Рішення

від 13.10.2022 по справі 926/1378/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2022 року м. ЧернівціСправа № 926/1378/22

За позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України, Чернівецької обласної ради, Комунального закладу Чернівецького обласного центру естетичного виховання «Юність Буковини»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут»

про повернення безпідставно сплачених коштів 40688,87 грн

Суддя О.В. Гончарук

Секретар судового засідання Свереда Д.Г.

Представники сторін:

від позивача 1 не з`явився;

від позивача 2 не з`явився;

від позивача 3 не з`явився;

від відповідача не з`явився;

Обставини справи: Керівник Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України, Чернівецької обласної ради, Комунального закладу та Чернівецького обласного центру естетичного виховання «Юність Буковини» звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут», в якому просить повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 40688,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що всупереч вимогам чинного законодавства відповідачем збільшено ціну товару закупівлі UA-2020-01-02-000431-с за договором №41АВ587-141-20 від 11.02.2020 про постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими. В результаті такого збільшення, Комунальним закладом Чернівецького обласного центру естетичного виховання «Юність Буковини» надмірно сплачено відповідачу 40688,87 грн бюджетних коштів.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 14.04.2022 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 05.05.2022.

27.04.2022 27.04.2022 на адресу суду від представника Комунального закладу Чернівецького обласного центру естетичного виховання «Юність Буковини» надійшла заява (вх.№1565), в якій останній вказує, що підтримує позовні вимоги та просить провести розгляд справи без його участі.

28.04.2022 від представника відповідача на адресу Господарського суду Чернівецької області надійшов відзив на позовну заяву (вх. №1581), в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.

Відповідач вважає, що жодних правових підстав для звернення прокурора з цим позовом в інтересах держави в особі позивачів немає. Сторонами договору були погоджені зміни до договору, якими не було порушено вимоги ЗУ «Про публічні закупівлі», оскільки зміна ціни за одиницю товару відбулася не більше ніж на 10 відсотків. Станом на день подання відзиву всі етапи закупівлі завершені, а договір виконаний. У разі визнання судом недійсними додаткових угод та застосування відповідних наслідків недійсності на підставі статті 216 ЦК України повернення відповідачеві природного газу в натурі неможливе, а відшкодування його вартості за цінами на день розгляду справи судом завдадуть збитків позивачу.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05.05.2022 підготовче засідання відкладено на 21.06.2022.

12.05.2022 через службу діловодства Господарського суду Чернівецької області від позивача 1 надійшли інформаційні відомості (вх. №696) відповідно до яких Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області повідомляє, що ними було проведено моніторинг за результатами якого 08.10.2020 складено висновок №192.

У висновку встановлено, що за результатами розгляду питання оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення вимог абзацу 3 частини 1 ст. 10 , абзацу 2 частини 2 ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі». За результатами розгляду питання внесення змін до істотних умов договору встановлено порушення норм пункту 2 частини 4 статті 36 Закону. За результатами аналізу питань щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), правильності заповнення форм документів у сфері публічних закупівель, відповідності тендерної документації вимогам Закону, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладення договору, змін до нього та їх оприлюднення, - порушень не встановлено.

18.05.2022 року через службу діловодства Господарського суду Чернівецької області від керівника Чернівецької окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх. №1808) в якій останній вважає твердження відповідача щодо відсутності правових підстав для звернення прокурора з цим позовом в інтересах держави в особі позивачів помилковими та безпідставними.

Зазначає, що Західний офіс Державної аудиторської служби України є органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, а тому останній є належним органом в інтересах якого має право звертатися прокурор з позовом. Враховуючи, що фінансування за додатковими угодами до договору здійснювалося за рахунок коштів обласного бюджету прокурор вважає, що правомірно звернувся в інтересах Чернівецької обласної ради та ЧОЦЕВ «Юність Буковини» з позовом.

26.05.2022 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому останній просить повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Виходячи з того, що позивачем не обґрунтовано підстави звернення до суду в інтересах держави в особі позивачів, не визначено та не надано доказів неналежного здійснення захисту інтересів органом владних повноважень. У зв`язку з чим вважає, що позов має бути повернуто.

Зазначає, що сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, а ціна змінювалася відповідно до п.3.3 договору, шляхом повідомлення споживача постачальником про відповідну зміну ціни не більше ніж на 10%.

21.06.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Гончарука О.В. у відпустці, про що керівником апарату Господарського суду Чернівецької області повідомлено сторін.

27.06.2022 через службу діловодства Господарського суду Чернівецької області від представника відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі (вх. №2414). В обґрунтуванні заяви якої зазначено, що обставини справи №926/1378/22 та №926/197/21 є подібними, а від прийняття рішення та набрання ним законної сили у справі №924/197/21 залежить правильне вирішення справи №926/1378/22.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.07.2022 у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі (вх. №2414 від 27.06.2022) відмовлено та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 04.08.2022.

02.08.2022 через службу діловодства Господарського суду Чернівецької області від представника відповідача надійшли письмові пояснення (вх. №1185) в яких останній зазначає, що між позивачем 2 та відповідачем відсутні спірні відносини, оскільки у ТОВ «Чернівцігаз Збут» з Чернівецькою обласною радою відсутні договірні відносини. Крім того, Чернівецька обласна рада не є розпорядником коштів КЗ «Чернівецький обласний центр естетичного виховання «Юність Буковини». Щодо зменшення споживання природного газу позивачем 3 в період дії договору посилається на згоду сторін та зазначає, що ціни на природний газ застосовувались менші ніж середньозважені ціни на усіх європейських газових хабах.

Того ж дня від представника відповідача на електронну адресу Господарського суду Чернівецької області надійшла заява (вх. №2850) про розподіл судових витрат.

Ухвалою від 04.08.2022 за клопотанням прокурора відкладено підготовче засідання на 23.08.2022.

Ухвалою від 23.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.09.2022.

У судовому засіданні 07.09.2022 прокурор просив задовільнити позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві, представник позивача 1 також підтримав позовні вимоги та звертав увагу на долучені ним документи до матеріалів справи.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 07.09.2022 оголошено перерву до 22.09.2022.

Ухвалою від 22.09.2022 відкладено розгляд справи по суті на 13.10.2022.

У судове засідання 13.10.2022 представники позивачів 2, 3 не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки останніх належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи.

Представник позивача 1 у судове засідання не з`явився, подавши при цьому через службу діловодства Господарського суду Чернівецької області заяву (вх. №3800 від 13.10.2022) у якій підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу без участі представника позивача 1.

Представник відповідача у судове засідання 13.10.2022 не з`явився, надіславши на електронну адресу Господарського суду Чернівецької області клопотання (вх. №3807 від 13.10.2022) про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Того ж дня від представника відповідача надійшли письмові дебати (вх. №1594 від 13.10.2022) у яких останній вважає, що позов не підлягає задоволенню у зв`язку з тим, що позовна заява не містить переліку дій які відповідач має вчинити на користь позивача 1 та позивача 2, а спосіб захисту інтересів позивача 1 та позивача 3 суперечить ст. 2 ЗУ «Про прокуратуру» та ст.131-1 Конституції України.

Прокурор у заяві (вх. №3805 від 13.10.2022) просить задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, як здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Постановою Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до додатку 2 Постанови утворено Західний офіс Держаудитслужби до якого приєднано територіальні органи Держфінінспекції

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про публічні закупівлі» регулювання та державний контроль у сфері закупівель здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері закупівель (Міністерство економіки України); центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування (Державне казначейство); банки (під час оплати за договорами про закупівлю); центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (Державна аудиторська служба України); Антимонопольний комітет України; рахункова палата.

Відповідно до ст. 7-1 ЗУ «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба здійснює моніторинг закупівлі протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору та його виконання. За результатами моніторингу закупівлі складається висновок, в якому має міститься опис порушення та зобов`язання щодо усунення порушення.

Закупівлі також перевіряються органом державного фінансового контролю під час проведення інспектування, а також під час державного фінансового аудиту. Перевірки закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю або його заступника за наявності однієї з таких підстав: 1) виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі, а саме: стану виконання умов договору, внесення змін до нього, в тому числі вимог щодо якості, кількості (обсягів) предмета закупівлі, ціни договору.

У період з 2020 по 2021 рік Чернівецька окружна прокуратура неодноразово зверталася до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області з проханням надати інформацію про вжиті заходи щодо визнання додаткових угод недійсними та повернення бюджетних коштів, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Однак, Чернівецькою окружною прокуратурою не було отримано відомостей, щодо звернення до суду чи вжиття інших значимих заходів щодо визнання додаткових угод недійсними та повернення бюджетних коштів, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства в сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі в порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

В п. 8 ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено право Держаудитслужби порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Оскільки з моменту направлення прокурором позивачу 1 листа від 27.08.2020 та до подання позову минуло більше як півтора року, позивач 1 у категоричній формі повідомив про відсутність у нього повноважень на звернення до суду із відповідним позовом, вказане свідчить про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак і про його бездіяльність, а тому прокурор правомірно звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 у справі №927/1058/21.

У 2021 році Чернівецька окружна прокуратура звернулася до Чернівецької обласної ради з проханням надати інформацію про вжиті заходи щодо визнання додаткових угод недійсними та повернення бюджетних коштів, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Листом №01-11/11-926 від 09.07.2021 Чернівецька обласна рада повідомила Чернівецьку окружну прокуратуру, про те, що комунальний заклад «Чернівецький обласний центр естетичного виховання «Юність Буковини» є розпорядником бюджетних коштів, головним розпорядником коштів даної установи є Департамент освіти та науки Чернівецької обласної державної адміністрації, а фінансування видатків на утримання даної установи здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету.

Відповідно до п.6.2. статуту Чернівецького обласного центру естетичного виховання «Юність Буковини» фінансово-господарська діяльність центру здійснюється відповідно до чинного законодавства України та статуту. Основним джерелом фінансування навчально-виховної і господарської діяльності, соціального розвитку центру і оплати праці його працівників служать кошти обласного бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні» обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Відповідно до ч. 3 ст. 16, ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування визначено рухоме і нерухоме майно, доходи місцеві бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, розпорядження яким від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють органи місцевого самоврядування.

Використання коштів місцевого бюджету з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якими за ст. 142 Конституції України, у тому числі, є доходи кошти місцевих бюджетів, що у свою чергу, завдає шкоду інтересам держави яка згідно зі ст. 7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування.

Одним із основних принципів місцевого самоврядування згідно вимогами ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ст. 18-1 того ж закону орган місцевого самоврядування має право звертатись до суду, якщо це необхідно для реалізації повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Згідно п. 7 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу головний розпорядник бюджетних коштів: здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Також у Постанові Великої палати Верховного суду у справі №903/129/18 від 15.10.2019 визначено, що сам факт незвернення до суду органу місцевого самоврядування з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження.

Статтею 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ст. 181 того ж Закону орган місцевого самоврядування має право звертатись до суду, якщо це необхідно для реалізації повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Стосовно представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування, Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 (справа № 915/20/18 зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (п. 7.23). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 13.02.19 у справі № 914/225/18.

Згідно правової позиції, викладеної у Постанові ВСУ від 21.03.2019 у справі №912/898/18 «проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора».

Таким чином, використання коштів місцевого бюджету з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якими за ст. 142 Конституції України, у тому числі, є кошти місцевих бюджетів бюджетів, що у свою чергу, завдає шкоду інтересам держави, яка згідно ст.7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування.

Незважаючи на те, що прокурором було повідомлено Чернівецьку обласну раду про допущені порушення при укладенні спірних додаткових угод, орган місцевого самоврядування не вжив жодних заходів для захисту інтересів держави. У зв`язку з чим підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб`єкта владних повноважень Чернівецької обласної ради.

У постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18 суд касаційної інстанції зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (пункт 7. 23). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 914/225/18.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Означену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Щодо визначення прокурором у справі позивача 3, суд встановив, що комунальний заклад Чернівецький обласний центр естетичного виховання «Юність Буковини» створений Чернівецькою обласною радою для реалізації на території міста Чернівці державної політики в галузі позашкільної освіти спрямованої на розвиток творчих здібностей та обдарувань вихованців.

Відповідно до п.6.2. статуту ЧОЦЕВ «Юність Буковини» фінансово-господарська діяльність центру здійснюється відповідно до законодавства України та статуту. Основним джерелом фінансування навчально-виховної і господарської діяльності, соціального розвитку центру і оплати праці його працівників служать кошти обласного бюджету.

Закупівля UA-2020-01-02-000431-с здійснювалась за бюджетні кошти Чернівецької обласної ради, розпорядником яких на нижчому рівні був комунальний заклад «Чернівецького обласного центру естетичного виховання «Юність Буковини».

За час дії договору, постачальником поставлено газ за іншою ціною ніж та, що визначена договором за результатами проведеної закупівлі. Незважаючи на те, що відповідачем не виконано зобов`язання за договором у їх первісно узгодженій редакції, по теперішній час заходи щодо відновлення порушеного права, а саме щодо стягнення безпідставно утриманих коштів, комунальним закладом «Чернівецького обласного центру естетичного виховання «Юність Буковини» не вживалися.

Крім того, суд вважає безпідставними посилання на те, що прокурор не обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора. При цьому судом відзначається, що у даному випадку позовна заява прокурором обгрунтовано подається в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Чернівецької обласної ради та комунальний заклад Чернівецький обласний центр естетичного виховання «Юність Буковини», що є стороною договору та одержувачем бюджетних коштів. При поданні даного позову прокурор не замінює позивача та не є його альтернативою, а виконує субсидіарну роль, щоб інтереси держави, які в даному випадку збігаються із публічним інтересом, не були незахищені. Участь прокурора в даній справі, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, є виправданою, не порушує справедливого балансу та зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу, який полягає у захисті прав великого числа громадян.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 15.06.2022 справі №924/674/21.

Таким чином, прокурором дотримано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки позивачі протягом розумного строку після отримання повідомлення прокурора самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, що є достатнім аргументом для підтвердження їх бездіяльності.

Щодо обґрунтованості підстав повернення безпідставно сплачених коштів суд встановив наступне.

02.01.2020 року комунальним закладом Чернівецький обласний центр естетичного виховання «Юність Буковини» оприлюднено на офіційному порталі публічних закупівель «ProZorro» оголошення про проведення відкритих торгів у закупівлі UA-2020-01-02-000431-с природного газу очікуваною вартістю 487000,00 грн.

Відповідно до рішення від 24.01.2020 №3/2020 переможцем відкритих торгів по закупівлі UA-2020-01-02-000431-с природного газу визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» з ціною пропозиції після закінчення аукціону 297365,00 грн.

11.02.2020 Чернівецький обласний центр естетичного виховання «Юність Буковини» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» уклали договір №41АВ587-141-20 на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу природний газ у необхідних для споживача обсягах, а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Річний плановий обсяг постачання та планові обсяги постачання газу по місяцях визначаються в Додатку № 1 до Договору (п. 1.3, 1.4) і складають: 59473,00 тис. куб. м. за 2020 рік у тому числі за місяцями та кварталами: 10000,00 тис. куб. м. за лютий, 6000,00 за березень, 16000,00 за 1 квартал; 2000,00 за липень, 2000,00 за 2 квартал; 8000,00 за жовтень, 10000,00 за листопад, 23473,00 за грудень, 41473 за 4 квартал.

Згідно з п. 3.2. Договору ціна газу становить 4170 грн. за 1000,00 куб.м. крім того ПДВ 830 грн., всього з ПДВ 5000,00 грн.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до цього Договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та інших документів на виконання цього договору, а також застосовуються сторонами при розрахунках за цим договором (п. 3.7).

Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором та становить 297365 грн. в т.ч. ПДВ 495610,83.

Споживач сплачує вартість спожитого обсягу газу протягом місяця його споживання пропорційно спожитому щоденно обсягу газу (п.4.2.1).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 11.02.2020 року до 31.12.2020 року, а в частині проведення споживачем розрахунків до їх повного здійснення (п. 11.1).

Усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюють їх печатками (за наявності) (п.11.5).

18.02.2020 сторонами укладено додаткову угоду №1, якою сторони дійшли згоди внести зміни до п. 3.2 договору та викласти його в новій редакції: « 3.2 ціна газу становить 4583,33 грн. за 1000,00 куб.м. крім того ПДВ 916,67 грн, всього з ПДВ 5500,00 грн».

Цього ж дня укладено додаток 1 до договору яким визначено, що постачальник здійснює протягом 2020 року постачання природного газу споживачеві для власного споживання в обсязі 54066,00 тис. куб. м.

24.02.2020 сторонами укладено додаткову угоду №2, якою сторони дійшли згоди внести зміни до п. 3.2 договору та викласти його в новій редакції: « 3.2 ціна газу становить 5041,67 грн. за 1000,00 куб.м. крім того ПДВ 1008,33 грн, всього з ПДВ 6050,00 грн».

Цього ж дня укладено додаток 1 до договору яким визначено, що постачальник здійснює протягом 2020 року постачання природного газу споживачеві для власного споживання в обсязі 49151,00 тис. куб. м.

24.04.2020 сторонами укладено додаткову угоду №3, якою сторони дійшли згоди внести зміни до п. 3.2 договору та викласти його в новій редакції: « 3.2 ціна газу становить 5545,83 грн. за 1000,00 куб.м. крім того ПДВ 1109,11 грн, всього з ПДВ 6655,00 грн».

Цього ж дня укладено додаток 1 до договору яким визначено, що постачальник здійснює протягом 2020 року постачання природного газу споживачеві для власного споживання в обсязі 38244,00 тис. куб. м.

28.04.2020 сторонами укладено додаткову угоду №4, якою сторони дійшли згоди внести зміни до п. 3.2 договору та викласти його в новій редакції: « 3.2 ціна газу становить 5804,17 грн. за 1000,00 куб.м. крім того ПДВ 1106,83 грн, всього з ПДВ 6965,00 грн».

Цього ж дня укладено додаток 1 до договору яким визначено, що постачальник здійснює протягом 2020 року постачання природного газу споживачеві для власного споживання в обсязі 36541,00 тис. куб. м.

16.12.2020 сторонами укладено додаткову угоду №5, якою сторони дійшли згоди внести зміни до п. 3.2 договору та викласти його в новій редакції: « 3.2 ціна газу становить 6384,17 грн. за 1000,00 куб.м. крім того ПДВ 1276,83, всього з ПДВ 7661,00 грн».

Цього ж дня укладено додаток 1 до договору яким визначено, що постачальник здійснює протягом 2020 року постачання природного газу споживачеві для власного споживання в обсязі 16913,00 тис. куб. м.

23.12.2020 сторонами укладено додаткову угоду №6, якою сторони дійшли згоди внести зміни до п. 3.2 договору та викласти його в новій редакції: « 3.2 загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором та становить 112382,55 грн. в т.ч. ПДВ 18730,42 грн.»

Цього ж дня укладено додаток 1 до договору яким визначено, що постачальник здійснює протягом 2020 року постачання природного газу споживачеві для власного споживання в обсязі 16913,00 тис. куб. м.

23.12.2020 сторонами укладено додаткову угоду №7 якою продовжено дію договору до 31.03.20221.

21.01.2021 сторонами укладено додаткову угоду №8, якою сторони дійшли згоди внести зміни до п. 3.2 договору та викласти його в новій редакції: « 3.2 ціна газу становить 7021,67 грн. за 1000,00 куб.м. крім того ПДВ 1404,33 грн., всього з ПДВ 8426,00 грн».

Цього ж дня укладено додаток 1 до договору яким визначено, що постачальник здійснює протягом 2020 року постачання природного газу споживачеві для власного споживання в обсязі 2667,00 тис. куб. м.

22.01.2021 сторонами укладено додаткову угоду №9, якою сторони дійшли згоди внести зміни до п. 3.9 договору та викласти його в новій редакції: « 3.9 загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором та становить 134859,06 грн. в т.ч. 22476,51 ПДВ (до якої включається вартість газу в сумі 22476,51 грн., в т ч. 3746,09 ПДВ поставлена споживачу постачальником до проведення споживачем процедури закупівлі газу на наступний календарний рік в порядку та розмірі, передбаченому законом).

Цього ж дня укладено додаток 1 до договору яким визначено, що постачальник здійснює протягом 2020 року постачання природного газу споживачеві для власного споживання в обсязі 2667,00 тис. куб. м.

Таким чином, з 18.02.2020 по 28.04.2020 ціну природного газу збільшено з 5000,00 (з ПДВ) до 8426,00 грн. (з ПДВ) за 1000,00 куб.м. за фактично поставлений природний газ у кількості 18834,038 м3.

Постачальником ТОВ «Чернівцігаз Збут» споживачеві КЗ ЧОЦЕВ «Юність Буковини» виставлено рахунки-акти №03/03 від 03.03.2020 на суму 6663,90 грн з ПДВ; №07/04 від 07.04.2020 на суму 36190,37 грн з ПДВ; №06/05 від 06.05.2020 на суму 579,28 грн з ПДВ; №22/12 від 22.12.2020 на суму 68949,00 грн з ПДВ; №27/01 від 27.01.2021 на суму 22476,51 грн з ПДВ.

Споживачем КЗ ЧОЦЕВ «Юність Буковини» сплачено постачальнику ТОВ «Чернівцігаз Збут» за природній газ: 6663,90 грн, що підтверджується платіжним дорученням №56 від 03.03.2020; 36190,37 грн, що підтверджується платіжним дорученням №91 від 07.04.2020; 579,28 грн, що підтверджується платіжним дорученням №123 від 06.05.2020; 68949,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №418 від 22.12.2020; 22476, 51 грн, що підтверджується платіжним дорученням №6 від 27.01.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (ч.ч. 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України «Про публічні закупівлі».

Закон України «Про публічні закупівлі» передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. (ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на момент укладення договору) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

За змістом ч.1 ст.37 зазначеного вище Закону, договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

19.04.2020 Закон України «Про публічні закупівлі» доповнено ст. 41, в якій визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (п. 2 ч. 5).

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (ч. 4).

Однак, на дату укладення договору №41АВ587-141-20 від 11.02.2020 та додаткових угод №1 від 18.02.2020, №2 від 24.02.2020 відповідні положення ст. 41 були відсутні в Законі України «Про публічні закупівлі», а тому не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.

Судом встановлено, що додаткова угода №1 від 18.02.2020 підписана через 7 днів з дати укладення договору, а додаткова угода №2 від 24.02.2020 через 13 днів, що порушує принципи публічних закупівель, передбачених ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме принципи добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. У зв`язку з чим суд приходить до висновку, що тендерна пропозиція була заниженою з метою отримання перемоги у відкритих торгах.

Таким чином, додатковою угодою №1 від 18.02.2020 та додатковою угода №2 від 24.02.2020, збільшено вартість природного газу з 5000,00 грн з ПДВ (ціна згідно з договором) до 6050,00 грн з ПДВ, тобто на 21% які в силу закону є нікчемними.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

З аналізу зазначених положень Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, та повинні застосовуватися переважно щодо норм ЦК України (ст. 651) та ГК України (ст. 188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору. Якщо спеціальною нормою права (ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі») заборонено укладення умов договору про публічні закупівлі, які відрізняються від умов тендерної пропозиції, та заборонено вносити зміни до договору, окрім певного законодавчо визначеного переліку випадків, то внесення змін до такого договору поза межами переліку, передбаченого зазначеним приписом закону, означатиме нікчемність таких змін до договору відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 916/1491/17.

Згідно роз`яснень Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №3304-04_69987-06 від 24.11.2020 щодо зміни істотних умов договору про закупівлю визначено, що згідно з ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Таким чином, сторони у випадку коливання ціни на ринку наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Тобто, кожного разу сторони мають право збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10%, з урахуванням попередніх змін. Однак, у випадку коливання цін, тобто з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Періодом постачання газу у тендерній закупівлі визначено лютий-грудень 2020 року. Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, підприємство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару до сезонного здорожчання та його зберігання. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.

Як встановлено судом, договір постачання природного газу було укладено 11.02.2020 року, а додатковими угодами №3 від 24.04.2020, №4 від 28.04.2020, №5 від 16.12.2020, №6 від 23.12.2020, №8 від 21.01.2021 відповідно змінено істотні умови договору, а саме збільшено ціну газу з 5000,00 грн з ПДВ (ціна згідно з договором) до 8426,00 грн з ПДВ, тобто у загальному на 68,52%.

Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Тобто, відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

При цьому коливання ціни на ринку повинно відбуватись саме після підписання договору.

Відтак, правомірність збільшення ціни за одиницю товару та укладення додаткових угод щодо збільшення ціни товару має залежати від наявності коливання цін на ринку з часу укладення договору №41АВ587-141-20 від 11.02.2020 до моменту укладення додаткових угод та за умови документального підтвердження даних обставин.

Для прийняття рішення про збільшення ціни товару у замовника повинні бути обґрунтовані підстави, зокрема, надані постачальником підтвердження (довідка, експертний висновок) компетентних органів (установ, організацій) про підвищення цін на ринку відповідної продукції.

Перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.01.2020 у справі №907/788/18.

За наявними в матеріалах справи документами, суд встановив, що додаткові угоди №1 від 18.02.2020, №2 від 24.02.2020, №3 від 24.04.2020, №4 від 28.04.2020, №5 від 16.12.2020, №8 від 21.01.2021 укладені на підставі довідки Чернівецької торгово-промислової палати:

№35 від 05.02.2020, яка визначає ціну природного газу на європейському газовому хабі TTF станом на 04.02.2020 та 05.02.2020, тобто до укладення договору №41АВ587-141-20 від 11.02.2020;

№37 від 12.02.2020, яка визначає ціну природного газу на європейському газовому хабі NGG станом на 11.02.2020 та 12.02.2020, тобто на момент укладення договору;

№43 від 19.02.2020, яка визначає ціну природного газу на європейському газовому хабі Gaspool станом на 17.02.2020 та 18.02.2020, що становить 9,61-9,94 EUR/MWh, тобто на момент укладення додаткової угоди №1 від 18.02.2020, однак ціна природного газу збільшилася на 3,4%, а додатковою угодою на 21%;

№375 від 08.04.2020, яка визначає ціну природного газу на європейському газовому хабі TTF станом на 06.04.2020 та 07.04.2020, тобто до укладення додаткової угоди №3 від 24.04.2020, однак ціна природного газу збільшилася на 3,0%, а додатковою угодою на 10%;

№406 від 23.04.2020 яка визначає ціну природного газу на європейському газовому хабі NGG станом на 19.04.2020 та 20.04.2020, тобто до укладення додаткової угоди №3 від 24.04.2020 та №4 від 28.04.2020, однак ціна природного газу збільшилася на 1,3%, а додатковими угодами на 14,66%;

№1300 від 08.12.2020, яка визначає ціну природного газу на європейському газовому хабі NGG станом на 04.12.2020 та 07.12.2020, тобто до укладення додаткової угоди №5 від 16.12.2020 та №8 від 21.01.2021, однак ціна природного газу збільшилася на 2,9%, а додатковими угодами на 9,99%;

№17 від 11.01.2021, яка визначає роздрібну ціну природного газу для установ та організацій, що фінансуються за рахунок бюджетів, яка визначає ціну станом на грудень 2020 та січень 2021 року, тобто на момент укладення додаткових угод №5 від 16.12.2020 та №8 від 21.01.2021, однак дана довідка стосується роздрібних цін на природний газ, а не цін, що визначаються в індивідуальному порядку за результатами проведення процедури закупівлі згідно з Законом України «Про публічні закупівлі».

Дані довідки є неналежними доказами, оскільки в них зазначено, що ціна природного газу складена ще до підписання договору (№35 від 05.02.2020), вони не містять динаміку ціни на природний газ, аналіз вартості ціни газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку. Тобто не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2. ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Оскільки у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Надані ж позивачем на підтвердження коливання ціни на товар довідки щодо коливання ціни на товар в межах зазначених періодів, натомість містять інформацію лише про ціну товару (природного газу) на певне число.

Суд вважає, що коливання ціни на природний газ у період з 18.02.2020 (дата укладення додаткової угоди №1) до 21.01.2021 (дата укладення додаткової угоди №8) не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно збільшення ціни вартості газу було необґрунтованим та документально не підтвердженим.

Таким чином, вищезазначені факти безумовно свідчать про недодержання сторонами вимог чинного законодавства України при укладені додаткових угод, що у свою чергу свідчить про нікчемність зазначених правочинів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №907/788/18.

У постанові Верховного Суду від 11.08.2021 року у справ 927/719/20 викладена правова позиція згідно якої додаткові угоди укладені з порушенням вимог закону є нікчемними в силу закону, визнання їх недійсними в судовому порядку є неналежним способом захисту прав.

Суд вважає за доцільне зауважити, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі», ч. 2 ст. 215 ЦК України додаткові угоди №1 від 18.02.2020, №2 від 24.02.2020, №3 від 24.04.2020, №4 від 28.04.2020, №5 від 16.12.2020, №6 від 23.12.2020, №8 від 21.01.2020, №9 від 22.01.2021 до Договору про постачання природного газу №41АВ587-141-20 від 11.02.2020 є нікчемними та недійсними, оскільки укладені з порушенням вимог ст. 36, 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому є всі підстави вважати, що кошти, які отримані на підставі нікчемних угод отримані безпідставно.

Оскільки, вищевказані додаткові угоди є нікчемними, то розрахунок за поставлений природний газ повинен здійснюватися за ціною, вказаною в основному договорі про постачання природного газу №41АВ587-141-20 від 11.02.2020, а саме 5000, 00 грн з ПДВ за 1000 м3 природного газу.

Враховуючи, що ціна за 1 м3 природного газу на час укладення договору становить 5 грн (ціна договору 297365,00 грн : кількість природного газу 59473,00 м3 = 5 грн за 1 м3) , а після укладення додаткових угод 7,1603901404 грн (змінена ціна договору 134859,06 грн : фактично поставлений газ 18834,038 м3 = 7,1603901404 грн за 1 м3).

Споживач (позивач) на підставі додаткових угод до договору №41АВ587-141-20 від 11.02.2020 надміру сплатив постачальнику (відповідачу) 40688,87 грн (ціна природного газу після укладення додаткових угод 7,1603901404 грн ціна природного газу на час укладення договору 5 грн = 2,1603901404 грн за 1 м3 (різниця) природного газу х 18834,038 м3 фактично поставлений газ = 40688,87 грн надмірно сплачені кошти).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що і Європейський суд з прав людини, рішення якого згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнаються джерелом права в України, неодноразово вказував, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (справа «Трофимчук проти України» §54 рішення від 28 жовтня 2010 року, справа «Серявін та інші проти України» § 58 рішення від 10 лютого 2010 року), отже інші доводи відповідача судом до уваги не беруться, як явно необґрунтовані та такі, що не відносяться до предмету спору.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Враховуючи задоволення позовних вимог Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України, Чернівецької обласної ради, Комунального закладу та Чернівецького обласного центру естетичного виховання «Юність Буковини», витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» та підлягають стягненню на користь позивача.

Відтак, наведених судом підстав достатньо для задоволення позову, а інші доводи відповідача такий висновок суду жодним чином не спростовують.

Щодо судових витрат, то відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позов Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України, Чернівецької обласної ради, Комунального закладу та Чернівецького обласного центру естетичного виховання «Юність Буковини» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» (58018, вул. Воробкевича Сидора, 1 А, м. Чернівці, код 39584988) на користь Комунального закладу «Чернівецький обласний центр естетичного виховання «Юність Буковини» (58001, вул. Героїв Майдану, 5, м. Чернівці, кд 02549799) з подальшим перерахуванням до обласного бюджету Чернівецької області, кошти у розмірі 40688,87 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» (58018, вул. Воробкевича Сидора, 1 А, м. Чернівці, код 39584988) на користь Чернівецької окружної прокуратури (58001, м. Чернівці, вул. Кордуби, 21-А, код 02910120) судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

3.З набранням рішення законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повне судове рішення складено 21.10.2022.

СуддяО.В. Гончарук