Ухвала

від 26.10.2022 по справі 2-143/06

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/711/22

Справа № 2-143/06

Головуючий у першій інстанції Нікітіна С.Й

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

26.10.2022 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 2-143/06

Номер провадження: 22-ц/813/711/22

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.,

учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 ,

- відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Аврора»,

- треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору 1) Державне підприємство «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова, 2) Комунальне підприємство «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості», 3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фарфалла 7»,

- апелянт (особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та обов`язки) Заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави, в особі Міністерства охорони здоров`я України,

розглянув заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявоюОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврора», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державне підприємство «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова, про вселення, зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврора» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Державне підприємство «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П. Чкалова, Комунальне підприємство «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості», про визнання недійсним договору суборенди та визнання права власності,

встановив:

У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеною первісною позовною заявою, в якій просить вселити ОСОБА_1 у двоповерхову будівлю літнього кінотеатру, що розташований за адресою - АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що 31.08.2005 року між ним та ПКФ ТОВ «Аврора» був укладений договір суборенди приміщення двоповерхового літнього кінотеатру, що розташований за адресою - АДРЕСА_1 (далі Договір суборенди). Мета використання під офіс. Відповідно п. 2.1. Договору суборенди, суборендар вступає у володіння приміщенням одночасно з підписанням Договору суборенди. Разом з тим, на час звернення до суду позивач не може використовувати правомірно орендоване приміщення, тому що відповідач заважає такому використанню (а. с. 6).

Виробничо-комерційна фірма «Аврора», не визнавши первісний позов, звернулось до суду із вищезазначеною зустрічною позовною заявою, в якій просить: 1) визнати недійним договір суборенди від 31 серпня 2005, укладений між ТОВ «Аврора» та ОСОБА_1 ; 2) визнати право власності виробничо-комерційної фірми «Аврора» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (код 30281742) на будівлю пристрою літнього кінотеатру, що розташований за адресою - м. Одеса, Французький бульвар 85, загальною площею - 241,1 кв. м.; 3) зобов`язати МБТІ та РОН м. Одеси зареєструвати право власності виробничо-комерційної фірми «Аврора» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на будівлю пристрою літнього кінотеатру, що розташований за адресою - м. Одеса, Французький бульвар 85, загальною площею - 241,1 кв. м..

Виробничо-комерційна фірма «Аврора» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю обґрунтовує свої зустрічні вимоги тим, що згідно із договором оренди нежитлового приміщення від 23.07.1996 року санаторій ім. Чкалова передав в оренду ЗАТ «Одеспетрол Інкорпорейшн» будівлю літнього кінотеатру за адресою - м. Одеса, Французький бульвар, 85.

Об`єкт оренди довгий час знаходився у непридатному для використання стані, доказом чого є технічний висновок інституту «Одесагропроект». За замовою ЗАТ «Одеспетрол Інкорпорейшн», був розроблений проект реконструкції літнього кінотеатру під адміністративний будинок. Замова на реконструкцію була затверджена головним лікарем санаторію ім. Чкалова. Будівельні роботи велися за згодою санаторію ім. Чкалова, а також Міністерства охорони здоров`я України.

Згідно проекту реконструкція об`єкту була зроблена за рахунок ЗАТ «Одеспетрол Інкорпорейшн».

За договором оренди ЗАТ «Одеспетрол інкорпорейшн», як орендар, здійснило капітальний ремонт орендованого приміщення. Об`єм виконаних робіт підтверджується актом виконаних робіт за січень, лютий, березень 1998 року.

03.03.1999 р. між санаторієм ім. Чкалова та ПКФ «Аврора» був укладений договір оренди на приміщення, які раніше були реконструйовані ЗАТ «Одеспетрол Інкорпорейшн».

08.07.1999 р. між ЗАТ «Одеспетрол Інкорпорейшн» та ПКФ «Аврора» був укладений договір цесії, згідно якого до ПКФ «Аврора» перейшло право вимоги боргу санаторію ім. Чкалова у зв`язку із проведенням реконструкції.

08.07.1999 р. ЗАТ «Одеспетрол Інкорпорейшн» за актом приймання-передачі передало ПКФ «Аврора» ряд цінностей, у тому числі і пристрій до літнього кінотеатру.

Пристрій до літнього кінотеатру, площею - 241,1 кв. м., не знаходиться ані на балансі ПКФ «Аврора», ані на балансі санаторію ім. Чкалова (а. с. 11 - 12).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2006 року відмовлено у задоволенні вищевказаного первісного позову ОСОБА_1 .

Задоволено зустрічні позовні вимоги виробничо-комерційної фірми «Аврора» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

Визнано недійним договір суборенди від 31 серпня 2005, укладений між ПКФ «Аврора» та ОСОБА_1 , на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України, як такий, що суперечить вимогам цивільного законодавства України.

Визнано право власності виробничо-комерційної фірми «Аврора» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (код 30281742) на будівлю пристрою літнього кінотеатру, що розташований за адресою - м. Одеса, Французький бульвар 85, загальною площею - 241,1 кв. м., згідно технічного паспорту.

Зобов`язано МБТІ та РОН м. Одеси зареєструвати право власності виробничо-комерційної фірми «Аврора» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на будівлю пристрою літнього кінотеатру, що розташований за адресою - м. Одеса, Французький бульвар 85, загальною площею - 241,1 кв. м., згідно технічного паспорту.

Рішення суду мотивовано тим, що суборендар не виконав умов оплати, тому не має права на вселення до приміщень, а орендар має право на розірвання договору у односторонньому порядку. Додатково суд відзначив, що договір суборенди передбачає передачу у користування ОСОБА_1 приміщення, площею - 587,67 кв. м., з яких - 346,57 кв. м. належить санаторію ім. Чкалова. Це означає, що договір суборенди у частині - 346,57 кв. м. повинен був бути узгоджений із основним орендодавцем, згідно ст. 774 ЦК України. Таким чином, договір суборенди від 31 серпня 2005 року не відповідає чинному цивільному законодавству України та має бути визнаний недійсним на підставі ч. І ст. 203 ЦК України, як такий, що суперечить вимогам цивільного законодавства України. За таких умов вселення ОСОБА_1 до приміщення двоповерхової будівлі літнього кінотеатру, розташованого за адресою - м. Одеса, вул. Французький бульвар 85, неможливе.

У свою чергу 23.07.1996 року між санаторієм ім. Чкалова та ЗАТ «Одеспетрол Інкорпорейшн» був укладений договір оренди нежитлового приміщення, згідно якого санаторій ім. Чкалова передав в оренду ЗАТ «Одеспетрол Інкорпорейшн» будівлю літнього кінотеатру за адресою - м. Одеса, Французький бульвар, 85.

Об`єкт оренди довгий час знаходився у непридатному для використання стані, доказом чого є технічний висновок інституту «Одесагропроект». Реконструкція об`єкту була зроблена за рахунок ЗАТ «Одеспетрол Інкорпорейшн», з дозволу санаторію ім. Чкалова та Міністерства охорони здоров`я.

03.03.1999 р. між санаторієм ім. Чкалова та ПКФ «Аврора» був укладений договір оренди на приміщення, які раніше були реконструйовані ЗАТ «Одеспетрол Інкорпорейшн».

08.07.99 р. між ЗАТ «Одеспетрол Інкорпорейшн» та ПКФ «Аврора» був укладений договір цесії, згідно якого до ПКФ «Аврора» перейшло право вимоги боргу санаторію ім. Чкалова.

08.07.1999 р. ЗАТ «Одеспетрол Інкорпорейшн» за актом приймання-передачі передав ПКФ «Аврора» ряд цінностей, у тому числі і пристрій до літнього кінотеатру.

Пристрій до літнього кінотеатру, площею - 241,1 кв. м., не знаходиться ані на балансі ПКФ «Аврора», ані на балансі санаторію ім. Чкалова (а. с. 72 - 75).

В апеляційній скарзі заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави, в особі Міністерства охорони здоров`я України, просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2006 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні первісної позовної заяви ОСОБА_1 та у задоволенні зустрічної позовної заяви Виробничо-комерційної фірми «Аврора».

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права (а. с. 84 93).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.12.2021 року апеляційну скаргу заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави, в особі Міністерства охорони здоров`я України, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2006 року, залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а. с. 137 137 зворотна сторона)

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2021 року апеляційну скаргу заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави, в особі Міністерства охорони здоров`я України, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2006 року, було залишено без руху (а. с. 143 144).

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом подано до суду заяву, якою усунуто зазначені в ухвалі недоліки.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.01.2022 року поновлено Приморській окружній прокуратурі м. Одеси строк апеляційного оскарження рішення та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приморської окружної прокуратури м. Одеси поданої в інтересах держави, в особі Міністерства охорони здоров`я України, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2006 року (а. с. 170 171).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.01.2022 року справу призначено до розгляду в приміщенні Одеського апеляційного суду (а. с. 172).

21.02.2022 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу (а. с. 189 190).

22 квітня 2022 року Державний заклад «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій ім. В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров`я України звернулось до суду із заявою про приєднання до апеляційної скарги заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави, в особі Міністерства охорони здоров`я України на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2006 року (а. с. 199 203).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.04.2022 року прийнято заяву Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій ім. В.П. Чкалова» Міністерства охорони здоров`я України про приєднання до апеляційної скарги заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави, в особі Міністерства охорони здоров`я України, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2006 року (а. с. 225 225 зворотна сторона).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 травня 2022 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору ТОВ «Фарфалла 7» (Т. 2, а. с. 8 12).

24 жовтня 2022 року від заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси надійшла заява про забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову заявник просить апеляційний суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю, площею - 241,1 кв. м., розташовану за адресою - м. Одеса, Французький бульвар, 85 Ж, власником якого є ТОВ «Фарфалла-7».

Заступник керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси обґрунтовує заяву тим, що на даний час власником спірної нежитлової будівлі є - ТОВ «Фарфалла-7». Відповідно до інформації санаторію ім. Чкалова, вказане товариство проводить роботи з капітального ремонту вищевказаної нежитлової будівлі. Зазначає, що не вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на спірне майно, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Міністерства охорони здоров`я України.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду заяви, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді заяви, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути заяву за відсутності її учасників.

Заслухавши суддю-доповідача, ознайомившись із заявою про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси про забезпечення позовної заяви підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Відповідно до частини 1 статті 150 ЦПК Українипозов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений статтею 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 9 частини 1 статті 150 ЦПК України.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.6Постанови ПленумуВСУ № 9 від 22.12.2006 року«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову іпредметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Предметом позову по даній справі є вселення у нежитлове приміщення, розірвання договору суборенди нежитлового приміщення та визнання права власності на нежитлове приміщення - пристрій літнього кінотеатру, що розташований за адресою - м. Одеса, Французький бульвар 85.

Умовою застосування заходів для забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Зазначений заявником захід забезпечення позову, у вигляді накладання арешту, передбаченим статтею 150 ЦПК України, відповідає предмету позову та вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.10.2022 року, нежитлова будівля, площею - 241,1 кв. м., яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1414299751101, перебуває у власності ТОВ «Фарфалла 7».

Враховуючи, що заявником оскаржується рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2006 року, яким задоволено зустрічні позовні вимоги виробничо-комерційної фірми «Аврора» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про визнаннянедійсним договорусуборенди тавизнання прававласності на будівлю пристрою літнього кінотеатру, що розташований за адресою - м. Одеса, Французький бульвар 85 Ж, а також з метою уникнення можливого утруднення виконання майбутнього рішення апеляційного суду, якщо воно буде прийняте на користь апелянта, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення заяви заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю, площею - 241,1 кв. м., розташовану за адресою - АДРЕСА_1 .

Колегія суддів вважає, що вжиття такого заходу забезпечення позову як арешт є достатнім для забезпечення виконання можливого рішення суду на користь апелянта по даній справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала апеляційного суду щодо забезпечення позову може бути оскаржена в касаційному порядку.

Підстави касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 154, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

ухвалив:

Заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на нежитлову будівлю, площею - 241,1 кв. м., яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1414299751101.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: О. В. Князюк

О. М. Таварткіладзе