Рішення
від 06.07.2010 по справі 2-1013-10
КРАСНОЛИМАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1013-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 липня 2010 року Краснолиман ський міський суд Донецької області у складі :

головуючого судді - Шавирі ної Л.П.

при секретарі - Подосел ьник Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красн ий Лиман у відсутності сторі н справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного ф онду України в м. Красний Лима н про визнання дій неправомі рними, зобов' язання нарахув ати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомог у дітям війни за 2006-2007 роки в сум і 2733,30 грн., суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Управлін ня Пенсійного фонду України в м. Красний Лиман про визнанн я дій неправомірними, зобов' язання нарахувати та виплати ти недоплачену щомісячну соц іальну допомогу дітям війни за період 2006 - 2007 роки в сумі 2733,30 грн.

В судове засідання позивач не з' явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином , позов підтримав повністю, пр осив справу розглянути у йог о відсутності, обґрунтовуючи свої вимоги наступним. Позив ач належить до соціальної ка тегорії „Дитина війни” та ві дповідно до ст. 6 Закону Україн и „Про соціальний захист діт ей війни” з 01 січня 2006 року має п раво на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від міні мального розміру пенсії за в іком. У 2006- 2007 році йому така допо мога не виплачувалась. Вважа в, що положення Законів Украї ни «Про Державний бюджет Укр аїни на 2006 рік» та «Про Державн ий бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст. 6 За кону України „Про соціальний захист дітей війни” не відпо відають Конституції України і тому не можуть застосовува тись. В зв' язку з чим просив з обов' язати відповідача про вести перерахунок недоплаче ної щомісячної соціальної до помоги як дитині війни за 2006-2007 р оки в сумі 2733,30 грн.

Представник відпо відача - Управління Пенсійно го Фонду України в м. Красний Л иман в судове засідання не з' явився, про час та місце розгл яду справи був попереджений належним чином, про причини с воєї неявки суд не повідомив , позов не визнав у зв' язку з тим, що соціальне забезпечен ня категорії громадян, яким в становлено статус „Дитина ві йни” визначається Законом Ук раїни „Про соціальний захист дітей війни” № 2195 від 18 листопа да 2004 року (далі по тексту Закон № 2195). Стаття 6 Закону № 2195 встанов лює, що пенсії або щомісячне д овічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пен сії, підвищується на 30 відсотк ів мінімальної пенсії за вік ом. Пунктом 12 ст. 71 Закону Украї ни ”Про Державний бюджет на 200 7 рік” дію ст. 6 Закону № 2195 зупине но на 2007 рік. З урахуванням поло жень ст. 111 цього Закону, яка пер едбачає, що у 2007 році підвищенн я до пенсії або щомісячного д овічного грошового утриманн я чи державної соціальної до помоги, яка виплачується зам ість пенсії, відповідно до ст . 6 Закону України "Про соціаль ний захист дітей війни" випла чується особам, які є інвалід ами у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановлен ої для учасників війни. Рішен ням Конституційного Суду Укр аїни від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 п оложення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України "Про Державний бюдже т на 2007 рік" визнані такими, що н е відповідають Конституції У країни (є неконституційними) . Статтею 7 Закону 2195 передбачал ося, що фінансове забезпечен ня державних соціальних гара нтій здійснюватиметься за ра хунок коштів Державного бюдж ету України, а Пенсійний фонд України діє на підставі Поло ження "Про Пенсійний фонд Укр аїни". Відповідно до п. 8 зазнач еною Положення бюджет Пенсій ного фонду України формуєтьс я з чітко визначених джерел (с т. 72 Закону України "Про загаль нообов'язкове державне пенсі йне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058 (далі по тексту Закон № 1058)) і щороку затверджується Кабінетом Міністрів України . Частина 3 статті 4 Закону № 1058 за кріплює, що виключно законам и про пенсійне забезпечення визначаються умови, норми та порядок пенсійного забезпеч ення та джерела формування к оштів, що спрямовуються на пе нсійне забезпечення. Частина 2 статті 72 Закону № 1058 встановлю є норму, згідно якої кошти Пен сійного фонду не включаються до Державного бюджету Украї ни. Також ч. 1 ст. 5 Закону № 1058 зазн ачає, що цей Закон регулює від носини, що виникають між суб'є ктами системи загальнообов'я зкового державного пенсійно го страхування. Дія інших нор мативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачени х цим Законом, або а частині, щ о не суперечить цьому Закону . А норми ст. 6 Закону №2195 супереч ать Закону № 1058 в частині визна чення мінімального розміру п енсії за віком та спрямуванн я коштів на виплату допомоги . Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 за наявності достатнього с трахового стажу мінімальний розмір пенсії за віком для ос іб, які втратили працездатні сть, встановлюється у розмір і прожиткового мінімуму визн аченого законом. Частина 3 тіє ї ж статті 28 Закону № 1058 встанов лює норму, згідно якої мініма льний розмір пенсії за віком , встановлений частиною перш ою, застосовується виключно для визначення розмірів пенс ій, призначених згідно і цим З аконом. Разом з тим для розрах унку доплати до пенсії особа м, яким встановлено статус "Ди тина війни" величина мінімал ьної пенсії за віком, на закон одавчому рівні не встановлен а, оскільки нормативно-право вими актами, які діють на тери торії України, для окремих ка тегорій населення країни вст ановлені різні величини пока зника мінімальної пенсії. Та кож відсутній механізм реалі зації положень ст. 6 Закону № 2195 . При цьому норми ч. 1 статті 73 За кону 1058 дають вичерпний перел ік видів виплат на які можуть бути спрямовані кошти Пенсі йного фонду, а саме кошти Пенс ійною фонду використовуютьс я на: виплату пенсій, передбач ених цим Законом; надання соц іальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування а дміністративних витрат, пов 'язаних з виконанням функц ій, покладених на органи Пенс ійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; ф ормування резерву коштів Пен сійного фонду. Одночасно нор ми ч. 2 ст. 73 цього Закону заборо няють використання коштів Пе нсійного фонду на цілі, не пер едбачені цим Законом. Виплат а державної соціальної допом оги у відповідності до Закон у України "Про соціальний зах ист дітей війни" не відносить ся до жодного з переліку вико ристання коштів Пенсійного ф онду. В листі від 31 серпня 2007 рок у № 21-46-561 Міністерства юстиції У країни також зазначається, щ о мінімальний розмір пенсії за віком, зазначений в статті 28 Закону № 1058, встановлюється в иключно для визначення розмі рів пенсій, призначених згід но з цим Законом. Питання пов'я зані з підвищенням пенсії аб о щомісячного довічного грош ового утримання чи державної соціальної допомоги, яка вип лачується замість пенсії, ві дповідно до ст. 6 Закону Україн и "Про соціальний захист діте й війни" слід вирішувати шлях ом внесення змін до Закону Ук раїни "Про соціальний захист дітей війни". Незважаючи на те , що рішенням Конституційног о Суду України № 6-рн/2007 положен ня Закону України «Про Держа вний бюджети України на 2007 рік » в частині зупинення дії зак ону № 2195 визнано неконституці йними, законодавством Україн и не передбачено автоматично го відновлення дії норми зак ону. Тому вважає позовні вимо ги не обґрунтованими та таки ми, що не підлягають задоволе нню.

Виходячи із встано влених обставин справи та до сліджених доказів у їх сукуп ності, суд приходить до висно вку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних п ідстав.

Позивач має статус „Дитини війни”, що підтвердж ується пенсійним посвідчен ням НОМЕР_1(а.с.4).

Враховуючи зазнач ений статус позивача, він від повідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист діте й війни” має право на отриман ня державної соціальної підт римки, а саме підвищення до пе нсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 6 З акону України „Про соціальни й захист дітей війни”, дітям в ійни пенсії або щомісячне до вічне грошове утримання чи д ержавна соціальна допомога, що виплачується замість пенс ії, підвищуються на 30 відсоткі в мінімальної пенсії за віко м.

Згідно ст. 7 Закону У країни „Про соціальний захис т дітей війни”, фінансове заб езпечення державних соціаль них гарантій, передбачених ц им Законом, здійснюється за р ахунок коштів Державного бюд жету України. . Законом Україн и „Про Державний бюджет на 2006 р ік” від 20 грудня 2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік з упинено. Законом України „Пр о внесення змін до Закону Укр аїни „Про Державний бюджет н а 2006 рік” від 19 грудня 2006 року, яки й набрав чинності 15 березня 20 06 року, до статті 110 Закону Укра їни „Про Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни, яки ми встановлено, що пільги діт ям війни, передбачені ст.6 Зако ну України „Про соціальний з ахист дітей війни” у 2006 році за проваджуються поетапно, за р езультатами виконання бюдже ту у першому півріччі, у поряд ку, визначеному Кабінетом Мі ністрів України за погодженн ям з Комітетом Верховної Рад и України з питань бюджету. Пр оте, у 2006 році пільги, встановле ні ст.6 Закону України „Про соц іальний захист дітей війни” запроваджені не були. Закони України „Про Державний бюдж ет на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року та „Про внесення змін до Зако ну України „Про Державний бю джет на 2006 рік” від 19 січня 2006 рок у неконституційними не визна ні та діяли протягом 2006 року. Та ким чином, відповідно до вище зазначених Законів, у відпов ідача не було підстав нарахо вувати та сплачувати позивач еві доплату до пенсії, передб ачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей вій ни”, оскільки до 15 березня 2006 ро ку дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачен і нею виплати не запроваджен і. Крім того, надаючи перевагу Законам України „ Про Держав ний бюджет на 2006 рік ” від 20 груд ня 2005 року та „Про внесення змі н до Закону України „ Про Держ авний бюджет на 2006 рік ” від 19 сі чня 2006 року, суд виходить з того , що закони є актами єдиного ор гану законодавчої влади - Вер ховної Ради України. Констит уція України не встановлює п ріоритету в застосуванні тог о чи іншого закону, в тому числ і залежно від предмета право вого регулювання. Крім того, н емає такого закону України, я кий би регулював питання под олання колізії норм законів, що мають однакову юридичну с илу. Конституційний Суд Укра їни у п.3 мотивувальної частин и рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-зп (справа про набуття чиннос ті Конституцією) зазначив: „К онкретна сфера суспільних ві дносин не може бути водночас врегульована однопредметни ми нормативними правовими ак тами однакової сили, які за зм істом суперечать один одному . Звичайною є практика, коли на ступний у часі акт містить пр ямее застереження щодо повно го або часткового скасування попереднього. Загальновизна ним є те, що з прийняттям новог о акта, якщо інше не передбаче но самим цим актом, автоматич но скасовується однопредмет ний акт, який діяв у часі раніш е”. Виходячи із системного ан алізу наведених норм законод авства, суд не знаходить підс тав для задоволення позовних вимог позивача, які стосують ся виплат доплати до пенсії з а 2006 рік. Відповідач по справі п ротягом 2006 року діяв у відпові дності з діючим законодавств ом та не мав підстав здійснюв ати позивачу щомісячні допла ти до пенсії, оскільки до 15 бер езня 2006 року дія ст.6 Закону Укр аїни „Про соціальний захист дітей війни” була зупинена, а з 15 березня 2006 року здійснення доплат, визначено у інший спо сіб, тобто поставлено в залеж ність від виконання у другом у півріччі 2006 року Закону Укра їни „Про Державний бюджет на 2006 рік”. Тобто позовні вимоги п озивача в цій частині слід ви знати необґрунтованими.

Вирішуючи вимоги в частини виплат за 2007 рік, суд в раховує, що відповідно до п. 12 с т. 71 Закону України „Про Держа вний бюджет на 2007 рік”, дію стат ті 6 Закону України „Про соціа льний захист дітей війни”, з у рахуванням ст. 111 цього Закону , було зупинено. Рішенням Конс титуційного Суду України від 09 липня 2007 року за №6-рп\2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відп овідності Конституції Украї ни (конституційності) положе нь статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст . 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст . 98, 101, 103, 111 Закону України „Про Дер жавний бюджет України на 2007 рі к” (справа про соціальні гара нтії громадян), визнано таким , що не відповідає Конституці ї України (є неконституційни м) положення п. 12 ст. 71 Закону Укр аїни „Про Державний бюджет н а 2007 рік”, яким зупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціаль ний захист дітей війни”, з ура хуванням ст. 111 цього Закону. Рі шення Конституційного Суду У країни у цій справі має преюд иціальне значення для судів загальної юрисдикції при роз гляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виник ли внаслідок дії положень ст атей зазначеного закону, що в изнані неконституційними. Рі шення Конституційного Суду У країни є обов'язковим до вико нання на території України, о статочним і не може бути оска ржене.

Відповідно до ч. 2 ст . 152 Конституції України закон и, інші правові акти або їх окр емі положення, що визнані нек онституційними, втрачають чи нність з дня ухвалення Конст итуційним Судом України ріше ння про їх неконституційніст ь. Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 К онституції України та дати у хвалення рішення Конституці йним Судом України, відповід ач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу допл ату до пенсії, передбачену ст .6 Закону України „Про соціаль ний захист дітей війни” з 09 ли пня 2007 року по 31 грудня 2007 року, ос кільки з моменту ухвалення К онституційним Судом України рішеня від 09.07.2007 року щодо неко нституційності пункту 12 стат ті 71 Закону України „Про Держа вний бюджет України на 2007 рік” , ця норма втратила чинність т а не підлягає застосуванню. О тже, відповідач з 09 липня 2007 рок у по 31.12.2007 року мав діяти у відпо відності з приписами діючої норми ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей вій ни”, нараховувати та здійсню вати позивачу відповідні доп лати.

Але не зважаючи на ц е відповідач не провадив вип лату позивачу вказаної держа вної соціальної допомоги.

На підставі статті 64 Конституції України консти туційні права і свободи люди ни і громадянина не можуть бу ти обмежені, крім випадків, пе редбачених Конституцією Укр аїни.

Згідно ст.8 ЦПК Укра їни суд вирішує справи відпо відно до Конституції України , законів України та міжнарод них договорів, згода на обов' язковість яких надана Верхов ною Радою України. У разі неві дповідності правового акту з акону України або міжнародно му договору, згода на обов' я зковість якого надана Верхов ною Радою України, суд застос овує акт законодавства, який має вищу юридичну силу. Забор оняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності , неповноти, нечіткості, супер ечливості законодавства, що регулює спірні правовідноси ни.

Сторонами по справ і не заперечується, що позива ч, відповідно до ст.6 Закону Ук раїни „Про соціальний захист дітей війни” має право на отр имання доплати до пенсії у ро змірі 30% мінімальної пенсії за віком. За чинним законодавст вом розмір мінімальної пенсі ї за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про зага льнообов'язкове державне пен сійне страхування”, іншого н ормативно-правового акта, як ий би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, н емає.

Пенсійний фонд Укр аїни діє у відповідності Пол оження „Про Пенсійний фонд У країни” і здійснює свої повн оваження на підставі п.15 зазна ченого положення через створ ені в установленому порядку його територіальні управлін ня. Відповідно до Закону Укра їни „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван ня” рішення про призначення та перерахунок пенсій прийма ються районними управлінням и Пенсійного фонду України з а місцем проживання пенсіоне рів.

Таким чином, обов'яз ок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону Укра їни „Про соціальний захист д ітей війни” покладено на від повідача, за місцем проживан ня позивача.

Крім того, суд також враховує, що відповідно до ст . 4 ЦПК України, здійснюючи пра восуддя, суд захищає права, св ободи та інтереси фізичних о сіб у спосіб, визначений зако нами України.

Згідно ч.2 ст.1 ЦК Укр аїни до майнових відносин, за снованих на адміністративно му або іншому владному підпо рядкуванні однієї сторони др угій стороні, цивільне закон одавство не застосовується, якщо інше не встановлено зак оном.

Тобто враховуючи н аведене та відповідні спеціа льні законодавчі акти, які пі длягають застосуванню у спра вах із соціальних відносин, щ о носять публічно-правовий х арактер, суд може визнати дії відповідачів законними чи н езаконними та в разі незакон ності їхній дій - зобов' яз ати провести нарахування(пер ерахування) та виплату належ них сум відповідно до закону , а не ухвалювати рішення про с тягнення конкретних сум.

Тому вимоги позива ча про стягнення з відповіда ча доплати до пенсії у визнач еній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, о скільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не мож е перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та н арахування пенсії замість ор гану, якому надані такі повно важення.

В зв' язку з наведе ним суд вважає доведеним, що п орушення прав позивача, за за хистом яких він звернувся до суду, тривало з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Тобто, позов ні вимоги позивача слід задо вольнити частково.

Відповідно до ст.ст .11,60 ЦПК України суд розглядає ц ивільні справи не інакше як з а зверненням фізичних чи юри дичних осіб, поданим відпові дно до ЦПК, в межах заявлених н ими вимог і на підставі доказ ів сторін та інших осіб, які бе руть участь у справі. При цьом у кожна сторона зобов"язана д овести ті обставини, на які во на посилається як на підстав у своїх вимог і заперечень.

При винесення рішен ня відповідно до ст. 212 ЦПК Укра їни суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безп осередньому дослідженні ная вних у справі доказів. Жоден д оказ не має для суду наперед в становленого значення. Суд о цінює належність, допустиміс ть, достовірність кожного до казу окремо, а також достовір ність і взаємний зв"язок дока зів у їх сукупності.

Тому незважаючи на заперечення відповідача про ти позову та його вимоги визн ання такого безпідставним і закрити провадження по справ і, суд вважає вказані запереч ення відповідача не обґрунто ваними, бо вони не підтвердже ні жодним доказом, і не відпов ідають вимогам ст. 205 ЦПК Украї ни.

Враховуючи те, що сп лату судових витрат позивачу було відстрочено судом до за кінчення розгляду справи і в ідповідач відповідно до Дек рету КМУ від 21.01.1993 року звільнен ий від сплати судового збору , позовні вимоги позивача зад оволено, на підставі ст. 88 ЦПК У країни судові витрати слід к омпенсувати за рахунок держа ви.

На підставі виклад еного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конст итуції України, ст.ст. 3, 6 Закону України „Про соціальний зах ист дітей війни”, ст.1,257,267 ЦК Укр аїни, ст.ст. 4,8,10-11, 60,205,212-215 ЦК України , суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частко во.

Визнати неправомі рними дії Управління Пенсійн ого фонду України в м. Красний Лиман в частині нарахування та виплати щомісячної соціа льної виплати ОСОБА_1 як д итині війни за період з 09 липн я 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Зобов' язати Упра вління Пенсійного фонду Укра їни в м. Красний Лиман здійсн ити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсі ї як «дитині війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 ро ку відповідно до вимог статт і 6 Закону України «Про соціал ьний захист дітей війни», в ре дакції, яка діяла в цей період у розмірі 30 відсотків мінімал ьної пенсії за віком з урахув анням фактично отриманих сум .

В задоволенні інши х позовних вимог ОСОБА_1 в ідмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеля ційного суду Донецької облас ті через Краснолиманський мі ський суд шляхом подачі в 10-де нний строк з дня його проголо шення заяви про апеляційне о скарження і подання після ць ого протягом 20 днів апеляційн ої скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення може бути п ереглянуто за заявою відпові дача поданою до Краснолиман ського міського суду у 10-денни й строк з дня отримання його к опії.

Рішення виготовле но у нарадчій кімнаті у 1 примі рнику.

Головуючий суддя -

СудКраснолиманський міський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення06.07.2010
Оприлюднено12.08.2010
Номер документу10692351
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —2-1013-10

Рішення від 18.05.2010

Цивільне

Оріхівський районний суд Запорізької області

Галчанський С. В.

Ухвала від 19.11.2010

Цивільне

Нетішинський міський суд Хмельницької області

Кулеша Л. М.

Рішення від 14.04.2010

Цивільне

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Нерушак Лариса Вікторівна

Ухвала від 30.11.2010

Цивільне

Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Верес Микола Федорович

Ухвала від 06.10.2010

Цивільне

Сватівський районний суд Луганської області

Гашинська Олена Анатоліївна

Ухвала від 01.10.2010

Цивільне

Сарненський районний суд Рівненської області

Березень Юрій Валентинович

Рішення від 27.09.2010

Цивільне

Покровський районний суд Дніпропетровської області

Єланський Олег Геннадійович

Рішення від 01.09.2010

Цивільне

Чернігівський районний суд Запорізької області

Ломейко Віталій Валерійович

Рішення від 06.07.2010

Цивільне

Краснолиманський міський суд Донецької області

Шавиріна Лілія Павловна

Рішення від 08.06.2010

Цивільне

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Панасюк Сергій Леонідович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні