Рішення

від 21.10.2022 по справі 334/2486/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 21.10.2022

Справа № 334/2486/21

Провадження № 2-др/334/44/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2022 року місто Запоріжжя

Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого: судді Коломаренко К.А.

при секретарі Фарзаєвій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання про розподіл судових витрат за результатами розгляду цивільної справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Аверс Україна»</a>,

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

треті особи: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бугрім Олена Віталіївна, ОСОБА_3 ,

провизнання договору дарування недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

09квітня 2021року досуду надійшлапозовна заяваТовариства зобмеженою відповідальністю«КОМПАНІЯ АВЕРСУКРАЇНА»,за підписомпредставника адвоката КравченкоОльги Василівнидо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,третя особа:приватний нотаріусЗапорізького міськогонотаріального округуБугрім ОленаВіталіївна,в якійпозивач проситьвизнати недійснимдоговір дарування11/25часток житловогобудинку АДРЕСА_1 з відповідноючасткою надвірнихбудівель тагосподарчих споруд,що укладенийміж ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,посвідчений БугрімО.В.,приватним нотаріусомЗапорізького міськогонотаріального округу,06липня 2018року зар.№ 1970; скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу, Бугрім О.В. від 06.07.2018, індексний номер 41942852 про державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 . Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Аверс Україна»</a> судовий збір у сумі 5675,00 гривень та витрати на професійну правничу допомогу.

Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 27.09.2022 у справі №334/2486/21 позов задоволено, визнано недійсним договір дарування 11/25 (одинадцяти двадцять п`ятих) часток житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною часткою надвірних будівель та господарчих споруд, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений Бугрім О.В., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, 06 липня 2018 року за р. №1970; скасовано рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В. від 06.07.2018, індексний номер 41942852 про державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ; стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду, по 2270,00 гривень з кожного.

03.10.2022 до суду від позивача ТОВ «Компанія Аверс Україна», за підписом представника адвоката Кравченко О.В., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому позивач просить стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 18 000,00 гривень витрат на правничу допомогу, по 9000, 00 гривень з кожного.

21.10.2022 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Слєсарь О.В. надав до суду заперечення, в яких просив заяву залишити без задоволення, посилаючись на те, що більшість засідань у справі не проводились, але оплата включена до актів виконаних робіт, при цьому розмір витрат на правничу допомогу у позовній заяві був зазначений в сумі 10000 грн., а не 18000 гривень.

В судове засідання представник позивача адвокат Кравченко О.В. не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена завчасно та належним чином. 11.10.2022 року надіслала електронну пошту суду заяву про проведення судового засідання без її участі, вимоги, викладені у заяві, підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином та завчасно, причини неявки суду не повідомили, з заявами/клопотаннями про відкладення судового засідання до суду не зверталися.

Треті особиприватний нотаріусЗапорізького міськогонотаріального округуБугрім ОленаВіталіївна та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином та завчасно, причини неявки суду не повідомили, з заявами/клопотаннями про відкладення судового засідання до суду не зверталися.

Відповідно до ч. 4 ст 270 Цивільного процесуального кодексу України У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Аверс Україна»</a> про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 137 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 137 зазначеного Кодексу, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 137, частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині другій статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Проте, у частині третій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною другою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин четвертої, п`ятої та дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами четвертою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Аверс Україна»</a> подало копії наступних документів: договору про надання правничої допомоги від 16.03.2021 року; акту приймання-передачі виконаних робіт №1 від 21.04.2021 року; акту приймання-передачі виконаних робіт №4 від 01.07.2021 року; акту приймання-передачі виконаних робіт №1 від 29.03.2022 року; платіжного доручення №325 від 21.04.2021 року; платіжного доручення №399 від 01.07.2021 року; платіжного доручення №699 від 29.03.2022 року.

Так, 16.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Аверс Україна» (клієнт) та адвокатом Кравченко О.В. укладено договір про надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 1 Договору адвокат приймає на себе зобов`язання надати правничу допомогу Клієнту з питань захисту прав та інтересів Клієнта у судах всіх інстанцій, у всіх державних органах, органах нотаріату, перед юридичними та фізичними особами стосовно захисту інтересів Клієнта як його представник.

Згідно із п. 4 Договору За надання правничої допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар у такому розмірі: 2500,00 гривень за складання позовної заяви; 1500,00 гривень за складання відповіді на відзив на позовну заяву; 1 200,00 гривень за підготовку та складання заяви про витребування доказів; 1500,00 гривень за підготовку та складання заяви про забезпечення позову; 500, 00 гривень за підготовку та засвідчення вірності копій документів; 1200,00 гривень за участь у судовому засіданні.

21.04.2021 року адвокатом Кравченко О.В. складено Акт №1 приймання-передачі виконаних робіт, підписаний Адвокатом та Клієнтом ТОВ «Компанія Аверс Україна», на загальну суму 5700,00 гривень, яка складається з наступного: 2500,00 гривень складання позовної заяви про визнання договору дарування недійсним; 500,00 гривень підготовка та засвідчення вірності копій документів; 1200,00 гривень підготовка та складання заяви про витребування доказів; 1500,00 гривень підготовка та складання заяви про забезпечення позову.

01.07.2021 року адвокатом Кравченко О.В. складено Акт №4 приймання-передачі виконаних робіт, підписаний Адвокатом та Клієнтом ТОВ «Компанія Аверс Україна», на загальну суму 3 900,00 гривень, яка складається з наступного: 1500,00 гривень складання відповіді на відзив на позовну заяву про визнання договору дарування недійсним; 1 200,00 гривень участь у судовому засіданні у справі № 334/2486/21 від 14.05.2021 року; 1200,00 гривень участь у судовому засіданні у справі № 334/2486/21 від 11.06.2021 року.

29.03.2022 року адвокатом Кравченко О.В. складено Акт №1 приймання-передачі виконаних робіт, підписаний Адвокатом та Клієнтом ТОВ «Компанія Аверс Україна», на загальну суму 8 400,00 гривень, яка складається з наступного: 1 200,00 гривень участь у судовому засіданні у справі № 334/2486/21 від 14.07.2021 року; 1 200,00 гривень участь у судовому засіданні у справі № 334/2486/21 від 13.08.2021 року; 1 200,00 гривень участь у судовому засіданні у справі № 334/2486/21 від 13.10.2021 року; 1 200,00 гривень участь у судовому засіданні у справі № 334/2486/21 від 11.11.2021 року; 1 200,00 гривень участь у судовому засіданні у справі № 334/2486/21 від 13.12.2021 року; 1 200,00 гривень участь у судовому засіданні у справі № 334/2486/21 від 07.02.2022 року; 1 200,00 гривень участь у судовому засіданні у справі № 334/2486/21 від 22.02.2022 року.

У підтверження сплати витрат на правничу допомогу, позивачем надано: платіжне доручення №325 від 21.04.2021 року на суму 8 200,00 гривень; платіжне доручення №399 від 01.07.2021 року на суму 3 900,00 гривень; платіжне доручення №699 від 29.03.2022 року на суму 8 400,00 гривень.

Дослідивши вказані документи, матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, ціну позову, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, за відсутності відомостей про витрачений ним час на надання таких послуг, не відповідає критерію розумності та їх стягнення у повному обсязі становить надмірний тягар для відповідачів, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Відтак, суд дійшов висновку, що враховуючи категорію спору та зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, співмірною є компенсація витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 гривень. Враховуючи наявність двох відповідачів у справі, підлягає стягненню сума відшкодування витрат на правничу допомогу по 2500,00 гривень з кожного відповідача.

Керуючись статями 133, 134, 137, 141, 174, 246, 259, 270, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Аверс Україна»</a> (69035, місто Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 68; код ЄДРПОУ 37129451) 2500,00(двітисячі п`ятсот) гривеньвитрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Аверс Україна»</a> (69035, місто Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 68; код ЄДРПОУ 37129451) 2500,00(двітисячі п`ятсот) гривеньвитрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Суддя: Коломаренко К. А.