Рішення

від 12.10.2022 по справі 260/6701/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2022 року м. Ужгород№ 260/6701/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Рошко Л.М.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Росинка 5" представник не з`явився;

відповідач: Управління Держпраці у Закарпатській області представник Гончарук Валентина Василівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Росинка 5" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування попередження та припису, -

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Росинка 5" (89121, Закарпатська область, с. Підполоззя, буд. 223, Мукачівського району, код ЄДРПОУ 31907201) до Управління Держпраці у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. м. Ужгород вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035), якою просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду; 2. Визнати протиправними та скасувати Попередження, складене уповноваженими посадовими особами Держпраці у Закарпатській області № ЗК 331/292/АВ/ПО від 29 липня 2021 року, Припис № ЗК 331/292/АВ/П від 29.07.2021 р. складених на підставі Акту інспекційного відвідування за № ЗК 331/292/АВ від 29 липня 2021 року; 3. Стягнути з Головного управління Держпраці у Закарпатській області Державної служби України з питань праці за рахунок бюджетних асигнувань на користь TOB "Росинка 5" судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2272 (дві тисячі двісті сімдесят дві) гри. 00 коп. та гонорару за надання правової допомоги в розмірі 2 500,00 гривень.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року даний позов було залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року було закрито підготовче провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Розгляд даної адміністративної справи відкладався з існуванням на те об`єктивних причин.

Свої позовні вимоги позивач мотивував наступним. Зокрема, позивач вказує, що 29 липня 2021 року головним інспектором праці Головного управління Держпраці у Закарпатській області Хлантою Іваном Юрійовичем проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Росинка 5". За результатами вказаної перевірки Товариства відповідачем складено Акт № ЗК331/292/АВ від 29 липня 2021 року, яким встановлено, що в мотельно-ресторанному комплексі "Наталі" за адресою АДРЕСА_1 , здійснює господарську діяльність TOB "Росинка 5", 16 липня 2021 року залучались в якості робітників троє працівників, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 без укладення трудових договорів або договорів цивільно-правового характеру, чим порушено положення статті 24 частин 1 та 3 КЗпПУ. На підставі вказаного акту відповідачем було складено припис про усунення виявлених порушень № ЗК 331/292/АВ/П від 29 липня 2021 року, яким зобов`язано TOB "Росинка 5" усунути до 29 серпня 2021 року виявлені порушення законодавства про працю: укласти договори з працівниками. Разом з тим, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Хланта І.Ю. винесено Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ЗК 331/292/АВ/ПО від 29 липня 2021 року, яким попереджено TOB "Росинака 5" про відповідальність за порушення законодавства про працю, виявлені в ході інспекційного відвідування. Позивач вважає, що вказані припис та попередження є протиправними, безпідставними та винесеними передчасно, а отже таким, то підлягають скасуванню.

У відзиві на позов представник відповідача просить суд у задоволенні позову відмовити повністю. Зазначає, що у зв`язку із встановленими позивачем в Акті № ЗК331/292/АВ від 29 липня 2021 року порушеннями вимог законодавства про працю, а саме TOB "Росинка 5", 16 липня 2021 року залучались в якості робітників працівники без укладення трудових договорів або договорів цивільно-правового характеру, чим порушено положення статті 24 частин 1 та 3 КЗпПУ, посадовими особами Держпраці складено припис про усунення виявлених порушень законодавства № ЗК 331/292/АВ/П від 29 липня 2021 року та надано позивачу строк на усунення порушень вказаних у оскаржуваному приписі та винесено попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ЗК 331/292/АВ/ПО. Відповідач вказує, що підстави для скасування попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ЗК 331/292/АВ/П відсутні, оскільки таке не породжує будь яких правових наслідків для позивача та не є індивідуальним актом в розумінні КАС України. Відповідач вказує, що оскаржуваний припис було прийнято з урахуванням вимог законодавства про працю, а отже є законним і скасуванню не підлягає.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив у задоволенні таких відмовити в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позов.

05 липня 2022 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про розгляд даної справи без участі представника позивача (а.с. 136).

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи, у відповідності до статті 205 КАС України неявка позивача не перешкоджає розгляду даної справи по суті.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі по тексту - Закон України № 877-V).

Так, за приписами статті 1 Закону України № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі по тексту - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

В силу положень пункту 4 його підпункту 6 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У свою чергу Управління Держпраці у Закарпатській області є таким територіальним управлінням.

Згідно зі статтею 4 частиною 4 Закону України № 877-V, виключно законами встановлюються, зокрема, спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 6 частини 1 абзацу 5 Закону України № 877-V, підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Відповідно до статті 6 частини 1 абзацу 10 Закону України № 877-V, під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ від 21 липня 2021 року № 170 про проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Росинка 5", за місцем здійснення діяльності, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 71).

При цьому підставою для видання вказаного наказу слугувала службова записка головного державного інспектора Хланта І.Ю. від 20 липня 2021року (а.с. 70).

Так, як вбачається і вказаної службової записки, інспектором Хлантою Іваном Юрійовичем було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_4 , яка здійснювала підприємницьку діяльність в мотельно-ресторанному комплексі " ОСОБА_5 ", за адресою: АДРЕСА_1 . Під час відвідування, було встановлено, що мотельно-ресторанний комплекс "Наталі" належить товариству з обмеженою відповідальністю "Росинка 5", з яким ФОП ОСОБА_4 з 26 листопада 2020 року уклала договір оренди вказаного комплексу. Було встановлено, що в ТзОВ "Росинка 5", яке здійснює діяльність в мотельно-ресторанному комплексі "Наталі" залучаються до роботи троє працівників з якими не укладено трудові договори.

21 липня 2021 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ № 170 про проведення інспекційного відвідування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Росинка 5" за місцем здійснення його господарської діяльності: АДРЕСА_1 на підставі службової записки ОСОБА_6 від 19 липня 2021 року (а.с. 71).

На підставі вказаного наказу 22 липня 2021 року видано направлення № 665 на проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Росинка 5", строком дії з 26 липня 2021 року по 04 серпня 2021 року (а.с. 72).

29 липня 2021 року посадовими особами управління Держпраці у Закарпатській області - державними інспекторами було проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Росинка 5" на підставі вищезазначеного направлення.

За результатом перевірки складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗК331/292/АВ від 29 липня 2021 року (далі по тексту акт перевірки), яким зафіксовано, що в мотельно-ресторанному комплексі "Наталі" за адресою АДРЕСА_1 , здійснює господарську діяльність TOB "Росинка 5", директором якого є ОСОБА_7 працює ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з якими укладено трудові договори з відповідним повідомленням ДПС. Також в мотельно-ресторанному комплексі "Наталі", 16 липня 2021 року залучались в якості робітників троє працівників, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , без укладення трудового договору, чим порушив вимоги статті 24 частин 1 та 3 КЗпП України (а.с.а.с. 73-77).

На підставі вказаного акту у той же день відповідачем інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області оформлено припис про усунення виявлених порушень № ЗК 331/292/АВ/П від 29 липня 2021 року, яким зобов`язано TOB "Росинка 5" усунути до 29 серпня 2021 року виявлені порушення законодавства про працю: укласти договори з працівниками (а.с. 79).

Разом з тим, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Хланта І.Ю. винесено Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ЗК 331/292/АВ/ПО від 29 липня 2021 року, яким попереджено TOB "Росинака 5" про відповідальність за порушення законодавства про працю, виявлені в ході інспекційного відвідування (а.с. 80).

Не погоджуючись із вказаними приписом та попередженням, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Судом встановлено, що головним державним інспектором управління Держпраці у Закарпатській області відносно керівника позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення № ЗК 331/292/АВ/П/ПТ від 29 липня 2021 року за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого статтею 41 частиною 3 КУпАП (а.с.а.с. 81, 82).

Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Мукачівського районного суду Закарпатської області від 10 жовтня 2020 року, що ухвалена у справі № 303/6802/21, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_11 за статтею 41 частиною 3 КУпАП закрито на підставі статті 247 частини 1 пункту 1 КУпАП - у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (міститься в ЄДРСР за № 100209274).

Статтею 6 Закону України № 877-V визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Відповідно до статті 7 частини 1 Закону України № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до статті 7 частини 3 Закону України № 877-V у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі по тексту - Порядок № 823).

Згідно із пунктом 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до пунктів 16-18 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Як судом було встановлено, що за результатом перевірки складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗК331/292/АВ від 29 липня 2021 року (далі по тексту акт перевірки), яким встановлено, що в мотельно-ресторанному комплексі "Наталі" за адресою АДРЕСА_1 , здійснює господарську діяльність TOB "Росинка 5", директором якого є ОСОБА_7 працює ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з якими укладено трудові договори з відповідним повідомленням ДПС. Також в мотельно-ресторанному комплексі "Наталі", 16 липня 2021 року залучались в якості робітників троє працівників, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , без укладення трудового договору, чим порушив вимоги статті 24 частин 1 та 3 КЗпП України (а.с.а.с. 73-77).

Тобто, під час інспекційного відвідування саме TOB "Росинака 5" відповідачем було виявлено найманих працівників, з якими укладено трудові договори з відповідним повідомленням ДПС, а виявлені порушення законодавства про працю були зафіксовані при інспекційному відвідуванні ФОП ОСОБА_4 , що мало місце 16 липня 2021 року.

Із акту інспекційного відвідування вбачається, що опис виявленого порушення ґрунтується виключно на обставинах під час проведення інспекційного відвідування 16 липня 2021 року ФОП ОСОБА_4 яка здійснювала підприємницьку діяльність в мотельно-ресторанному комплексі " ОСОБА_5 ", за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім того, суд не може встановити, а відповідачем не доведено чи вказані в акті інспекційного відвідування від 29 липня 2021 року працівники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 були присутні під час інспекційного відвідування у період з 28 липня 2021 року по 29 липня 2021 року.

А відтак за результатами перевірки позивача, що відбулася у період з 28 липня 2021 року по 29 липня 2021 року порушень законодавства про працю, що передбачені статтею 24 частинами 1 та 3 КЗпП України виявлено не було.

Згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/17123/18 від 21.02.2020 відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 (справа № 804/1113/16), від 24.05.2019 (справа № 826/16221/15), від 03.10.2019 (справа № 820/850/16), від 16.10.2019 (справа № 820/11291/15), від 22.11.2019 (справа № 815/4392/15) тощо.

Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

З огляду на вищезазначений правовий висновок Верховного Суду, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки (наказу), яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка в першу чергу.

Наведені висновки безпосередньо стосуються податкових правовідносин, проте закріплюють загальне правило, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування.

З огляду на вищенаведені обставини та з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд приходить до висновку, що вказані порушення зумовлюють протиправність здійсненого заходу державного нагляду (контролю) та прийняття за його наслідками припису та попередження Управління Держпраці у Закарпатській області, оскільки описані вище порушення виключають допустимість як доказів відомостей, отриманих в ході такої перевірки, та, відповідно, нівелюють її результати.

Відповідно до статті 7 частини 7 Закону України № 877-V у разі необхідності вжиття заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю), зокрема, складає припис щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У відповідності до статті 7 частини 8 Закону України № 877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Припис органу державного нагляду (контролю), виноситься лише у випадку виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці та повинен містити вимогу щодо усунення цих порушень.

Припис не може замінювати таку форму контролю як проведення перевірки, та за його допомогою не можуть витребовуватися необхідні документи, що мають оглядатися та досліджуватися при перевірці.

Необхідність надання документів, що зафіксована безпосередньо в самому приписі не узгоджується з вимогами законодавства щодо суті та меті припису, як обов`язкового до виконання документа, направленого на усунення виявлених порушень вимог законодавства у певній сфері.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09.06.2021 у справі № 160/1351/19 та від 27.10.2021 у справі № 826/8130/16.

Як судом було встановлено, що за результатом перевірки складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗК331/292/АВ від 29 липня 2021 року, з яким директор суб`єкта господарювання ОСОБА_11 був ознайомлений (а.с.а.с. 73-77).

В цей же день 29 липня 2021 року інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області оформлено припис про усунення виявлених порушень № ЗК 331/292/АВ/П та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ЗК 331/292/АВ/ПО (а.с.а.с. 79, 80).

Європейська конвенція про обчислення строків (ETS № 76) від 16 травня 1972 року, (далі по тексту Конвенція), (стороною якої є Україна) передбачає, що: "Ця Конвенція застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені: a) законом або судовим чи адміністративним органом; b) органом арбітражу, якщо такий орган не встановив порядку обчислення строків: або c) сторонами, якщо порядок обчислення строків не був безпосередньо чи опосередковано узгоджений між сторонами і не визначається існуючою практикою відносин між сторонами. Проте Конвенція не застосовується до строків, які обчислюються ретроактивно". (стаття 1 Конвенції).

Згідно зі статтею 2 Конвенції, для цілей цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік с трок). а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає.

Згідно зі статтею 3 Конвенції, строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках. починаються опівночі "dies a quo" (тобто, дня коли починається перебіг строку) і спливають опівночі "dies ad quem".

Можливість застосування Конвенції як міжнародного акту законодавства, стороною якого є Україна, підтверджується постановою Верховного Суду у справі № 812/1312/17, у якій Верховний Суд погодився з можливістю застосування судами попередніх інстанцій Конвенції.

Виходячи із наведеного, встановлений Законом України № 877-V строк тривалістю 5 робочих днів і дня завершення здійснення заходу державного нагляду починає перебіг з опівночі 29 липня 2021 року.

Таким чином судом резюмується, що, оскаржуваний припис складений у строки, що суперечать Закону України № 877-V, тобто у строки, коли відповідач законодавчо таких повноважень не мав. А відтак така діяльність відповідача є протиправною, тобто такою, що не відповідає закону.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 07 липня 1998 року № 11-рп/98 "Справа за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України" зазначив, що приймає до уваги загальноприйнятий у законодавстві України порядок обчислення строків на вчинення відповідних процесуальних дій органами влади. Так, у Цивільному процесуальному кодексі України передбачено, що коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо закінчення строку припадає на неробочий день, то за останній день строку вважається перший після нього робочий день. Аналогічні норми містяться і в КАС України та ГПК України. Конституційний Суд України дійшов висновку, що перебіг строків починаються з наступного дня після того дня, з якого починається строк.

Згідно із пунктом 16 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Управлінням Держпраці у Закарпатській області встановивши під час перевірки порушення позивачем вимог чинного законодавства винесено попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ЗК 331/292/АВ/ПО від 29 липня 2021 року (а.с. 20).

Відповідальність за порушення законодавства про працю врегульовано положеннями статтею 265 КЗпП України.

Відповідно до статті 265 частини 2 пункту 1 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Відповідно до статті 265 частини 1 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Статтею 265 частиною 3 КЗпП України визначено, що штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 ГК України.

Системно аналізуючи вищевказані норми права, суд приходить до висновку, що попередження є видом відповідальності, який застосовується посадової особи Держпраці та створює для позивача певні правила поведінки у дотриманні вимог законодавства про працю і цей вид відповідальності прямо зазначений, зокрема. У статті 265 КЗпПУкраїни.

Таким чином, спірне попередження Управління Держпраці у Закарпатській області № ЗК 331/292/АВ/ПО від 29 липня 2021 року є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 частини 1 пункту 1 КАС України.

У ході судового розгляду справи суд встановлено, відсутність порушень трудового законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Росинка 5", а тому притягнення його до відповідальності на підставі статті 265 частини 2 пункту 1 КЗпП України за фактичний допуск вказаних осіб як працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту) з ними є протиправним.

Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, перевіряючи оскаржувані позивачем попередження та припису на відповідність їх критеріям, наведеним у статті 2 частині 2 КАС України, суд приходить до висновку, що такі прийнято не на підставі та не у спосіб, встановлений законодавством, що регулює спірні правовідносини; є необґрунтованим, тобто таким, що прийнятий без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття; упередженим; прийнятим без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до статті 72 частини 1 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із статтею 76 частинами 1, 2 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскаржувані попередження та припис не відповідають критеріям, встановленим статтею 2 частини 2 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа "РуїзТоріха проти Іспанії" (серія А, № 303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Росинка 5" (89121, Закарпатська область, с. Підполоззя, буд. 223, Мукачівського району, код ЄДРПОУ 31907201) до Управління Держпраці у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська 16, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправними та скасування попередження та припису задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю Управління Держпраці у Закарпатській області № ЗК 331/292/АВ/ПО від 29 липня 2021 року.

Визнати протиправним та скасувати Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю Управління Держпраці у Закарпатській області № ЗК 331/292/АВ/П від 29 липня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 12 жовтня 2022 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 21 жовтня 2022 року.

СуддяС.Є. Гаврилко