17/301
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62
Іменем України
ПОСТАНОВА
"16" жовтня 2007 р. Справа № 17/301
м. Чернігів «16 »жовтня 2007 року
Суддя Кушнір І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за участю:
Секретаря судового засідання: Чепурна О.В.
Представника позивача: Довгаль С.М. –держподатінспектор, дов.№53/9/10-010 від 11.01.2007р.;
Представника відповідача: не з'явився.
матеріали справи №17/301
За ПОЗОВОМ: Державної податкової інспекції у м. Чернігові
14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28
До ВІДПОВІДАЧА: Дочірнього підприємства „Ремонтно-будівельне управління №2” Закритого акціонерного товариства „Чернігівоблбуд”
14020, м. Чернігів, вул. Малиновського, 34а
Про стягнення 179,42 грн. за рахунок активів
СУТЬ СПОРУ :
ДПІ у м. Чернігові пред'явлено позов до ДП „Ремонтно-будівельне управління №2” ЗАТ „Чернігівоблбуд” про стягнення податкового боргу з єдиного податку в розмірі 170 грн. штрафних санкцій та 9,42 грн. пені за рахунок активів.
Відповідач відзив на позовну заяву або письмові пояснення суду не надав, представника для участі в судовому засіданні не направив, хоча двічі належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення про вручення поштового відправлення №574452 та №640668 свідчать про вручення ухвали, повістки, копії позову з додатками 20.08.07р.та 03.10.07р. відповідно).
За таких обставин, неявка представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Справа розглядається за наявними матеріалами.
Заслухавши представника Позивача та дослідивши надані докази, суд –
ВСТАНОВИВ :
ДП „Ремонтно-будівельне управління №2” ЗАТ „Чернігівоблбуд” зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності розпорядженням виконкому Чернігівської міської ради №116-р від 17.03.1999р.
ДП „Ремонтно-будівельне управління №2” ЗАТ „Чернігівоблбуд” зареєстроване в ДПІ у м.Чернігові як платник податків з 07.04.1999р. за №2471.
Відповідно до Закону України № 1251-ХІІ від 25.06.1991 р “Про систему оподаткування” Боржник є платником податків і тому зобов'язаний подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), та сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Ст. 11 названого закону встановлює, що за порушення податкових законів платники податків та зборів несуть відповідальність, передбачену законодавством.
Згідно з, п.п.5.3.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.00р. №2181-ІІІ (далі Закон №2181), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно ч.ч.1,2 п.3 Указу Президента України від 03.07.1998р. №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”:
«Суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:
· 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість";
· 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Суб'єкти підприємницької діяльності –юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.»
Відповідно до ч.9 п.4 Указу:
«За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва –юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.»
Згідно з, п.п.5.3.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.00р. №2181-ІІІ (далі Закон №2181), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідачем дані вимоги не виконані.
Станом на момент подання позову за Відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку в сумі 170 грн. штрафних санкцій та 9,42 грн. пені.
Дана сума податкового боргу по єдиному податку виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0014541510/0 від 12.07.07р., яким визначено податкове зобов`язання в розмірі 170 грн. штрафних санкцій, та яке було надіслано Відповідачу рекомендованим листом і отримане ним 26.07.07р. (повідомлення про вручення №3031030). Крім того, за несвоєчасну сплату єдиного податку Відповідачу була нарахована пеня в сумі 9,42 грн.
Згідно п.1.3. ст.1 Закону №2181:
“Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.”
Згідно до п.5.1. ст.5 Закону №2181:
«Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.»
Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №2181:
“Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.”
Доказів оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення до суду чи органів державної податкової служби Відповідач не надав, а тому сума, визначена у ньому є узгодженою.
Відповідачу були сформовані та надіслані рекомендованими листами перша №1/1179 від 02.06.06р. (отримана Відповідачем 09.06.06р., поштове повідомлення №293140) та друга 2/1411 від 11.07.06р. податкові вимоги (отримана Відповідачем 18.07.06р., поштове повідомлення №1581092).
Позивачем було прийняте рішення №447 від 21.08.2006р. про стягнення коштів за рахунок активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Враховуючи, що узгоджений податковий борг самостійно Відповідачем не погашений, він підлягає стягненню за рахунок активів такого платника податків на підставі п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону №2181 в судовому порядку.
За таких обставин позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України:
“У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.”
Покладення на Відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею взагалі не передбачено.
На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для покладення на Відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд даної справи.
Керуючись ст.ст.94, 158-163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути за рахунок активів з Дочірнього підприємства „Ремонтно-будівельне управління №2” Закритого акціонерного товариства „Чернігівоблбуд” (14020, м. Чернігів, вул.Малиновського, 34а, код 05388635, р/р26007528 в ЧФ АБ „Синтез”, МФО 353326) на користь місцевого бюджету (р/р34211378700002, код 16050100, отримувач: місцевий бюджет: банк УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965) 170 грн. штрафних санкцій та 9 грн. 42 пені по єдиному податку.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
3. Дана Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Дана Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
5. Дана Постанова після набрання законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Суддя І.В. Кушнір
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2007 |
Оприлюднено | 31.10.2007 |
Номер документу | 1069553 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні