня 2022року впозов задоволеночастково.Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_3 , від імені якого діє його законний представник ОСОБА_2 , 5000 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_2 - 6 168,93 грн. майнової шкоди та 3 000 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_1 - 3 000 грн. моральної шкоди. В решті позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржили сторони.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , просять рішення суду скасувати в частині відмови у стягненні з відповідача моральної шкоди та в цій частині постановити нове рішення про стягнення на користь ОСОБА_3 165000 грн. моральної шкоди та на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - по 15000 грн. моральної шкоди, посилаючись на доводи позовної заяви.

ТзОВ «Комплексводних видівспорту» вважає,що судпершої інстанції,ухвалюючи рішення,неповно з`ясувавобставини,що маютьзначення длясправи,порушив нормипроцесуального танеправильно застосувавнорми матеріальногоправа;висновки судуне відповідаютьфактичним обставинамсправи,що єпідставою дляскасування рішення.Просить рішеннясуду скасуватив частиністягнення звідповідача накористь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 3000грн.моральної шкодита постановитив ційчастині новерішення провідмову устягненні наїх користьморальної шкоди.Вказує, що позивачами не підтверджено усі витрати на лікування ОСОБА_3 , який окрім цього, міг отримати усю необхідну медичну допомогу безоплатно в межах програми медичних гарантій, що фінансується з коштів державного бюджету. Зазначає, що висновок судово-психологічної експертизи та електронні докази не є належними та допустимими доказами. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не підтверджено факту наявності у них моральних страждань.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивачів, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу відповідача належить залишити без задоволення, апеляційну скаргу позивачів - задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2

1 березня 2021 року позивачі придбали у відповідача абонемент на відвідування розважального комплексу.

10 березня 2021 року о 19 годині 5 хвилин у спортивно-розважальному комплексі ТОВ «Комплекс водних видів спорту» (аквапарк «Пляж», атракціон «Скеля») ОСОБА_3 отримав травму - рвану рану лівої стопи від металевого штиря, що не заперечується сторонами.

На підставі належних та допустимих доказів ці обставини встановлені судом першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції мотивоване наступним.

За положеннями ст.42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт.

Вирішуючи питання про характер правовідносин, які склались між позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, суд виходив із положень Закону України «Про захист прав споживачів», та ЦК України.

Законом України «Про захист прав споживачів» врегульовано відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У ст.ст. 4, 10, 14, 22 цього Закону передбачено, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Виконавець несе відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров`ю або майну споживача, що виникла у зв`язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виконання ним робіт (надання послуг), незалежно від рівня його наукових і технічних знань, що дає змогу виявити їх властивості, згідно із законодавством.

Споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров`я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну.

Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

У ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв`язку із лікуванням травмованого ОСОБА_3 позивачі понесли витрати в розмірі 6168,93 грн., що стверджується медичними документами та чеками про придбання ліків. Цим спростовується позиція відповідача, що лікування можна було отримати безоплатно. Суд прийшов до вірного висновку, що розмір коштів є обґрунтованим та не може вважатися надмірно завищеним.

Суд першої інстанції належно обґрунтував підстави відхилення доводів про понесення витрат в розмірі 12000 грн. у зв`язку з проходженням сеансів психотерапії.

Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд дійшов наступного висновку.

Європейський суд з прав людини, практика якого в силу положень ч.4 ст.10 ЦПК України є джерелом права, вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Під моральною шкодою маються на увазі душевні страждання, пов`язанні із заподіянням як фізичної, так і майнової шкоди, а також душевні страждання, не пов`язані ні з тією, ні з іншою. Моральну шкоду, на відміну від майнової, не можна вимірювати у грошах, але це не означає, що вона не може бути компенсованою в будь-якій формі. Людина, у котрої через чужу провину відібрали життєві радощі, задоволення, духовні блага, бажає компенсації грошима. Можливою є грошова компенсація, розмір якої визначений не за принципом еквівалентності, а виходячи з обставин конкретної справи, ступеня й характеру моральної шкоди, майнового стану потерпілих. Компенсацією за заподіяну моральну шкоду призначають для пом`якшення якоюсь мірою тяжких для потерпілих наслідків. Відшкодування - монетизація уявлення потерпілого про заподіяні йому збитки.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Саме такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 1 жовтня 2020 року у справі № 639/2981/19.

Відповідно до ч.4 ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 1 ст.3Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Факт отримання ОСОБА_3 забійно-різаної рани лівої стопи, лікування та реабілітація для нього та його батьків під час надання послуг відповідачем, який не забезпечив безпечні умови для життя та здоров`я, є безумовним свідченням глибоких фізичних та душевних страждань. Суд прийшов до висновку, що розмір моральної шкоди у 165 000 грн. та 15 000 грн. є завищеним та жодним чином не доведений, прийшов до висновку, що достатнім належить визначити відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн. ОСОБА_3 та по 3000 грн. його батьками - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Колегія суддів не може в повній мірі погодитися з висновками суду першої інстанції в частині визначення розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню в корить ОСОБА_3 .

При визначенні розміру моральної шкоди ОСОБА_3 , колегія суддів враховує, що відповідач не забезпечив належні умови та безпеку відвідувачів розважального комплексу. Внаслідок цього малолітній ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, переляк, терпів фізичний біль, проходив лікування. Для організації його життя необхідно було докладати додаткових зусиль. З міркувань розумності, співмірності, добросовісності моральну шкоду, яка підлягає стягненню в користь ОСОБА_3 , належить збільшити до 20000 грн. та змінити оскаржуване рішення в цій частині відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 та ст.376 ЦПК України.

Керуючись: ст.367, п.1, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст. 375,376, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«Комплекс воднихвидів спорту»залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Сихівського районногосуду м.Львова від7червня 2022року вчастині стягненняіз Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Комплексводних видівспорту» накористь ОСОБА_3 ,від іменіякого дієзаконний представник ОСОБА_2 ,5000грн.моральної шкодизмінити.Стягнути з Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Комплексводних видівспорту» накористь ОСОБА_3 ,від іменіякого дієзаконний представник ОСОБА_2 , 20 000 (двадцять тисяч) грн. моральної шкоди.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст рішення складено 14 жовтня 2022 року.

Головуючий


Т. І. Приколота

Судді:


Ю.Р. Мікуш
Р.В. Савуляк

СудЛьвівський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення13.10.2022
Оприлюднено24.10.2022
Номер документу106883437
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них

Судовий реєстр по справі —464/8336/21

Постанова від 13.10.2022

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Постанова від 13.10.2022

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Ухвала від 09.08.2022

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Ухвала від 06.07.2022

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Ухвала від 30.06.2022

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Рішення від 06.06.2022

Цивільне

Сихівський районний суд м.Львова

Тімченко О. В.

Ухвала від 04.05.2022

Цивільне

Сихівський районний суд м.Львова

Тімченко О. В.

Ухвала від 17.01.2022

Цивільне

Сихівський районний суд м.Львова

Тімченко О. В.

Ухвала від 02.12.2021

Цивільне

Сихівський районний суд м.Львова

Тімченко О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні