Ухвала

від 20.10.2022 по справі 570/3326/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

Іменем України

20 жовтня 2022 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника ОСОБА_6 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 21 вересня 2022 року про задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42022181110000068 від 05.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-1 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 21 вересня 2022 року задоволено клопотання слідчої СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні 42022181110000068 від 05.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-1 КК України та накладено арешт з позбавленням права користування, розпорядження та відчуження на:

- мобільний телефон марки «Meizu», із карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_1 , серійний номер ІМЕІ: НОМЕР_2 , який упаковано до спеціального пакету НПУ №WAR1138309;

- два блокноти із рукописними надписами, які упаковано до спеціального пакету НПУ №WAR1138314;

- персональний робочий комп`ютер із маркуванням «Dark Silent», який обмотано ниткою та опечатано бирками із пояснювальними надписами та підписами понятих;

- карту пам`яті Micro SD, марки «Kingston», з об`ємом пам`яті 32 Gb, яку упаковано до спеціального пакету НПУ №WAR1138311;

- ноутбук марки «Acer», моделі «N17C4», серійний номер: NXGYBEU01492508D743400 разом із зарядним пристроєм, які упаковано до спеціального пакету НПУ №SUD4005831

які було вилучено 16.09.2022 року в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно та зобов`язати слідчого негайно повернути вказане майно ОСОБА_7 .

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки, на його думку, вона постановлена без достатніх на те підстав та із недотриманням норм кримінального процесуального законодавства України. Вказує, що слідчим у клопотанні не наведено жодних доводів, які б свідчили про те, що вилучене майно є об`єктом кримінально-протиправних дій чи набуте протиправним шляхом, а також до клопотання не додано будь-яких матеріалів, що підтверджували б вказані факти, як того вимагає ст.171 КПК України.

До початку апеляційного розгляду справи власник майна ОСОБА_7 подав письмові пояснення, в яких вказує, що вилучене в ході обшуку 16 вересня 2022 року майно належить йому на праві приватної власності, окрім ноутбука «Aсer Aspire», 2019 року виготовлення, який на той час перебував у його володінні та користуванні на підставі договору позички, укладеному ним з ФОП ОСОБА_9 11.01.2022 року. Вказаний ноутбук має спеціалізоване програмне забезпечення та використовувався ним для роботи, виконання замовлень ФОП ОСОБА_9 ..

Крім того наголошує, що вказаний ноутбук не перебував у житловому приміщенні, на обшук якого був дозвіл, а знаходився в автомобілі Mercedes Vito.

Просив задовольнити апеляційну скаргу його представника, а також проводити її розгляд за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти її задоволення, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з огляду на наступне.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до пункту 7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні умови, що не допускають застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з положеннями ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст.94, 132, 173 КПК України повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України), наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Вказаних вимог кримінального процесуального закону слідчим суддею першої інстанції було дотримано в повному обсязі.

Так, згідно з клопотанням, у провадженні СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП у Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022181110000068 від 05.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-1 КК України, за фактом ведення ОСОБА_7 в соціальній мережі «Вконтакте» та «Однокласники» активної інформаційної діяльності, спрямованої на поширення комуністичної символіки та ідеології тоталітарного режиму СССР, а саме розповсюдження символів та лозунгів тоталітарного режиму СССР та комуністичної партії, що підпадають під п.4 ст.1 ЗУ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборони їхньої символіки».

Як слідує з протоколу обшуку від 16 вересня 2022 року, в ході його проведення за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Meizu», серійний номер ІМЕІ: НОМЕР_2 із карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_1 , який упаковано до спеціального пакету НПУ№ WAR1138309; два блокноти із рукописними надписами, які упаковано до спеціального пакету НПУ №WAR1138314; персональний робочий комп`ютер із маркуванням «Dark Silent», який обмотано ниткою та опечатано бирками із пояснювальними надписами та підписами понятих; карту пам`яті Micro SD, марки «Kingston», з об`ємом пам`яті 32 Gb, яку упаковано до спеціального пакету НПУ № WAR1138311; ноутбук марки «Acer», моделі «N17C4», серійний номер: NXGYBEU01492508D743400 разом із зарядним пристроєм, які упаковано до спеціального пакету НПУ №SUD4005831.

Постановою слідчого СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП у Рівненській області ОСОБА_8 від 16 вересня 2022 року вказані речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

16 вересня 2022 року слідча СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП у Рівненській області ОСОБА_8 за погодженням з прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_5 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на зазначене вище майно.

Задовольняючи дане клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність накладення арешту на майно у зв`язку з наявністю достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, при цьому слідчим суддею було враховано розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання сторони обвинувачення слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просять накласти арешт, відповідає вимогам ч.2, 3 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні слідчого.

З огляду на вищевикладене, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, арешт майна з підстав, передбачених ч.2, 3 ст.170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів.

Стосовно тверджень апелянта про необхідність повернення йому вилученого майна, в тому числі ноутбука «Aсer Aspire», то як слідує з постанови слідчого СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП у Рівненській області ОСОБА_8 від 16 вересня 2022 року, у межах даного кримінального провадження необхідне проведення ряду експертиз.

Також питання про порушення правил проведення огляду транспортного засобу ОСОБА_7 на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати, оскільки такі питання вирішуються судом під час розгляду кримінального провадження по суті в частині визнання доказу допустимим чи недопустимим.

При цьому факт користування ноутбуком на підставі договору позички не спростовує висновків слідчого судді стосовно того, що вказаний ноутбук відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Покликання представника ОСОБА_6 на те, що накладений арешт є неправомірним втручанням у право власності ОСОБА_7 не знайшло свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, оскільки при накладенні арешту враховано «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав особи. Крім того, накладення арешту на майно не припиняє права власності осіб, а лише тимчасово обмежує його, адже зазначений захід забезпечення кримінального провадження є короткотривалим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які, в свою чергу, чітко регламентуються нормами ст.219 КПК України. Поряд з цим, власник або інший володілець майна, відповідно до вимог ст.174 КПК України, має право звернутися із клопотанням про скасування накладеного арешту.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини також не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, у ході апеляційного розгляду не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна без задоволення.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Ухвалу слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 21 вересня 2022 року про задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42022181110000068 від 05.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-1 КК України, залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3