Рішення
від 17.10.2022 по справі 755/18867/18
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.10.2022 Справа №755/18867/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванка О. М.

за участю секретаря судового засідання Медвідь О. А.

учасників справи

представника позивача ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності на майно та його поділ та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання права спільної сумісної власності на майно та його поділ, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - відповідач ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом, який в подальшому збільшила, до відповідача - позивача ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності на майно та його поділ.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_2 зазначила, що 17.03.2005 між сторонами по справі було зареєстровано шлюб, який рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 28.01.2019 було розірвано. У шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Перебуваючи у шлюбі, сторони мали спільний бюджет, спільні витрати, купували майно для спільного користування, спільно утримували житло та інше. Джерелом отримання грошей був спільний бюджет подружжя, який фактично позивач - відповідач наповнювала самостійно, оскільки ОСОБА_3 не був працевлаштований та не мав власних доходів. Шлюбний договір або будь-які інші договори, щодо особистого чи спільного майна, сторони не укладали.

Також, ОСОБА_2 зазначила, що з 22.09.2018 ОСОБА_3 став проживати окремо від неї та їхнього спільного сина. Проти її волі, він самовільно, із застосуванням фізичної сили у період з вересня 2018 року по лютий, здійснював розподіл речей домашнього вжитку, які були набуті сторонами під час шлюбу.

Крім того, ОСОБА_2 вказала, що в період офіційно зареєстрованого шлюбу за рахунок спільних коштів, сторонами по справі було набуте певне майно, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, а саме: двокімнатна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; Ѕ частки трикімнатної квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , інша 1/2 частка вказаної квартири, набута відповідачем - позивачем у порядку спадкування на підставі Свідоцтва про право на спадщину; транспортний засіб «Kia Rio», 2013 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; грошові заощадження, які зберігаються на банківських вкладах/рахунках у банківських установах України.

Також, позивач - відповідач зауважила, що у квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за рахунок спільного сімейного бюджету та спільної праці був проведений капітальний ремонт, та починаючи з 2013 року, з їхнього сімейного бюджету сплачувались всі платежі, пов`язані з утриманням зазначеної квартири. Крім того, ОСОБА_3 здає в оренду вказану квартиру та отримує від цього доходи, які привласнює собі та приховує їх розмір.

Відтак, вважає, що вище перелічене майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Водночас, зазначила, що відповідач 18.09.2018 підвідеозапис передав спільні сімейні заощадження - готівкові грошові кошти в іноземних валютах на зберігання третій особі - ОСОБА_7 , разом із банківськими картками та закордонним паспортом. Відтак, всі грошові заощадження в іноземній валюті були зняті з банківських рахунків особисто ОСОБА_3 , та не розподілялись і залишились у розпорядженні останнього, а отже, підлягають до розподілу між сторонами по справі.

У зв`язку із не досягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, та оскільки майно, набуте сторонами в період проживання в зареєстрованому шлюбі, позивач просить позов задовольнити та визнати спільною сумісною власністю подружжя наступне майно: грошові кошти в сумі 3 794 529,21 грн; транспортний засіб «Kia Rio», 2013 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; двохкімнатну квартиру АДРЕСА_3 ; трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_4 .

А тому, із вищевказаного, просить суд здійснити поділ спільного майна подружжя та визнати за нею право власності на 2/3 частини спільного майна загальною вартістю 2 529 686,14 грн, яке складається з: квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіля марки «Kia Rio», 2013 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; грошові кошти в сумі 26 967,15 доларів США; грошові кошти в сумі 13 305,25 Євро, а за відповідачем, в свою чергу, просить визнати право власності на 1/3 частину спільного майна загальною вартістю 1 264 843,07 грн, яке складається з: квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Крім цього, просить стягнути з відповідача в свою користь грошові кошти в сумі 152 906,93 грн, що є різницею між вартістю 1/3 частки відповідача у спільному майні подружжя та вартістю майна сторін, що переходить у власність відповідача при розподілі спільного сумісного майна сторін, зокрема, вартості квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Також, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

У судовому засіданні позивач - відповідач та її представник зміст позовних вимог підтримали з підстав та обґрунтувань викладених у позові та просили його задовольнити.

Відповідач - позивач подав відзив на позов, в якому вказав, що позовні вимоги визнає частково, в обґрунтування чого зазначив, що всі грошові кошти, які знаходилися у нього на банківських рахунках, вони разом із ОСОБА_2 розділили навпіл у 2018 році. Кошти у розмірі 674 480,00 грн, які зберігалися у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , позивач обманним шляхом вивезла, а також приховала спільно-сімейні заощадження у розмірі 108 085,00 грн, які знаходилися у сейфі третьої сторони ОСОБА_5 .

Також, зазначив, що не бачить жодних підстав для зменшення своєї частки до 1/3 в двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо трьохкімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 вказав, що частка ОСОБА_2 складає 6 %, оскільки, при купівлі 1/2 вищевказаної квартири, він витратив з власних коштів 468 520,00 грн, отриманих після продажу квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , яку він отримав у спадок, і лише 150 540,00 грн було витрачено зі спільного сімейного бюджету, а тому, дана сума, яку він доплатив своєму брату ОСОБА_8 одразу при оформленні договору купівлі-продажу трьохкімнатної квартири АДРЕСА_4 , може розглядатися як спільне майно подружжя. За рахунок спільних грошових коштів подружжя, ремонтні роботи в даній квартирі не проводилися, а платежі, пов`язані з утриманням квартири до січня 2016 року, лише зі своїх власних доходів, сплачував його батько ОСОБА_9 , а з січня 2016 року аж до продажу своєї 1/2 частки (22.08.2018), платежі сплачував його брат ОСОБА_8 . Крім того, зазначив, що в ній проживає його близький друг ОСОБА_10 зі своєю дівчиною.

Щодо автомобіля марки «Kia Rio», 2013 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідач - позивач зазначив, що даний транспортний засіб був придбаний у березні 2013 року. Однак, саме перед купівлею автомобіля, він отримав страхову виплату від ПрАТ «ГРАВЕ Україна Страхування життя» в розмірі 3000,00 доларів США, після смерті його матері ОСОБА_11 , які він одразу використав на купівлю автомобіля. Відтак, вважає, що у даному випадку, слід відійти від рівності частки співвласників у праві спільної сумісної власності. Оскільки, ціна на момент його купівлі становила 22 000,00 доларів США, а тому, йому належить 54,55 % вище вказаного транспортного засобу, а ОСОБА_2 45,45 %, оскільки він сплатив 3 000,00 доларів США за автомобіль з власних коштів, а не зі спільного сімейного бюджету. А тому, вважає, що ОСОБА_2 не може просити залишити за собою автомобіль.

Відтак, ОСОБА_3 просить позов задовольнити частково та визнати за ним право власності на: автомобіль марки «КІА RIO», 2013 року випуску, чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , тип - легковий седан - В; квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , компенсувавши ОСОБА_2 кошти в сумі 75 270,00 грн; квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , розділити в рівних частинах, по 1/2 частини кожному. В задоволенні інших позовних вимог просить відмовити.

У судовому засіданні відповідач - позивач та його представник частково заперечили, щодо задоволення позовних вимог первісного позову.

Позивач - відповідач подала відповідь на відзив, в якій вказала, що після встановлення розміру загальної суми грошових коштів (заощаджень), які були наявні у формі готівки та на банківських рахунках відкритих на ім`я відповідача станом на вересень 2018 року, - такі кошти підлягають фактичному поділу між сторонами по справі або враховуються судом під час розподілу іншого майна, у разі неможливості їх фактичного поділу через переховування коштів відповідачем - позивачем по справі.

На спростування позиції відповідача - позивача в питанні поділу квартири АДРЕСА_3 , позивач - відповідач вказала, що звіт, виконаний суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_12 , не відповідає вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, є неякісним та не може бути використаним.

На спростування позиції відповідача - позивача в питанні поділу автомобіля, позивач зазначила, що відсутні підстави вважати, що спірний автомобіль придбаний частково за особисті кошти ОСОБА_3 , відтак автомобіль є об`єктом спільної сумісної власності сторін по справі та підлягає розподілу між ними у рівних частках.

На спростування позиції відповідача - позивача щодо поділу трьохкімнатної квартири в будинку АДРЕСА_6 , ОСОБА_2 зазначила, що укладаючи договір купівлі-продажу вказаної квартири, вона надавала нотаріальну згоду на придбання частки квартири. Відтак, вважає, що Ѕ оспорюваної квартира у м. Тернополі, придбана сторонами по справі у період шлюбу за спільні кошти. Щодо іншої Ѕ цієї ж квартири, яка набута у власність відповідачем - позивачем у порядку спадкування, вказала, що з сімейного бюджету сторін та спільної праці у період їх шлюбу у ній був проведений капітальний ремонт за рахунок сімейного бюджету сторін, внаслідок чого загальна вартість всієї квартири була збільшена, а також, починаючи з 2013 року з спільного бюджету сплачувались всі комунальні платежі, а тому, ОСОБА_2 вважає, що наявні законні підстави для визнання вказаної квартири в цілому об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, який підлягає розподілу між сторонами по справі. А тому, просила позовні вимоги задовольнити в повному у обсязі, а доводи ОСОБА_3 , вказані у відзиві на позов, вважати такими, що не відповідають дійсності.

Відповідач - позивач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що не погоджується з доводами ОСОБА_2 з огляду на те, що станом на 05 лютого 2019 року дата виготовлення «Звіту про оцінку майна: Двокімнатної квартири на 5 поверсі, загальною площею 43,7 кв. м, розташованої у 5-ти поверховому житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 », згідно якого вартість вищевказаної квартири становить 1 007 419,00 грн, суб`єкт оціночної діяльності ФОП ОСОБА_12 не був позбавлений права здійснювати оцінку за напрямом 1.1. «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них. Свідчення позивачки неправдиві і вона хоче ввести суд в оману.

Сторона відповідача вважає, що рецензія на оцінку ФОП ОСОБА_12 , яку виготовила оцінювачка ОСОБА_13 є упередженою, а ринкова вартість вищевказаної квартири, яка становить у її звіті - 739 365,00 грн є свідомо заниженою на користь позивача.

На даний час відповідач не заперечує проти проживання сина з матір`ю. Коли він трохи підросте, батько буде подавати до суду позов щодо проживання дитини разом з ним половину часу. Тому, не бачить жодних підстав відходити від права рівних часток на дану квартиру. Рішення суду щодо місця проживання їх малолітнього сина було потрібне позивачу, щоб мати поважну причину на збільшення її частки у спільній сумісній власності вищевказаної квартири, у зв`язку із чим вона не діяла в інтересах сина, а переймалася власними матеріальними мотивами, тому просить суд квартиру за адресою: АДРЕСА_1 розділити в рівних частинах, по 1/2 частини кожному, щоб мати рівні права та обов`язки щодо виховання дитини.

На спростування позиції позивача в питанні поділу трьохкімнатної квартири АДРЕСА_4 , сторона відповідач вказує, що 22 серпня 2018 року був укладений Договір купівлі-продажу успадкованої ним 1/2 частки квартири, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Кузьмович Н. В. та зареєстровано в реєстрі за № 2644, де він, ОСОБА_3 , продав ОСОБА_8 успадковану йому 1/2 частку трьохкімнатної квартири АДРЕСА_7 . Вказує, що ці кошти були його особистою приватною власністю, адже отримані від продажу майна, яке дісталося у спадок. Тому, отримані від продажу вищевказаної квартири, його особисті кошти в розмірі 468 520,00 грн та спільні кошти з ОСОБА_14 в розмірі 150 540,00 грн, того ж дня і той самий час були витрачені на купівлю 1/2 частки трьохкімнатної квартири АДРЕСА_4 .

Жодних ремонтних робіт квартири АДРЕСА_4 за рахунок сімейного бюджету з ОСОБА_2 проведено не було. Всі комунальні платежі по даній квартирі сплачував його брат ОСОБА_8 .

Відповідач - позивач подав зустрічний позов до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на майно та його поділ.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог вказав, що під час шлюбу сторонами було придбано рухоме майно, що належить їм на праві спільної сумісної власності, загальною сумою 219 548,58 грн. Зазначене майно знаходиться по місцю проживання позивача - відповідача, а саме, за адресою: АДРЕСА_1 , і яке підлягає поділу.

У зв`язку із не досягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити в порядку поділу спільно набутого майна подружжя виділити ОСОБА_2 майно, а саме: пилосмок «Samsung»; зарядний пристрій «Оріко» на п`ять портів; електронна книга Amazon Kindle Paperwhite; лампа лайт-мі; фотоапарат Canon eos - 350 D; холодильник «Самсунг» RL-50 RECIH; мікрохвильова піч «Самсунг» MW-71ER; газова плита «Гореніє»; кухонні меблі; тостер «Скарлет. Сілвер лайн»; стабілізатор напруги «Люксеон» ЛДС-1500 VA; очищувач повітря BONECO 2055DR; кондиціонер «Міцубіші Інвертер»; тумба під телевізор; шафа-купе дводверна; стіл робочий з тумбочками; ліжко двоспальне 180/200 з матрацом; диван шкіряний, розкладний; пральна машина «Самсунг» НОМЕР_3 ; лазерний принтер Kyocera FS-1020MFP (1102M43RU2); пристрій БПЖ «Рowercom WOW 700U Offline»; пристрій БПЖ «PCМ», 400 Ватт; роутер «ASUS RT-N10U»; ноутбук «Lenovo IdeaPad S210T»; радіоняня «Motorola MBP 11»; електрочайник «Gorenje K 17 G»; обігрівач «Delonghi V 550920»; радіотелефон «DECT Panasonic KX-TG8151UAB Black»; пристрій БПЖ APC «Back-UPS ES 400VA 230V Russia» (BE400-RS) - 8 шт.; монітори LED 23" «Philips 234E5QHSB/01 Black» - 3 шт.; електронна книга «Amazon Kindle 4 Wi-Fi grey»; десктоп «PrimePC Business i34HD.01.22» - 6 шт.; монітор LED 23" «ASUS VS239NV Black» - 5 шт.; десктоп «PrimePC Business i34HD.01.22» - 2 шт.; монітор «Samsung 20" TFT»; монітор «Samsung 19" PVA», загальною сумою 140 585,06 грн, компенсувавши, ОСОБА_3 різницю у вартості Ѕ майна в сумі - 30 811,27 грн;

Виділити ОСОБА_3 майно, а саме: монітор 24" Dell UltraSharp U2412M Black; монітор для комп`ютера «LG Flatron IPS 231P»; корпус Zalman MS800 Plus Без БП Black; блок живлення «Zalman», 650 ват; охолоджувач процесора рідинний CoolerMaster Nepton 280L (RL-N28L-20PK-R1); процесор Socket 1155 Core i5 3570K 3.4 GHz (BX80637I53570K); системна плата Socket 1155 ASRock Fatal1ty Z77 Professional-M; відеокарта nVidia GTX 770 GigaByte 2048 Mb; ігрова оперативна пам`ять, DDR III 8192 Mb x 2шт 2133 Mhz PC-17000 G.Skill; ігрова оперативна пам`ять, 16 Гб G.Skill DDR3-1600 16384MB PC3-12800 (Kit of 2x8192) Aegis LV (F3-1600C11D-16GISL); накопичувач SSD Kingston HyperX Savage 240GB 2.5" SATAIII MLC (SHSS37A/240G); накопичувач HDD WD Green 2 Тб; пристрій БПЖ APC, 400 Ватт; телевізор LCD Samsung 40" UE40F8000ATXUA; сушарка для білизни Meliconi 33 м; крісло комп`ютерне «Кулік Систем»; контейнери пластикові, різних розмірів, 39 шт.; гідрокостюм для дайвігу; ласти; накопичувач Western Digital Blue 750GB 5400rpm 8MB WD7500BPVT 2.5 SATAII; накопичувач SSD 2.5" SATA III 128Gb OCZ Vertex 4 (VTX4-25SAT3-128); навушники «Razer Megalodon»; роутер Asus RT-AC53; комп`ютер з системною платою ASUS, процессором Core Duo модель E6400, відеокарта nVidia 8800 GT; оперативна пам`ять Kingston DDR2-1066 4096MB PC2-8500 (Kit of 2x2048) HyperX T1; накопичувач Western Digital Caviar Green 1TB 5400rpm 64MB WD10EARS 3.5 SATA II; комп`ютер з системною платою ASUS, процессором Core Duo модель E8400, 8 GB ОЗУ, відеокарта nVidia GTX470, HDD WD Green 1TB; накопичувач Toshiba 500GB 7200rpm 32MB DT01ACA050 3.5 SATA III; пристрій БПЖ APC, 550 Ватт; портативний стіл Time Eco Турист; кулер Noctua NF-S12A PWM; кулер Noctua NF-S12A PWM - 3 шт.; автокрісло дитяче; накопичувач 2.5" SATA III 500Gb 7200rpm 32mb Hitachi Z7K500 (HTE725050A7E630); мишка провідна ігрова Razer Taipan USB black; охолоджувач процесора рідинний Zalman (Reserator 3 MAX) LED Blue; зволожувач ERGO HU 6001; накопичувач 3.5" SATA II 1000 Гб 7200 rpm 64 Мб WD Caviar Green (WD10EARS), загальною сумою 78 962,52 грн. Також просив кошти, які знаходилися у квартирі на момент їхнього розлучення на загальну суму 674 480,00 грн та кошти у сейфі ОСОБА_5 на загальну суму 108 085,60 грн, що разом становить 782 565,60 грн, розділити в рівних частинах, по Ѕ частини кожному, тобто по 391 282,80 грн, та зобов`язати ОСОБА_2 повернути йому його особисте майно, отримане ним у спадок після смерті батьків, а саме: мамині коштовності (золоті каблучки, сережки, ланцюжки, кулон з янтарем), срібна «гусятниця», сервізи, набори стаканів і чашок, колекція поштових марок, книги (велика радянська енциклопедія), тощо, яке знаходиться на зберіганні у третьої особи - ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_8 , а також, просить судові витрати покласти на ОСОБА_2 .

У судовому засіданні відповідач - позивач та його представник зміст зустрічних позовних вимог підтримали з підстав та обґрунтувань викладених у зустрічному позові та просили його задовольнити.

ОСОБА_2 подала відзив на зустрічний позов, в якому вказала, що у повному обсязі заперечує щодо задоволення зустрічних позовних вимог, зазначивши, що не визнає факту матеріального існування частини вказаного у зустрічному позові майна, оскільки, про придбання під час шлюбу такого майна за рахунок бюджету подружжя їй не відомо. Крім того, вказала, що частково не визнає факт наявної у її користуванні та розпорядженні спільного майна, яке як зазначив ОСОБА_3 знаходиться за адресою спірної квартири в АДРЕСА_1 . Також, заперечила щодо поділу між сторонами дитячих речей, оскільки, вони необхідні для обслуговування потреб дитини та мають залишатись у користуванні того з батьків, з ким проживає дитина. Так само, не визнала факт наявності спільних грошових заощаджень подружжя, та заперечила факт наявності та факт зберігання спільних грошових заощаджень подружжя у м. Тернополі, а саме, за місцем проживання її батьків. Відтак, не заперечує щодо поділу між сторонами по справі певного майна, яке було набуто ними під час шлюбу, після визначення повного переліку та погодження його ціни. Також, вказала, що не заперечує, щоб майно, яке на даний час перебуває у її користуванні залишилось їй, а відповідач-позивач компенсував їй різницю вартості 1/2 частки в сумі 34 846,50 грн.

У судовому засіданні позивач-відповідач та її представник заперечили щодо задоволення зустрічного позову.

ОСОБА_15 подав відповідь на відзив на зустрічний позов, в якій вказав, що восени-взимку 2018-2019 років, він неодноразово пропонував поділити майно мирним шляхом, чи зробити інвентаризацію спільно-нажитого майна, на що ОСОБА_2 та її сім`я відмовляли йому. Тому, він за порадою свого адвоката ОСОБА_16 , спробував зробити опис майна, і забрати те майно, яким користувався він особисто.

З опису видно, що це в основному речі чоловічого використання. Він залишив ОСОБА_2 все інше спільно-нажите майно, сподіваючись на їх розподіл в суді. Але наразі ОСОБА_2 наполягає, на тому що цих речей вони не зберігають. Тому можна зробити висновок, що спільні-сумісні речі вивезені ОСОБА_2 зі спірної квартиру АДРЕСА_1 .

Для того щоб зробити опис майна він попросив бути присутнім свого адвоката, та тілоохоронця (співробітника ТОВ «ТОПГАРД ОХОРОНА), оскільки побоювався що ОСОБА_5 буде перешкоджати йому провести інвентаризацію, раніше він вже був помічений в агресивному поведінки до мене - перешкоджав заходити до власного житла у АДРЕСА_1 , а в інший раз пробував його вигнати зі свого будинку на АДРЕСА_13 , про що він має відео, а так само фахівця з злому замків (так як ОСОБА_2 поміняла замки і не давала йому дублікатів ключів, хоча він писав їй листа, що відкликає свою розписку і просить видати йому дублікати ключів). Правильність описаного майна підтверджується його свідками - адвокатом і охоронцем, так само весь цей час перебувала ОСОБА_18 і часто фіксувала на відео його дії. За всі 10 годин що він провів у квартирі АДРЕСА_1 , 3 рази приїжджали наряди поліції, та не бачили протиправних дій. На спростування позиції ОСОБА_2 в питанні придбання та поділу спільного сумісного майна, збирає необхідні докази, які збирається згодом надати суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 подав письмові пояснення на зустрічний позов, в якому вказав, що зустрічний позов не підлягає задоволенню. Обґрунтовуючи це тим, що він є батьком ОСОБА_2 та у період шлюбу в сторін по справі, він та його дружина надавали постійно матеріальну допомогу їхній сім`ї. Саме за їхні з дружиною кошти була придбана квартира у м. Києві, зроблений ремонт та придбана більшість меблів та техніки. Крім того, вони надавали гроші для проведення ремонтних робіт у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки, вказану квартиру планували здавати в оренду, а гроші мали надходити до сімейного бюджету сім`ї ОСОБА_19 . Також, зазначив, що після народження в сторін сина - ОСОБА_6 , оскільки, позивач - відповідач не працювала, а ОСОБА_3 не вчиняв жодних дій по утриманню власної сім`ї, він з дружиною постійно надавали грошові кошти на придбання для дитини всього необхідного.

Щодо твердження ОСОБА_3 про зберігання в сейфі ОСОБА_5 його цінних речей, вказав, що це є вигадкою та не відповідає дійсності. Всі грошові кошти, які знаходяться в його домі належать до його з дружиною сімейного бюджету.

Відтак вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 ґрунтуються на вигаданих ним фактах та обставинах, та не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому, не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення зустрічного позову та просив відмовити в його задоволенні, в подальшому не з`явився у судове засідання, хоча про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він є батьком ОСОБА_2 і у 2011 році, разом зі своєю дружиною, передав їй та її чоловіку ОСОБА_3 30 000 доларів США на покупку квартири у м. Києві, вартістю орієнтовно 55-56 000 доларів США, з яких 20 000 доларів США, були їх особисті заощадження, а 10 000 доларів США, він позичив у ОСОБА_20 . Квартира була оформлена на ОСОБА_3 , у зв`язку з його наполяганням. Після народження дитини ОСОБА_3 не працював, а ОСОБА_2 перебували у декретній відпустці, тому матеріальне становище сім`ї його дочки було скрутне. Він також допомагав ОСОБА_3 , з лікуванням його батька та організацією похорону. Книжки, які залишилися після смерті батька ОСОБА_3 , він здав на макулатуру, через неприємний запах. У серпні 2018 році він позичив ОСОБА_3 на купівлю частини квартири у свого брата, гроші у сумі 27 000 доларів США і 50 000 гривень, з яких 12 000 доларів США та 50 000 гривень були його особистими заощадженнями, а 15 000 доларів США він позичив у ОСОБА_20 . 20 серпня 2018 року ОСОБА_3 повідомив, що вже викупив квартиру у свого брата.

У вересні 2018 року ОСОБА_2 повідомила йому, що має намір розірвати шлюб з ОСОБА_3 через подружні зради. Також він часто перебував в Києві з метою вирішення питання поділу майна у добровільному порядку, однак ОСОБА_3 відмовився. Також, він не забирав жодних золотих речей та інших речей, які належали ОСОБА_3 . Також вказав, що вересні 2018 року йому стало відомо, що ОСОБА_3 зробив ремонт у батьківській квартирі та здає її в оренду. ОСОБА_3 матеріально не допомагає дитині та рідко відвідує.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що він є приватним підприємцем та повідомив, що ОСОБА_5 є його давнім другом та вони знайомі приблизно з 1982-1983. За ці роки у нього склались довірливі дружні стосунки. ОСОБА_5 двічі звертався до нього з проханням позичити кошти на купівлю нерухомості. Вперше приблизно у 2011 році для купівлі квартири в м. Києві для його дочки та її чоловіка. Тоді він позичив своєму другові 10 000 доларів США. Зазначив, що кошти останній повернув в обумовлені строки. Вдруге ОСОБА_5 звернувся до нього в 2018 році та попросив позичити кошти в сумі 15 000 доларів США та пояснив, що йому потрібно допомогти викупити квартиру ОСОБА_3 , яка залишилась після смерті його батька. Ці кошти йому також повернули, точної дати він не пам`ятає. Крім того зазначив, що вони з ОСОБА_5 є близькими друзями, які знайомі багато років, тому розписки про позику коштів він не брав, оскільки повністю йому довіряє.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснив, що він є рідним братом позивачки ОСОБА_2 і пам`ятає, що влітку 2011 року його батьки передали сестрі з її чоловіком 30 000 доларів США, для купівлі квартири в м. Києві. У 2018 році сестра зателефонувала до нього та зі сльозами повідомила, що має намір розірвати шлюб, оскільки дізналася про зраду чоловіка. Вказала, що чоловік неодноразово обдурював їхню сім`ю, з приводу грошових коштів. Повідомив, що до 2018 року часто приїжджав у гості до своєї сестри, в м. Київ та помічав, що в чоловіка сестри ОСОБА_23 часто з`являються нові дорогі предмети у вигляді комп`ютерної техніки, комплектуючих деталей, спортивного спорядження та спортивного взуття.

У вересні 2018 року на прохання сестри, вони з батьком приїхали в м. Київ та він тоді зауважив, що в квартирі залишилось набагато менше речей її чоловіка, а також речей загального вжитку. У жовтні, він поїхав до сестри в гості на її день народження. В той час вона проживала одна з сином. В той час відповідач приїжджав до них, але тільки для того, щоб забирати речі. Він був присутнім під час того, як ОСОБА_24 приїхав та почав виносити свої особисті речі та речі загального користування з квартири, а саме: подушки, постільну білизну, чайник.

Також хоче повідомити, що у січні 2016 року помер батько відповідача ОСОБА_23 після смерті останнього залишилось двоє синів, які мали спадкувати майно, а саме квартиру АДРЕСА_4 . Пам`ятає, що він допомагав ОСОБА_3 навести лад в даній квартирі. Приходив зі своєю дружиною та сестрою ОСОБА_2 і вони разом там прибирали і виносили непотрібні речі. Зазначив, що квартира була в жахливому стані, стояв сморід, оскільки батько ОСОБА_23 зловживав алкоголем. В квартирі було багато старого одягу та книг.

Пам`ятає, що в кінці літа 2018 року на день народження мами ОСОБА_3 прийшов до батьків та попросив позичити йому кошти для викупу частки квартири, яка належала його братові. Він говорив, що вони домовились про 30 000 доларів США. В ній він планував зробити ремонт та здавати в оренду. Він особисто дав 10 000 гривень, оскільки більше не мав. Решту коштів, зібрали батьки та в серпні ОСОБА_3 повідомив, що вже викупив квартиру та почав робити в ній ремонт.

Зазначив що він зі своїм батьком в січні 2019 року навідались у дану квартиру по АДРЕСА_6 , щоб подивитись хто там проживає. На той час там проживали орендарі, двоє чи троє хлопців, які повідомили що їм не відомо хто такий ОСОБА_25 . Плата за місяць оренди становила 6000 грн. З приводу питань квартири вони спілкуються з ОСОБА_26 . Після телефонної розмови до якого, він приїхав та повідомив, що його друг ОСОБА_3 попросив його займатись питаннями оренди його квартири.

Також пригадав, що в лютому 2019 року до нього зателефонувала його мама та попросила приїхати, оскільки до їхньої квартири приїхав ОСОБА_3 з адвокатом та охоронцем і з застосуванням фізичної сили почав виносити речі з квартири, в тому числі і комп`ютер його сестри, за допомогою якого вона працювала. Крім того зазначив, у порівнянні з 2016 роком, коли він допомагав у квартирі і у 2020 році коли він був присутнім під час експертної оцінки, то зазначив що відбулись кардинальні зміни. Було замінено підлогу, сантехніку, балкон та здійснено ремонт стін. Та зазначив, що ОСОБА_3 позичених коштів йому та батьку не повернув.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що проживає по АДРЕСА_9 , тимчасово не працює. Повідомив, що він є товаришем відповідача ОСОБА_3 .. Його друг ОСОБА_3 передав йому у користування свою квартиру, що знаходиться по АДРЕСА_6 . Зазначив, що у даній квартирі він не проживає, не здавав її в оренду та не здає на даний час. На запитання представника позивача, чому там перебували чужі люди та ховались під покривало під час проведення експертної оцінки, що було задокументовано на фотографіях, долучених до матеріалів справи, повідомив що це були його друзі, які прийшли до нього в гості. Також повідомив, що пам`ятає що у 2019 році біля квартири зустрів батька позивачки ОСОБА_27 та її брата, однак не пригадує чому вони там зустрілись, хто йому телефонував, пам`ятає що розмова була про відносини його друга зі своєю дружиною. Крім того повідомив, що пам`ятає що до нього дзвонила ОСОБА_2 та запитувала на підставі яких документів він отримує поштову кореспонденцію замість її чоловіка. Та повторно ствердив, що грошей за оренду квартири ніколи не отримував, ніяких договорів про оренду квартири із людьми не підписував.

В судовому засіданні допитана в якості свідка позивач ОСОБА_2 суду пояснила, що в 2011 році вони з чоловіком ОСОБА_3 хотіли купити квартиру в м. Києві, квартира яка їм сподобалась коштувала 56 000 доларів США. У них власних заощаджень було тільки 25 000 доларів США, тому вона звернулась до своїх батьків із проханням про позику в 30 000 доларів США, які батьки їй подарували. Зазначила, що батьки відповідача не цікавились їхнім матеріальним становищем, подарунків ніколи не робили, про наявність страхової суми після смерті матері відповідача вона дізналася вже з матеріалів цивільної справи. До спільного сімейного бюджету відповідач дану суму не залучав. Крім того повідомила, що автомобіль вони купили за спільні кошти в 2012 році та вказала, що їхній спільний сімейний бюджет після смерті матері відповідача в 2012 році також постійно використовувався на оплату комунальних послуг за квартиру по АДРЕСА_6 . Також відповідач давав кошти батькові, допомагав робити ремонт. Підсумувала, що з 2012 року по 2016 рік комунальні послуги за квартиру по АДРЕСА_6 сплачувались з їхнього сімейного бюджету.

Після смерті батька відповідача в 2016 році вона бувала в квартирі по АДРЕСА_6 та разом зі своїм братом та його дружиною та друзями допомагала чоловікові привести до ладу дану квартиру. Вони виносили різний мотлох з квартири мішками. Одного разу у квартирі своїх батьків помітила схожий пакет як з квартири чоловіка. Вона не цікавилась, що там було, оскільки ніяких цінностей там не було, ніякого золота там не було.

Після смерті батька, відповідач повідомив їй, що хоче викупити частку свого брата з квартири батька. Так як вони не дуже ладнали, це тривало з 2016 по 2018 року, у серпні 2018 року ОСОБА_3 повідомив, що вони з братом дійшли згоди щодо продажу частки у квартирі, тому вони повторно звернулись за допомогою до її батьків, оскільки у відповідача коштів не було. Вона пам`ятає, що тато дав ОСОБА_28 27 000 доларів США і 50 000 гривень, також 10 000 гривень дав її брат. Також засвідчила, що 20 серпня 2018 року була з чоловіком у нотаріуса та давала згоду на купівлю частки даної квартири. 22 серпня 2018 року відповідач повідомив усім, що частку викупив, квартира тепер належить йому. Потім позивач поїхала з сином у м. Трускавець та коли повернулась 8 вересня 2018 року у свою квартиру в м. Києві, то помітила що зникли багато речей з квартири - її коштовності, ноутбук, дві професійні фотокамери, відеокамера.

В подальшому позивач знайшла на спільному ноутбуці докази систематичної зради чоловіка, то прийняла рішення розлучитися. Після цього відповідач почав вивозити з їхньої спільної квартири всі речі, які мали якусь цінність: техніку, все чим користувався. Тоді він почав погрожувати, що забере дитину і позивач переїхала на деякий час до своїх батьків у м. Тернопіль.

У кінці вересня позивач подала на розлучення. Позивач зазначила, що неодноразово зверталась у поліцію, оскільки відповідач неодноразово чинив насильство щодо неї. Після цього вона поміняла замки у квартирі в м. Києві.

Також зазначила, що 14.01.2019 до неї зателефонував друг ОСОБА_3 - ОСОБА_29 , та поцікавився чому її батько та брат приходили до квартири ОСОБА_23 в АДРЕСА_6 . Повідомив, що він нею займається, здає її в оренду, отримує 6000 грн в місяць та вказав, щоб більше ніхто не приходив.

14.02.2019 позивач виламав замки у квартирі в м. Києві, де та той час вона перебувала з сином та своєю матір`ю, тоді він вирвав кабель Інтернету, насильно забрав ноутбук, на якому позивач віддалено працювала, щоб забезпечити свого сина. Крім того, позивач почав виносити інші речі, навіть такі дрібниці як туалетний папір та мило.

Повідомила, що грошей на дитину ОСОБА_24 не давав, коштів спільних з нею не ділив, привласнив все собі. Всі спільні кошти були у нього на банківських картках, які він теж привласнив. В тому числі привласнив їх спільний автомобіль. Крім того зазначила, що відповідач не підтверджує інформацію про те, що квартиру на АДРЕСА_6 , здає в оренду, щоб не платити більшу суму аліментів.

При розгляді справи судом учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 25.02.2019 прийнято до провадження Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області матеріали цивільної справи та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19.03.2019 повернуто дану справу до Дніпровського районного суду м. Києва, у зв`язку із надходженням апеляційної скарги.

Ухвалою суду від 30.05.2019 прийнято до провадження Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області матеріали цивільної справи та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 15.07.2019 забезпечено позов у даній справі.

Ухвалою суду від 15.07.2019 забезпечено докази у даній справі.

Ухвалою суду від 29.10.2019 доручено Дніпровському районному суду міста Києва забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю позивача ОСОБА_2 та зобов`язано ОСОБА_3 надати вичерпну відповідь окремо на кожне поставлене позивачем питання по суті та прийнято до спільного розгляду зустрічний позов, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним.

Ухвалою суду від 29.11.2019 забезпечено докази у даній справі.

Ухвалами суду від 29.11.2019, 18.12.2019 та 27.01.2020 доручено Дніпровському районному суду міста Києва забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю позивача ОСОБА_2 та її представника.

Ухвалою суду від 06.02.2020 призначено у справі судову товарознавчу експертизу.

Ухвалою суду від 25.11.2020 поновлено провадження у справі та призначено розгляд підготовчого судового засідання.

Ухвалами суду від 17.12.2020 та 01.02.2021 доручено Дніпровському районному суду міста Києва забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю позивача ОСОБА_2 та її представника, а також, відповідача ОСОБА_3 та його представника.

Ухвалами суду від 19.03.2021, 22.03.2021 та 07.04.2021 доручено Дніпровському районному суду міста Києва забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю позивача ОСОБА_2 та її представника.

Ухвалою суду від 27.09.2021 доручено Дніпровському районному суду міста Києва забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю представника відповідача ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 16.11.2021 доручено Дніпровському районному суду міста Києва (вулиця Івана Сергієнка, 3, місто Київ) забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю відповідача - позивача ОСОБА_3 .

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Суд встановив, що сторони по справі зареєстрували шлюб 17.03.2005, про що складено актовий запис за № 353 Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим 17.03.2005 та на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28.01.2019, справа № 755/14408/18, шлюб між сторонами по справі було розірвано.

Від даного шлюбу у сторін по справі народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 970 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим 03.04.2015.

Судовим наказом Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.11.2018 вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з врахуванням індексації, щомісячно, починаючи з 09 листопада 2018 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Станом на 31.08.2022 заборгованість за ОСОБА_3 по сплаті аліментів, становила 40 354,11 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментах № 60402 від 06.09.2022, складеним відділом державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.08.2019, справа № 755/19103/18, визначено місце проживання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно додовідки про реєстрацію місця проживання особи № 44188591 від 23.10.2019 вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23.10.2019 по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 10845734 від 22.10.2019, ОСОБА_2 з 05.08.2014 по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки № 1/10 від 25.10.2019, ОСОБА_2 працює в ПП «Перекладацьке агентство «Янус», на посаді директора з 17.12.2008 по теперішній час.

Згідно договору купівлі продажу від 01.08.2011, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергієнком С.С., зареєстрованого в реєстрі за № 2945, ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_30 квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа якої становить 43,70 кв. м., а житлова 30,00 кв. м. за суму в розмірі 438 405,00 грн. Пунктом 5 вказаного договору, передбачено, що квартира куплялась за згодою дружини ОСОБА_2 . Також, дана інформація знайшла своє відображення у Витягу з Державного реєстру правочинів № 10202584 від 01.08.2011, та витягу про державну реєстрацію прав № 31022722 від 18.08.2011.

Також ОСОБА_3 успадкував 1/2 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що стверджується свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 30.07.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 4-1815 державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори Тернопільської області.

Крім цього, ОСОБА_3 успадкував 1/2 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.10.2016, зареєстрованого в реєстрі за № 6-3296 державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори Тернопільської області.

Згідно з договором купівлі - продажу 1/2 частки квартири від 22.08.2018, зареєстрованого в реєстрі за № 2644, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Кузьмович Н.В., ОСОБА_3 продав ОСОБА_8 1/2 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , за 468 520,00 грн.

Відповідно до договору купівлі - продажу 1/2 частки квартири від 22.08.2018, зареєстрованого в реєстрі за №2647, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Кузьмович Н.В., ОСОБА_8 продав ОСОБА_3 1/2 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за кошти, які належать йому на праві спільної сумісної власності з дружиною ОСОБА_2 за ціною 619 060,00 грн. У підпункті 5.7 пункту 5 даного договору, вказано, що грошові кошти, які витрачаються на придбання 1/2 частки квартири, належать покупцю на праві спільної сумісної власності з дружиною ОСОБА_2 , яка надала заяву про згоду на купівлі 1/2 частки квартири. Вказана інформація підтверджується також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 135313526 від 22.08.2018.

Згідно зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , видане ВРЕР-1 УДАІ в м. Києві вбачається, що транспортний засіб «Kia Rio», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_3 , дата реєстрації 03.04.2013.

Вказаний транспортний засіб застрахований в «АТ «СК «Аха Страхування». Страхова сума - 275 000,00 грн, що еквівалентно 8 408,70 Євро за курсом НБУ на дату, яка передує даті укладення Договору, що підтверджується Договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» від 30.03.2018, код договору № 876.

Відповідно до відповіді з Управління державної реєстрації відділу реєстрації проживання особи Тернопільської міської ради № 50/28-03 від 10.01.2019, інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , в картотеці відділу відсутня.

Згідно з звітом про оцінку двокімнатної квартири на 5 поверсі, загальною площею 43,7 кв. м., розташованої у 5 поверховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проведеним 05.02.2019 ФОП ОСОБА_31 , ринкова вартість вказаної квартири складає 1 007 419,00 грн. Термін дії звіту 6 місяців.

Відповідно до Рецензії звіту про оцінку майна двокімнатної квартири на 5 поверсі, загальною площею 43,7 кв. м., розташованої у 5 поверховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 11.04.2019, складеною оцінювачем ОСОБА_13 , звіт не відповідає вимогам нормативно правових актів з оцінки майна, є неякісними та непрофесійним та не може бути використаним.

Згідно з наказом Фонду державного майна України № 140 від 12.02.2019, ОСОБА_12 позбавлено кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ № 111-1, виданого 24.10.2015.

Відповідно до звіту № 24/04 про оцінку майна квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 від 11.04.2019, ринкова вартість квартири загальною площею 43,70 кв. м., складає: 739 364,00 грн або 27 624,00 доларів США, без ПДВ.

Суд, не приймає до уваги, вищевказані звіти про оцінку квартир, оскільки по вищевказаному майну проведено судово оціночно - будівельну експертизу.

Згідно з листом № 12286/4/07-2-5-БТ від 25.07.2019, який надійшов з АТ «Сбербанк», на ім`я ОСОБА_3 відкриті рахунки: № НОМЕР_7 , який 30.10.2018 закрито; № НОМЕР_8 , який 30.10.2018 закрито; № НОМЕР_9 , який 13.12.2018 закрито; № НОМЕР_10 , який 31.03.2014 закрито; № НОМЕР_11 , який 06.12.2018 закрито.

Як вбачається з інформації щодо руху коштів по рахунку з 01.12.2017 по 22.07.2019, ОСОБА_3 було знято кошти з рахунку 18.09.2018 - 800 доларів США, 24.10.2018 - 251,75 доларів США.

Відповідно до листа № 81-15-9/9121-БТ від 30.07.2019, який надійшов з АТ «Райфайзен Банк Аваль», на ім`я ОСОБА_3 відкритий рахунок № НОМЕР_12 , який відкрито 30.07.2012 та закрито 26.09.2013.

Згідно з листом № 10964-А/БТ від 29.07.2019, який надійшов з АТ «УніверсалБанк», на ім`я ОСОБА_3 відкриті рахунки: № НОМЕР_13 , який 19.10.2018 закритий; № НОМЕР_14 , який 18.04.2018 закритий; № НОМЕР_15 , який 19.10.2018 закритий; № НОМЕР_16 , який 19.10.2018.

Як вбачається з виписки з вищевказаних особових рахунків, з 17.04.2018 по 19.10.2018, ОСОБА_3 було знято кошти з рахунку 18.09.2018 - 1 000 доларів США, 18.10.2018 - 6,12 доларів США, 18.09.2018 - 1 000 євро, 18.10.2018 - 2.95 євро.

Відповідно до листа № 46-07/6792/143216Т від 06.08.2019, який надійшов з АТ «Державний ощадний банк України», на ім`я ОСОБА_3 26.04.2019 відкритий рахунок № НОМЕР_17 (980) - залишок на якому станом на 26.07.2019 становить 1,80 грн., кошти на вказаному рахунку не є спірним майном.

Згідно з листом № 5-51/156/2019 від 14.08.2019 та № БТ-6574 від 28.08.2019, який надійшов з ПАТ АБ «Укргазбанк», на ім`я ОСОБА_3 відкритий рахунок № НОМЕР_18 рух коштів за період 01.12.2017 по 15.07.2019 відсутній, інших рахунків на ім`я ОСОБА_3 за період 01.12.2017 по 15.07.2019 не відкривалося.

Відповіднодо листом № 20.1.0.0.0/07-20190726/429 від 30.07.2019, який надійшов з АТ КБ «Приватбанк», на ім`я ОСОБА_3 відкритий рахунок № НОМЕР_19 - станом на 27.07.2019, залишок становить 23,00 грн., кошти на вказаному рахунку не є спірним майном.

Відповідно до листа № 81-15-9/10084-БТ від 21.08.2019 який надійшов з АТ «Райфайзен Банк Аваль», на ім`я ОСОБА_3 30.07.2012 відкритий рахунок № НОМЕР_12 , який закрито 26.09.2013, на якому залишок відсутній, та рух коштів за період з 01.12.2017 по 19.08.2019 не відбувався.

Згідно з листом № 46-07/7888/15054БТ від 28.08.2019, який надійшов з АТ «Державний ощадний банк України», на ім`я ОСОБА_3 відкритий рахунок № НОМЕР_17 (980) - залишок на якому станом на 22.08.2019 становить 0,00грн.

Згідно з листом № 59-3-02/150 від 28.08.2019, який надійшов з АТ «Укрсиббанк», на ім`я ОСОБА_3 не має відкритих та закритих рахунків в АТ «Укрсиббанк».

Відповідно до відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 30.05.2021 року №66398/Ш/26-15-58-04-09, ОСОБА_3 за період з 1 кварталу 2015 року по 1 квартал 2019 року отримував доходи з таких джерел: АБ «АльфаБанк»; ПП «Перекладацьке агентство «Янус»; АТ «Альфа Банк»; СПД.

Згідно з заявами про виплату переказу з міжнародної системи грошових переказів «Welsend», від 10.04.2017, 19.05.2017, 09.08.2017; 18.09.2017; 10.11.2017; 13.12.2017; 26.12.2017,16.02.2018, 23.04.2018, 21.05.2018,18.06.2018, ОСОБА_32 отримував грошові перекази з Росії від ОСОБА_33 на загальну суму 16 200 доларів США та 4260 євро.

Відповідно до довідок з «ПравексБанк» № 127/1853, №127/1854 від 02.04.2019, ОСОБА_3 , за міжнародною системою грошових переказів для фізичних осіб «Intelexpress», отримував грошові кошти з Російської Федерації, зокрема 06.04.2017 - 1700 доларів США та 22.03.2017 - 1650 доларів США, 15.05.2017 - 1200 доларів США, 16.06.2017 - 1500 доларів США, 10.07.2017 - 2500,00 доларів США.

Також, було переведено кошти на загальну суму 2150 євро та 1300 доларів США, арк.81-85, т. 2, однака суд не приймає даний доказ до уваги, оскільки він не підтверджує предмет доказування.

Згідно з довідкою з ПрАТ «Граве Україна Страхування життя» від 05.08.2019, ОСОБА_3 була перерахована та виплачена 25.02.2013 страхова виплата за випадком смерті матері, у розмірі 3 023,91 доларів США, за курсом НБУ що становила 24 170,12 грн. Ця інформація відображена також, в страховому акті № 749-2 від 23.01.2013.

Відповідно до листа № 19570/4/07-2-5-БТ від 17.12.2019, який надійшов з АТ «Сбербанк» вбачається, що станом на 16.12.2019 ОСОБА_2 не є клієнтом банку. Також, за період з 01.04.2013 по 28.03.2019 ОСОБА_19 не отримувала перекази в банку, в тому числі з Російської Федерації.

Згідно листа АТ «Креді Агріколь Банк» № 12829/2/406 від 18.12.2019 вбачається, що ОСОБА_2 за період з 01.04.2013 по 28.03.2019 не була клієнтом банку.

Відповідно до листа № 10411/12-01-2-БТ від 20.12.2019, який надійшов з АТ «ПравексБанк», станом на 16.12.2019 ОСОБА_2 відкритих рахунків не мала.

Згідно листа АТ «Акцент-Банк» № 20.1.0.0.0/7-20191216/382 від 17.12.2019 вбачається, що ОСОБА_2 відкритих поточних рахунків в банку немає.

Відповідно до листа АТ «Райфайзен Банк Аваль» від 20.12.2019 за № 81-15-9/14864 вбачається, що за даними на ім`я ОСОБА_2 рахунків та переказів (в т.ч. з Російської Федерації) не знайдено.

Із листа АТ «Піреус Банк МКБ» № 7842/12-ІІІ від 19.12.2019 вбачається, що станом на 19.12.2019 всі відкриті/закриті поточні рахунки на ім`я ОСОБА_2 та рух коштів по рахунках немає, оскільки остання не являється клієнтом банку.

Згідно листа АТ «Банк Форвард» від 20.12.2019 № 20/1-02-3956 вбачається, що ОСОБА_2 не є клієнтом банку.

Із листа ПАТ АБ «Укргазбанк» від 20.12.2019 № 148/39728/2019 вбачається, що ОСОБА_2 не є клієнтом банку.

Згідно листа АТ «Державний ощадний банк України» від 24.12.2019 № 46-07/12088/19423БТ вбачається, що рахунок № НОМЕР_20 , відкритого на ім`я ОСОБА_2 у філії - Головному управлінні по місту Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», 29.10.2018, залишок заборгованості 1532,11 грн. Також за період за 01.04.2013 по 28.03.2019 отримано останньою перекази з Російської федерації, а саме: 28.12.2017 в сумі 1 500 дол. США; 09.02.2018 в сумі 1 600 дол. США; 14.03.2018 в сумі 1 200 дол. США; 27.04.2018 в сумі 1 000 Євро; 22.05.2018 в сумі 1 000 Євро; 06.06.2018 в сумі 1 000 Євро; 02.10.2018 в сумі 500 дол. США.

Із листа АТ «Універсал Банк» № 11212/БТ від 17.12.2019 вбачається що станом на 16.12.2019 наявні на ступні банківські рахунки, які відкриті на ім`я ОСОБА_2 , а саме: рахунок № НОМЕР_21 , відкритий 05.09.2019, на якому залишок 22,12 дол. США; рахунок № НОМЕР_22 , відкритий 05.09.2019, на якому залишок 0,00 грн; рахунок № НОМЕР_23 , відкритий 05.09.2019, на якому залишок 3 089,91 грн; рахунок № НОМЕР_24 , відкритий 05.09.2019, на якому залишок 0,00 грн.

Згідно листа АТ «Кредобанк» від 27.12.2019 № 52-58440/19 вбачається, що ОСОБА_2 не є клієнтом банку.

Із листа Ат «Укрсиббанк» № 15-1-4 від 03.01.2020 вбачається, що ОСОБА_2 рахунки в банку не відкривала.

Згідно листа АТ «Альфа-банк» № 123448-26-б/б від 27.12.2019 вбачається, що ОСОБА_2 не є клієнтом банку.

Листом АТ «Ідея Банк» від 17.12.2019 № 14-4/19994/ вбачається, що ОСОБА_2 немає відкритих поточних рахунків в банку.

Відповідно до листа «ПАТ «Приватбанк» від 13.02.2020, ОСОБА_2 отримала грошові кошти 20.04.2018 - 800 доларів США, 14.01.2019 - 5462,52 грн, також відкритті розрахункові та депозитні рахунки.

Як слідує із інформації наданої АТ «Альфа-Банк», листом від № 12855/БТ-32-б/б від 02.06.2021, та виписків по рахунку, ОСОБА_3 є клієнтом Банку та йому відкрито наступні карткові рахунки: № НОМЕР_25 (валюта Українська гривня), відкрито рахунок 19.07.2018, закрито рахунок 26.11.2018, у зв`язку з міграцією рахунків на НОМЕР_26 ( НОМЕР_27 ), залишок коштів на рахунку відсутній; № НОМЕР_28 (валюта Українська гривня), МФО 300346, відкрито рахунок 19.09.2014, закрито рахунок 26.11.2018, у зв`язку з міграцією рахунків на НОМЕР_29 (відкрито 26.11.2018), залишок коштів на рахунку відсутній; рахунок НОМЕР_30 (валюта Українська гривня), рахунок закритий 02.03.2020, залишок коштів на рахунку відсутній, рух коштів по рахунку за період з 26.11.2018 по 02.03.2020 відсутній; № НОМЕР_31 (валюта Українська гривня), МФО 300346, відкрито рахунок 07.05.2014, закрито рахунок 26.11.2018, у зв`язку з міграцією рахунків на НОМЕР_32 , (відкрито 26.11.2018) залишок та рух коштів на рахунку відсутній; рахунок НОМЕР_33 (валюта Українська гривня), НОМЕР_34 (валюта Українська гривня), залишок коштів на рахунках відсутній; карткові рахунки клієнта ОСОБА_3 (№ НОМЕР_35 , № НОМЕР_36 в АТ «АЛЬФА-БАНК» не відкривалися, з цієї причини АТ «АЛЬФА-БАНК» не має можливості надати інформацію. ОСОБА_7 є клієнтом Банку. Рахунок НОМЕР_37 не відкривався в АТ «АЛЬФА-БАНК».

Також, ОСОБА_3 має відкритті рахунки у валюті євро вАТ «Альфа-Банк», рахунок НОМЕР_38 , відкрито рахунок 07.05.2014, закрито рахунок 26.11.2018, у зв`язку з міграцією рахунків на НОМЕР_26 , відкрито 26.11.2018 та закритий 14.01.2019, залишок коштів на рахунку відсутній; рахунок НОМЕР_30 , рахунок відкритий 14.05.2019 закритий 12.08.2019, залишок коштів на рахунку відсутній; рахунок НОМЕР_29 , рахунок закритий 03.04.2019, залишок коштів на рахунку відсутній; рахунок НОМЕР_33 відкрито 16.04.2014, закрито рахунок 26.11.2018, у зв`язку з міграцією рахунків на НОМЕР_29 (відкрито 26.11.2018), залишок коштів на рахунку відсутній; рахунок НОМЕР_39 , рахунок закритий 06.11.2019, залишок коштів на рахунку відсутній; рахунок № НОМЕР_40 , відкрито рахунок 09.07.2018, закрито рахунок 26.11.2018, у зв`язку з міграцією рахунків на НОМЕР_32 , (відкрито 26.11.2018) залишок та рух коштів на рахунку відсутній.

При цьому, ОСОБА_3 має відкритті рахунки у валюті доларах США вАТ «Альфа-Банк», рахунок НОМЕР_33 , відкрито рахунок 11.05.2010, закрито рахунок 26.11.2018, у зв`язку з міграцією рахунків на НОМЕР_26 , відкрито 26.11.2018 та закритий 14.01.2019, залишок коштів на рахунку відсутній; рахунків на НОМЕР_29 , рахунок закритий 06.11.2019, залишок коштів на рахунку відсутній; рахунок НОМЕР_41 відкрито 22.12.2015, закрито рахунок 26.11.2018, у зв`язку з міграцією рахунків на НОМЕР_29 (відкрито 26.11.2018), залишок коштів на рахунку відсутній; рахунок НОМЕР_32 , закрито 27.06.2019, залишок коштів на рахунку відсутній; рахунок № НОМЕР_42 , відкрито рахунок 22.12.2015, закрито рахунок 26.11.2018, у зв`язку з міграцією рахунків на НОМЕР_32 , (відкрито 26.11.2018) залишок та рух коштів на рахунку відсутній; рахунок НОМЕР_39 , рахунок закритий 14.01.2019, залишок коштів на рахунку відсутній; рахунок № НОМЕР_31 , відкрито рахунок 11.05.2010, закрито рахунок 26.11.2018, у зв`язку з міграцією рахунків на НОМЕР_39 , (відкрито 26.11.2018) залишок та рух коштів на рахунку відсутній.

Відповідачем ОСОБА_3 не заперечувалося, що ним передано на зберігання ОСОБА_7 грошових коштів у сумі 5 000,00 доларів США та 1 000,00 євро, які він зняв із своїх банківських рахунків у 18.09.2018, що підтверджується розпискою, наявної у матеріалах справи від 18.09.2018, та відеозаписом.

Відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 28.01.2019, справа № 755/14408/18, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 22.09.2018 не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних відносин, що не заперечувалося сторонами.

Суд зазначає, що слід визнати грошові кошти, які зберігалися на рахунках ОСОБА_3 до 22.09.2018, спільним сумісним майном, зокрема, грошові кошти в АТ «Сбербанк», які були ОСОБА_3 знято з рахунку 24.10.2018 в сумі 251,75 доларів США та 18.09.2018 в сумі 800 доларів США, які передано ОСОБА_7 ; грошові кошти в АТ «Райфайзен Банк Аваль», які було знято ОСОБА_3 з рахунку в вересні 2018 року в сумі 1000 доларів США, які передано ОСОБА_7 ; грошові кошти в АТ «УніверсалБанк», які були ОСОБА_3 знято з рахунку 18.09.2018 в сумі 1 000 доларів США, та 18.09.2018 в сумі 1 000 євро, які передано ОСОБА_7 , також 18.10.2018 в сумі 6,12 доларів США та 18.10.2018 в сумі 2.95 євро; грошові кошти вАТ «Альфа-Банк», які були зняті ОСОБА_3 з рахунку НОМЕР_41 , 18.09.2018 в сумі 3200 доларів США, та передані ОСОБА_7 ; грошові кошти вАТ «Альфа-Банк», які перебували на належних ОСОБА_3 рахунках НОМЕР_43 в сумі 2315,35 євро, НОМЕР_33 в сумі 3000,95 євро, НОМЕР_40 в сумі 323 євро, НОМЕР_41 в сумі 1 138,60 доларів США, НОМЕР_42 в сумі 2.56 доларів США.

Усі інші грошові кошти, які перебували на вищевказаних рахунках ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , суд не приймає до уваги, оскільки кошти на вказаних рахунках не відносяться до спільного майна подружжя, з підстав виникнення після 22.09.2018, витрачені на потреби сім`ї, і є особистою власністю кожного з подружжя, тому спростовується посилання позивача та відповідача на їх наявність.

Таким чином, спільними сумісними коштами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являється 6 639,30 євро та 6 401,88 доларів США.

Станом на дату ухвалення рішення суду курс гривні до Євро становив 35,5337 грн, до долара США 36,5686 грн, що підтверджується даними із офіційного веб-сайту Національного банку України.

Тобто, спільними сумісними коштами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є 470 026,68 грн, вказані кошти станом на припинення шлюбних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебували у ОСОБА_3 , які ними володів, користувався та розпоряджався.

Згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 7048/20-54 від 28.05.2020 ринкова вартість автомобіля марки ««Kia Rio», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент проведення експертизи-08.04.2021, складала: 240 454,43 грн з ПДВ.

Висновком експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 346/20-22 від 25.08.2020, за результатами проведеної судово оціночно - будівельної експертизи, дійсна вартість Ѕ частки трикімнатної квартири АДРЕСА_10 , станом на день проведення обстеження, визначена порівняльним підходом, та становить (з заокругленням) 708 875,00 грн.

Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз№ 142662/20-42 від 18.11.2020, за результатами проведеної судово оціночно - будівельної експертизи, ринкова вартість двокімнатної квартири АДРЕСА_3 , станом на дату оцінки - 16.11.2020 становить: 965 131,00 грн.

Суд частково погоджується з аргументами позивача - відповідача та не погоджується з аргументами відповідача - позивача щодо зустрічного позову, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Відповідно до статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у статті 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Такі ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

У частині першій статті 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно з статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).

За положеннями частин першої, другої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частина перша, друга статті 71 СК України).

У пунктах 22-24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

Відповідно до частин першої-третьої статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Вищевказана стаття визначає правила розпорядження подружжям майном, що є об`єктом права їх спільної сумісної власності. Таке розпорядження здійснюється шляхом укладення дружиною та/або чоловіком різноманітних правочинів з іншими особами. Якщо правочин щодо спільного майна укладає один з подружжя, то воля другого з подружжя, його згода на укладення правочину має бути з`ясована окремо.

За нормами сімейного законодавства умовою належності майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані з сім`єю інтереси одного з подружжя.

Тобто сімейне законодавство передбачає виникнення спільної сумісної власності на майно і рівні права подружжя щодо володіння, користування і розпорядження ним.

Право на майно виникає в обох із подружжя одночасно, в момент набуття його хоча б одним з них, і оформлення права власності на ім`я другого з подружжя юридичного значення не має, оскільки майно знаходиться у спільній сумісній власності подружжя без визначення часток.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними за час шлюбу. Разом з тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі у судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

Отже, на майно, набуте за час шлюбу, діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя, а визнання такого майна особистою приватною власністю дружини чи чоловіка потребує доведенню.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його за час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею у набутті майна. Застосовуючи положення статті 60 СК України та визначаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна за час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Судом також встановлено, що під час перебування у шлюбі сторонами було придбано і зареєстровано за ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_11 ; транспортний засіб марки «Kia Rio», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; Ѕ частинуквартири АДРЕСА_12 .

Вирішуючи питання в частині належності майна до спільної сумісної власності суд вважає, що квартира АДРЕСА_11 ; транспортний засіб марки «Kia Rio», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; Ѕ частинуквартири АДРЕСА_12 , а також кошти в сумі 470 026,68 грн, які знаходяться в ОСОБА_3 є спільною власністю подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_2 і підлягає поділу.

Судом установлено, що квартирою АДРЕСА_11 , володіє та користується позивач, транспортним засобом, марки «Kia Rio», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , Ѕ частиноюквартири АДРЕСА_12 , та грошовими коштами в сумі 470 026,68 грн, володіє та користується ОСОБА_3 .

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_2 та свідків про те, що спірні квартири були придбанні за позичені кошти в ОСОБА_5 , оскільки позивач і відповідач отримували дохід, також сторонами по справі не були подані належні, достатні та достовірні докази, отримання ОСОБА_3 від ОСОБА_5 грошових коштів на придбання квартир.

Посилання відповідача ОСОБА_3 на ті що обставини, щоквартира АДРЕСА_12 була придбана за його особисті кошти від продажу іншої квартир, суд вважає безпідставним, виходячи що за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані з сім`єю інтереси одного з подружжя.

Оскільки презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя ОСОБА_3 не спростовано, матеріали справи не містять належних доказів того, що спірне майно придбане за його особисті кошти, також в підпункті 5.7 пункту 5 договору купівлі - продажу спірної квартири, вказано, що грошові кошти, які витрачаються на придбання 1/2 частки квартири, належать покупцю на праві спільної сумісної власності з дружиною ОСОБА_2 , яка надала заяву про згоду на купівлі 1/2 частки квартири.

Та обставина, що спірна частина нерухомості придбана в один день із продажем нерухомості, яка на праві особистої власності належала ОСОБА_3 , не спростовую презумпцію спільності майна подружжя, оскільки належних доказів, що гроші від продажу належної йому нерухомості витрачені на придбання спірної квартири не надано.

Суд не погоджується з аргументами позивача про необхідність відступити від засади рівності часток подружжя, з огляду на наступне.

При вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами другою, третьою статті 70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї, але і інші обставини.

Судом встановлено, що частки сторін є рівними та підстави для відступу від засад рівності часток подружжя при поділі майна відповідно до частини третьої статті 70 СК України відсутні, з огляду на те, що проживання дитини з позивачем, неможливістю сплати аліменти, з огляду на встановлені судом обставинами та положення статті 70 СК України, само по собі не є підставою для збільшення частки одного з подружжя. Інші обставини зазначені позивачем знищення спільного майна, витрачання сімейного бюджету, привласнення та приховання коштів не дають підстави для відступу від засад рівності часток подружжя.

Що стосується спірного майна зазначеного у зустрічному позові, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, з яких можна було б достовірно встановити, яка саме спірне майно перебуває у користування сторін та посилання на докази, які містяться в матеріалах справи, які б підтверджували вказані обставини.

Також, сторони не надали належних та допустимих доказів вартості вказаного спірного майна за зустрічним позовом станом на час розгляду справи. При цьому, суд зазначає, що визначена вартість ОСОБА_3 вартість спірного майна за зустрічним позовом, не підтверджується належними доказами.

Щодо інших аргументів або міркувань відповідача та позивача також не дають підстав для висновку про безпідставність вимог позивача.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку мають місце порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом поділу спільного майна подружжя та вважає за можливе провести поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, з врахуванням вартості майна, володіння та користування вказаним майном, інтереси сторін, конфліктні ситуації, які виникають між ними, проживання дитини разом з ОСОБА_2 , слід визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_11 , вартістю 965 131,00 грн, та транспортний засіб марки «Kia Rio», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 240 454,73 грн, а за ОСОБА_3 визнати право власності на Ѕ частинуквартири АДРЕСА_12 , вартістю 708 875 грн та грошові кошти в сумі 470 026,68 грн, які перебувають у ОСОБА_3 .

Враховуючи, що вартість майна на яке визнається за позивачем становить 1 205 585,73 грн (965 131,00 + 240 454,73), а за відповідачем становить 1 178 901,68 грн (708 875,00+470 026,68), суд вважає, що слід стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості спільного сумісного майна в розмірі 26 684,05 грн.

У задоволенні іншими вимог позивач - відповідача слід відмовити.

З урахуванням встановлених обставин та на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що ОСОБА_3 у зустрічному позові не доведено належними і допустимими доказами факту перебування спірного майна у власності подружжя, а тому відсутні підстави для задоволення зустрічного позову та поділ спірного майна та визнання права власності на нього.

На підставі наведеного, керуючись статями 2, 4, 5, 10 - 13, 76-82, 89, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, статтями 51, 52, 61, 63, 65, 70, 71, 72, 110, 111, 112-115 СК України, ст. 325, 368, 369, 372 ЦК України суд, -

У Х В А Л И В :

Задовольнити частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності на майно та його поділ.

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, визнати за ОСОБА_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_11 .

Припинити право власності за ОСОБА_3 ,на квартиру АДРЕСА_11 .

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, визнати за ОСОБА_2 ,право власності на транспортний засіб марки «Kia Rio», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Припинити право власності за ОСОБА_3 , на транспортний засіб, марки «Kia Rio», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, визнати за ОСОБА_3 ,право власності на Ѕ частинуквартири АДРЕСА_12 .

Припинити право власності за ОСОБА_2 на Ѕ частинуквартири АДРЕСА_12 .

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості спільного сумісного майна в розмірі 26 684,05 грн. (двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят чотири гривень 05 копійок).

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання права спільної сумісної власності на майно та його поділ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач - відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_44 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - позивач: ОСОБА_32 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_45 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_5 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_46 , місце реєстрації: АДРЕСА_8 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 24 жовтня 2022 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко

Дата ухвалення рішення17.10.2022
Оприлюднено26.10.2022

Судовий реєстр по справі —755/18867/18

Ухвала від 27.04.2023

Цивільне

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Вийванко О. М.

Постанова від 27.02.2023

Цивільне

Тернопільський апеляційний суд

Костів О. З.

Ухвала від 06.02.2023

Цивільне

Тернопільський апеляційний суд

Костів О. З.

Ухвала від 10.01.2023

Цивільне

Тернопільський апеляційний суд

Костів О. З.

Ухвала від 26.12.2022

Цивільне

Тернопільський апеляційний суд

Костів О. З.

Ухвала від 20.12.2022

Цивільне

Тернопільський апеляційний суд

Костів О. З.

Ухвала від 15.12.2022

Цивільне

Тернопільський апеляційний суд

Костів О. З.

Ухвала від 05.12.2022

Цивільне

Тернопільський апеляційний суд

Костів О. З.

Ухвала від 05.12.2022

Цивільне

Тернопільський апеляційний суд

Костів О. З.

Рішення від 10.11.2022

Цивільне

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Вийванко О. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні