Постанова

від 20.10.2022 по справі 706/391/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1342/22Головуючий по 1 інстанціїСправа № 706/391/22 Категорія: на ухвалу Орендарчук М.П. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач )

Суддів Вініченка Б.Б., Новікова О.М.

За участі секретаря Чуйко А.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі - СВК «Екопродукт», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;

особа, яка подає апеляційну скаргу - представник ОСОБА_2 - адвокат Барська Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відео конференції апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Барської Тетяни Миколаївни на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2022 року, постановлену під головуванням судді Орендарчука М.П. у приміщенні Христинівського районного суду Черкаської області 01.08.2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до СВК «Екопродукт», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, -

в с т а н о в и в :

20.05.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СВК «Екопродукт», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі.

01.08.2022 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення вказаного позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам до набрання рішенням у даній справі законної сили вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок із кадастровими номерами - 7124655300:02:003:0178, розміром 2 га, яка розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Уманського (Христинівського) району Черкаської області та належить ОСОБА_2 , 7124655300:02:003:0182, розміром 2 га, яка розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Уманського (Христинівського) району Черкаської області та належить ОСОБА_3 , 7124655300:02:003:0180, розміром 2 га, яка розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Уманського (Христинівського) району Черкаської області та належить ОСОБА_4 , 7124655300:02:003:0189, розміром 2 га, яка розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Уманського (Христинівського) району Черкаської області та належить ОСОБА_5 , 7124655300:02:003:0187, розміром 2 га, яка розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Уманського (Христинівського) району Черкаської області та належить ОСОБА_6 .

Заяву про забезпечення позову він обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником СВК «Екопродукт».

01.07.2016 року було укладено договори оренди землі б/н між СВК «Екопродукт» та ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 7124655300:02:003:0178, СВК «Екопродукт» та ОСОБА_3 7124655300:02:003:0182, між СВК «Екопродукт» та ОСОБА_4 земельної ділянки з кадастровим номером 7124655300:02:003:0180, між СВК «Екопродукт» та ОСОБА_5 земельної ділянки з кадастровим номером 7124655300:02:003:0189, між СВК «Екопродукт» та ОСОБА_6 земельної ділянки з кадастровим номером 7124655300:02:003:0187.

Примірники вказаних договорів у ОСОБА_1 відсутні, проте про укладення спірних договорів свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно даних Інформаційних довідок з Державного реєстру речових нрав на нерухоме майно строк дії вище зазначених договорів оренди землі становить 49 (сорок дев`ять) років. Тому, строк вказаних договорів оренди землі б/н від 01.07.2016 року, укладених між СВК «Екопродукт» та вказаними фізичними особами, має закінчуватися у 2065 році.

Заявник посилається, що у жовтні 2021 року інформація про укладення вказаних договорів оренди землі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за невідомих для нього причин зникла, що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реестру речових прав на нерухоме майно від 21.10.2021 року.

Згідно відкритої інформації з сайту «Портал судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень судові провадження судові спори між зазначеними особами відсутні, а тому заявник ОСОБА_1 прийшов до висновку, що вони розірвані за згодою сторін шляхом укладення відповідних додаткових угод до договорів оренди землі. Отже, укладення оспорюваних додаткових угод однозначно призвело до позбавлення СВК «Екопродукт» засновником, бенефіціарним власником та членом якого він є, майнових прав на земельні ділянки, що впливає на фактичний розмір угідь, які перебувають у користуванні СВК «Екопродукт» та негативним чином вплинуло на фінансовий стан СВК «Екопродукт» та відповідно на його вклад.

ОСОБА_1 вважає, що укладаючи відповідні угоди голова СВК «Екопродукт» ОСОБА_7 діяв без повноважень, тобто не мав необхідного обсягу дієздатності, оскільки його повноваження закінчилися 10.08.2021 року. Зазначене вище стало підставою для звернення до суду ОСОБА_1 з відповідним позовом, тому він вказує, що на даний час є достатньо обґрунтоване припущення вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, це може утруднити чи зробити взагалі неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

На думку заявника, відповідачі мають реальну можливість в будь-який момент здійснити державну реєстрацію договорів оренди спірних земельних ділянок на користь третіх осіб, що у свою чергу, зумовить реальну загрозу невиконання чи значно утруднить виконання рішення суду у випадку можливого задоволення вимог позовної заяви, а саме фактичного поновлення вже укладених договорів оренди спірних земельних ділянок, зі строком їх дії до 2065 року та об`єктивно вилине па права третіх осіб, які можуть отримати таке майно в оренду.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд першої інстанції вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення відповідних заборон, зазначених у заяві.

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2022 року заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній цивільній справі - задоволена.

Накладено арешт та заборонено суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам до набрання рішенням законної сили у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до СВК «Екопродукт», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок із кадастровими номерами - 7124655300:02:003:0178, розміром 2 га, яка розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Уманського (Христинівського) району Черкаської області та належить ОСОБА_2 , 7124655300:02:003:0182, розміром 2 га, яка розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Уманського (Христинівського) району Черкаської області та належить ОСОБА_3 , 7124655300:02:003:0180, розміром 2 га, яка розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Уманського (Христинівського) району Черкаської області та належить ОСОБА_4 , 7124655300:02:003:0189, розміром 2 га, яка розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Уманського (Христинівського) району Черкаської області та належить ОСОБА_5 , 7124655300:02:003:0187, розміром 2 га, яка розташована в адміністративних межах Верхняцької селищної ради Уманського (Христинівського) району Черкаської області та належить ОСОБА_6 .

Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судові витрати 496,20 грн.

Ухвала надіслана для виконання і внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до «Центру надання адміністративних послуг «Центр Дія» виконавчого комітету Христинівської міської ради.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Барська Т.М. оскаржила ухвалу суду, подавши апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги представник відповідача вказує, що, задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та, наклавши арешт на п`ять земельних ділянок, що на праві приватної власності належать відповідачам, суд першої інстанції проігнорував вимоги чинного законодавства та не врахував, що предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру, а саме: про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, в яких позивач стороною не виступає, тому в разі задоволення позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню.

За таких обставин, вважає скаржник, районний суд прийшов до помилкового висновку про те, що не забезпечення позову в обраний заявником спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. Отже, такий застосований судом захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, як позивач вважає права, тому не є співмірним із заявленими вимогами позивачем в цій справі.

Враховуючи наведене в апеляційній скарзі, представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Барська Т.М. просить суд апеляційної інстанції ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2022 року скасувати та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній справі.

Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.

Згідно ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.

Сторони в судове засідання не з?явились, про дату, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином, що вбачається із направлених судових повісток та повідомлень електронному вигляді, які містяться в матеріалах справи.

Заяв чи клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не надходило .

Колегією суддів апеляційного суду задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Барської Т.М. про розгляд апеляційної скарги в режимі відео і конференції через Христинівський районний суд Черкаської області.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, яка з?явилась в судове засідання в режимі відео конференції, підтримавши вимоги апеляційної скарги, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення чи змінити його.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду, викладеним у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції вимогам закону не відповідає, оскільки судом допущено порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості заяви, вказавши, що враховує предмет даного позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, тому прийшов до висновку про задоволення вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам до набрання рішенням законної сили у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до СВК «Екопродукт», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок відповідачів.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, оскільки вважає висновок суду таким, що не відповідає обставинам справи та вимогам закону, так як судом допущено порушення вимог процесуального закону при постановленні оскаржуваної ухвали, що є підставою для скасування ухвали районного суду, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 серпня 2022 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення даного позову.

У відповідності до частин 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред?явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Позов забезпечується, зокрема, і забороною вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу) про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з?ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв?язку із застосуванням відповідних заходів.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення, в разі задоволення позову.

Схожий за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб?єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов?язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Із аналізу статей 150- 153 ЦПК України слід дійти висновку, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову це є сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливими виконання рішення у разі задоволення позову.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції не взяв до уваги, що предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсним додаткових угод до договорів оренди землі, в яких позивач стороною не виступає, а в разі задоволення позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню.

Також заявником ОСОБА_1 не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову за запропонованим способом може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду саме у вказаній позовній заяві.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції не врахував всіх обставин у даній справі, а тому дійшов необґрунтованого та безпідставного висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, наклавши арешт та заборонивши суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь - які дії щодо реєстрації земельних ділянок.

Перевіривши доводи скаржника, матеріали заяви щодо забезпечення позову, апеляційний суд прийшов до висновку, що застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного права та не є співмірним із заявленими вимогами в даній справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв?язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції формально віднісся до застосування норм процесуального закону, та дійшов помилкового і передчасного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову з вищевказаних підстав, допустивши порушення вимог процесуального права, не звернувши належної уваги на заявлення позивачем вимоги немайнового характеру, тому вимоги заяви про забезпечення позову не відповідають заявленим ним вимогам по суті .

Доводи заявника щодо можливого настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вирішення вимог клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів апеляційного суду вважає за важливе вказати, що суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню колегією суддів апеляційного суду, оскільки спростовують хибні висновки суду щодо задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, а тому вимоги апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Барської Т.М., у зв`язку із порушенням вимог процесуального права судом першої інстанції, підлягають задоволенню апеляційним судом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Барської Т.М. підлягає задоволенню, а ухвала Христинівського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2022 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до СВК «Екопродукт», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі підлягає скасуванню з прийняттям нової поставнови про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, що не позбавляє позивача права в разі необхідності звернутись із заявою про забезпечення позову повторно.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Барської Тетяни Миколаївни - задовольнити.

Ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2022 року - скасувати, прийняти нову постанову.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову у даній справі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції, Верховного Суду, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту постанови, в порядку та за умов, визначених цивільно - процесуальним законодавством.

Повний текст постанови складений 21.10. 2022 року.

Головуючий Л.В. Нерушак

Судді Б.Б. Вініченко

О.М. Новіков